Воєнні кампанії та події 1915—1916 рр.

Воєнні кампанії та події 1915—1916 рр. Автор: Петрина Анастасія Петрівна. Німецький довоєнний підводний флот у гавані в Кілі

Воєнні дії в 1915р. У 1915 році на Західному фронті встановилося відносне затишшя: союзники готувалися до наступу, а Німеччина перенесла головні сили на Схід, намагаючись змусити Росію до сепаратного миру. 22 квітня 1915 року під бельгійським містом Іпр німці вперше застосували хімічну зброю — задушливий газ хлор. Було отруєно близько 15 тисяч солдатів, третина з яких загинула. Це порушувало Гаазьку конвенцію й поклало початок «хімічній війні». Для захисту почали використовувати протигази, але загалом у війні від газів загинув близько мільйона осіб. Того ж року Антанта домовилася з Італією: за Лондонським договором від 26 квітня їй обіцяли Трентіно, Трієст та інші території. Італія розірвала союз із Німеччиною та Австро-Угорщиною й вступила у війну на боці Антанти. Це відкрило новий Італійський фронт, де Австро-Угорщина була змушена тримати десять дивізій, що послабило Центральні держави.

У 1915 р. на Східному фронті німці створили дві нові армії, тоді як російські війська відчували нестачу зброї й ресурсів. 2–10 травня відбувся Горліцький прорив: австро-угорські війська прорвали фронт і разом з німцями перейшли у наступ. Улітку почався масштабний наступ у Польщі та Литві, в серпні захоплено Варшаву. До кінця кампанії Центральні держави зайняли Польщу, Литву, частину Латвії й Білорусі, Галичину, Буковину та частину Волині. Росія втратила близько 850 тис. убитими й пораненими та 900 тис. полоненими, проте сепаратного миру не підписала, і фронт перейшов до позиційної війни. У вересні 1915 р. до блоку Центральних держав приєдналася Болгарія. У жовтні об’єднані сили Німеччини, Австро-Угорщини та Болгарії (пів мільйона солдатів) виступили проти 250-тисячної сербської армії. Допомога союзників запізнилася, Салонікський фронт виявився неефективним. Уся Сербія була окупована, а на початку 1916 р. капітулювала й Чорногорія. Це забезпечило Центральним державам прямий зв’язок з Османською імперією. Кайзер Вільгельм II під час планування операціїНаступ німецької піхоти. Відступ росіян

Воєнні дії в 1916 р. У 1916 році головний удар німці вирішили завдати на Західному фронті, обравши фортецю Верден. План передбачав виснаження французької армії у тривалих боях. 21 лютого німецькі війська розпочали наступ і вперше застосували вогнемети. 25 лютого вони захопили форт Дуомон, що панував над місцевістю. Французи змушені були перекидати під Верден війська з інших ділянок фронту. Проте стратегічна мета Німеччини не була досягнута. Битва під Верденом, відома як «м’ясорубка» або «млин Маасу», тривала до грудня 1916 р. і завершилася без вирішального результату, але з величезними втратами з обох сторін.

Успіх французів під Верденом значною мірою забезпечив наступ російської армії, організований за наполяганням союзників. З 4 червня по 29 вересня 1916 р. відбувся Брусиловський прорив: війська генерала О. Брусилова знову зайняли частину Волині, Галичини, Буковини та вийшли до Карпатських перевалів. Ці перемоги сприяли вступу у війну на боці Антанти Румунії, якій союзники пообіцяли Трансильванію, частину Буковини та Банат. Проте румунська армія швидко зазнала поразки від об’єднаних сил Німеччини, Австро-Угорщини та Болгарії, а країна була окупована. Росія змушена була перекидати туди значні сили, і наприкінці 1916 р. сформувався новий Румунський фронт.

1 липня 1916 р. союзники розпочали наступ на річці Соммі. 15 вересня британці вперше застосували нову зброю — танки (18 машин), що дозволило швидко прорвати оборону на окремій ділянці та захопити кілька сіл. Однак навіть танки не змогли забезпечити рішучого перелому, адже німці мали добре укріплену оборону. У листопаді битва завершилася: союзники просунулися на 35 км завдовжки та 10 км углиб. Хоча втрати були величезними, бій на Соммі засвідчив неспроможність фронтальних наступів, але водночас став поворотним моментом — стратегічна ініціатива остаточно перейшла до Антанти. Королівські ірландські гвинтівки. Солдати роти «А» 11-го батальйону Чеширського полку займають захоплену німецьку траншею Танк Mark I

Гаубиці 135-ї облогової батареї на Соммі, 25 серпня 1916 року. Війська британської індійської армії в битві на Соммі.

Війна на морі. Підводна війна. Напередодні війни Німеччина й Австро-Угорщина активно будували флот, але поступалися Антанті. Після поразки біля Фолклендських островів (1914) Центральні держави опинилися в морській блокаді: Британія панувала в Північному морі, союзники контролювали Середземне, Росія — Чорне море. Дії німецького та австро-угорського флотів обмежувалися Балтійським і Адріатичним морями. Німеччина зробила ставку на підводні човни. Вже у вересні 1914 р. субмарина «U-9» потопила три британські крейсери. У лютому 1915 р. Німеччина оголосила води навколо Британії зоною бойових дій, і підводна війна поширилася навіть на нейтральні судна. 7 травня 1915 р. німецький човен потопив лайнер «Лузитанія», загинуло 1198 осіб, серед них 124 американці. США різко протестували, і Берлін пообіцяв обмежити підводну війну, хоча на практиці наказ часто ігнорувався. Картина із зображенням потопаючого, з Федерального архіву Німеччини. Німецька пропагандистська листівка Лузітанії. Торпеда неправильно зображена як удар по лівому борту корабля. Поруч з прапором морської піхоти Кайзерліхе зображений грос-адмірал Тірпіц, головний прихильник підводної війни.

Пам'ятай завжди, нічого німецького, пропагандистський штамп Першої світової війни. Саме так карикатура 1917 року, на якій Вільгельм II розриває обіцянки Німеччини «відмовитися від безжальної політики підводних човнів»Підводний човен U-9

Виснаження воюючих сторін. Антивоєнні виступи. Кінець 1916 р. став переломним у війні. Затяжні бої виснажили ресурси, погіршили забезпечення населення й армій. На фронтах поширювалися бунти, дезертирство, братання солдатів. Держави запровадили регулювання економіки, у виробництво масово залучали жінок. Особливо тяжким було становище в Німеччині: нестача продовольства, ерзац-продукти, голод 1916–1917 рр., що забрав бл. 500 тис. життів. Загальні втрати мирного населення сягнули 6 млн. Цивільні потерпали від бомбардувань, реквізицій та примусових робіт (зокрема 60 тис. бельгійців). Британія та союзники захопили всі німецькі колонії й посилили блокаду. У грудні 1916 р. Німеччина запропонувала мир, але Антанта відхилила. Патріотичний підйом початку війни змінився прагненням її завершити. Бомбардування німецьким цепеліном S. L.2 Варшави. 1914

Дякую за увагу!Солдати збираються біля танка Mark I у Флерсі. 17 вересня 1916 року. Чоловіки в протигазах Британського кулеметного корпусу з кулеметом Віккерса. Артилерійський склад у тилу німців. 1916.