Внутрішньополітична ситуація в УРСР. ХХ з’їзд Комуністичної партії Радянського Союзу (КПРС). Ліквідація ГУЛАГу.

Внутрішньополітична ситуація в УРСР. ХХ з’їзд Комуністичної партії Радянського Союзу (КПРС). Ліквідація ГУЛАГу. 13 жовтня. Класна робота

Мета: Показати зміни, що сталися у розвитку УРСР на початку 1950-х рр. Дати узагальнюючу характеристику розвитку України напередодні значних перетворень. Формувати в учнів розуміння взаємозв'язку між історичними фактами, вдосконалювати навички аналізу, синтезу, критичного оцінювання історичних подій; виховувати в учнів інтерес до національної історії.

Чого очікуємо від уроку…використовувати карту як джерело інформації про основні події політичного, економічного і культурного життя України в період лібералізації суспільства;на основі різних джерел інформації характеризувати внутрішньополітичне та соціально-економічне становище України в середині 50-х років;описувати прояви процесів лібералізації в різних сферах життя українського суспільства;характеризувати та застосовувати поняття й терміни: «відлига», культ особи, десталінізація, реабілітація, амністія, волюнтаризм.

Очікувані результати (після цього уроку учні зможуть):називати події періоду десталінізації в Україні;визначати хронологічні межі та послідовність цих подій;визначати мету цих подій та їх значення для українців;здійснювати критичний аналіз подій на основі історичних джерел, висловлювати власні судження;показувати на карті місця діяльності організацій та територію.

Була весна. Була відлига. Та в чорну ніч зненацька вітерІ – Божа благодать була. Ошпарив примороззю віти,Сніги розтанули. Спливала Бубняву зав'язь, дівич-квіт. У небуття недвига – крига. Померклий, вибитий морозом,Тоді сп'янілий від тепла. Мов білі сльози, на чорнозем. Наївний, як розкрита книга, Спадає квіт затерплих віт. З бруньок принишклий квіт оклигав, І вишня буйно зацвіла. І. Світличний

План вивчення нового матеріалу1. Зречення «культу особи».2. Етапи десталінізації.3. Причини обмеженості десталінізації

5 березня 1953 р. помер Сталін. Ця дата стала своєрідною точкою відліку розгортання в Радянському Союзі суперечливих і неоднозначних спроб трансформації тоталітарних структур. По смерті Сталіна серед його наступників розпочалася боротьба за владу. У кожного з протиборчих угрупувань “сталінської гвардії” (Л. Берії, Г. Маленкова, М. Хрущова ) було своє бачення подальшого розвитку СРСР. Спроба Л. Берії захопити владу провалилася завдяки інформації Т. Строкача, який передав Хрущову відомості про дії Берії. При підтримці військових (Г. Жуков та інші) 26 червня 1953 року Л. Берія був заарештований, звинувачений у антипартійних і антидержавних діях і після суду розстріляний.2 етап – літо1953 – лютий 1955 рр. Георгій Максиміліанович. Маленков,Голова Ради міністрів. Микита Сергійович. Хрущов,Перший секретар ЦК КПРС

Один із винуватців «Ленінградської справи»Маленков. Посилення позицій Хрущова – послаблення Маленкова. Суть кардинальних змін, що почалися після приходу до влади М. Хрущова полягає у лібералізації всього суспільного життя. Період 1953-1964 років називають “відлигою”. Основним змістом “відлиги” є десталінізація, соціально-економічні реформи, політичні реформи. Нова атмосфера, яка склалася в суспільстві після смерті Й. Сталіна, сприймалася як «відлига» після суворих порядків.«Відлига» — певний відхід від суворої та жорстокої сталінської тоталітарної системи й спроби реформування напрямку модернізації і лібералізації. Це надія суспільства на кращі часи, «потепління» нових відносин у суспільстві, відхід від політики сталінського керівництва на самоізоляцію і розгортання «холодної війни». Основні риси «відлиги»• Масова реабілітація репресованих.• Десталінізація суспільства.• Певна децентралізація управління.• Лібералізація.• Демократизація суспільства.• Послаблення тотального контролю за всіма сферами діяльності.• Послаблення всеохоплюючої секретності й самоізоляції.• Послаблення русифікації.• Проведення соціально-економічних та політичних реформ.

Нові виступи проти сталінської системи1953 р. - це рік знакових змін, які стосувалися багатьох сфер суспільного життя. Ці зміни були спричинені кризою сталінської системи управління. Після смерті Й. Сталіна в таборах розраховували на послаблення режиму та перегляд справ засуджених. Але амністію отримало обмежене коло осіб (кримінальні злочинці та ув’язнені з невеликими строками покарання). Важкі умови утримання та свавілля адміністрації стали причинами масової непокори й спровокували низку повстань політичних в’язнів у таборах системи ГУЛАГ. Норильське повстання довело, що навіть у найважчих умовах пригноблення можна боротися з тоталітарним режимом, причому не методами терору, які суперечать людській природі і законам демократичного суспільства, а легальними методами колективного протесту. Для цього ідеї повстання повинні були підтримати маси людей, які відкинули багаторічний страх перед системою. Л. Бондарук, історикиня. Усі комітетники ходили по бараках і пояснювали, чому ми оголошуємо страйк, які будуть наші вимоги. Страйк буде в спільних інтересах, тому свої персональні питання не вирішувати, між собою особистих рахунків не зводити, на роботу нікому не виходити... Працівників табірної адміністрації не ображати, всі вимоги, окрім роботи, виконувати. Хто порушить ці правила страйку, буде покараний комітетом. Зі спогадів політичного в'язня Ю. Якименка

