Володимир Діброва «Андріївський узвіз». Іронічний стиль написання. Образи в романі.

Урок 5.

Тема. Володимир Діброва «Андріївський узвіз». Іронічний стиль написання. Образи в романі.

Мета – формувати компетентності:

предметні: розширити знання учнів з творчості В. Діброви; познайомити з особливостями роману «Андріївський узвіз»; допомогти учням усвідомити порушені в тексті проблеми в проекції на сучасність, ідейно-художні особливості твору;

ключові: уміння вчитися: критичне мислення, вміння побачити та сформулювати проблему;

 комунікативну: сприяти вмінню учнів висловлювати власну думку, вести діалог;

інформаційну: вміння аналізувати почуту чи прочитану інформацію; загальнокультурну: розуміння інших людей, їх індивідуальності, любов до життя.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет письменника, текст роману, епіграф.

Епіграф

Смерть – це не найгірше, що може трапитися з нами в житті.

Костянтин Москалець

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Оголошення теми і мети уроку

Слово вчителя.

Добрий день!

 Ми продовжуємо працювати над творчістю В. Діброви. Спробуємо  розібратися, у чому полягає іронічний стиль написання роману, охарактеризуємо образи.

Як поєднати віч­не і буденне, прагматичне та ідеалістичне? На ці «про­кляті питання» Володимир Дібро­ва не має рецептів, він лише наштовхує на думку про нагальну потребу переосмислення.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Літературна розминка

1. Де народився В. Діброва? (Народився  в місті Сталіно)
2. В якому закладі навчається в 1968-1973рр.? (В Київському університеті імені Тараса Шевченка, на факультеті романо-германської філології, відділ перекладачів)
3. Які книги допомогли В. Діброві стати одним з найпопулярніших українських прозаїків? («Тексти з назвами і без назв», 1990; «Пісні Бітлз», 1991)
4. За яку роботу нагороджений премією ім. Миколи Лукаша? (За переклад роману Семюела Беккета «Уот»)
5. Де зараз живе В. Діброва? (З 1994 року письменника живе в США)
6. Ким працює? (Викладає в Українському науковому інституті Гарвардського університету)
7. Який жанр твору «Андріївський узвіз» В. Діброви? (Роман-подорож)
8. Які види роману за будовою ви знаєте? (Роман у віршах; роман у новелах)
9. В якому році виник задум написати твір «Андріївський узвіз»? (В 1995 р)
10. Що таке локус? (Місце знаходження чого-небудь)
11. У чому проявляється алегорія  зображення Андріївського узвозу в романі?

 ( Алегорія спуску життя героя від кінця до початку)

12. Скільки років Чоловікові в треті частині (зупинці)? (27 років)

ІV. Мотивація навчальної діяльності учнів

Слово вчителя.

В. Діброва нагадує читачам: смерть — не найгірше, що може трапитися із нами в житті. Трагічною є родина без любові, дружба без довіри. За                   В. Дібровою, нещастя нерідко об’єднує родину значно ефективніше, ніж щастя, а співчуття є одним із різновидів любові, – можливо, найзворушливішим. Трагічним є й розчарування людини, коли талант виявляється підробним, а справа життя – пшиком. В. Діброва знає, що вартість людини вимірюється тим, наскільки гідно вона витримує удари долі, а також її здатністю залишатися на висоті за найскрутніших обставин. Проте його герой у переломні моменти воліє все-таки рятуватися втечею. Він просто хапається за рятівну линву — й летить.

V. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Робота зі словником

(У творі вже на першій зупинці зустрічається образ линви)

• Що таке линва?

Линва – товста дуже міцна мотузка з волокон або дроту; канат.

«Те, що він називав "линвою", не конче мало би бути корабельним канатом чи знаряддям, що у спортзалах чіпляється гаком до стелі. Згодилася б будь-яка мотузка, достатньо груба, щоб витримати його вагу.»

В. Діброва «Андріївський узвіз»

2. Проблемне питання.

«Чому саме линва стала головним образом роману?»

• Як автор описує образ линви (який зберігся з дитячих спогадів) у  частині «Перед тим»?

(«Цей образ зберігався у нього в дитячих спогадах. В тих, де він так уп’явся в линву ручками і так затис її між колін, що, коли вона підняла його вище дерев, він не зірвався, а, навпаки, побачив те, чого з землі не видно. Але у якому році було таке і за яких обставин, він того не пам’ятав. Це міг навіть бути не факт життя, а продукт його уяви. Дитяча фантазія. Мрія. Сон.»)

В. Діброва «Андріївський узвіз»

• Знайдіть зображення линви у частині «П’ята зупинка».

(«Щось обвивається довкола і тягне його геть. Мабуть же ж, це линва. Мабуть, вона зараз перенесе його у попереднє життя. Щоби він там подбав про вузлики...»)

Учитель. І знову ми зустрічаємо  линву. Образ линви постає як магічний інструмент для пеpeнесення героя у чaci, для виправлення помилок минулого. Використаний автором просторовий образ линви характеризує психологічні стани персонажа, є локус міста, який увиразнює труднощі, протиріччя, моральні втрати, марні пошуки душевного комфорту тощо. За його допомогою передано динаміку характеру як складний процес, пов’язаний з боротьбою настроїв, із глибокими кризами, зміною одних душевних якостей іншими.

• Про які втрати Чоловіка розповідається в «Четверті зупинці», як його рятує линва?

(В «Четвертій запинці» poзповідається пpo мopaльні втрати чоловіка: «Линва! згадує він... Одне з припущень – що линва там таки була, і вона була замаскована під дверну pyчку. Чоловік не зміг дотягнутися до неї, тому вона сама poзмахнулася і поцілувала його у тім’я. Тільки так можна було його звідти висмикнути»)

• У «Третій зупинці» автор не використовує слово линва, але її присутність відчутна. З чого це зрозуміло?

(«Невже Полковник? Так. Той самий, що сьогодні зранку сидів у чоловіка на занятті. Він. У новій польовій формі. Три його зірочки сяють мов три сонця. А його повернуте до чоловіка лице каже: хапайся!»)

Учитель. Саме слово «хапайся» є тим порятунком для Чоловіка, який переноситься в інший проміжок часу. Ніби рятуючись повертається назад у минуле, щоб виправити помилки.

• Яка таємниця розкривається в «Першій зупинці»?                                         (Тут линвa є індикатopом загальнолюдcькoго й особистого. Саме на першій зупинці, у дитинстві, герой розкриває нам свою таємницю. Дитиною він прагнув покататися на тарзанці, але дорослі категорично забороняли йому це робити. Маленький хлопчик зрозумів — дорослі нещасні, бо бояться розігнатися, схопитися за линву й відірватися від землі. «Я зaвжди бyду пpи линвi». Автор створює власний афоризм. Завжди бути при линві – означає не зрадити свою мрію, бачити в житті прекрасне і творчо ставитись до нього. Незмога триматись за линву, навпаки, є символічним образом чогось втраченого, навіть більше – закінчення життя. )                    

  Учитель. Людське життя надто коротке – лише п’ять зупинок, і ти вже сивий, розбитий інсультом, падаєш посеред вулиці й хтозна, чи піднімешся. Що лишається? Хіба що схопитися за линву минулого, щоб повернутися туди, де вже був. І з кожним кроком назад знімати з себе, немов лушпиння, дріб’язкові клопоти та інтриги, захоплення та невдачі, амбіції та проблеми, характерні певному вікові… Герой книги проходить п’ять зупинок: Статечний вік – Зрілість – Молодість – Юність – Дитинство. І наприкінці бачить, що навіть опинившись у точці відліку, не має змоги щось змінити: “В який би він зараз бік не пішов, він вже знає, чому його так вабить линва. Він бачив, що вона проходить через все його життя”.

1. Аналіз роману.                                                                                                                                Тема. Змалювання внутрішнього світу людини, яка, заплутавшись у буденності, кінець кінцем повертається до самої себе.                                                 Жанр. Ромaн-подоpож. (У ньому менше іронії, натомість увиразнюються психологічні й філософські начала «poзщеплена» в чaci і пpoсторі композиційна модель, кpiзь призму якої і пpоєктуються xyдожньо відтворювані події.)                                                                                                            Стиль. Іронічний. Іронія В. Діброви гірка, скептична, а сміх переважно невротичний. Цей сміх, як спазм, перехоплює горло. Звичайно, він маскує ридання.                                                                                                                   Мотиви. Центральним є мотив любові. У «Андріївському узвозі» любов перетворюється на метафоричну линву, вхопившись за яку, чоловік подорожує в часі, здійснюючи п’ять зупинок, що символізують вузлові моменти його біографії.                                                                                                            Роль діалогів. Відчувається хист автора як драматурга – багато сторінок книги навіть візуально виглядають, як театральна п’єса. Діалоги смішні, деякі звучать, як анекдоти радянської доби, що розповідались на кухнях пошепки: «Як ви, питає його лікар, почуваєтеся? / Почуваюся, каже він, добре. / Це добре. А ще як? / Погано. / А ви ж як хотіли?! / Я так не хотів.»

4. Написати план-характеристику художнього образу Андрюші («Андріївький узвіз» В. Діброва)

(На партах в учнів лежать орієнтовні плани, за якими вони будуть писати характеристику). Додаток 5.1.

VІ. Підсумок уроку.

• Чим закінчується роман?

Після того як з Чоловіком стався другий інсульт, він бачить обличчя дружини, осяяне любов’ю, в якому збіглися початок і кінець. Він розуміє — йому вибачили. Як на перманентного перелюбника й ловеласа пенсійного віку така кінцівка видається усе-таки сентиментальною. Саме через це роман «Андріївський узвіз», незважаючи на домінуючий трагікомізм, прочитується як фарс і водевіль.

• Як би ви хотіли, щоб закінчився цей роман?
• Назвіть цитати з твору.

• Жити, щоб жити. Не колись, а зараз. Поки є бажання. Відчувати, як бігають соки, як пульсують сили. Хотіти могти.
• Ми відчуваємо свій час, але так, наче це уповільнена зйомка.
• Бо тут дурних нема. Є лише ті, що придурюються.
   

VІІ. Домашнє завдання

• Вміти аналізувати роман В. Діброви «Андріївський узвіз»;
• Підготуватися до контрольної роботи.