Визначення ролі майстра в освітньому процесі

   Визначення ролі майстра в освітньому процесі .

1 Керівна роль майстра виробничого навчання

Головна характеристика діяльності майстра виробничого навчання — його керівна роль у процесі навчання. Ця роль зумовлена необхідністю формувати в учнів вмінь і навиків професійної діяльності. Це — в інтересах суспільства, держави, також і в інтересах кожного учня. Ця роль майстра зумовлена соціальною функцією навчання в ПТНЗ. Як представник старшого покоління, він забезпечує зв'язок між старшим і молодшим поколіннями, наступність і неперервність прогресу в суспільстві.

Педагогічні процеси — це спрямовані процеси розвитку особистості, і забезпечити планомірний організований і спрямований розвиток особистості зможе людина, яка добре знає закономірності цього процесу.

Психологічне обґрунтування керівної ролі майстра виробничого навчання полягає в тому що:

По-перше, формування особистості здійснюється у діяльності. Процес навчання відбувається під час спільної діяльності тих, хто вчиться, і тих, хто вчить.

По-друге, діти мають велику потребу в ідеалі, у допомозі, в орієнтації оцінки успішності та в поведінці.

Науковці виділяють три аспекти керівної ролі вчителя у процесі навчання — вчитель керує процесом навчання в його загальному взаємозв'язку, керівництво у процесі навчання — керівництво окремими його фазами та етапами, керівництво через навчання — мають на увазі формування особистості учня і керівництво цим процесом через посередництво навчання і викладання - діяльність учителя.

Майстер виробничого навчання визначає зміст і організацію уроку, формує в учнів первісну орієнтовну основу їхніх дій, керує ними в процесі виконання вправ і самостійної роботи, приймає й оцінює виконання навчально - виробничих завдань. Майстер виступає як організатор і керівник навчальної діяльності учнів. Йому належить керівна роль.

Діяльність майстра складається з планування, організації, стимулювання, біжучого контролю, регулювання, аналізу результатів. Планування — це складання календарно-тематичних і поурочних планів. З виробничого навчання майстри одержують готові тематичні плани і вносять у них лише деякі корективи. При складанні поурочних планів майстри виробничого навчання користуються посібниками з методики викладання конкретних предметів. Молоді майстри пишуть детальні плани уроків, у яких вказують мету, основні питання для опитування учнів, викладають новий матеріал, зазначають види вправ, запитань для закріплення і повторення, зміст домашньої роботи, перелік обладнання інструментів і устаткування. Досвідчені майстри пишуть менш детальні плани.

Організація процесу навчання складається з двох етапів: підготовчого і виконавчого. На підготовчому етапі майстер виробничого навчання підбирає ТЗН, наочність, роздатковий матеріал, проводить пробне демонстрування вправ, демонстрації, проглядає діафільми, підбирає навчально-методичну літературу, пише план.

Організація діяльності майстра виробничого навчання — це постановка завдань уроку, створення сприятливих умов, пояснення і показ прийомів, способів виконання навчально-виробничих завдань розподіл функцій при організації практичних робіт, короткі інструкції, своєчасна допомога учням.

Стимулююча функція майстра полягає в тому, що він забезпечує потребу у вивченні теми, розкриває її значення, продумує прийоми стимулювання пізнавальної активності учнів, знімає напруженість, перевантаженість і підвищує активність учнів.

Біжучий контроль, регулювання і коригування навчального процесу здійснюється шляхом спостереження, конкретних питань, вправ, індивідуальних співбесід, аналізу виконаних робіт. Він дозволяє виявити типові недоліки, утруднення в учнів, попередити прогалини в знаннях, майстер повинен бачити раціональність вибраного варіанту навчальної діяльності, регулювати, доповнювати і змінювати його темп навчання.

Аналіз результатів — завершальний цикл викладання. Тут важливо встановити рівень знань і умінь учнями, уміння застосовувати отримані знання, проаналізувати причини прогалин, намітити шляхи їх ліквідації.

Щоб здійснювати процес навчання, майстру виробничого навчання необхідно знати мету навчального закладу, місце «свого» предмета в її реалізації, знати учнів, уміти управляти процесом навчання.

Процес навчання - сам урок виробничого навчання - це співпраця учнів з майстром виробничого навчання.