Десталінізація – система заходів щодо усунення найбільш неприйнятних проявів сталінського режиму і спроба проведення суспільно-політичних та економічних реформ.- ліквідація системи ГУЛАГу, припинення масових репресій;- амністія, реабілітація незаконно засуджених;- реформа силових відомств;- послаблення ідеологічного тиску;- децентралізація управління;- розширення прав і повноважень союзних республік; - створення комісії Президії ЦК КПРС із розслідування злочинів Й. Сталіна;- зростання числа українців у партійному та державному апаратах. Основні заходи лібералізації Припинення масових репресій через повстання політичних в’язнів у сталінських концтаборах (На 1953 рік у системі Головного управління таборів налічувалося більше мільйона ув’язнених)1953 – початок ліквідації ГУТАБу (розформовано 1 травня 1960 року)Першочерговій реабілітації підлягали репресовані діячі КПУПроведення часткової політичної реабілітації (відновлення в правах незаконно засуджених діячів та цілих народів) Фактично реабілітовано 2684 тис. осіб (58% загальної кількості засуджених). Масові амністії Звільнення з таборів і спецпоселень значної кількості засуджених. Реабілітації не підлягали:жертви політичних репресій до 1 грудня 1934 р., всі репресовані за звинуваченням в “українському буржуазному націоналізмі” і в колабораціонізмі,депортовані під час колективізації, радянізації,депортовані з України кримські татари і німці. Діячі ОУН і вояки УПА

Уже початковий період десталінізації спричинив серйозні зміни в Україні. Були припинені кампанії проти націоналізму, уповільнився процес русифікації. Першим секретарем ЦК КПУ став українець О. Кириченко. Висунення українців на керівні посади (уперше посаду першого секретаря ЦК КПУ призначено українців: Олексія Кириченко (1953-1957), Миколу Підгорного (1957-1963)Але держава не визнала себе винною у депортації селян під час колективізації, вибіркової депортації із Західної України, депортації кримських татар, німців та інших народів Півдня України. Переломною подією в суспільно – політичному житті СРСР став XX з’їзд КПРС у лютому 1956 року.

https://www.youtube.com/watch?v=BLnwvek. Ytg. Q XX з’їзд КПРСЛютий 1956 р. – ХХ з'їзд КПРС. Головне завдання: підведення теоретичної бази під курс коректування сталінської політики.

Зі спогадів І. СвітличногоІван Світличний. Рішення ХХ з'їзду в Україні були сприйняті більшістю населення з ентузіазмом і надією «У багатьох із нас одразу після ХХ з'їзду було багато наївного, рожевого оптимізму, телячого ентузіазму, багато було ілюзій, побудованих на піску, і багатьом здавалося, що всі проблеми народного життя вирішуються одним махом і нам нічого не лишається, як з високо піднятими прапорами урочисто марширувати до комунізму».

30 червня 1956 р. - постанова ЦК КПРС «Про подолання культу особи та його наслідків». Початок офіційної десталінізаціїрозформування ГУТАБу (1960);прискорення політичної реабілітації;зруйнування пам’ятників, перейменування міст, вулиць тощо, названих на честь Сталіна;лібералізація партійного життя;Голова статуї Сталіна на площі Будапешту, кінець жовтня 1956 р.

Причини обмеженості десталінізації:реабілітація не поширювалася на засуджених за “контрреволюційну діяльність”, не ставилася під сумнів законність депортації періоду колективізації;відмова від масових репресій означала лише позбавлення від найбільш одіозних проявів тоталітарної суті режиму;послаблення ідеологічного контролю над суспільними науками ;збереження монополії КПРС на владу ;демократизація саботувалася партапаратом ;замість культу особи Сталіна нав’язувався новий культ – М. Хрущова. У жовтні 1961 року відбувся ХХII з’їзд КПРС, який поклав початок новому етапу десталінізації. Перейменовуються населені пункти, вулиці, установи, названі на честь Й. Сталіна, ліквідовуються його пам’ятники, вилучаються його твори з бібліотек, тіло Сталіна винесене з мавзолею і поховане на Червоній площі. Ухвалюється нова програма КПРС – курс на будівництво комунізму до 1980 року.https://www.youtube.com/watch?v=_X4yua. CR2 Dk

Продовжити речення. Сьогодні на уроці я дізналася (дізнався)…..» (незакінчене речення)

Домашнє завдання. Опрацювати сторінки параграфу 7 Створіть вправу «Чиє крісло» або «Хто за маскою» (з діячів періоду початку Відлиги: Хрущов, Маленков, Берія, Підгірний, Кириченко)