Володимир Сосюра. «Любіть Україну».

ВОЛОДИМИР СОСЮРА Поезія “ Любіть Україну”. Любов до Батьківщини як важливий складник життя

«Такий я ніжний, такий тривожний...»Ти весь, поете, в цих словах! Твій кожен вірш, рядок твій кожний. Життя тривожністю пропах. Ти теплу ніжність до людиниузяв, як хліб, у творчу путь. Хто шлях обрав собі єдиний,Тому із нього не звернуть. Максим Рильський

Народився Володимир Миколайович Сосюра 6 січня 1898 року на станції Дебальцеве, що на Донеччині в робітничій родині. Батько Володимира, Микола Володимирович, виходець із селян. Мати – дочка заможного селянина із Кам’яного Броду(нині місто Луганськ).

Отаман Омелян Волох1918 року вступає до української народної армії Петлюри.

Навчається в Комуністичному університеті імені Артема. Поет став робітфаківцем Харківського інституту народної освіти. Був двічі одружений, мав трьох синів. В роки Другої Світової війни – військовий кореспондент. Демобілізований у званні підполковника.

Вірш «Любіть Україну» був написаний у 1944 році. Вперше був надрукований у «Київській правді» та «Літературній газеті» . У 1951 році він став причиною звинувачень поета в націоналізмі.

Рік написання – 1944 Збірка – «Щоб сади шуміли»Жанр: вірш-посилання. Літературний рід — лірика. Вид лірики — громадянська (патріотична).

Словникова робота. Купина –Пурпуровий – Багнети – Канонади – Батареї – у біблійній міфології- кущ, який горить і не згорає.темно-червоний (колір). ножі на рушницях. гучні звуки від пострілів. важка зброя,гармати.

Тема: зображення поетичного образу України, її краси її величі.Ідея: возвеличення палкого кохання українців до рідного краю, Батьківщини. Основна думка: любов до України є едністю з невід’ємних частин духовності людини. Віршований розмір “Любіть Україну”: амфібрахій. Римування: перехресне. Мотив: щира любов до рідної України. Ліричнгерой: ий людина з чіткою громадянською позицією, сповнена патріотичних почуттів.

Художні засоби. Епітети: вишнева Україна, мова солов’їна, хмари пурпурові, краса, вічно жива і нова, очі ніжно-карі, багряні стяги, хмари пурпурові, весни світлі і щирі, небо голубе. Порівняння – «як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води…», «як порох і як дим», «як та купина»Метафора «в просторів солодкому чарі»повтор – «любіть Україну»,Гіперболи – «без неї ніщо ми, як порох і дим», «люби її кожну хвилину», «вічні ми будемо з нею»,Персоніфікації – Україна «живе у стежках, у дібровах»; «в огні канонад, що на захід женуть чужинців…», «в багнетах, що в тьмі пробивають нам путь», «гудуть батареї», Риторичні звертання «Любіть Україну!», «Юначе», «Дівчино!».

Ідейно-художній Аналіз«Любіть Україну!» — це палке слово поета, мовлене в радісну годину визволення української землі. В. Сосюра створив ліричний образ «вишневої України», який оживає в нашій уяві чітко, рельєфно, наче на полотні вправного живописця. Сердечно, мовби в душу заглядаючи, звертається поет, зокрема, до кожного з нас і до всього народу: Любіть Україну, як сонце любіть,як вітер, і трави, і води,в годину щасливу і в радості мить,любіть у годину негоди. Поет змальовує Україну, як «в світі єдину, одну», в зірках, у квітці, в пташині, у хвилях Дніпра — в тому вічному й нетлінному, що прийшло до нас крізь віки. Україні всміхається сонце, миготять зорі, шумлять верби над ставами, сяють вогні електростанцій. Ми всотуємо українську пісню, думу, красу українських національних святинь, які нагадують золоті моря пшениці в неозорих степах, сердечно любимо Україну «у сні й наяву, любимо і красу її, вічно живу і нову, і мову її солов’їну». Український народ «своїми ділами» завоював пошану й повагу

Український народ «своїми ділами» завоював пошану й повагу інших народів, і ми повік не забудемо звитяг славного лицарства запорізького, тих безсмертних оборонців нашого краю, нашого козацького роду. Поет у творі звертається до всіх узагалі і до кожного зокрема. Анафора «Любіть Україну» робить вірш струнким і композиційно завершеним. Поетове слово звучить щиро й безпосередньо. З порадою бути вірним у своїй палкій любові рідній Україні звертається поет до юнака: Юначе! Хай буде для неї твій сміх,І сльози, і все до загину…Не можна любити народів других,Коли ти не любиш Вкраїну! Палким закликом-заповітом завершується високопатріотична поезія В. Сосюри: Всім серцем любіть Україну свою,—І вічні ми будемо з нею.

Історія написання вірша “Любіть Україну”Поетична спадщина Сосюри багата патріотичними мотивами. Вірш Любіть Україну він написав у 1944 році –  – році остаточного визволення України від німецько-фашистських загарбників. Твір є великим проявом безмежної любові поета до рідної Батьківщини і її культури.Імпульсом для написання поезії стали факти цинічного, брутального ставлення компартійних чиновників, шовіністів до української культури. Вірш уперше був опублікований у «Київській правді» та «Літературній газеті». Патріотичний вірш «Любіть Україну!» у 1951 р. став причиною найгостріших звинувачень поета в націоналізмі. В. Сосюру знову перестають друкувати, він живе під прямою загрозою арешту, яка зникає тільки зі смертю Сталіна 1953 року.

Характеристика образу України. Поет знаходить прості й водночас піднесені слова, щоб змалювати образ рідної землі, щоб аргументувати свій заклик. І чи не найдоказо-віший серед аргументів той, що Батьківщина — світ, який щодня, щохвилини, щомиті оточує людину: це сонце, вітер, трава, води — джерела життя. Людина не може існувати без них, тому її любов до них органічна, як і любов до Вітчизни. Образ України для поета — це краса її природи і її солов’їна мова, мелодійна, милозвучна,співуча. Це і її духовний потенціал — мова солов’їна, пісня, душа. Це і її люди — працьовиті, невсипущі, бо світяться електровогні, чути зойки гудків. Це і її діти, дівчата-красуні.