Вплив екологічної інформації на розвиток міжнародних відносин.

Теза

УДК 504.05

Яцук Олександра Олександрівна,

Національний університет «Острозька академія»

М. Острог

Вплив екологічної  інформації на розвиток міжнародних відносин.

Наш світ розвивається дуже стрімко, а разом з ним розвиваються різні проблеми , які буквально 10—15  років тому не були такими актуальними і болючими. Уданий момент ми можемо стверджувати  що наш світ став ще більш непередбачуваним, і ті  які були зроблені  не в змозі точно визначити та описати, з якими проблемами (старими й новими) нам доведеться мати справу в майбутньому.

Але важливим є те, що усі ці процеси відбуваються на тлі розгортання інформаційної економіки, яка кардинально змінює суспільні формації, у тому числі систему природокористування.  Важливим є розуміння того що часто недостатня кількість інформації заважає повному розумінню причин і наслідків екологічної деградації, а досить сильна соціальна байдужість стоїть на заваді вирішення цих проблем. Доступ до інформації про стан і зміни навколишнього середовища є важливим як для окремого суб’єкта господарювання так і для  суспільних об’єднань і також для свідомих громадян.

Метою даного дослідження є визначення рівня впливу екологічної інформації на розвиток міжнародних відносин в сучасних умовах.

Світ розвивається і на фоні цього розвивається  інформаційне суспільство, тому  у науковій літературі, законодавчих актах та у практичній діяльності все частіше використовують поняття “екологічна інформація”. Немає однозначного визначення цього поняття через що це може призвести до непорозумінь і конфліктів між користувачами такої інформації.

Об’єктами інформатизації в Державній системі екомоніторингу довкілля є процеси відомчої екологічної діяльності та їх інтеграція на локальному, адміністративно-територіальному і державному рівнях.

Екологічна інформація відіграє досить значну роль в управлінні суб’єктом господарювання та країною в цілому. Останнім часом зростають інформаційні потреби націй і всього людства, особливо в частині знань про навколишнє природне середовище та вплив на нього. Недостатня кількість інформації призводить до негативних наслідків, які впливають на навколишнє середовище та людей. З кожним роком світ все більше розвивається і не стоїть на місці, тому у зв’язку із цим почали зростати потреби у ресурсах, внаслідок чого природне середовище доведене до досить критичного стану і потребує рішучих дій, спрямованих на його охорону та збереження. За оцінками ООН, темпи використання природних ресурсів у XX і XXI ст. стали досить загрозливими. Крім того, процеси зміни клімату, опустелювання, накопичення відходів лише посилюють усю негативну тенденцію. Особливо хотілося б вирізнити кліматичні зміни, які, на думку багатьох фахівців, провокують катастрофічні природні явища. Вони характеризуються підвищенням ризиків і загроз, а також посиленням територіального масштабу, чого не спостерігалось у минулі роки. Яскравим прикладом змін клімату є останні події в Австралії , а саме набуття неймовірного масштабу пожежі спричинених високою температурою та сильними вітрами, у результаті чого були винищені гектари лісу та померли сотні тисяч тварин, а деякі види під загрозою вимирання. І це не єдині випадки зміни клімату. В Антарктиді новий температурний рекорд, вчені зафіксували температуру трошки вищу ніж +18 градусів. В наслідок чого відколовся айсберг завбільшки майже 10-ти поверховий будинок. Це невеликі приклад подій які сталися на початку 2020 року.

Процеси глобалізації, збільшення диспропорцій в економічному розвитку та ресурсному забезпеченні між економічно розвиненими і слабо розвиненими країнами, зростання чисельності та міграції населення посилюють загрозу людству в довгостроковій перспективі, внаслідок виникнення імпульсів руйнівних конфліктів світового масштабу у вигляді екологічних небезпек, зокрема:

