1
Вплив фізичних вправ та спортивних ігор на здоров'я дитини
(Опис педагогічного досвіду)
Воропаєвої Оксани Станіславівни,
вчителя фізичної культури ХСШ № 73,
спеціаліста вищої категорії,
старшого вчителя
Харків – 2023
Здоров'я - це благо та щастя для кожної людини. Але за останні роки здоров'я різних груп населення та особливо дітей погіршилось, збільшилась кількість дітей з хронічними захворюваннями, «помолодшали» захворювання, такі як остеохондроз та захворювання серцево-судинної системи. Це пояснюється тим, що на протязі багатьох років не приділялось достатньо уваги роботі щодо формування здорового способу життя, боротьбі з шкідливими звичками, введенню масових форм фізичної культури.
Залучення учнів до фізичної культури – важливий додаток у формуванні здорового способу життя. Поряд з широким розвитком і подальшим удосконаленням організованих форм занять фізичною культурою, вирішальне значення мають самостійні заняття фізичними вправами. Сучасні складні умови життя диктують більш високі вимоги до біологічних і соціальних можливостей людини. Всебічний розвиток фізичних здібностей людей за допомогою організованої рухової активності (фізичного тренування) допомагає зосередити усі внутрішні ресурси організму на досягненні поставленої мети, підвищує працездатність, зміцнює здоров’я.
Систематичне, відповідно до статті, віку та стану здоров’я, використання фізичних навантажень – один з обов’язкових факторів здорового режиму життя. Фізичні навантаження являють собою поєднання різноманітних рухових дій, виконуваних у повсякденному житті, але у великого числа людей, що займаються розумовою діяльністю, спостерігається обмеження рухової активності.
Рух – це ознака повноцінного життя, він необхідний для розвитку та росту організму. Фізичні навантаження збільшують життєву місткість легень з 3–5 л у нетренованих, до 7 л у спортсменів, підвищують аерацію легень, що є профілактикою бронхолегеневих захворювань. Розвивається й опорно-руховий апарат – збільшується вага та сила м'язових волокон, поліпшуються збудливість, скоротливість, еластичність м'язів, координація рухів, удосконалюються сила, швидкість і витривалість організму. Під дією фізичних вправ помітно зміцнюється серцево-судинна система – серце працює більш економно, скорочення його стають потужнішими та рідшими внаслідок збільшення ваги та товщини міокарда. Поліпшення кровотоку в судинах під час фізичних вправ запобігає відкладанню на їх стінках холестерину. Фізичні навантаження сприятливо впливають на психіку людини, підвищують тонус судин головного мозку, з'являється життєрадісність, поліпшується розумова діяльність. М'язова активність значно впливає на вегетативну нервову систему, що складається із симпатичного та парасимпатичного відділів і керує діяльністю всіх органів і систем. Симпатичний відділ нервової системи тісно пов'язаний з наднирниками, що виділяють біологічно активні речовини: адреналін, норадреналін і стероїдні гормони. Вони регулюють усі життєво важливі процеси та забезпечують пристосування організму до умов зовнішнього середовища. Без цього життя людини було б практично неможливим.
Фізичні вправи значно поліпшують обмін речовин унаслідок позитивного впливу на залози внутрішньої секреції, які виділяють життєво необхідні гормони (гіпофіз, надниркова та підшлункова залози). Фізична культура та спорт для людей будь-якого віку збільшують природний опір організму до несприятливих факторів зовнішнього середовища, інфекцій. Наукові дослідження показують, що люди, які регулярно займаються фізичними вправами, рідше хворіють, продуктивніше працюють і довше живуть. Фізична культура — органічна частина загальної культури суспільства, вид соціальної активності людей, спрямований на зміцнення здоров'я й усебічний фізичний розвиток. Засобами фізичної культури є фізичні вправи, спорт, туризм, різні методи загартовування організму. В арсеналі фізичної культури багато різноманітних видів фізичних вправ і прийомів. Гімнастику вважають основою фізкультурної діяльності, її переваги — різноманітність і багатство вправ, широкі можливості індивідуального вибору типу та кількісті вправ. Вона має загальнофізіологічну дію на організм і спеціалізовану (на 2 серцево-судинну, дихальну, травну системи), розвиває силу, гнучкість, витривалість, координацію рухів. Кожна вправа має певну функцію – навантаження. Наприклад, повільна ходьба сприяє рівномірному посиленню дихання та кровообігу, налаштовує на подальше заняття; присідання зміцнюють м'язи ніг і черевної стінки, мають загальнотонізуючий вплив; потягування поглиблює дихання, збільшує гнучкість хребта, зміцнює м'язи плечового пояса, виправляє поставу тощо. Усі гімнастичні вправи слід виконувати в повільному темпі із залученням до роботи спочатку дрібних, а потім масивних м'язів. Останнім часом у фізкультурно-оздоровчу практику широко впроваджують тренажери — технічне обладнання або пристосування, призначене для розвитку або удосконалення рухових, професійно-прикладних навичок і вмінь, а також медичної реабілітації. За своїм призначенням розрізняють спортивні, професійно-прикладні, лікувальні та оздоровчі тренажери (механотерапія).
Ходьба – найдоступніший вид вправ, її рекомендють людям різного віку, які мають різну фізичну підготовку та стан здоров'я. Починати ходьбу треба з 1—2 км. Кількість кроків за 1 хв має зростати поступово: з 70—80 до 90—120. Спочатку збільшують час прогулянки, а потім — її темп. Більш активною фізичною вправою є біг. Під час бігу працюють ті самі групи м'язів, що й під час ходьби, але значно інтенсивніше. У першу чергу посилюється діяльність серцево-судинної та дихальної систем. Під час повільного бігу протягом 10 хв ЧСС збільшується до 130—160 за 1 хв, систольний артеріальний тиск досягає 140— 160 мм рт. ст. Починати біг слід тільки після консультації з лікарем.
Рухливі ігри – це ігри, які спрямовані на розвиток у дитини фізичних якостей. Вони відмінно підійдуть для активних дітей, яким важко всидіти на одному місці більше п’яти хвилин. Рухливі ігри виконують дуже важливу роль у фізичному розвитку дитини, так як вчать дисциплінованості і вмінню грати за правилами, а ще допомагають розвинути швидкість мислення і рухів.
Таким чином, крім того, що гра дарує дитині можливість веселого і захоплюючого проведення часу разом зі своїми друзями, вона ще й позитивно впливає на розвиток фізичних і особистісних якостей
У підлітковому віці (11—15 років) відбувається максимальний ріст організму й окремих його частин, збільшення функціональних резервів, а також гормональна перебудова, зумовлена статевим дозріванням. Продовжується процес скостеніння скелета, причому скостеніння відбувається нерівномірно в різних частинах скелета. Хребет рухомий і піддатливий. Сила м'язів збільшується меншою мірою, ніж вага тіла, що за несприятливих умов може призвести до порушення постави або деформації хребта. Водночас надмірні м’язові навантаження можуть прискорити процес скостеніння та сповільнити ріст удовжину довгих трубчастих кісток. Збільшується різниця функціональних і фізичних можливостей хлопців та дівчат. Фізична активність підлітків реалізується передусім в організованих формах на уроках фізкультури, під час активного відпочинку в школі та поза її межами. Значна частина підлітків займається в спортивних секціях. Для тих, хто не охоплений організованими формами масової фізичної культури, обов'язкова ранкова зарядка та 2 — 3 самостійних тренуваннь протягом тижня. Одне заняття має тривати 70— 90 хв.
У старшому шкільному віці (16 — 17 років) практично закінчується ріст тіла вдовжину, але продовжується його зростання у поперечних розмірах. Підвищується міцність скелета, у тому чис лі хребта та грудної клітки. Більш помітними стають у хлопців і дівчат статеві особливості розмірів, пропорцій тіла, м'язової маси, функціональних резервів і фізичної працездатності. Завершується розвиток центральної нервової системи, хоча процеси збудженн я дещо переважають над процесами гальмування. Для підтримки достатнього рівня фізичного розвитку в цьому віці необхідно тренуватися не менше ніж 2 — 3 рази на тиждень по 1,5 обов'язковим виконанням ранкової зарядки.
Гра - історично сформоване суспільне явище, самостійний вид діяльності, властивої людині. Ігрова діяльність дуже різноманітна: дитячі ігри з іграшками, настільні ігри, ігри хороводів, ігри рухливі, ігри спортивні. Через гру дитина пізнає світ та входить у світ знань, оволодіває духовними цінностями. Гра це скарбниця людської культури, вона є засобом відпочинку та розваг. . Ігрова діяльність є не тільки елементом культури, вона є корисним засобом виховання дітей і підлітків. Серед великої різноманітності ігор широко поширені у дітей та підлітків рухливі ігри
Рухливі ігри використовуються як засіб загального фізичного виховання дітей, молоді, а також як засіб підготовки до спортивних ігор та інших видів спорту. Гра сприяє моральному, фізичному, розумовому розвитку дитини. У дітей формуються різноманітні навички в основних рухах, а швидка зміна обстановки в процесі гри привчає дитину використовувати відомі їй рухи. Все це позитивно позначається на вдосконаленні рухових навичок. В грі дитина відображає накопичений досвід, поглиблює та закріплює свої уявлення про життя.
Серед різних засобів і методів фізичного виховання провідне місце належить іграм, під час яких розвиваються моторні навички і формуються такі найважливіші фізичні якості, як швидкість, спритність, витривалість тощо. Ігри допомагають також усебічному розвиткові людини. Вони розширюють коло її уявлень, розвивають увагу, спостережливість, пам’ять, кмітливість. Ігри – це неабиякий засіб емоційного розвитку. В іграх багатогранно виявляються вольові якості людини – настирливість, зважливість, сміливість. У групових іграх необхідна узгоджена колективна поведінка, яка сприяє розвиткові й укріпленню відчуття взаємовиручки, взаємодопомоги і дисципліни. В іграх виразно виявляються індивідуальні особливості й розкриваються риси характеру гравців, що дає змогу викладачеві краще пізнати їх. Усе це свідчить про те, що ігри повинні бути паралельно фізичним вправам впроваджені у освітній процес.