Вправи на встановлення зв’язку прикметників з іменниками.

Тема уроку. Вправи на встановлення зв’язку прикметників з іменниками.

 

Мета уроку: - поглиблювати знання учнів про прикметник як частину мови, з’ясовувати роль прикметників у мовленні, встановлювати зв’язок прикметників з іменниками, розкрити красу Шевченківського слова;

- вчити знаходити прикметники в тексті, складати словосполучення й речення;

 - розвивати вміння вживати прикметники у мовленні, розвивати усне і письмове мовлення та поповнювати словниковий запас учнів;

- виробляти навички каліграфічного письма, правильної вимови й правопису слів;

- розвивати мовленнєві, соціальні та діяльнісні компетентності,  вміння аналізувати,класифікувати               і групувати вивчений матеріал, працювати в парах і групах, виконувати творчі завдання;

-виховувати естетичні почуття засобами художнього тексту, дбайливе ставлення до природи.

 

Тип уроку. Урок засвоєння знань, умінь і навичок.

 

Обладнання: підручник ( М.С.Вашуленко, О.І.Мельничайко. Рідна мова: підручник для 3 кл. Київ, «Освіта», 2003); картки для роботи в парах, у групах; інструкції для групової роботи; ілюстраційний матеріал; опорні схеми, тлумачний словник.

 

Форми роботи: робота в групах, інтерактивні методи «Мозковий  штурм», вправа «Очікування», дидактичні ігри, самостійна пошукова робота.

 

ХІД  УРОКУ

 

І. Організаційний   момент.

1.  Привітання

Вже дзвінок нам дав сигнал:

Працювати час настав.

Тож і ми часу не гаймо,

Працювати починаймо!

•                   Починаємо наш урок рідної мови. До нас сьогодні завітали гості. Привітаємось до шановних гостей.

2. Вступне слово

Щовесни. коли тануть сніги,

І на рясті засяє веселка,

Повні сил і живої снаги

Ми вшануємо пам'ять Шевченка.

-  По всій Україні  проходять Шевченківські дні з нагоди 200-річчя з дня його народження, тому і наш сьогоднішній урок української мови присвячений творчості Т.Г.Шевченка та тижню Рідної мови.

- Протягом навчання в школі ви багато дізнаєтесь про життєвий шлях Тараса Шевченка та його творчість. Ми разом з вашими батьками створили виставку «Віч-на-віч із Шевченком». Всі знаєте, що дитячі роки поета і художника були тяжкими, сирітськими,  безрадісними, але за допомогою мальовничих краєвидів  природи рідного  краю він зумів розвіяти смуток, щоб у серці заграла радісна сила. Усе своє життя,  де б не був поет,  душею линув до рідного краю, рідної домівки. І закликав всіх дбайливо ставитись до природи рідного краю та Батьківщини.

3. Вправа «Очікування».

- Що ви очікуєте від уроку? ( Учні висловлюють свої думки, починаючи фразою «Я очікую…»)

- А я як учитель очікую, що ви будете злагоджено працювати, уважно слухати, точно висловлювати свої думки, писати охайно і покажете високий рівень знань про прикметники та іменники. І всі свої знання вплетемо в ювілейний вінок вдячності Кобзареві.

              Тому…           Всі

          Працюємо – активно.

          Думаємо – оперативно.

          Сперечаємося – доказово.

3. (запис на дошці -- девіз)  

Прочитаємо всі разом девіз нашого уроку:

Учітесь, читайте, чужому научайтесь і свого не цурайтесь.

- Як ви розумієте ці рядки?І хто є їх автором ?

- Чому нам потрібно  шанувати  і вивчати рідну мову?

ІІ. Актуалізація  знань  учнів.

1. Перевірка домашнього завдання:

1) Намалювати свого друга і написати як найбільше прикметників про нього.

2) с. 41, впр. 91( робота диференційована).

    І варіант. Назви іменники та їх ознаки, які допомогли знайти відгадки.

               (Льон – високі ніжки, зелені панчішки, квіточки блакитні, оченьки привітні. Півень – попелясто-зозулястий, горластий, червона борідка)

 

   ІІ варіант. Читання учнями самостійно складених загадок про місяць і сонце.

- За допомогою якої частини мови ви зрозуміли, про які предмети йдеться мова? (За допомогою прикметників, які передають ознаку предметів).

Отже, за допомогою прикметників мова стає яскравішою, різнокольоровою, прекрасною!

2. «Мозковий штурм»  починаймо,

    Усе, що про прикметник знаємо, пригадаймо.

- Дайте визначення прикметника. Наведіть приклади.

- Із якою частиною мови пов'язаний у реченні?

- Наведіть приклади зв’язку прикметника з іменником?

- Синтаксична роль. У реченні виступає… .

- Від якого слова у словосполученні іменник + прикметник ставимо питання?

(На дошці з’являється  «Схема-опора»)                       

3. Утвори словосполучення ІМЕННИК + ПРИКМЕТНИК.

(У кожного учня картка із завданням). Користуючись «Схемою-опорою», виписати словосполучення.

Реве та стогне Дніпр широкий, (Дніпр (який?)широкий)

сердитий вітер завивав, (вітер (який?)сердитий)

додолу верби гне високі ( верби (які?) високі)

горами хвилю підійма… Т.Шевченко

Взаємоперевірка.

Висновок. Учні ще раз повторюють, із якою частиною мови пов'язаний прикметник

ІІІ. Повідомлення теми та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

- Як ви думаєте, над якою темою ми сьогодні працюватимемо?

• Формування учнями теми уроку.

• Уточнення вчителем теми уроку.

- А для чого нам знати що іменник та прикметник зв’язані ?

- Всі слова в реченні зв’язані  між собою хто з чим, тому ми сьогодні дізнаємось як зв’язані іменник і прикметник.

- Отже, сьогодні на уроці ми виконуватимемо вправи на встановлення  зв’язку  між іменником та прикметником, уточнюватимемо знання про прикметник за вивченими творами Т.Г.Шевченка та познайомимось  із новим словниковим словом та вдосконалимо наші знання, уміння та навички з теми.

IV. Практичне закріплення навчальних досягнень учнів.

1.               Каліграфічна хвилинка.

•                   Назвіть орфограму іменників (власний іменник)

      Тарас Григорович Шевченко

- А щоб вам дізнатись про яку пору року найбільш любив писати Кобзар пропоную прослухати уривок з його вірша.

Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть.
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають, ідучи, дівчата,
А матері вечерять ждуть…

- Тож  про яку пору року йдеться у вірші? (Весна)

- Записати слово весна й підібрати спільнокореневі ( весна, весняний, веснянка, навесні).

- Назвіть орфограму в слові весна (ненаголошена е)

- Яке правило нам допоможе перевірити написання цього слова?

- Визначте частини мови.

- Прикметник розберіть за будовою.

Висновок. Яка частина мови допомогає зробити слово весна таким зрозумілим і виразним?

2.               Гра «Ланцюжок»

(Діти по черзі виходять до дошки й записують ознаки весни)

Весна (яка?) – чарівна, ніжна, осяйна, весела, прозора, світла, пригожа, дивна, своєчасна, красива й жива, сонячна, яскрава, зелена.

3.               Колективна творча робота.

(Завдання: передати радість очікування весни, доповнити речення прикметниками)Ця пора року найбільш подобалась Т.Г.Шевченку.

                                                   ВЕСНА

          Тепло засвітить __________  сонечко. По __________ дорогах задзюрчать ________ струмочки. На деревах з’являться ________ листочки. З теплих країв прилетять _________ друзі-птахи.

(Текст записаний на дошці. Учні колективно поширюють його прикметниками. Записують із коментуванням, пояснюючи орфограми).

 

- Шевченків край -  співучий куточок України. Тарас  ще змалку  любив слухати народні  пісні,   сам любив співати, тому  багато його  віршів було покладено на музику.  Ці пісні допомагають  ще глибше відчути чарівність рідного краю.

- Послухайте слова пісні «Зацвіла в долині червона калина».

Зацвіла в долині  червона калина,

Ніби  засміялась дівчина –дитина,

Любо,  любо  стало,   пташечка зраділа

І защебетала. Почула  дитина

І в білій свитині  з  біленької хати

Вийшла  погуляти у гай на долину.

- Про що  йдеться в пісні? Які прикметники використані? Встановіть та запишіть зв'язок прикметників із іменниками за допомогою запитань.

V. Вивчення нового матеріалу.

1. Робота з підручником ( с. 43, впр. 98)

        Ми з великим нетерпінням чекаємо  на весну. Вона пробуджує від сну, вносить у природу красу, чарівність. ( Обговорення малюнків «Пробудження Весни»). Зараз я  прочитаю уривок вірша Т.Г.Шевченка  «Зоре моя вечірняя»,а ви скажете до кого звертався автор? Які почуття викликав у вас вірш?

Зоре моя вечірняя,

Зійди над горою,

Поговоримо тихесенько

В неволі з тобою.

Розкажи як за горою

Сонечко сідає,

Як у Дніпра веселочка

Воду позичає…

2. Фізкультхвилинка «Зоре моя вечірняя...»

3.Вправа 109 с. 48,

- Прочитайте вірш «Шевченко» М.Рильського.

- Як ви розумієте другу строфу вірша? Випишіть виділенні іменники та встановіть зв'язок із прикметниками.

V. Закріплення та узагальнення вивченого матеріалу.

1. Словникова робота (с. 43, впр.97)

Прочитати вправу.

•                   Про яке джерело йдеться?
•                   Кринúця – це словникове слово.

2. Робота в групах.

Вправа «Чарівні картки».( Учитель показує дітям картки. Кожна група обирає исобі колір). Повторення правил роботи в групах.

1.               Перед початком обрати лідера.
2.               Уважно читати завдання.
3.               Говорити по черзі, не перебивати одне одного.
4.               Дотримуватися встановленого часу.
5.               Презентувати роботу може будь-який член групи.
6.               Дотримуватися правила піднятої руки.
7.               Працювати так, щоб не заважати іншим.

Група «Червоний колір»

     Словосполучення зі словом криниця.

     Криниця (яка?) нова, чиста, дерев’яна, глибока ,  тощо.

      Тлумачення слова криниця (користуються словником).

      Криниця – 1) глибоко викопана й захищена від обвалів яма, що призначена для  добування води з водоносних шарів землі; 2) скарбниця чого-небудь.

Група «Зелений колір».

«Відгадай предмет за ознакою».

Нова, чиста, дерев’яна, глибока .(Криниця)

Блискучий, білий і м’який,

Холодний, чистенький, пухкий. (Сніг)

Свіжий, солоний, смачний і хрусткий,

Довгий, зелений, пахучий такий! (Огірок)

Пухнасте, жовтеньке, м’якеньке,

Беззахисне, мале-маленьке. (Курчатко)

Група «Синій колір»

       Синоніми до слова криниця.

       Криниця – колодязь, джерело, ключ тощо.

Презентація робіт лідерами груп.

    Знайдіть і запишіть за зразком іменники із залежними від них прикметниками. (Учень працює біля дошки).

     У криниці (якій?) живій;

     джерело ( яке?) прозоре;

     струмінь ( який?) холодний;

     криниця (яка?) жива.

3. Робота з картиною Т.Г.Шевченка

-  Т.Г. Шевченко був не тільки великим поетом,  а  талановитим художником. Його  пензлю належить багато пейзажів, портретів, побутових картин.

А що зображено на цій картині?

•                   Що, на вашу думку, хотів передати художник картиною? До якого твору належить вона?

(Оцінювання протягом уроку після виконання завдання)

VI. Підсумок уроку.

•                   Яку роль відіграють прикметники в мовленні? (Називає ознаку предмета, допомагає точніше висловлюють думку, роблять багатшим мовлення).
•                   Яким стає мовлення завдяки прикметникам? (Красивим, точним, правильним, зрозумілим).
•                   Зараз я прочитаю вірш, а ви уважно послухайте та порахуйте, скільки прикметників вжито в цьому вірші. Зверніть увагу на те, як влучно можна охарактеризувати нашу мову за допомогою цієї частини мови.

             Ніжна, мила, світанкова, ясна, чиста, колискова,

             мелодійна, дзвінкотюча, дивна, радісна, співуча,

             лагідна, жива, казкова, красна, чарівна, шовкова,

             найдорожча, добра, власна, мудра, сонячна, прекрасна,

             солов’їна, барвінкова українська мова.     ( 26 прикметників)

VII. Рефлексія уроку.

•                   Якими є ваші враження від уроку?
•                   Для чого потрібні ці знання?
•                   Чи справдились ваші очікування?

Мої очікування справдились. Дякую вам за злагоджену, результативну працю. Ви – молодці!

Будьте всі здорові, як вода,

Багаті, як земля,

І красиві, як весна!

•                   Такими Вас хотів бачити Т.Г.Шевченко!

VIII. Домашнє завдання.

Творча робота: записати уривок із твору Т.Г.Шевченка, де картини природи яскраво описуються за допомогою прикметників. Виписати із поезії Шевченка 10 іменників з прикметниками, встановити зв'язок між ними.

У кожній хаті, у кожній школі

нехай живе, а не стоїть почесно на полиці

мудре, ніжне, пророче слово Кобзаря.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Згурівський навчально - виховний комплекс

«Гімназія – загальноосвітня школа І ступеня»

 

 

 

Відкритий урок із української мови присвячений 200-річчю від дня народження     Т. Г.Шевченка

Вправи на встановлення зв’язку прикметників з іменниками

                                                                      Підготувала

                                             вчитель 3 класу

                                            Якимович Віта Володимирівна

 

2013-2014 н. р.

Використана література:

1.   Програма для середньої загальноосвітньої школи ( 1-4 кл.). Вид. «Початкова 

      школа», Київ – 2006 р.

2.   Державний стандарт початкової освіти.
3.   Науково-методичний журнал «Початкове навчання та виховання»:

             № 10, квітень 2008р.

             № 4, лютий 2008р.

             № 29, квітень 2008р.

             № 35-36, грудень 2008р.

             № 30, жовтень 2008р.

             № 14, травень 2008р.

             № 22-24, серпень 2008р.

4. Інноваційні технології в початковій школі. В.П.Телянчук, О.В.Лесіна. Харків. Видавнича група «Основа». ПП «Тріада+», 2007р.

5. А.В.Курганська, Рідна мова. Розробки уроків. Видавництво «Ранок», Веста,

    2007р.

6. О.Н.Будна, З.Л.Головко. Творчі завдання з української мови, 3 клас. Тернопіль, 

    Навчальна книга – Богдан.

7. О.В.Стребна, А.О.Соценко. Інтерактивні методи навчання в практиці роботи по-

    чаткової школи. Харків, вид. гр.. «Основа», 2007р.