•            значне зростання кількості населення світу 
•            руйнування озонованого шару атмосфери та проявів глобальних змін клімату 
•            зростання обсягів споживання та дефіциту ресурсного й енергетичного забезпечення 
•            забруднення Світового океану 
•            виникнення глобальних соціальних спалахів і протестів 
•            утворення нових центрів сили, протистояння і боротьби між ними за лідерство 
•            розповсюдження ядерної, хімічної, біологічної, геофізичної, космічної, психотропної, екологічної зброї та технологій масового ураження;
•            обмеженість доступу до світових ресурсів та непропорційність їх використання країнами світу 
•            трансформація детермінантів руху міграційних потоків 

Наше суспільство розвивається досить стрімко й потребує нових ресурсів, яких уже не забезпечити простим екстенсивним шляхом. Як свідчать реалії, з такими підходами і темпами використання саме середовище проживання людини опиняється під загрозою. Так як в найближчому майбутньому, можуть закінчитись необхідні ресурси. Сумним є те, що  лише розвинені країни (як G7) можуть впроваджувати нові технології переробки і вторинного використання. Це саме стосується й рівня компаній: діяльність лише таких гігантів, як ТНК, можлива з урахуванням екологічних пріоритетів (наприклад, у списку найкращих світових зелених брендів часто фігурують корпорації Ford, Panasonic, Intel, Coca-Cola).

Для сучасних реалій досить влучними є слова Ейнштейна: "Ви ніколи не зможете вирішити проблему, якщо збережете те саме мислення і той самий підхід, який привів вас до цієї проблеми". Ці слова найяскравіше описують  сьогодення, так як люди зовсім не змінюють способи вирішення багатьох глобальних проблем. Простіше залишити все як є , ніж впроваджувати щось нове і змінювати підходи до вирішення проблеми. У цьому і полягає найбільша проблема людства.

Як свідчить практика, економіка все більше потребує нових і нових ресурсів, а природа намагається їх забезпечити. В результаті формується замкнене коло, яке неможливо розірвати, якщо не змінити підхід. Також варто зазначити, що головними елементами циклу природокористування виступають економіка — екологія — людина. Кожна ланка важлива, проте тільки екологія забезпечує ресурсами, інші їх споживають. Між цими точками активності існують двосторонні інформаційні потоки і взаємодії. Серед усіх трьох саме екологічна сфера перебуває під подвійним тиском — людини й економіки. Екологія розглядається у широкому сенсі і характеризується як нинішніми тенденціями використання, так і окремим блоком природних ресурсів. Спочатку розглянемо особливості взаємодії людини з економічною сферою, екологічною системою і ресурсною складовою. Розглядаючи людину та економіку слід зазначити, що в сучасному світі посилюються складні й суперечливі процеси, які впливають на розвиток усіх суб'єктів глобального простору. Велика кількість політичних протистоянь, економічні кризи й конфлікти, багато спекулятивних операцій, становлять істотну загрозу не тільки для країн, що розвиваються, а й для лідерів світового рівня. Складність ситуації полягає в тому  , що швидкі темпи розвитку і наявність дисбалансу у цій сфері періодично призводять до перегріву та формування кризових явищ. Також посилюється значення інноваційних технологій, які стають звичним явищем для кожного з нас, серед них — комп'ютерні розробки, гаджети, Інтернет, віртуальна реальність. Відома загальна тенденція, чим вищий економічний рівень країни, тим більші можливості впровадження нових технологій. Слід відзначити, що, згідно з глобальним інноваційним індексом—2018 (The Global Innovation Index),прагнення придбати нові товари та послуги часто нівелює розуміння їх необхідності. Тобто люди прагнуть купувати нові предмети не будучи впевненими у їх необхідності.

Наступним чинником і напевно найбільш загрозливим є забруднення, яке набуває катастрофічного характеру. Спочатку розглянемо про викиди вуглекислого газу, що є однією із найбільших  з причин глобального потепління. Відзначимо, що, починаючи з 1990 р., його світові викиди збільшилися майже на 50%. Дана тенденція є негативною, так як зі збільшенням викидів CO2 не тільки збільшується середня температура у світі, так і руйнується озоновий шар планети. На рис. Відображені викиди населення у різних країнах.

Рис. 1 викиди CO2 в країнах на душу населення.

Ще одним із показників який характеризує вплив людини на навколишнє середовища є збільшення середньої температури у світі, як наслідок збільшення викидів CO2 в повітря. На рис.2 Показана тенденція за останніх 13 років, як змінювалась середня температура у світі.

Рис. 2 Ссередня температура у світі

На даному рисунку зображена досить негативна тенденція до збільшення температури. В наслідок чого починають танути льодовики в Антарктиді і збільшується рівень світового океану. Дане явище є також досить негативним, так як збільшення води в океані призводить до затоплення території які близько біля океану, тобто частини материків, а також багатьох островів. Також збільшення води в світовому океані при збільшеній температурі призведе до нагрівання води в наслідок чого вимруть багато мешканців океанів. На рис. Показана тенденція до збільшення рівня води світового океану.

Рис. 3Ррівень води світового океану.

Все сильніше і сильніше  прагнення людини до економічних благ негативно позначилося на природних ресурсах, темпи їх використання перевершили всі розумні межі й показники. Наприклад, тільки загальне світове споживання прісноводних ресурсів у тисячу разів вище, ніж усіх видів промислової сировини, разом узятих, і за одну добу становить 10 км3 — величезна цифра! Для характеристики особливостей цього процесу оперують категорією екологічного сліду. З його допомогою визначають, яка територія (у глобальних гектарах) необхідна для виробництва ресурсів та утилізації відходів на одну людину. Як правило, чим більший слід, тим населення менше дбає про природне середовище, перевищуючи споживання ресурсів. У рейтингах з природних ресурсів використовується індекс екологічної ефективності (The Environmental Performance Index — EPI, 2018 р.), що формується через оцінку життєдіяльності екосистем (управління природними ресурсами) та екологічного здоров'я (оцінка впливу довкілля на здоров'я людини)

Рис. 4 індекс екологічної ефективності

Наступним негативним фактором є збільшення населення. За останні роки чисельність населення зросло до 7,7 мільярдів осіб. Дана тенденція вкрай негативна. При таких темпах в найближчому майбутньому кількість населення стане критичним до такої межі, що на планеті не буде ресурсів для підтримання життя великої кількості населення. Тобто не буде вистачати їжі води та території для проживання. 

Рис. 5 Кількість населення в світі

Станом на сьогодні найбільшим показником забруднення у світі є виробництво пластику. З 5800 мільйонів тон первинного пластику, який більше не використовується, тільки 9 відсотків було перероблено з 1950 року.

Пластиком забруднюють не лише земна поверхня а й світовий океан та велика кількість річок. Вік забруднення пластиком страждають не лише водойми а й різні види тварин птахів та риб. Щоденно із океану на бер виплавають тони пластику. Сотні тварин та птахів помирають через те що плутають їжу із пластиком. У багатьох риб, китів та дельфінів які викидалися на берег всередині знаходили десятки кілограм пластику.  

Рис. 6 Кількість пластику, що виробляється у світі, млн. тон.

Статистика по виробництву пластику дуже і дуже негативна. Головною проблемою є те що лише маленька частина пластику перероблюється, весь інший або спалюють , що призводить до викидів CO2, або  просто викидають.

Ще одним є показовий зв'язок між індексом і ВВП на одного жителя країни. Як бачимо, екологічна ефективність залежить від рівня ВВП (рис. ).

У верхньому правому куті концентруються країни з високими показниками, в нижньому лівому — з низькими.

Вплив людини на цю сферу природокористування часто призводить до катастрофічних наслідків, а використання природних ресурсів перевершує всі раціональні показники необхідно, щоб економіка й екологія керувалися (хоча б частково) спільною метою, тоді природні ресурси гармонійно братимуть участь у економічному розвитку, і шкоду природному середовищу, можна зменшити.  Серед можливих інструментів концепції варто звернути увагу на зелену економіку, яка концентрує значні перспективи збільшення економічних показників з одночасною мінімізацією екологічних наслідків. Західні країни вже давно використовують її можливості в процесі генерування енергії, пошуку альтернативних видів пального для автомобілів, зведення будинків. Альтернативна енергетика розглядається як ядро зеленої економіки. В остані роки спостерігається позитивна тенденція у цій сфері, зокрема чимале збільшення частки таких джерел енергії як сонячна, вітрова, термальна тощо в загальній структурі та зростання динаміки генерування ними електроенергії.