Роль майстра виробничого навчання на уроці є особливою - на уроках він показує учням виробничі прийоми, які формують в них точні й конкретні способи виконання трудових дій, учні відпрацьовують трудові прийоми, характерні їх поєднання, оволодівають сучасними способами виконання робіт, засвоюючи професійні знання та вміння під час виконання виробничих зав/дань, у процесі підготовки до іспитів, до дипломної роботи.

Під впливом майстра виробничого навчання в учнів виробляється професійна самостійність, розвиток творчого мислення.

Практика доводить, що сучасний майстер виробничого навчання повинен мати комунікативні навики, здатність до самооцінки, аналітичне мислення, уміння гнучко адаптуватися, брати на себе відповідальність, виявляти ініціативу, вміти приймати адекватні рішення.

Підготовка майстра виробничого навчання до уроку повинна починатися з визначення місця даного уроку в системі уроків по вивченню теми програми, а також вмінь і навичок, об’єму і змісту навчального матеріалу. Готуючись до навчальних занять майстер виробничого навчання уточнює тему і мету уроку і у відповідності з цим визначає тип і його структуру. Заплановані для виконання на заняттях навчально-виробничі роботи розподіляються між учнями групи з врахуванням раніше вивченого. Доцільно доручати їм такі роботи, які включають ще не освоєні прийоми і операції.

Майстер виробничого навчання готує навчально-матеріальну базу, перевіряє придатність кожного робочого місця для вивчення навчального матеріалу і виконання намічених робіт, забезпечує їх матеріалами, інструментом і технічною документацією. Потім готує своє робоче місце і підбирає, а при необхідності виготовлює наочні посібники, які будуть використані на уроці.

Важливими якостями майстра виробничого навчання є вміння бачити перспективу, відчувати нове, оператись на кращий педагогічний і практичний досвід навчання і виховання, постійно підвищувати свою кваліфікацію, професійну майстерність. Ніякі форми, інструкції і положення не зможуть так дієво вплинути на учнів, як особистий приклад майстра виробничого навчання.

Кожному уроку потрібна відмінна підготовка, сучасні методи, висока якість. А кожному учню потрібні глибокі і міцні знання та вміння - це вимоги сьогоднішнього часу.

Якість навчально-виховної роботи в ПТНЗ складається із багатьох факторів і охоплює глибоке коло проблем, що стоять перед педагогічним колективом. Але головною з них є постійне вдосконалення уроку.

Успіх уроку залежить від того, наскільки учні засвоїли тему, і в визначальній мірі визначається ступенем творчого відношення майстра виробничого навчання чи викладача до своєї повсякденної праці, їх знання, вміння, особисті якості, вся система педагогічної діяльності і взаємовідносин з вихованцями стає тією умовою, при якій дотримуються інтерес, зацікавленість, прагнення учнів до розширення своїх пізнань. І робиться це, в першу чергу, на уроці. На поганих уроках, не тільки не виховуються інтерес до знань, а навпаки, згасає бажання вчитися.

В.А. Сухомлинський вважав, що урок повинен викликати позитивний емоційний настрій і почуття задоволеності роботою. А це можливо в тому випадку, якщо учень в ході уроку засвоює саму складну частину навчального матеріалу і його робота об’єктивно оцінюється педагогом.

Висока організація виробничого навчання передбачає наявність якісно продуманого плану уроку, чітку уяву про його цілі; розуміння учнями, які роботи вони будуть виконувати і для чого їм потрібна ця робота; наявність справного обладнання, необхідних приладів і матеріалів, зразковий порядок на кожному робочому місці, раціональне і повне завантаження всіх учнів відповідними завданнями, постійний контроль майстра за роботою кожного учня, дотримання всіх умов безпечної роботи, зв'язок з предметами виробничого навчання, постійне вдосконалення прийомів і методів виробничого навчання, які забезпечують найбільшу активізацію розумової і пізнавальної діяльності учнів.

2. Методика проведення вступного інструктажу на уроках виробничогонавчання.

Готуючись до уроку виробничого навчання, майстер повинен:

• Проаналізувати підсумки попередніх занять, уточнити зміст, тему та ціль   наступного уроку;

• Визначити структуру уроку і час який відводиться на кожний його елемент;
• Визначити технічну й методичну літературу, а також матеріали з попереднього досвіду робіт;
•  Визначити навчально-виробничу роботу, яку учні будуть виконувати на уроці;
• Визначення особи і методичні заходи проведення уроків;
•  Встановити типові помилки, які допускають учні під час вправ, знайти засоби їх, запобігання;
• Скласти план уроку та конспект вступного інструктажу (за необхідністю);
• Перевірити справність обладнання, інструментів, і приладів;
•  Підготувати до уроку матеріали, заготовки, навчальну та технічну документацію, наочні посібники;
•  Підготуватися до показу трудових прийомів на уроках;

Зміст і порядок підготовки майстра до уроку залежить від періоду навчання, змісту навчального матеріалу, досвіду майстра, складу групи.

Методика й організація виробничого навчання кардинально залежить від мети цього навчання на відповідному періоді (етапі). Це дуже важливе методичне положення, яким завжди повинний керувати майстер. Мета навчання, тобто те, чого потрібно досягти, визначає зміст, і форми, і методи, і засоби навчання.

В залежності від специфіки досліджуваного матеріалу, мети навчання, особливостей організації уроку, досвіду майстра структура інструктажу може змінюватися, однак усі переховані елементи в будь-якому випадку в ньому зберігаються.

Тут успіх багато в чому залежить від правильного підбору й формулювання питань і самої процедури опитування. Питання варто фіксувати в плані уроку.

Мета опитування учнів при проведенні вступного інструктажу не тільки в тім, щоб перевірити знання учнів (хоча це теж важливо), скільки в забезпеченні здатності застосувати ці знання на практиці, закріпити теорію й практику. Тому питання для такого поєднання повинні мати суто практичну спрямованість.

При формулюванні питань варто мати на увазі те, що для відповіді на питання необхідно не тільки пригадування, але й активне мислення учнів. Такі «продуктивні» питання звичайно починаються словами «Чому», «Поясніть», «Порівняйте й зробіть висновок», «Обґрунтуйте» і т.п. Звичайно, питома вага таких питань повинна наростати поступово в міру нагромадження учнями досвіду й знань.

На уроках, де учні будуть виконувати роботи комплексного характеру, питання, що спонукають активну розумову діяльність учнів, мають особливе значення, тому що і зміст матеріалу уроку, і рівень підготовленості учнів дозволяють активізувати мислення учнів.

Важливо не тільки активізувати мислення учнів, але і зовні активізувати групу на цьому початковому етапі проведення вступного інструктажу.

Способи такої зовнішньої активізації учнів можуть бути різними. Найбільш ефективні з них наступні:

Постановка питання всій групі, а потім після невеликої паузи викликати для відповіді визначеного учня;

Пропозиція відповісти на запитання за бажанням;

Залучення в бесіду всіх учнів з обліком їх сильних і слабких сторін;

Варіювання питань по складності в залежності від підготовленості різних учнів;

Звертання до учнів із пропозицією подумати, оцінити відповідь товариша, виправити помилку у відповіді, висловити свою думку.

Основу вступного інструктажу складає пояснення і показ прийомів, способів виконання навчально-виробничих завдань - при вивченні операцій і робіт технологічної послідовності обробки і виробів, та виконання майбутньої роботи - при виконанні робіт комплексного характеру. Головна задача майстра на цьому найважливішому етапі вступного інструктування - закласти у свідомості учнів міцну основу для успішного виконання майбутніх вправ чи самостійної роботи.

Досвідчений майстер завжди знає, у чому найчастіше виникають труднощів учнів, які типові помилки вони звичайно, допускають і процес вступного інструктування будує з позиції попередження цих помилок і труднощів.

Велика вихована роль особистого приклада майстра, насамперед приклада у високій професійній майстерності, в організації власної праці. Якщо в майстра немає плану року, якщо він безладно переходить від одного питання інструктажу до іншого, якщо на його робочому місці інструменти й документація безладно, він ніколи не виховає організованого працівника, не доможеться порядку в групі. З рішенням виховних задач тісно зв’язаний стиль діяльності майстра, обстановка проведення вступного інструктажу, педагогічний такт майстра, характер його взаємин з учнями. Загальний психологічно-морально-психологічний клімат, створений майстром на уроці. Важливий структурний елемент вступного інструктажу - закріплення, перевірка та засвоєння учнями навчального матеріалу. Методика й організація проведення цієї частини інструктажу визначається головною метою вступного інструктування - підготувати учнів до успішного виконання інструктажу здійснюється звичайно, у формі опитування учнів.

