Військово-патріотичний захід, який присвячений захисникам України «Вони живуть і житимуть навіки у серцях…»

Військово-патріотичний захід, який присвячений захисникам  України «Вони живуть і житимуть навіки у серцях…»

Зміст

Анотація

Вступ

Сценарій  військово-патріотичного заходу, який присвячений захисникам  України «Вони живуть і житимуть навіки у серцях…»

Висновок

Анотація

Цей виховний захід навчає майбутнє покоління бути щирими, добрими, дбати про свою Вітчизну, пишатися нею і любити її. закликає бути гордими з того, що живемо в Україні, бути гідними називатися українцями!

Він передбачає виховання почуття особистої відповідальності за долю держави, готовність служити Батьківщині своєю працею та стати на захист державних інтересів країни, виховувати глибоку повагу до воїнів, які віддали своє життя в ім’я майбутнього людства.

Основна мета  військово-патріотичного заходу:

підготовка та виховання самовідданих, свідомих захисників Батьківщини, готових у будь-яких умовах вступити на захист територіальної цілісності та незалежності України.

Навчальна мета:

сприяти набуттю здобувачами освіти патріотичного досвіду на основі:

- готовності до участі в процесах державотворення

- уміння визначати форми й способи участі в життєдіяльності громадянського суспільства, спілкуватися з соціальними інститутами, органами влади

- спроможності дотримувати законів і захищати права людини

- готовності взяти на себе відповідальність

Розвивальна мета:

-культивувати кращі риси української ментальності, як-то працелюбність, свободолюбство, справедливість, доброта, чесність, бережне ставлення до природи;

- підвищувати престиж військової служби, культивувати ставлення до солдата як до захисника Вітчизни, героя;

- виховувати нетерпимість до українофобства, аморальності, сепаратизму, шовінізму, фашизму тощо.

Виховна мета:

-прищеплювати учням любов до Батьківщини, української культури;

-виховувати патріотично свідомих громадян,  повагу до Вітчизни і людей, які її захищають;

-пробудити почуття відповідальності перед наступним поколінням;

-формувати в учнів розуміння єдності і цілісності України, усвідомлення себе українцем;

- розвивати почуття гордості за минуле нашої Батьківщини, прищеплювати любов до неньки – України.  

- формувати уявлення в  учнів про обов’язок, мужність і героїзм.

Ефективність розробки передбачає:

-формування прагнення до оволодіння військовими знаннями  відповідно рівня фізичної підготовки та витривалості;

-підвищення престижу військової служби, військова професійна орієнтація молоді;

-формування і розвиток мотивації, спрямованої на підготовку до захисту Української держави і служби у Збройних силах України та інших військових формуваннях;

-формування почуття патріотизму, любові до свого народу, його історії, культури, мови  та історичних цінностей;

-виховання  громадянина-патріота;

-виховання громадянських почуттів і свідомості, соціальної активності і відповідальності;

-виховання правової культури, поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки – Герба, Прапора, Гімну України та історичних святинь.

Обладнання: святково прибраний зал, музичне обладнання, мультимедійна презентація, відеофрагменти та музичні кліпи, вгорі напис “ Вони живуть і житимуть навіки у серцях  ”.

Вступ

В Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді зазначено: "Складовою частиною патріотичного виховання, а в часи воєнної загрози –  пріоритетною, є військово-патріотичне виховання, зорієнтоване на формування у зростаючої особистості готовності до захисту Вітчизни, розвиток бажання здобувати військові професії, проходити службу у Збройних Силах України як особливому виді державної служби. Його зміст визначається національними інтересами України і покликаний забезпечити активну участь громадян у збереженні її безпеки від зовнішньої загрози. Робота з військово-патріотичного виховання учнівської молоді має проводитися комплексно, в єдності всіх його складників спільними зусиллями органів державного управління, а також освітніх закладів, сім'ї, громадських організацій та об’єднань, Збройних Сил України, інших силових структур".

Тому сьогодні завдання середньо-спеціальної освіти –  виховання громадянина - патріота своєї Батьківщини, готового до подальшої освіти і трудової діяльності, з політичними і світоглядними переконаннями.

Головними завданнями є формування психологічних та морально-вольових якостей (стійкості, мужності, готовності до подвигу, самопожертви), особистісних поглядів на сучасні події; самовиховання і самопідготовка, спрямовані на оволодіння певними світоглядними знаннями і уявленнями, фізичний розвиток особистості.

          Сценарій військово-патріотичного заходу, який

        присвячений  захисникам України

                 «Вони живуть і житимуть навіки у серцях…»

Немає другого Дніпра і не буде іншої Батьківщини... То є Ваша Батьківщина. То є ваш дім, і він буде таким, яким ви його зробите і зможете захистити в лиху годину.

             Євген Сверстюк, український публіцист

Ведучий:  

Є багато країн на землі-

В них озера, річки і долини.

Є країни великі й малі

Та найкраща із них- Україна!

Погляньте, яка Україна чарівна

Гарна, немовби казкова царівна.-

Гори, гаї, голубі небеса-

Глибинна, безмежна, велична краса!…

Ведуча:

Ми щасливі, що народилися й живемо на чудовій, мальовничій землі. Тут жили наші діди, прадіди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини. І де б ми не були, відчуваємо поклик рідної землі.

ЗВУЧИТЬ ГІМН УКРАЇНИ

Ведучий:

Війна. Чужа. Неждана. Непотрібна.

 Геройство. Біль. Дочасна сивина.

 Прокляття чаша випита до дна.

 Жорстока тиша. Вибухоподібна.

Ведуча:

Україна не раз піднімалась з колін. Побита і ціла, і в ранах, та нездолана для ворогів своїх. Терновим шляхом дійшла Україна до сьогоднішніх днів.

Ведучий:

Але, нажаль,  боротьба за незалежність України продовжується і зараз. В нашій країні війна.

Ведуча :

Сьогодні нам треба гартуватися, допомагати один одному та нашому війську і державі. Не піддаватися провокаціям та чуткам, що розповсюджуються, із-за яких сіється злість, зневіра та брехня про нашу країну.

Ведучий :

Хай пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.

Ведуча:

         Ви знаєте, війна

         Таки скінчиться…

І скоро відбудуються міста.

 Але на жаль ніколи не вернуться

 Всі ті, кого забрали небеса.

Ведучий :

Пам’ятайте про тих, хто безвісти пропав,

Пам’ятайте про тих, хто не встали, як впали,

Пам’ятайте про тих, хто згоріли, мов зорі,-

Такі чисті і чесні, як повітря прозоре.

Пам’ятайте про тих, що за правду повстали.

Пам’ятайте про тих, що лягли на заставах.

Пам’ятайте про них і у праці, і в пісні

Хай відомими стануть всі герої відомі й безвісні…

Світла пам'ять загиблим.

Ведуча:

 Я прошу всіх хвилиною мовчання вшанувати пам'ять загиблих.

                            (СТУКІТ МЕТРОНОМА)

Ведучий:

Болить мені, ти знаєш, як болить?

Болить біда, що зараз в Україні.

Ця рана душу втомлену ятрить,

І сліз не можу втримати я нині…

 Ведуча:

 О. Боже, дай усе це винести, не впасти,

Набратись мудрості одвічної і сили.

Рятуй народ мій, Україну від напасті.

Розчисти зло, котре так підло натрусили.

Злетілися московські круки

Мою Вкраїну розпинать…

І заламали Сходу руки,

Щоб кров моїх дітей спивать.

Нові загарбники чи юди

Війну несуть за срібняки…

І піднялись в єднанні люди,

Щоб рідні захистить стежки.

Ведучий:

Народна мудрість стверджує, що земля може нагодувати людину своїм хлібом, напоїти водою зі своїх джерел, але захистити себе не може. Тому це святий обов'язок тих, хто живе, хто користується всіма її благами і дарами.