Екологічні проблеми на сьогодні стають дуже важливим фактором, під впливом якого країни Європи акумулюють свої зусилля у напрямку забезпечення екологічної безпеки та побудови системи так званої “колективної відповідальності” за стан навколишнього природного середовища в регіоні проблеми довкілля найкраще вирішувати через структуровані методи менеджменту за допомогою системи інструментів екологічного управління, спрямованих на вирішенні завдань охорони довкілля. Система екологічного управління (система екоменеджменту – СЕМ) – це збалансована система економічних і організаційно-правових методів та інструментів, використання яких забезпечує досягнення цілей екологічної політики.

Екологічне управління, як і будь-яке інше управління, є, насамперед, інформаційним процесом. Сама сутність управління проявляється у формуванні, перетворенні і переміщенні інформації. Інформаційний аспект системи управління присутній у всіх її структурних елементах, на всіх етапах прийняття управлінських рішень. що в бізнес-середовищі України панує глибоке нерозуміння того, що екологія – це конкуренція за споживача. 

Контрольовані параметри економізації дозволять як зберегти ресурс, так і забезпечити задоволення зростаючих потреб суспільства. У країнах із високим рівнем розвитку (наприклад, G7), крім споживчого інтересу, природні ресурси розглядаються як важливий елемент ринкової економіки. При цьому вони характеризуються набором функцій, що дають можливість ресурсам інтегруватись у сферу фінансів та економіки і бути повноцінними гравцями у складному світі бізнесу. Саме для цього функціонують економічні ліфти (інструменти). Слід зазначити, що тут важлива підтримка держави, яка формує необхідні умови. У цьому випадку   потрібно враховувати і приховані особливості природних ресурсів, які можуть проявитися за певних умов.

Висновок

Екологічна інформація відіграє значну роль в управлінні суб’єктом господарювання та країною в цілому.

Зростання інформаційної потреби націй і всього людства в знаннях про навколишнє природне середовище та антропогенний вплив на нього.

     Державні органи повинні забезпечувати формування загальнодержавної інформаційної бази щодо екологічних проблем довкілля.

    Користувачів екологічної інформацій на даний момент не велика кількість  тому потрібно виховувати екологічну свідомість для людей, що в майбутньому допоможе вирішити  існуючі екологічні проблеми

Також можна дійти до висновку, що екологічна інформація є необхідно для людей, так як не свідомість та не знання людей про стан навколишнього середовища, може призвести до багатьох катастроф. На тлі не поінформованості можуть розпочинатись міжнародні конфлікти та війни які  в майбутньому будуть спричинені нестачею ресурсів, території, їжі та воли. Тому наше суспільство повинне слідкувати за реаліями сьогодення та змінити свої підходи до вирішення багатьох проблем, бо в кінці ми ніколи нічого не змінимо, якщо не змінимось самі.

Список використаної літератури

1. Конституція України.
2. Plastic Pollution. Електронний ресурс].– Режим доступу:   https://ourworldindata.org/plastic-pollution
3. Доки не пізно… (економіка — екологія — людина) Електронний ресурс].– Режим доступу:   https://dt.ua/ECOLOGY/doki-ne-pizno-ekonomika-ekologiya-lyudina-259082_.html
4. Счетчик  населения Земли. Електронний ресурс].– Режим доступу:    https://countrymeters.info/ru/World
5. (The Global Innovation Index. Електронний ресурс].– Режим доступу:   https://www.globalinnovationindex.org/analysis-indicator
6. NASA: Climate change and global warming. Електронний ресурс].– Режим доступу : https://climate.nasa.gov/vital-signs/sea-level/
7. BBC News. . Електронний ресурс].– Режим доступу :  https://www.bbc.com/news