"Волейбол" історія та основні правила

Волейбол( Історія та основні правила)

Волейбол (англ. volleyball від volley — «залп», «удар з льоту», і ball — «м'яч») — вид спорту, командна спортивна гра, в процесі якої дві команди змагаються на спеціальному майданчику, розділеному сіткою, прагнучи направити м'яч на сторону суперника так, щоб він приземлився на майданчику супротивника (добити до підлоги), або гравець команди, що захищається, припустився помилки.

Історія виникнення волейболу. Винахідником волейболу вважається Вільям Джон Морган, викладач фізичного виховання коледжу Асоціації молодих християн в місті Холіоке (штат Массачусетс, США). 9 лютого 1895 року в спортивному залі він підвісив тенісну сітку на висоті 197 см, і його учні, число яких на майданчику не обмежувалося, стали перекидати через неї баскетбольний м’яч. Морган назвав нову гру «мінтонет». Роком пізніше гра демонструвалася на конференції коледжів асоціації молодих християн в Спрінгфілді і за пропозицією професора Альфреда Т. Хальстеда отримала нову назву — «волейбол». У 1897 році були опубліковані перші правила волейболу. Загальні правила гри сформувалися в1915—1925.

Волейбольний майданчик — рівна і винятково горизонтальна площа прямокутної форми, обмежена розміткою, яка є місцем проведення волейбольних матчів. Покриття майданчика може бути дерев'янним, пластиковим, з спеціальної суміші (тенісіт) або земляним. Розмір майданчика у довжину 18 метрів та 9 метрів у ширину. Майданчик розділений на дві частини розміром 9×9метрів за допомогою сітки шириною 1 метр. Сітка розташована таким чином, що її найвища точка перебуває на висоті 2,43 метра від землі на чоловічих змаганнях і 2,24 метра — на жіночих (висота може змінюватися для змагань ветеранів і юніорів). З двох сторін сітка обмежена двома вертикальними антенами, котрі є продовженням боковой лінії майданчика і визначають дозволений правилами простір гри м'ячем. Паралельно сітці на відстані трьох метрів з кожної сторони від неї проводять лінії, які називаються лініями атаки.

Основні правила гри: Грають дві команди, кожна складається з 6 осіб (3 – атакуюча лінія, 3 – лінія захисту). За один розіграш команді дозволяється торкатися м’яча лише 3 рази (блокування не вважається торканням). Забороняється ловити, кидати чи утримувати м’яч. Гравець не може двічі торкатися м’яча (блок не рахується). Перехід гравців здійснюється за годинниковою стрілкою. Переходити (змінювати позиції) команда має після того, як спочатку очко набрав суперник, а потім ваша сторона. У волейболі 3 партії, кожна грає до 25 очок (для перемоги в партії має бути різниця у 2 очки, якщо рахунок 24:24, то матч триває доти, доки не буде необхідної двох очкових різниць). Кожна команда в кожній партії має право взяти 2 тайм-аути тривалістю 30 секунд кожен.

Гравцям задньої лінії забороняється атакувати із зони атаки (3-метрова лінія). Якщо волейболісти задньої лінії хочуть виконати нападаючий удар, вони повинні зробити стрибок до 3-метрової ліній, не заступивши її). Допускається контакт м’яча з будь-якою частиною тіла гравця (відповідь для багатьох, хто цікавиться – ногою у волейболі грати можна). Якщо двоє і більше гравців торкаються м’яча одночасно – це вважається одним дотиком. Після подачі гравці передньої лінії можуть змінюватися позиціями між собою. На подачу подається 5 секунд з моменту свистка судді. Подача здійснюється лише однією рукою. У кожній партії команді можна зробити максимум 6 замін (одночасно можна заміняти відразу кількох виконавців).

Жести суддів: Дозвіл на подачу. Напрямок команди що подаєЗміна сторін майданчика. Перерва (тайм-АУТ)

Заміна. Кінець партіїМ'яч в поліАут. Подвійний дотик. Дотик до сітки або подача в сітку

Дякую за увагу!