Внутрішні води материка Африка

Тема: Води суходолу: головні річкові системи, озера, підземні води, значення для природи та населення. Практична робота № 8 (продовження) Нанесення географічних об’єктів на контурну карту материка.

Мета:

• навчальна -  формувати систему знань про особливості внутрішніх вод Африки, головні річкові системи, озера, підземні води; систематизувати знання учнів про гідрологічні особливості; сприяти розумінню значення вод суходолу для природи материка та проблем водозабезпечення.
• розвивати вміння працювати з картографічними матеріалами, підручником; вдосконалювати практичні вміння характеризувати основні річкові системи та озера за допомогою плану та атласу; допитливість, кмітливість; продовжити формування навиків  логічного мислення і самостійного опанування навчального матеріалу;
• виховна – продовжити виховання в учнів бережливого ставлення до природи,  бажання пізнавати та берегти природу планети;

Обладнання: фізична карта Африки, фізична карта світу, атласи, підручники, зошити.

Опорні поняття: внутрішні води, річка, озеро, підземні води, річковий басейн, живлення річки, режим річки, болото, дельта

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

• Двом учням за вибором даю письмові завдання описати за допомогою кліматичної карти клімат Африки та охарактеризувати особливості кліматотвірних чинників.

Фронтальне опитування класу

• Назвіть загальні особливості клімату Африки.
• Назвіть основні кліматичні пояси та типи клімату.
• Охарактеризуйте основні кліматичні пояси Африки.

Повідомлення теми та мети уроку, запис теми у зошит

ІІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів

• Пригадайте визначення основних понять з якими ми сьогодні будемо працювати: : внутрішні води, річка, озеро, підземні води, річковий басейн, живлення річки, режим річки, болото, дельта

ІY. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

    Знаючи особливості рельєфу та клімату, ми можемо перейти до дослідження внутрішніх вод материка. Живлення та режим річок залежить від клімату. Вода в Африці – найцінніший ресурс, адже на материку багато посушливих територій. Вода там дуже потрібна для зрошення полів та водопостачання. Розміщення давніх цивілізацій в Африці (у тому числі стародавньоєгипетська), прямо пов’язане з водними об’єктами материка. Ви дізнаєтеся про головні річки та озера Африки, спробуєте розгадати загадки священної річки єгиптян – Нілу та озера Чад, що існує серед безмежної пустелі, помилуєтеся величною красою у світі водоспадів, помандруєте порогами стрімких потоків.

Y. Вивчення нового матеріалу

Робота з підручником

• Дайте відповіді на запитання перед параграфом у підручником.

Завдання учням

• За картами атласу визначте, у чому полягають особливості розміщення внутрішніх вод Африки
• Враховуючи особливості різних типів клімату Африки, поясніть, в яких кліматичних поясах найбільш гостро відчувається нестача води, а в яких існує її надлишок?
• За допомогою карти називаємо і показуємо основні річки Африки.
• За допомогою карти визначте до басейну якого океану належать більшість річок Африки?

• З чим пов’язане поширення областей внутрішнього стоку?

З дефіцитом вологи та улоговинним характером рельєфу. Безстічні озера займають дно улоговин. До них сходяться ваді – сухі русла річок, які заповнюються водою після нечастих дощів.

Робота з картою та підручником

• Використовуючи текст параграфа та карти атласу, складіть характеристики основних річок Африки за планом запропонованим в таблиці. Робота виконується по варіантах. Для прикладу характеризуємо разом річку Ніл

Прийом «Географічна лабораторія»

• Наносимо основні річки Африки на контурну карту в практичному зошиті
• Під час розповіді про озера учні їх наносять на контурну карту материка
• Показуємо та наносимо на контурну карту  водоспад Вікторія

 Велике значення для водопостачання мають підземні води. Вони підходять близько до поверхні в зниженнях рельєфу, утворюючи оазиси. В оазисах ростуть пальми, на зрошуваних землях вирощують овочі, зернові культури, плодові дерева. У Сахарі під товщею пісків на глибині 2 300 м були відкриті водоносні шари загальною площею 900 тис км в квадраті. Учені вважають, що з них щодня можна відкачувати 100 млн м кубічних прісної води. – достатньо щоб за кілька років перетворити пустелю на квітучий сад. Однак для здійснення цього проекту потрібні великі кошти яких країни Африки не мають.

• То яке значення мають води суходолу для природи та населення?

Y. Закріплення вивченого матеріалу

Гра «Вірю не вірю»

1. Чи вірите ви що всі річки Африки належать до басейну Атлантичного та Індійського океану (Ні)
2. Чи вірите ви що Ніл найменша річка Африки (ні)
3. Чи вірите ви що живлення та режим річок залежить від кліматичних умов території? (так)
4. Чи вірите ви що більшість озер мають тектонічне походження улоговин? (так)
5. Чи вірите ви що населення Африки відчуває справжній «водний голод». (так)
6. Чи вірите ви що другим за величиною в Африці і за глибиною у світі є озеро Танганьїка (так).

YІ. Підсумок уроку

Прийом «Мікрофон»

Кроатко сформулюйте вивчене впродовж уроку.

YІІ. Домашнє завдання

Опрацювати текст підручника.

Закінчіть характеристику основних річок у таблиці.

Ніл – належить до басейну Атлантичного океану, найдовша річка Африки. В цієї річки два витоки. Перший – річка Кагера, що впадає на заході в озеро Вікторія. Після впадання в неї кількох приток річка дістає назву Білий Ніл. Другий витік – Голубий Ніл – витікає з озера Тана на Ефіопському нагір’ї. Впадає в Середземне море.

    Білий Ніл починається в екваторіальному поясі, на кордоні тропічного до нього приєднується Голубий Ніл перетинає найбільшу у світі пустелю Сахару і впадає у Середземне море.

    Подолавши простори Східно африканського плоскогір’я, Білий Ніл широко розливається і утворює знамениті Нільські болота завдовжки до 500 км і завширшки до 800 км. Саме тут батьківщина папірусу. Папірус росте так густо, а його переплетені між собою стебла настільки тверді, що людина в таких заростях прорубує собі шлях сокирою. У місцевих заростях дуже багато бегемотів та крокодилів.

   Після злиття Білого і Голубого Нілу річка до самого гирла протягом майже 3000 км не приймає жодної притоки.

   Режим Нілу дуже своєрідний, і на перший погляд не відповідає кліматичним умовам території, якою він протікає. Колись як і тепер Ніл розливався в середині літа, коли в Єгипті стояла найбільш спекотлива і суха погода. Цей факт давав повід говорити жерцям про божественне походження річки. Насправді  пояснення такого режиму просте: Білий Ніл починається в екваторіальному поясі і майже щодня поповнюється дощами, на кордоні тропічного поясу до нього приєднується Голубий Ніл, який навесні приносить дощові води з Ефіопського нагір’я, перетинає пустелю і вже влітку у свої нижні течії розливається. Живлення дощове та підземне. Впадаючи в океан Ніл утворює величезну дельту, яка за площею дорівнює Кримському півострові, і вкрита як і вся заплава Нілу родючим мулом, який дає змогу щороку збирати високі врожаї. У середині течії Нілу колись були пороги, що заважали судноплавству. Сьогодні побудована Асуанська гребля. Завдяки якій не тільки поліпшилось судноплавство, а й регулюється постачання води на поля Єгипту та виробляється електроенергія.

    Конго – найбільш повноводна і друга за довжиною після Нілу. Приносить щорічно стільки води як 15 таких річок як Ніл, а площа її басейну друге місце у світі. Єдина річка в світі яка перетинає два рази екватор. До басейну Атлантичного океану. Витоком Конго вважається річка Луалаба. Впадає в Атлантичний океан. Вона протікає в улоговині Конго що власне створені її відкладами. У верхів’ї  багато порогів і водоспадів, у середні течії є рівнинною річкою з широким руслом. Недалеко від впадання в Атлантичний океан знову починається порожниста ділянка з каскадами водоспадів під назвою водоспади Лінгвістона. Притоки Убангі,  Касаї, Кванго.  Басейн річки розташований по обидва боки від екватора, і зимове обміління Південних приток Конго, врівноважується надходженням води з річок Північної півкулі, які живляться рясними літніми дощами. Багаті на рибу, майже вся річка судноплавеа, є близько 40 гідроелектростанцій.

