Власне українські слова. Складні випадки слововживання.

Урок № 36

Тема.  Власне українські слова. Складні випадки слововживання.

Мета:  закріпити й поглибити знання школярів про власне українські слова; закріплювати навички роботи зі словниками; спрямувати учнів на введення слів цієї групи до їхнього активного словника; розвивати в школярів мовне чуття, а також вміння правильного та майстерного вибору з-поміж синонімів найбільш точного, стилістично доречного відповідно до  ситуації спілкування слова; удосконалювати логічне та образне мислення, виховувати культуру мовлення; прищеплювати несприйняття мовного суржику як однієї з яскравих ознак комплексу малоросійства.

Тип уроку: урок закріплення знань і навичок.

Обладнання:  підручник.

ХІД УРОКУ

І. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІ. Відтворення теоретичних відомостей.

◊ Прочитати.

 Дати відповідь на запитання: які слова є власне українськими? Навести приклади таких слів. Пояснити, чому відродження власне української лексики є важливим.

 Однією з граней самобутності і краси будь-якої мови є її лексична неповторність. Власне українська лексика якраз і відображає національні особливості рідної мови. Саме цю лексику упродовж століть підступно намагалися знівечити, затушувати, замовчати, відсуваючи її на задній план, облудно чіпляючи до слів ярлик застарілості, вилучаючи їх зі словників і повсякденного вжитку. Тому відродження рідної мови шляхом широкого використання в мовленні такої лексики – важливе завдання сучасності.

 (З журналу)

◊ Робота з підручником.

 Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 34, власне українська лексика).

ІІІ. Виконання вправ на закріплення вивченого.

◊ З’ясувати походження та пояснити лексичне значення поданих слів, за потреби звернувшись до словника.

 Ввести слова до самостійно складених речень.

 Громада, досконалість, хист, зворушливий, чепурний, печеня, хурделиця, питомий, зухвалий, негаразди, навмисне, знестяму, либонь, навпростець.

С л о в н и к.

Громада – група людей, об’єднаних спільністю проживання, становища, інтересів. Досконалий – такий, що має потрібний ступінь довершеності, визначається повнотою позитивних якостей. Хист – уміння що-небудь роботи, здібності. Зворушливий – такий, що викликає зворушення, глибоке почуття хвилювання. Чепурний – такий, що відзначається чистотою, стежить за чистотою житла, за власним виглядом. Печеня - м’ясна страва – запечене або смажене м'ясо. Хурделиця – заметіль, сильний вітер зі снігом. Питомий – такий, що означає кількість, роль, значення або місце когось або чогось. Зухвалий – такий, що не виявляє належної поваги, пошани до когось або чогось. Негаразди – обставини, що складаються несприятливо, погано, як потрібно. Навмисне – з певним наміром, заздалегідь визначеною метою. Знестяму – не тямлячи нічого, у стані розгубленості. Либонь – означає деяку непевність, сумнів у вірогідності висловлюваного. Навпростець – найкоротшим шляхом, по прямій лінії.

◊ Пояснювальний диктант.

 Власне українські слова підкреслити.

 Коли ти плекаєш слово, йде воно, як злотонить; калиново й барвінковою рідна мова пломенить. (Д. Білоус.) А човен плив. Гойдались тихо плеса і навіть не торкалися весла. І десь був принц, і десь була принцеса, і казка наче правдою була. (Б. Демків.) Всі небеса усійте, зорі! Тії не повторить яси! (М. Самійленко.) Крізь пилюку, по багнюці, в холод і завію прийде чистою до тебе біла моя мрія. (В. Симоненко.) Аж сліпну – ранок так ясниться й роїться карими жучками, де я прополюю суницю навсидьки голими пучками. (М. Самійленко.) Життя – урок… Неначе мимохіть суть істини пізнаєм… (Л. Скирда.) Вийшла нісенітниця, цілковита плутанина: на початку абзаца йшов один текст, а далі – зовсім інший. (З журналу.)

С л о в н и к.

Плекати – дбайливо піклуватися, дбати, вирощувати. Плесо – спокійна широка поверхня види (річки, ставу). Яса – світло, сяйво.

◊ Відповідно до поданих лексичних значень дібрати власне українські слова. Записати їх.

 Два-три дібраних слова увести до самостійно складених речень (усно).

1. Великий перелітний птах із довгим прямим дзьобом та довгими ногами. 2. Трав’яниста багаторічна рослина, яка цвіте білими квіточками і дає соковиті їстівні плоди; рожево-червона кисло-солодка ягода цієї рослини. 3. Незатінене місце, що освітлюється та обігрівається сонцем. 4. Великий ящик з кришкою і замком для зберігання одягу, коштовностей. 5. Простір, який постає перед очима на відкритій відстані; горизонт, видноколо. 6. Запальна наполегливість, енергійність, жадоба діяльності, будь-якої дії. 7. Викликати тривогу, хвилювання, непокоїти. 8. До самого верху, по вінця. 9. Відтворити з терпіння, з рівноваги, досаджаючи словами, діями. 10. Тихий, спокійний, погожий, ясний.

Д л я   д о в і д о к.

1. Лелека. 2. Полуниця. 3. Осоння. 4. Скриня. 5. Обрій. 6. Завзяття. 7. Бентежити. 8. Вщерть. 9. Дошкуляти. 10. Погідний.

♦ Прочитати.

 Вказати іншомовні слова. З’ясувати їхні лексичні значення, за потреби звернувшись до словника. Коли використання іншомовних слів є доречним, коли – небажаним?

 А хтось поправить скельця вказівним: «Патерналізм… автракія…» І де там хоч подумки угнатися за ним? «Я вчора мав розмову з Президентом…» (П.Вольвач.) Кого винить? Корупцію? Систему? Чи проклинати гени, радіацію? Чи зважувать свої житейські теми? Чи нарікать на смирну нашу націю? (П. Макєєв.)

С л о в н и к.

Патерналізм – політика великих держав, спрямована на поневолення економічно слаборозвинутих країн під виглядом «піклування про слабкі народи», одна з форм неоколоніалізму. Автракія – політика господарського відособлення, створення замкнутого самодостатнього господарства в межах окремої країни або групи країн. Корупція – підкупність, продажність державних, політичних і громадських діячів, службовців державного апарату. Ген – одиниця спадкової речовини, за допомогою якої ознаки і властивості батьків передаються нащадками.

◊ Прочитати (прослухати).

 Вказати слова, що є ненормативними. Дати визначення поняттю «лексична норма». Що таке суржик? Навести приклади вживання суржику зі шкільного життя.

 Снують суцільні «согражданє», «женщіни», і «мужчіни». …І маю я тільки згарище з присмаком батьківщини. (П. Вольвач.) Не вірю тим, хто з легкістю заявляє: «Я так уважаю вашу мову, что не могу ее коверкать. Мне по-русски как-то легче». А за цими криводухами й наші Мотрі кидають замакітрено: «По-руському какось оно льогшей». (Л. Кореневич.) Грузин, який забув грузинську, - не грузин. Киргиз без киргизької – манкурт. Тільки той естонець, хто спілкується естонською. А українець, який не забув рідної мови, - український буржуазний націоналіст. Промовець промовля, мов немовля: «Мінє по-руську какось льогше, бо потому шо вообче!» На Хрещатику, правда, чули двох українців. Вони з Канади приїхали. (А. Крижанівський.) «Чий же тепер час?» - до людей гукаю, а вони думають, що я «врем’я спрашиваю»(В. Слапчук.) Нащадки Петра Калнишевського, ми «панімаєм толька па-руські» і маримо проміняти биті степові шляхи на шампунний заморський асфальт. За що ця карма, Господи, невже ж нам, українцям, бути навічно хохлами? (Л. Степовичка.)

Д л я   д о в і д о к.

Мовна норма – той мовний варіант у сфері вимови, слововживання, словозміни, який закріплений практикою і рекомендований до вживання як обов’язковий. Лексична норма – норма вживання слова у властивому йому лексичному значенні і норма сполучуваності слова з іншими словами в реченні. Суржик. – 1. Суміш зерна пшениці й жита, жита й ячменю й вівса і  т. ін.; борошно з такої суміші. 2. перен. Елементи двох або кількох мов, об’єднані штучно без додержання норм літературної мови.

◊ Переписати, вибираючи з дужок доречне слово.

 Свій вибір обґрунтувати.

 Наш клас (знаходиться, перебуває, міститься) на третьому поверсі. Як же нам (повезло, пощастило)! На кінець чверті було заплановано кілька (міроприємств, заходів). На час своєї відсутності староста класу призначив своїм (заступником, замісником) Ігоря Петренка. Я (рахую, вважаю), що він повівся неетично. Учнівські збори були (численні, чисельні). Кожен хотів висловити своє (ставлення, відношення, почуття) до обговорюваного питання. У  підручнику  (попадаються,  трапляються,  зустрічаються)  невдалі приклади. Формулюючи правило, не слід забувати про (виключення, винятки). Двічі по два (рівняється, дорівнюється, дорівнює) чотирьом. 

Д л я   д о в і д о к.

Міститься. Пощастило. Заходів. Замісником. Вважаю. Численні. Ставлення. Трапляються. Винятки. Дорівнює.

◊ Самостійна робота.

 З-поміж двох висловів вибрати нормативний. Вибране словосполучення записати.

 Громадянські права, громадські права; передплата на журнал, підписка на журнал; пам’ятник архітектури і мистецтва, пам’ятка архітектури і мистецтва; акварельні барви, акварельні фарби; втратити свідомість, знепритомніти; замовити каву, заказати каву; нехтувати звичаї, нехтувати звичаями.

Д л я   д о в і д о к.

Громадянські права, передплата на журнал, пам’ятка архітектури і мистецтва, акварельні фарби, знепритомніти, замовити каву, нехтувати звичаї і нехтувати звичаями (нормативними є обидва  вислови).

♦ Прочитати уривок з фейлетону.

 Чи можна вважати використання суржику літературним прийомом? Назвати відомих вам письменників та артистів, які послуговувались цим прийомом. Чи завжди використання суржику на сцені є доречним? Навести приклади.

 У нашій столиці спіймали одного підозрілого, який Кієв чомусь називав дивно і підозріло – Київ. І взагалі, говорив какімось не такім язиком, як усі в століце. Його й схопили бдітельні активісти «Комітету спасєнія Родіни» - прямо на вулиці, як він рота розкрив. Доставили куди треба. Там перевірили. Затриманий і справді говорив нєздєшнім, нєінтернаціональним язиком братства народів.

 Запросили язиковєдов із північної столиці сусідньої держави, які будь-кому язика розв’яжуть. Тобто визначать його шкідливість. Случай, як сказав один з тих язиковєдов, тяжолий. Хохол! Натуральний!

 Газети другодні з жахом повідомили, що в Кієве викрили типа, «зараженого вирусом зоологического национализма», який уперто «балакав» на «своей мове».

 Скільки раніше виловили націоналістів, не лімітований відстріл їх дозволили, труїли їх, як колорадських жуків, а за півстоліття так усіх і не виловили!

     (Репортаж із майбутнього підготував

                                       Панько Печерянин)             

♦ Вільний диктант.

     Кому потрібен суржик?  А нікому. Ні українцю, ні росіянину, ні греку чи болгарину, які проживають в Україні. Хіба що прихильником Вєрки Сердючки, які чужої мови не навчились і на свою не спромоглись.

 Кожного з нас суржик має ображати як людину, як громадянина, як українця. Невже у своїй державі на ім’я Україна ми не можемо бути таки українцями, а не суржиковими хохлами, не Вєрками Сердючками, не Довгоносиками, не Кроликами, які будь-яке зілля стравлять?

 Будьмо ж мудрими! Бо вийшовши з віків рабської покори, наш народ зберіг свій єдиний скарб – мову.

                                                                                     (За Л. Кореневичем)

IV.  Підведення підсумків уроку.

V. Домашнє завдання.

§ 8, вправа 95.