Військове мистецтво, традиції та побут українського козацтва

Картка 1. Козацька піхота

Текст 1. Гучної слави зажила козацька піхота — основний рід козацького війська. Під час бою вона шикувалася у три шеренг Стріляла тільки перша лава, друга подавала, а третя заряджала. рушниці. Під час особливо жорстоких битв застосовували й інші бойовий лад. Приміром, козацьке військо могло змішатися з ворожим. Такий бій козаки називали галасом (Власов В. Історія Укра їни. 8 клас. Навчальний посібник. — К.: А.С.К., 2000. — С. ЗО).

Текст 2. В умовах боротьби з татарською кіннотою запорожці розробили тактику бою рухомим, а також окопаним табором. Коли військо рухалося похідним строєм, його оточували з обох боків вози, які скріплювалися між собою ланцюгами. В голові і в ти. табору встановлювалися гармати, а його лівий і правий фланг прикривали козаки з рушницями. В разі потреби табір зупинявся вози окопували й заповнювали землею (Сас П. М. Історія Украй ХУІ-ХУПІ ст. — Львів Дивосвіт, 2001 — С. 38-39).

Текст 3. Козаки найбільше виявляють спритність та доблесті б'ючись у таборі під прикриттям возів (бо вони дуже влучно стріляють із рушниць, які є їхньою звичайною зброєю), обороняючи укріплення... Сотня цих козаків під захистом табору не побоїться ні тисячі поляків, ні кількох тисяч татар (Гійом де Боплан «З опису України»).

Картка 2.  Козацька розвідка  

Козацький сигнальний маяк — так звана фігура, що являла собою піраміду з просмолених бочок. Вона була обов'язковою спо­рудою на кожному сторожовому пості. У разі небезпеки фігури під­палювали, і в небо здіймалася чорна смоляна кіптява, сповіщаючи про біду. У запорозькому війську були сторожова служба і дозор. Козацькі розвідувально-сторожові підрозділи розташовувалися в земляних чи дерев*яних укріпленнях на кордонах української землі. (Власов В. Історія Укра їни. 8 клас. Навчальний посібник. — К.: А.С.К., 2000. — С. ЗО).

Картка 3. Козацький флот  

Коли у них виникає намір піти у море, то, не маючи дозволу короля, вони беруть його у свого старшого, скликають Раду, і про­водять вибори отамана, котрий очолить їх у цьому поході. Далі вони вирушають до Військової Скарбниці, місця свого збору, і бу­дують тут судно близько 60 стіп завдовжки, 10-12 стіп завширшки і 12 — завглибшки. Таке судно не має кіля; його основа — це човен з верби або липи, довжиною до 45 стіп. Збоку він обшивається і ви­вершується дошками від 10 до 12 стіп завдовжки і до однієї стопи завширшки.

...Будуються вони так, як звикли і наші теслі, з перегородками і поперечними лавами, а потім просмолюються. Користуються двома стернами по краях човна. ...Звичайно, з кожного боку від 10 до 15 ве­сел, швидкість більша, ніж у турецьких веслових галер. Є також і щогла, на якій вони [козаки] напинають досить невправно зроб­лене вітрило; використовують його лише за тихої погоди, а в разі сильного вітру воліють веслувати. їхні човни не мають верхньої палуби, і коли наповнюються водою, очерет, прив'язаний д човна, не дає йому затонути. До будівництва одного човна при 60 чоловік. Закінчують його через два тижні, оскільки вони майстри на всі руки. Таким чином, за два-три тижні у них готово 100 човнів. ...У кожен човен сідає від 50 до 70 чоловік, кожен має дві рушниці і шаблю; на човні є також 4-6 фальконетів харчів, щоб вистачило на всіх (Гійом де Боплан «З опису України)

Картка 4 . Словникова робота

• козацька рада — законодавчо-розпорядчі збори всіх козаків, де мав право вільно висловити свою думку кожен козак, і на якій вирішували всі найважливіші питання. Рада була вищим орга­ном влади на Січі;
• гетьман — старший, головний серед козаків, був головноко­мандувачем, мав вищу судову і виконавчу владу, а також пред­ставляв Військо Запорозьке під час переговорів, обирався на козацькій раді;
• військові старшини — адміністрація на Січі, обиралася також на козацькій раді;
• курінь — житло козаків;
• кіш — усе козацтво, козацький табір