Виконуючи цей почесний обов'язок, ідуть юнаки служити в армію, щоб берегти мир і спокій

Ведуча:

      Сьогодні я молюсь за Україну,

За всіх померлих і за всіх живих,

Які будь-що боронять Україну,

Допоки стукіт серця не затих.

Сьогодні я молюсь за батька й брата,

За чиюсь матір, за її синів,

Всіх кривдників чекає вже розплата,

На жаль, ціною багатьох життів.

Довіку будуть плакати мами

За дітьми, вбитими війною.

І нитимуть в негоду рани

У тих, хто вийшли з пекла бою.

Мені так шкода кожного життя,

Яке війна на Сході обірвала.

У небо йде солдат без вороття,

А вдома мати так його чекала.

Ведучий:

А вдома жінка – писанка з лиця,

Татусь і дід старий – ховають сльози.

Лишились діти, будуть без отця.

Не повість,- із життєвої це прози.

Чому напали? Важко уяснить.

Яку таку ідею вищу мають?

Ми просто жить хотіли, краще жить!

За це нам тіло  «Градом» розривають.

Звучить у виконанні учнів пісня  «Мальва»

Ведуча:

О. Боже, дай усе це винести, не впасти,

Набратись мудрості одвічної і сили.

Рятуй народ мій, Україну від напасті.

Розчисти зло, котре так підло натрусили.

Злетілися московські круки

Мою Вкраїну розпинать…

І заламали Сходу руки,

Щоб кров моїх дітей спивать.

Нові загарбники чи юди

Війну несуть за срібняки…

І піднялись в єднанні люди,

Щоб рідні захистить стежки.

В огні конає земля мила

Загине сотня не одна…

І б’ється птахом Україна

Братами зраджена, свята.

Ведучий:

У слізній хмарі Україна –

Синів багато полягло.

На сході згарище, руїна,

Розбите місто і село.

Напнула чорну хустку мати,

Ночами виє, мов сова,

А інша жде свого солдата,

Ні в мертвих, ні в живих нема.

Ведуча:

Ще інша в личенько цілує-

Живий! Прийшов перепочить.

Над ним голубкою воркує,

Любов впліта у кожну мить.

А скільки неньок почорнілих –

Сини каліками прийшли.

У терористів озвірілих

Майбутнім снам жахи знайшли.

Спасибі Вам, герої, що ви є,

Що попри всі жахіття Ви  — нескорені,

Хоч часто і немиті, і неголені,

Воюєте із тим, що Бог дає…

Ведучий:

Спасибі Вам за мужність і любов

До нашого народу, краю рідного.

Пора врожаю викохалась хлібного,

А ви йдете крізь кулі, смерть і кров.

Звучить у виконанні учнів пісня  “Лелеки”.

Ведуча:

Хай навколо тьма минеться

Україна зодягнеться

Та у синьо-жовті строї,

Крила зранені загоїть.

Як загоїть, твердо стане,

В вись небесную погляне,

Та й злетить понад краями!

Вірмо в це,  бо правда з нами!

Ведучий:

І буде мир, і буде спокій,

 Свободи дух підкорить Небеса.

 Розпустить коси пава ясноока,

 То Україна – то твоя земля!

І буде мир, і буде спокій!!!

 У кожнім домі і родині.

 Лунатиме хвала у небеса високі:

 Навіки мир і слава Україні!

Звучить у виконанні учнів пісня «Геть з України».

Ведучий: На цьому наш захід завершується. До нових зустрічей!

   Висновок.

Військово-патріотичне виховання – це процес цілеспрямованого систематичного формування в учнів почуття патріотизму, духовної та психологічної готовності до виконання громадянського та конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни.

Немає важливішого завдання, як виховання нового покоління українців. Без об’єднання зусиль держави, освітніх установ і громадськості цього зробити неможливо. А головне в цьому – зацікавленість всіх у вихованні високоосвіченої патріотично налаштованої української нації, без якої Україна може втратити свою державність.

У сучасних умовах важливо, щоб молоде покоління не тільки пов’язувало своє майбутнє з Україною, а й хотіло берегти, розбудовувати й захищати її. Тому захист Вітчизни — почесний обов’язок кожного.