Я досліджую світ
3 клас
Тема: Властивості твердих тіл, рідин та газів.
Мета: формувати уявлення про речовини, їх різноманітність, властивості та застосування; розвивати навички дослідницької діяльності, мислення, спостережливість, уміння порівнювати та робити висновки, виховувати бережне ставлення до природи, бажання її досліджувати.
Обладнання: зразки речовин, колекції корисних копалин, обладнання для проведення дослідів, ілюстрації, підручник, робочий зошит.
Хід уроку
I.Організація класу до уроку.
ІІ. Етап перевірки домашнього завдання
1.»Бліц – опитування»(використання цеглинок «Лего)
1. Тіла – це будь-який об’єкт природи або предмет, виготовлений людиною?
2.Лінійка – це речовина?
3.Тіла поділяються на круглі, квадратні, трикутні?
4.Вода – це штучне тіло?
5. Дерево – це природнє тіло?
6. У навколишньому світі речовин більше, ніж тіл?
7. Тіла складаються з речовин?
8.Речовини перебувають у таких станах: м’ягкий, в’язкий, випаровування.
9. Лід – це твердий стан?
10.Властивості речовин такі: колір, блиск, запах, прозорість.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
1.Відгадай загадки.
1. Біла морква зимою росте (бурулька).
2. Мене частенько просять, ждуть, А тільки покажусь – ховатися почнуть (дощ). 3. Коли чайник закипає, я із нього утікаю. (водяна пара).
Що спільного між словами відгадками? (різний агрегатний стан однієї речовини води).
То ж давайте сьогодні поговоримо про тверді речовини, рідини і гази, і з’ясуємо, за якими ознаками вони відрізняються між собою.
ІV. Етап засвоєння нових знань.
1.Бесіда.
• Наведіть приклади фізичних тіл, які утворені з однієї речовини? (стіл, парта, дошка, стілець – зроблені з дерева).
Так, дійсно, з однієї речовини можуть бути виготовлені різні фізичні тіла, і навпаки, тіло може складатися з різних речовин. Так, наприклад, рослина містить у собі воду, крохмаль, цукор та інші.
• Чи всі речовини однакові? (ні).
Ти вже знаєш, що речовини можуть перебувати у твердому, рідкому та газоподібному станах. Вони утворюють тверді, рідкі й газуваті тіла, які відрізняються своїми властивостями. Наприклад, лід —твердий і крихкий, вода — текуча, а водяна пара — невидима. Усі ці тіла складаються з одних і тих самих частинок, однак за властивостями відрізняються. Чому ж так?
2. Залежність форми та об’єму тіл від густини речовини
- Все у нашому світі складається з частиночок(подібно до того, як ми будуємо будинок, складаємо цеглинку до цеглинки)молекул, молекули складаються з атомів.
- Чим же зумовлені такі властивості речовин у різних агрегатних станах? З вашою допомогою зробимо живі моделі речовин. П’ять учнів стають у ряд і щільно обхоплюють один одного за пояс. Кожен із учнів – це маленька частинка речовини, яка у твердих тілах щільно з’єднана з іншою частинкою. Мотузкою обведемо місце на підлозі, де вони стоять. Спробуємо їх стиснути, змінити форму. Учні (частинки) 40 тут не рухаються, лише коливаються навколо свого місця. Тому тверді тіла зберігають і форму, і об’єм.
- Знову п’ять учнів беруть руки в боки, з’єднуючись із сусідами. Бачимо, що ця жива модель більш рухлива, може займати різну форму, проте стиснути їх також важко. Це пояснюється тим, що у рідинах зв’язки між частинками слабші, ніж у твердих речовинах. Густина рідин значно більша, тому і зберігають свій об’єм.
- А тепер зробимо модель газоподібної речовини. Учні візьмуться за руки. Вони можуть зайняти будь який об’єм, легко змінюють форму, їх можна стиснути. Зв’язки між частинками газів слабкі, це і пояснює їх властивості.(Має малу густину, відстань між частинками велика,частинки рухаються з великою швидкістю, газ швидко і легко заповнює об’єм).
3.Проведення досліду. Тверді речовини.
Особливістю твердих речовин є те, що всі вони мають власну форму. Наприклад, крейда, парафінова свічка. Форму твердої речовини можна змінити, але так чи інакше, вона в них є.
Проаналізуємо дослід описаний в підручнику (робота з підручником ст. 85)
Чи можна змінити форму твердого тіла? Можна, але для цього потрібно докласти певних зусиль. Якщо ти вдариш молоточком по камені, крейді і глині, то побачиш, як вплинуть твої дії на кожне тверде тіло. Крейда розкришилася — отже, це крихке тіло. Глина від удару деформувалася і набула нової форми — вона є пластичним тілом. Камінь залишився таким, як був. Очевидно, щоб змінити його форму, треба докласти більше зусиль.
4.Проведення досліду. Рідкі тіла.
На відміну від твердих тіл, рідини не мають власної форми. Вони набувають форму посудини, у яку їх наливають. Якщо наповнити рідинами кілька посудин різної форми то можна побачити, що всі рідини приймають форму посудини. Якщо будь-яку рідину перелити в іншу посудину, то вона набуде іншої форми, повторивши форму цієї посудини.
• Який можна зробити висновок? ( рідини не мають власної форми, вони набувають форми посудини, в яку їх наливають).
Вода, спирт, олія, молоко розтікаються по поверхні, якщо їх вилити з посудини. Ми говоримо: «тече вода», «ллється молоко», «витікає пальне». Все це ілюструє властивість рідин, яку називають текучістю.
5.Проведення досліду.Гази.
Гази заповнюють об’єм і набирають форми тієї посудини, приміщення чи тіла, в якому вони знаходяться. Прикладами можуть бути повітряна кулька, футбольний м’яч, закрита колба, кімната.
На відміну від твердих тіл і рідин, гази легко піддаються стисненню. Чи змінилися форма і об’єм кульки? Так, форма змінилась, об’єм зменшився — отже, об’єм повітря в кульці також зменшився. Відпусти руку. Що відбулося з повітрям у кульці? Кулька відновила свою форму та об’єм — отже, й об’єм повітря збільшився.
V. Етап закріплення нових знань
1. Наведи приклади твердих тіл. Які властивості їм притаманні?
2. Охарактеризуй властивості рідин.
3. Які властивості притаманні газам?
4. У наведеному переліку знайди зайве слово: молоко, олія, нафта, ртуть, склянка, сік. Обґрунтуй свою думку.
5. У яких тілах відстані між частинками найменші, а в яких — найбільші?
VI.Домашнє завдання с.85-88