Нігер – третя за довжиною річка Африки.  До басейну внутрішнього стоку. Бере початок на плоскогір’ї Фута – Джаллон, приблизно за 300 км від Атлантичного океану. Але тече не в бік океану, а від нього прямо в Сахару. Впадає в Гвінейську затоку. Русло річки описує велику дугу, відому під назвою «петля Нігеру» досягнувши Сахари Нігер прямує на південь і впадає в Гвінейську затоку. У верхні течії багато порогів та водоспадів.  Влітку вона поповнюється водою, взимку сильно міліє. Підземне і дощове живлення. Має велике значення для водопостачання країн що розташовані на її берегах.

Замбезі – найбільша серед річок які належать до басейну Індійського океану Бере витік в Замбії з чорних боліт і впадає в Індійський океан.  Виходи твердих базальтових порід утворюють численні пороги та водоспади, серед яких один з найбільш відомих у світі водоспадів  - Вікторія, шириною 1800м і висотою 120м, був відкритий Лівінгстоном, дав йому ім’я на честь англійської королеви Вікторії. В верхні та середні течії тече в тропічних широтах зимові місяці з квітня по липень тут сухі, дощовий сезон з листопада по квітень. Протягом цих місяців верхня Замбезі отримує майже всю річну норму опадів, і саме цим пояснюються такі великі варіації її стоку протягом року. В нижні течії Замбезі вплив літніх мусонів підвищує вологість і кількість опадів. Живлення дощове. Рибальство, Річкова долина багата на мінеральні ресурси, туризм перетинається порогами , перекатами, мілинами та водоспадами і тому ніколи не відігравала основну роль у судноплавстві, але багато малих поселень доступні тільки по воді.

   Майже всі великі озера мають тектонічне походження улоговин, тобто лежать в розломах або прогинах земної кори. Найбільшим є Вікторія і друге за площею прісноводне озеро в світі. Найбільше озер в Східні Африці в зоні  Східно африканського розлому ці озера витягнуті з півночі на південь, їх довжина більша, ніж ширина, та досить великі глибини. Друге за величиною в Африці та за глибиною в світі о. Танганьїка (1470 м). Усі озера стічні і прісні.

  На решті території озер мало. У пустелях озера – реліктові, тобто такі що залишилися від давніх великих водойм. Вони неглибокі. Під час дощів їх площа різко збільшується, а в сухий сезон зменшується. Найбільшим реліктовим озером є Чад, перетворюється під час посухи на велику кількість дрібних озер, нагадує блакитне серце Африки. На різних картах воно виглядає по – різному: то кругле, наче тарілка, то криве ніби риболовний гачок, то порізане немов дубовий листок. Картографи позначають його пунктиром, адже ніхто не знає точних обрисів цього мінливого внутрішнього моря. Тисячі островів безладно дрейфують його поверхнею, зіштовхуються один з одним, зростаються, причалюють до берега, утворюють острови, знову розпадаються і пливуть у різні блоки. Вода слабо солона і має стік у підземні води. На Ефіопському нагір’ї є озера вулканічного походження. Озеро Тана утворилося шляхом перегородження річки потоками лави. Створено багато штучних озер. Насер на Нілі, Кариба на Замбезі. 

    У світі існує озеро, вода якого яскраво – рожевого кольору. Воно знаходиться недалеко від Дакара – столиця Сенегалу. Сам факт появи води рожевого кольору наукою не пояснений, одна з існуючих гіпотез говорить про підвищену концентрацію у воді мікроорганізмів, які і забарлюють воду в такий незвичний колір, інше припущення – велика насиченість магнієм. Озера дивують не тільки забарвленням. Не можна не згадати про таку чудасію як озеро з чорнила. Щоб побачити його потрібно побувати в Алжирі і розшукати там селище Сиді – бель. Рецепт природного чорнила простий. В озеро впадають дві річки: вода однієї з них приносить багато розчинених солей заліза, у воді іншої містяться гумінові речовини., що утворюються в грунті при розкладанні рослинних залишків. Змішуючись, ці речовини і дають чорнильну рідину.