ВПРАВИ ДО ТЕМИ: «КОМП’ЮТЕРНЕ МОДЕЛЮВАННЯ. ОСНОВИ АЛГОРИТМІЗАЦІЇ»

Вправи до теми:

 «КОМП’ЮТЕРНЕ МОДЕЛЮВАННЯ. ОСНОВИ АЛГОРИТМІЗАЦІЇ»

1. Вправа «Назви причину».  Назвіть причину створення моделі наступних об’єктів:

•             штучний супутник Землі;
•             Юпітер;
•             молекула води;
•             динозавр;
•             штучне серце;
•             виверження вулкану.

2.  Вправа «Визнач вид моделі». До якого виду належать наведені нижче інформаційні моделі:

а) графік чергування в гуртожитку;

б) сценарій виховного заходу;

в) формула закону Піфагора;

г) формула ІІ закону Ньютона;

д) реклама по телебаченню;

е) словесне формулювання теореми Герона;

є) рівняння хімічної реакції;

ж) таблиця результатів чемпіонату України з футболу;

з) нотний запис пісні Бітлз;

и) резюме?

3.  Створіть математичну модель для визначення середньої швидкості руху автомобіля. Відстань від А до В дорівнює 120 км. Відстань від А до В автомобіль проїхав зі швидкістю 40 км/год, а від В до А — зі швидкістю 60 км/год.

4. Вправа "Бліцдиспут"

 Учні сідають у коло та отримують по одній картці з хибним або істинним твердженням. Вони почергово звертаються до свого сусіда праворуч (наприклад: «Прошу бути моїм опонентом Сергія»)та оголошують своє твердження з картки. Опонент повинен висловитися з приводу істинності твердження: «Так,  дійсно … » або «Ні, це неправильно». Свою думку опонент висловлює за методом ПРЕС: «Я вважаю, що … », «Тому що … », «Отже, я вважаю … »

5. Вправа: "Вилучи зайве".

1.     Знакова, математична, формульна, інформаційна, комп’ютерна моделі.
2.     Словесні, графічні,  структурні, фізичні, алгоритмічні, математичні, письмові, спеціальні моделі.
3.     Комп’ютерний експеримент, розробка моделі, втілення в життя, постановка задачі, аналіз даних.
4.     Блок-схема, словесний запис, усний опис, навчальна алгоритмічна мова.
5.     Допустимі команди виконавця, ймовірні команди виконавця, недопустимі команди виконавця, не виконувані команди виконавця.
6.     Овал, круг, прямокутник, ромб, трикутник, паралелограм.
7.     Дискретність, актуальність, скінченність, масовість, правильність, однозначність, результативність, зрозумілість.
8.     Проходження, розвилка, цикл, деталізація.
9.     Літерні, логічні, табличні, дійсні, цілі, рядкові, натуральні величини.
10. Команда присвоювання, команда обчислення, команда введення, команда виведення.
11. Паскаль,  Бейсик, Фортран,  Рамблер, Рапіра.
12. Машинні коди, мови високого рівня, мови асемблеру, мови низького рівня.

6. Вправа: "Склади блок-схему до прислів'я".

Скласти блок-схеми алгоритмів, використовуючи відповідні базові структури до прислів’їв:

1. Хто більше читає, той більше знає.
2. Де розумом не дійду, то в книжці знайду.
3. Мудрим ніхто не вродився, а навчився.
4. Хто дає життя розуму, той не вмирає.
5. Вчитися ніколи не пізно.
6. Наука та труд добрі плоди дають.
7. Вчений іде, а неук слідом потикається.
8. Око бачить далеко, а розум ще далі.
9. Вік живи – вік учись.
10.     Грамоті вчиться – завжди пригодиться.

Наприклад:

«Здоров будеш – все здобудеш!»

7. Вправа «Броунівський рух» (робота в малих групах)

Для проведення вправи учні отримують картки: 7 учнів – жовті,  інші 7 – блакитні з таким самим текстом. Учитель пропонує учням прочитати інформацію, написану на картці, потім запитує, чи розуміють учні прочитане. Він пропонує учням з жовтими картками ходити по класу і ознайомити зі своєю інформацією учнів з блакитними картками(не спілкуватись з учнем, який має такий самий номер картки) і, навпаки, учні з блакитними картками ознайомлюють зі своєю інформацією учнів з жовтими. Учень може одночасно говорити тільки з однією особою.

Приклади карток

Після закінчення вправи всі учні збираються в коло, вчитель пропонує відповісти учням на наступні питання :

1.     Скільки властивостей має алгоритм?
2.     Чи всі властивості Вам зрозумілі (якщо ні, то розбирають ті властивості, які незрозумілі учням)?
3.     Що було складно, а що легко в цій вправі?
4.     Яких навичок ще треба набути для успішного виконання подібних вправ?
5.     Чого навчає така вправа?

8.    Скласти словесний алгоритм старовинної задачі, якій понад 1200 років. Вона звучить так: «Якийсь чоловік повинен у човні перевезти через річку вовка, козу і капусту. У човні може поміститися чоловік, і з ним чи вовк, чи коза, чи капуста. Але коли лишити вовка з козою, то вовк з'їсть козу. Якщо залишити козу з капустою, то коза з'їсть капусту. Коли присутній чоловік «ніхто нікого не їсть». Чоловік усе ж перевіз свою ношу через річку. Як він це зробив?».
9.    Скласти словесний алгоритм задачі. Троє хлопців прийшли до молочника за молоком з бідонами ємністю 3 л, 4 л і 5 л й попросили налити кожному по 2 л молока. У молочника є дві повні фляги молока ємністю 50 л кожна. Трохи поміркувавши, молочник упорався з цим завданням. Як він це зробив?

10. Кросворд. Алгоритми.

По вертикалі:

9. Зрозуміле і точне розпорядження виконавцю виконати послідовність дій, направлених на досягнення визначеної мети.

По горизонталі:

1. Якою фігурою в блок-схемі позначають початок або кінець алгоритму?

2. Якою фігурою в блок-схемі позначають введення вхідних даних та виведення результатів?

3. Один із способів задання алгоритмів.

4. Якою фігурою в блок-схемі позначають перевірку виконання деякої умови?

5. Властивість алгоритму, завдяки якій завжди існує можливість його розбиття на окремі елементарні дії.

6. Якою фігурою в блок-схемі позначають дію або процес?

7. Властивість алгоритму, завдяки якій завжди існує можливість його застосування для вирішення цілого класу задач?

8. Властивість алгоритму, при якій вказівки алгоритму повинні бути зрозумілими виконавцю.

11. Знайдіть значення величини C після виконання команди розгалуження, якщо значення величини m дорівнює: 8, 7, 2.

12. Які значення будуть мати змінні Х та У після виконання блок-схем: