Вправи для розвитку артикуляційної моторики в дітей з особливими освітніми потребами

Про матеріал
Процес розвитку артикуляційної моторики займає одне з головних місць у логопедичній роботі з формування правильної звуковимови. Він включає в себе: вироблення у дитини повноцінних рухів органів мовленнєвого апарату, формування вміння переходити від простих артикуляційних рухів до складних, які будуть використовуватися в подальшому для правильної вимови звуків. Займаючись з дитиною розвитком та вдосконаленням артикуляційної моторики, слід використовувати різні логопедичні ігрові прийоми. Додатковим мотиваційним і контролюючим елементом повинні служити відповідні логопедичні наочні посібники, наприклад фотознімки дітей, які виконують аналогічні вправи.
Перегляд файлу

 

Гімнастика для губ та язика.

Розвиток артикуляційної моторики

 

Для того щоб дитина чітко вимовляла звуки, необхідно укріпити мʼязи губ, язика та мʼякого піднебіння. Перш ніж почати роботу над «важкими звуками», дитину потрібно навчити звертати увагу на рухи губ і язика, на те, як можна керувати потоком повітря під час дихання.

Візьміть дзеркало, щоб дитина подивилась, що вміють робити

губи, язичок, як можна подмухати.

Правила проведення гімнастики

• Дорослий має показати дитині, як правильно виконувати вправи.

Тому вам необхідно теж навчитися виконувати артикуляційні вправи. Потім виконуйте їх разом з дитиною. Після цього хай малюк спробує самостійно зробити вправу.

• Артикуляційну гімнастику слід проводити сидячи. Слідкуйте за поставою дитини.

• Щоб дитина краще могла контролювати свої рухи, виконуйте вправи перед дзеркалом.

• Якщо в дитини виникають труднощі при виконанні вправ, можна допомогти чистим пальцем.

• Після того як дитина навчилася правильно робити артикуляційні вправи, переходимо до наступного етапу. Дитину вчимо вимовляти ізольований звук. Потрібно закріпити вимову в складах, словах, а потім у реченнях і фразах.

 

Артикуляційні вправи

Вправи для губ

 

«Жабка»

Розтягти губи в посмішці.

«Хоботок»

Витягнути напружені й зімкнені губи.

 

«Бублик»

Витягнути незамкнені губи вперед, щоб були видні зуби. Слідкувати, щоб зуби були зімкнені.

 

Вправи для язика

«Лопатка»

Відкрити рота, широкий, розслаблений язик покласти на нижню губу.

«Неслухняний язичок»

Широкий, розслаблений язик покласти на нижню губу й «пошльопати» по ньому верхньою губою, промовляючи: «Пе-пе-пе».

А можна язик «розчесати» зубами, від кінчика до середини, а потім навпаки.

«Гойдалочка»

Відкрити рота. Висунути язик якомога далі вперед, напружити мʼязи, зробивши його вузьким.

«Трубочка»

Висунути широкий язик і загорнути бокові краї, щоб утворилася «трубочка». Легенько, не напружуючись, якомога довше дмухати в «трубочку».

«Фарбуємо нижній парканчик»

Посміхнутися, відкрити рота, кінчиком язика із внутрішнього, а потім із зовнішнього боку «фарбувати» нижні зуби кінчиком язичка. Рухи вліво-вправо.

«Фарбуємо верхній парканчик»

Посміхнутися, відкрити рота, кінчиком язика із внутрішнього, а потім із зовнішнього боку «фарбувати» верхні зуби кінчиком язичка. Рухи вліво-вправо.

«Фарбуємо стелю»

Відкрити рота, кінчиком язика проводити по твердому піднебінню від верхніх зубів углиб рота й назад.

«Голочка»

Відкрити рота, кінчиком язика по черзі торкатися верхньої й нижньої губ - рухи нагору-вниз. Нижня щелепа не рухається.

 

«Кицька сердиться»

Відкрити рота, кінчик язика притиснути до нижніх зубів із внутрішньої сторони, вигинати язик гіркою до зіткнення з альвеолами, не відриваючи від нижніх зубів. Потім розслабити його і опускати вниз.

«Маятник»

Відкрити рота. Висунути язик і рухати ним вліво-вправо. Слідкувати за тим, щоб язик не облизував губи.

«Чашечка»

Відкрити рота, краї й кінчик широкого язика підняти догори у формі чашечки.

«Фокус»

Покласти на кінчик носа шматочок ват-ки. Язик у формі чашечки щільно притиснути до верхньої губи. Потрібно здути

ватку з носа.

«Смачне варення»

Посміхнутися, відкрити рота. Язиком у формі чашечки облизнути верхню губу зверху вниз. Верхня та нижня губи не мають обтягувати зуби (можна притримувати їх рукою).

«Індик»

Відкрити рота. Покласти язик на верхню губу й широким переднім краєм робити рухи вперед-назад: спочатку повільно, не відриваючи язик від губи, потім швидко,подаючи голос, щоб чулося «бл-бл-бл».

«Конячка»

Відкрити рот, робити цокіт (клацання)

язиком, торкаючись піднебіння.

«Грибок»

Усміхнутися, відкрити рот. Присмоктати до піднебіння широкий язик. Краї язика мають примикати до верхніх зубів.

«Мишоловка»

Посміхнутися. Під час вимовляння звука [а] широкий край язика закусити зубами.

«Барабан»

Злегка прикусити вказівний палець.

Постукати кінчиком язика за верхніми зубами, чітко вимовляючи твердий звук [д]. Удари слід робити не дуже швидко, ритмічно, слідкуючи, щоб не рухалася щелепа.

«Дятел»

Посміхнутися, відкрити рота. Постукати кінчиком язика за верхніми зубами, чітко вимовляючи твердий звук «Д-д-Д».

«Моторчик»

Під час тривалого промовляння звука [д] (за верхніми зубами, див. вправу «Барабан») швидкими рухами проводити прямим вказівним пальцем під язиком праворуч-ліворуч (збовтувати язичок).

Після того як дитина засвоїла, як виконувати артикуляційні вправи, можна переходити до наступного розділу.

docx
Пов’язані теми
Логопедія, Інші матеріали
Додано
9 січня
Переглядів
3452
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку