Вплив дрібної моторики на розвиток дитини середнього шкільного віку з інтелектуальними порушеннями.

Вплив дрібної моторики на розвиток дитини середнього шкільного віку з інтелектуальними порушеннями.

Розробляти рухову активність організму в цілому, а також  окремих його органів, важливо і необхідно в любому віці. Для початку, це потрібно малюкам в перші роки і навіть місяці життя, коли формується фундамент для розвитку інших дитячих здібностей.

Фізична підготовка людини та її розвиток, тобто моторика, ділиться на два основні види: велику та дрібну. Саме розвинена дрібна моторика, яка не обмежується спритністю ніг, рук та пальців, відповідає за правильну роботу мозку. Добре скоординована рухова активність, що поєднує в собі процеси нервової, зорової та рухової систем, приносить безперечну користь організму.

Полягає ж користь у наступному:

1. Дрібна моторика активізує роботу організму цілком, впливаючи в розвитку кількох систем одночасно й окремо.

  2. Впливає на поліпшення працездатності мозку, що дозволяє швидше та     у більшому обсязі обробляти інформацію, що надходить, а також розвивати пам'ять.

      3. Дрібна рухова активність, за якої задіяні нервові закінчення на долонях і стопах, розвиває м'язи кінцівок і пальців, підвищуючи їх активність і спритність. Все це робить почерк кращим і чіткішим.

   4. Моторика впливає на розвиток мови, і тому її розвиток так необхідний дітям, які тільки починають говорити. Крім цього, підтримка мовленнєвих навичок необхідна і дорослим, у яких вони можуть порушитися через різні серйозні захворювання. Тренування мови сприяє відновленню рухових функцій.

    5. Постійне тренування моторики сприяє розвитку уяви, креативності та просторового мислення. Також подібна рухова активність привчає мозок швидко планувати подальші дії.

Що ж до дітей з  ООП, у багатьох з них відзначається недостатність рухових навичок, в тому числі діти з інтелектуальними порушеннями:                            - скутість, погана координація, неповний обсяг рухів, порушення їх довільності

- недорозвинення (грубе порушення) дрібної моторики і зорової координації : незручність, неузгодженість рухів рук. Недосконалість тонкої рухової координації кистей і пальців рук затрудняє оволодіння письмом і рядом інших навчальних і трудових навичок, негативно позначається на розвитку пізнавальної діяльності дитини.

 Ряд дослідників вважає, що розумово відсталі діти завжди запізнюються у розвитку рухових навичок.  Навички у них формуються повільніше, ніж у нормі. Недоліки моторики, що виражаються в сповільненості рухів, незграбності, в нерівномірному характері рухів, які обумовлені нестійкістю уваги. В цілому рівень розвитку моторики розумово відсталих дітей, на думку вчених відповідає рівню їх інтелектуального розвитку.

Недосконалість тонкої (дрібної) моторики, недостатня координація кистей і пальців рук виявляються у відсутності чи поганий сформованості навичок самообслуговування, наприклад: коли діти одягають або знімають одяг, застібають і розстібають ґудзики, гачки, застібки, зашнуровують і розшнуровувати взуття, зав'язують і розв'язують стрічки, шнурки, користуються столовими приборами і т.д.

Практично у всіх дітей спостерігаються моторна незручність, недостатній пальцевого захоплення предмета, не сформованість операції повертання, перевертання, зіставлення, накладання, тобто все те, що формується в процесі безпосереднього маніпулювання предметами.

 Більшості дітей доступні рухи наслідувального характеру, однак, при їх виконанні самі рухи нечіткі, з невідповідним м'язовим зусиллям. Розпочаті рухи швидко загасають.

Особливо страждає пальцева моторика. Чим складніше рух або дія з предметами, тим більше потрібна наочна демонстрація. З кожним повторенням виконання завдання поліпшується не завжди. Особливо важкі для виконання послідовні рухи, наприклад, в хороводної грі, в жестовому супроводі коротких віршів, потішок. Послідовність рухів засвоюється після численних спроб, закріплюється непохитно, самостійне їх виконання (без допомоги ) проходить з безліччю помилок.

У дітей з інтелектуальною недостатністю виявляється недостатність орієнтовно-дослідницької діяльності: немає спрямованості на виконання завдань, діти з інтелектуальною недостатністю часто приступають до виконання завдання, не дослухавши до кінця. Увага відволікається на найменші подразники, вони можуть повторювати безліч разів не результативний спосіб дії.

Навичками самообслуговування, що також вимагає певної ручної вмілості, діти з інтелектуальною недостатністю володіють частково.

Отже розвиток дрібної моторики рук у дітей з порушенням розумового розвитку – важлива проблема, яка потребує педагогічної корекції.

До засобів, що сприяють розвитку дрібної моторики відносяться:

Масаж – м’які масажуючі рухи і розминання кожного пальчика, долоньки, зовнішньої сторони кисті, а також передпліччя.

Образотворча діяльність – заняття з малювання, аплікації, ліплення. Це улюблений вид діяльності  дітей раннього віку, - дієвий засіб розвитку дрібної моторики рук. Кожна дитина любить і по-своєму вміє малювати.

 Ліплення з різних матеріалів (солоне тісто, пластилін, глина, звичайне тісто). Такі засоби розвивають тактильну чутливість, фантазію, а й ефективно тренує пальці. Окрім очевидного творчого самовираження у дитини розвивається гнучкість, рухливість пальців і покращується мовлення.

Ігри з крупами. Пропонувати дитині перебирати в різні ємності перемішаний горох і квасолю, а потім і дрібніші крупи; пересипати і перемішувати крупи, розтирати в руках. Ігри з крупами дуже корисні і цікаві, тому підійде все, що є в будинку: гречка, просо, квасоля, насіння, горох і навіть звичайна сіль.

 Ігри з конструктором, мозаїкою, кубиками. Покращують дрібну моторику, розвивають кмітливість і творчі здібності.

Важливим засобом розвитку дрібної моторики у дітей раннього віку є пальчикові ігри. Ці ігри дуже емоційні, а тому можна проводити в різних ситуаціях (повертаючись із дошкільного навчального закладу, сидячи в черзі до лікаря, у транспорті та, звичайно, вдома). Вони дуже подобаються дітям і сприяють розвитку мовлення та творчої діяльності.

Шнурівка також сприяє розвитку дрібної моторики. Просте шнурування можна зробити в домашніх умовах. Потрібно взяти шматок картону, вирізати з нього овал імітуючи черевик,і вивчити кілька способів зав’язувати черевики.

 Ігри з предметами – нанизування на нитку, застібання ґудзиків на петлі, перебирання пальцями намистинок або ґудзиків. Можна нашити на одну тканину ґудзики різних розмірів, а на іншу – різні петлі. Дитина тренуватиме пальчики, одночасно розвиваючи кмітливість і засвоюючи поняття «великий- маленький».

Пазли– яскраві картинки, які сприяють розвитку уваги, кмітливість.

Комп’ютерні ігри ,або звичайний набір тексту масажують  подушечки пальців ,тим самим сприяють покращенню  гнучкості, рухливості пальців . Розвивається зорова орієнтація, увага, мислення.

Робота з розвитку дрібної моторики повинна проводитись регулярно, адже саме тоді буде досягнутий вагомий ефект від цих спеціальних вправ. Завдання з розвитку рухів пальців рук повинні приносити дитині радість, не повинні викликати перевтомлення. Необхідно пояснювати значення тих чи інших рухів чи положень пальців, зацікавлювати дітей у виконанні цих рухів, створювати сприятливий емоційний настрій

З усього цього можна зробити висновок, що розвиток дрібної моторики, можна сказати, життєво необхідний. В будь-якому віці.