Майстер може виробити індивідуальний стиль діяльності тільки при умові, якщо гарно знає слабкі та сильні сторони своєї особистості і вміє опиратися на сильні сторони, розвиваючи їх. Самовдосконалення дає позитивні результати тільки у зв’язку з творчим використовуванням досвіду других майстрів. При цьому важливо перейняти не сам досвід у чистому вигляді, а основу педагогічну сутність.

3 Формування творчої активності учнів при керівній ролі майстра

виробничого навчання.

Практика виробничого навчання в профтехучилищах свідчить що на уроках переважає репродуктивна методика : розумова діяльність полягає у запамятовуванні певних понятть і положень і пасивному виконанні, відтворенні виробничих інструкцій. Нині з усією очевидністю установлено, що слід орієнтувати майбутнього робітника на свідоме і активне ставлення до своєї праці На жаль у сучасній масовій практиці активність майстра виробничого навчання подекуди значно переважає активність учнів Сучасні вимоги науки і техніки виробництва можна задовільнити тільки тоді коли зміст навчання набуває характеру проблем, які треба розв’язати. При аналізі назви принципу свідомості і творчої активності виникає питання: як поєднати активність самостійність учнів, з одного боку і керівну роль майстра - з другого? Чи немає тут суперечності? Ідеться про складну педагогічну проблему; керівництво майстра повинно мати на меті формування кожного трудового вміння або навички , окремого поняття. їх узагальнення важливо зробити інструментом дальшого пізнання учнями предметів, процесів, явищ навколишнього світу, орієнтацій у практичній діяльності

Великою мірою активність і свідомість учнів реалізуються у пошуковій діяльності спрямованій на розв’язання навчальної проблемної ситуації. Ця діяльність здійснюється у чотири етапи :

1. виникнення самої проблеми і перших стимулів до її розвязання;
2. усвідомлення і прийняття проблемної ситуації учнем;
3. пошуку відповіді на поставлене самому собі запитання повторення раніше засвоєного, висування гіпотези, її обговорення і перевірка;
4. отримання кінцевого результату, його всебічне обговорення й оцінювання. Здійснення нормативів принципу означає необхідність оволодіння учнями професійно-технічних училищ прийомами творчої діяльності в процесі виробничого навчання .

4 Роль прикладу майстра в/н у вихованні

Необхідно підкреслити ту велику роль, яку в навчанні та вихованні в цілому і в трудовому вихованні водночас грає особистий приклад майстра виробничого навчання. Особистий приклад майстра - неодмінна умова та ефективний засіб трудового виховання учнів. Особистий приклад майстра повинен проявлятися передусім у всіх тих якостях, які він намагається сформувати в своїх учнях в процесі виробничого навчання: в працелюбності, добросовісності, організаційності, культурі праці, в безумовному притримуванні норм і правил, в творчому відношенні до навчально-виховної діяльності.

Майстер, який користується в учнів авторитетом, являється для них прикладом у всьому, на нього вони прирівнюються, по ньому вимірюють всі свої проявлення; його слова, судження являються для них міркою, критерієм оцінки добра і зла, справедливості і підлості, любові і ненависті. З одної сторони, це полегшує навчально-виховну діяльність майстра, так як спрацьовує принцип “роби так як я”; с другої сторони, таке виключно важливе педагогічне значення фігури майстра накладає на нього велику відповідальність, потребують глибокої принципової педагогічної оцінки кожного наступного кроку

Щоб особистий приклад майстра був ефективним засобом виховання, він повинен на всі свої дії як вчителя професії дивитись крізь призму виховання. Такий підхід — надійна гарантія непорушного органічного єдинства навчання і виховання, він ні на хвилину не дозволяє майстру виробничого навчання забути, що кожний його крок, кожне дійство - це виховання, і потрібно добре подумати і зважити, який вплив вони зроблять на учнів.