19 квітня о 18:00Вебінар: Як організувати якісний урок літератури для учнів із кліповим мисленням

Внесок українських вчених у розвиток математики

Про матеріал
план конспект позакласного західу на тему: "Внесок українських вчених в розвиток математики".
Перегляд файлу

Тема: Внесок українських вчених у розвиток математики.

Мета: збагатити та розширити знання учнів про видатних математиків України; виховати почуття патріотизму, любові до рідної землі; розвивати творчість, необхідність вивчати історію свого краю, прищеплювати любов до математики, позитивне ставлення до навчання.

Обладнання: інтерактивна дошка, презентація.

Учасники: учні 5 -9 класів.

Хід заходу:

На екрані з’являється картинка-заставка:

 Математика та історія…Що в них спільного? На перший погляд - нічого.

Математика...

Наук цариця недосяжна,

Могутня, щедра і прекрасна,

Блискуче розум розвиває,

І вірно мислити навчає.

Неперевершена її краса,

Чудова логіка струнка!

Так…Що ж у них спільного? Адже:

Історичні події – це літопись народу, 

Це є правда життя із минулих віків 

Від набігів татар і князівських походів, 

До буремних подій із останніх років 

                                                      (Борейко П.В. «Історія наша»)

Щоб дати відповідь на наше питання нам необхідно здійснити подорож у часі у минуле.

А зараз ми представимо вам видатних математиків України.

Слайд 4. Михайло Кравчук

Часто ми чуємо, що математика – наука суха, абстрактна. Може для когось це і так. Але тільки не для інженера! Немає у світі машин, які йшли не від математики, немає повнокровного життя творця техніки без цієї науки … Ніякої достовірності немає в науках там, де не можна застосувати математику. Тим-то вона, математика, для вас має стати душевною потребою, якщо хочете, хлібом і піснею.

Михайло Кравчук - гордість української математики! Довго його імені не знали українці, адже моє ім'я було занесене до списку «ворогів народу», а сам ,повний енергії і творчих задумів, був засланий на Колиму.

У засланні перші три тижні він працював на будівництві місцевої залізниці, дійшовши висновку, що будувати її у вічній мерзлоті недоцільно. «Ворог народу і тут хоче нашкодити», - так вирішило табірне начальство і відправило Кравчука працювати в шахту.

Михайло Пилипович викладав математичні предмети в новостворених в м. Києві українських гімназіях, Українському народному університеті. Був членом Українського наукового товариства при Київському університеті, співробітником Української академії наук, членом комісії математичної термінології при Інституті наукової мови УАН, викладав різні курси математики у вищих навчальних закладах, але через те що підтримував ідею національного відродження та створення української культури був у засланні.

Але навіть перебуваючи у засланні у Магадані здійснив математичне відкриття, над яким працював 20 років.

Лише 1992 року, після довгих літ забуття, наукова громадськість України та світу широко відзначила 100-річчя від дня народження видатного вченого. Його ім’я було занесене ЮНЕСКО до Міжнародного календаря визначних наукових діячів. Для цього були вагомі підстави, адже праці М. Кравчука становлять фундаментальне надбання кількох галузей математичної науки. А від 2001 р., завдяки пошукам Івана Качановського, українського науковця із США, виявилося, що наукові твори Кравчука прислужили і до винаходу першого в світі електронного комп’ютера.

 

Слайд 5. Степан Банах

Сте́фан Банах, син горянки Катерини Банах та Стефана Гречека, мешканця Краківського староства (30 березня 1892 — 31 серпня 1945).

Народився у Кракові, поляк. Після народження батько віддав його на виховання до сім'ї краківської пралі. Після навчання у IV Краківській гімназії (1902–1910) вступив на факультет будови машин Львівської політехнічної школи. У 1911 р. перевівся на факультет інженерії за спеціальністю «Сухопутна інженерія», де закінчив четвертий останній (1913–1914) навчальний рік.

З 1920 до 1922 роки працював асистентом на кафедрі математики Львівської політехніки у професора Антонія Ломніцького. Опублікував низку наукових праць. У 1920 здобув учений ступінь доктора філософії, а у 1924 був затверджений у вченому званні надзвичайного професора кафедри математики Львівського університету і обраний членом-кореспондентом Польської академії знань. У 1927 став звичайним професором.

Радянська влада на початку окупації дуже загравала з професурою, свідченням чого було те, що Банах (поряд зі Штайнгаузом і Бартелем) отримав пропозицію видати свою книжку. Таким чином з'явився на світ українською мовою його «Функціональний аналіз». Щоправда, переклад цієї роботи тривав так довго та зустрів такі перешкоди, що фактично вона вийшла вже після війни, після смерті автора.

Слайд 6. Віктор Глушков

В 70-их роках в Києві, в Інституті кібернетики АН УРСР існував відділ теорії обчислювальних автоматів. Тут народжувались електронні машини, які перевершували можливості людського мислення. На думку керівника відділу академіка В. М. Глушкова, тут працювали справжні романтики. Професія математика по-своєму романтична: хіба можливі без досягнень сучасної математики космічні польоти, створення складних приладів, якими користуються і хіміки, і біологи, і метеорологи, і геологи.

Слайд 7. Михайло Остроградський

Михайло Васильович Остроградський народився 12 (24) вересня 1801 в селі Пашенна (Полтавської губернії) в сім’ї поміщика. У дитинстві був надзвичайно допитливий, хоча не виявляв тяги до навчання.

Початкову освіту отримав в пансіоні при Полтавській гімназії, де директором був І. П. Котляревський – відомий український поет. Закінчив курс математичного факультету в Харківському університеті; потім відвідував в Парижі лекції в Сорбонні і в College de France. Тут він звернув на себе увагу знаменитих математиків Лалласа, Фур’є, Ампера, Пуассона, Коші.

1823: запрошений в якості професора в коледж Генріха IV. У 1826 він представив інституту мемуари: “Sur la propagation des ondes dans un basin” надруковані в 1832  в томі III “Memoires presenteen par divers savants”. Найбільш відомі його праці з теорії певних інтегралів; йому належить, наприклад, висновок вираження для варіації кратного інтеграла.

1827: повернувся на батьківщину з французьким дипломом і з заслуженою репутацією талановитого вченого. Спочатку він викладав в Головному Інженерному училищі Російської імперії та Інституті Корпусу інженерів шляхів сполучення.

1830: обраний екстраординарним академіком Петербурзької Академії наук. Пізніше, завдяки видатним науковим заслугам, М. В. Остроградський був обраний членом-кореспондентом Паризької Академії наук, членом Американської, Римської та інших академій і наукових товариств. Почесний член Московського університету (1844).

У коло його інтересів входили і основні питання механіки, і теорія чисел, і балістика, і алгебра, і небесна механіка, і математичний аналіз, і математична фізика.

Слайд 8. Володимир Левицький

Нашу подорож можна продовжувати й продовжувати... Наша земля багата видатними вченими-математиками, які зробили великий внесок не тільки в розвиток математичної науки, а й у розвиток нашої державності.

Отже, шановні присутні! Ми прийшли до висновку, що математика та історія мають нерозривний зв’язок, а також математика присутня у нашому житті. Як писав Луї Пастер: «Наука не має Батьківщини, але не буває без Батьківщини вченого, і те значення, що його праці можуть мати у світі, він повинен віддавати своїй Батьківщині». 

 

 

 

docx
Додано
1 листопада 2020
Переглядів
617
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку