Впровадження активних форм навчання на уроках біології

 

ВПРОВАДЖЕННЯ АКТИВНИХ ФОРМ НАВЧАННЯ

НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ

Що можна зробити за один урок?

За ті 45 хвилин можна зробити дуже багато, або – нічого. Вже залежить від вчителя, його творчого підходу, від глибини його знань, досвіду, ефективності методів і форм навчання.

Протягом багатьох років я працюю над впровадженням активності форм навчання на уроках біології. З’явилися нові варіанти в організації навчальної роботи: пояснення матеріалу у вигляді лекції з послідуючим семінарським заняттям, організація дискусії по темі, проведення уроків-конференцій, уроків захисту рослин, тварин, ігрові уроки і т. ін.

Найважливіша вимога до сучасного уроку біології – створення проблемних ситуацій, намагаюся вчити учнів доводити, обґрунтовувати свої погляди, поняття. На кожному уроці продовжую переконувати учнів у необхідності для них знань з біології («бо вчитель – це не тільки професія, а й стан душі»).

Систематизація знань, засвоєнню біологічних понять, широкому впровадженню нових активних форм навчання сприяють уроки узагальнюючого типу. На цих уроках вчитель має можливість привернути увагу учнів до найбільш суттєвих питань теми чи розділу, далеко вийти за межі програми, познайомити їх з досягненнями науки.

Проведення таких уроків заставляють вчителя постійно шукати нові форми навчання і впроваджувати їх у практику роботи. На цих уроках учні можуть побувати в ролі експериментаторів, науковців, журналісті, юристів і т. д.

Дуже часто я проводжу уроки-конференції в своїй роботі, або наукові прес-конференції, куди запрошую до участі спеціалістів, вчителів хімії, фізики (матеріали розроблені і оформлені).

Я переконана, що допоможе вивчати біологію учням поезія, класичні музичні твори, картини художників. За роки роботи в школі я зібрала бібліотеку віршів, записів, які використовую на уроках. Так, при вивченні теми «Рослини і оточуюче середовище» починаю урок із запису сонати Бетховена («Лунная соната»). На фоні цієї музики звучать слова Сухомлинського «В світі є країни, де природа яскравіша наших полів, але рідна краса повинна стати для наших дітей самою дорогою…».

Наші учні складають казки, легенди, вірші в основу яких покладено науковість конкретної теми. (оформлена папка «Творчі роботи учнів»); розв’язують кросворди, чайнворди.

Ефективність узагальнюючих  уроків залежить від вміння організовувати пізнавальну діяльність школярів , націлити їх на виділення головних питань теми, на засвоєння системи теми, на засвоєння системи знань навчального матеріалу, а не окремих фрагментів, на розуміння практичного значення біологічних знань.

До цих уроків учні підходять з певним об’ємами знань, засвоєних на попередніх уроках. Це і дозволяє вчителю, для активізації пізнавальної активності учнів, використати спеціальні дидактичні  матеріали: аналітичні,   порівняльні і узагальнюючі

таблиці, набори колекцій, вологих препаратів і ін..

Я впевнена, що на уроках біології в будь-якому класі повинен бути присутній ігровий момент. Практика доводить, що будь-які завдання, які надаються в ігровій упаковці, діти вирішують з більшим інтересом і бажанням, ніж звичайні. На уроках з генетики у 11 кл. учні грали в генетиків, їм запропонували розроблені ігри: «Контрабандист», «Космічний природослідник», «Науковий консультант» і ін.

Для учнів середні класів розроблені такі ігри:

а) «Відгадай задуману рослину чи тварину»

б) «Зроби десять кроків і назви на кожен крок відому рослину з родини…»

в) Логічний ланцюжок «Що із чого складається» і т.д.

г) Знайди помилку у біологічному диктанті-небелиці (матеріали оформленні у кабінеті).

Викликає інтерес у дітей їх участь у рольових іграх, які проводяться на уроках біології. До проведення гри діти готуються попередньо і вчитель визначає коло питань, проблем, які необхідно обговорити на цьому уроці (урок прес-конференція). На уроці по темі «Гігієна і здоров’я» у 9 кл. дійові особи прес-конференції:

1)   ведучий – «кандидат медичних наук»

2)   представник міністерства охорони здоров’я

3)   викладач педагогічного інституту

4)   вчений генетик

5)   лікар

6)   тренер групи здоров’я

7)   викладач кулінарного училища

8)   кореспондент журналу «Наталі», «Факти», «Порадниці».

За роки роботи я зібрала багато загадок про природу, які використовую на уроках у 6 – 7 класах. Робота із загадками, на мій погляд, допомагає школярам розвивати спостережливість, кмітливість. Для того, щоб відгадати загадку учні повинні добре знати матеріал шкільної програми, читати додаткову літературу. Загадки застосовую при закріпленні нового матеріалу, на узагальнюючих уроках. При цьому прошу дітей не тільки відгадати загадку, але і дати відповідь на відповідне питання. Так, до загадок про рослин, що відносяться до різних родин квіткових рослин, пропоную наступні питання: до якої родини відноситься ця родина?; до якого класу?; що ви знаєте про цю рослину? та ін.

З метою перевірки знань і умінь застосовую часто роботу з посібниками, цифрові і біологічні диктанти, демонстрацію діапазонів, діафільмів, естові завдання. Тести розроблені і надруковані на окремих листках по варіантах до кожної теми. В процесі роботи прийшла до висновку про те, що в старших класах, де навчальний матеріал складний, дуже ефективно здійснювати контроль знань учнів за допомогою листів. Складені мною тексти містять по 10 питань, на кожне питання пропоную 2 варіанти відповідей. На додаткових заняттях учні дають відповідь на тестові завдання з Києво-Могилянської Академії. Практика показує: чим частіше учень бере участь в тих чи інших перевірочних завдань, тим краще він засвоює програмовий матеріал. В старших класах я практикую після теоретичних лекторіїв проведення або семінарських занять, або уроків-заліків. В цьому навчальному році після теоретичного лекторію по темі «Вища нервова діяльність людини»(лекції були розроблені кращими учнями), було проведено підсумкове залікове тестування, дані для розшифрування були закладені у комп’ютер. В учнів такі заняття викликали великий інтерес, бо вони носили характер практичних рекомендацій щодо кожного з них.

За роки роботи в кабінеті біології зібрано дуже багато реферативних робіт учнів, які постійно використовувалися іншими учнями для підготовки повідомлень до уроків. Вони служать інформаційним джерелом учням, особливо зараз.

Сьогодні для всіх не є секретом той факт, що учень повинен здобувати знання переважно в процесі самостійного пошуку, творчої дослідницької роботи, яку направляє вчитель.

З цією метою в нашій школі (у 8 і 9 класах) в минулому навчальному році семестрові контрольної роботи з біології проводиться по новому.

За півтора місяці учням було запропоновано замість відповідей підготувати заміну – «наукову працю» до запропонованих тем (об’єм – 10 друкованих листів, виготовити наочність, підготувати виступ-захист з цієї теми).

Перед вчителем стало завдання: проведення співбесід з учнями, індивідуальні консультації, а останнє – за учнями. Крім того, учням були запропоновані для розв’язку біологічні задачі. Вчителька побачила зрілість мислення учнів, вміння працювати з додатковою літературою, пресою.

Отож, перший експеримент пройшов вдало. Крім того, учні стали автоматично членами університету «Природа» і свої

«наукові» роботи вони використовують при виступах в інших класах.

З метою повторення основних тем програми у 11класі – цих учнів я запрошую на їх уроки, запровадивши етап на уроці у випускному класі «нове – про старе».

Всім відомо, що 90% всієї інформації про оточуючий світ, людина сприймає за допомогою зору. На уроках біології ми маємо таку можливість: науковість матеріалу підтвердити дослідами, схемами, малюнками; демонструючи колекції, розбірні моделі і ін.

Велике значення на уроках біології відводжу вихованню учнів. Важливо, щоб учні вміли сформулювати свою думку, вміли оцінювати діяльність людини в природі, обговорювати проблеми охорони здоров’я. Подібний підхід сприяє виробленню активної життєвої позиції. Саме головне для вчителя, щоб його уроки викликали бажання вивчати природу, розуміти місце людини в природі. Етапи на уроках «Цікаве про природу», «досягнення науки біології» дають можливість йти в «ногу з життям учням».

Під час планування. Стараюся знайти резерв часу на додаткові уроки на узагальнення знань по темах. На таких уроках вчитель зможе донести дітям народну мудрість, здобуту практикою і досвідом багатьох поколінь. В кабінеті біології зібрані присіві, легенди, прикмети, рецепти народної медицини, які містять корисні пораді і мудрі настанови проведення кроків.

Радість у момент інтелектуальної діяльності, захоплення світом живого сприяють постійному росту пізнання дитини. Часто на уроках намагаєшся створювати проблемні ситуації, вчу учнів доводити, обґрунтовувати свої погляди, поняття, коли дитина відчує радість перемоги: сьогодні вона досягла більшого, ніж учора, вона росте.

Я переконана, що в основі засвоєння знань повинні бути емоційні емоції – радість, зацікавленість, бажання дізнатися про щось нове.

Невід’ємним елементом структури уроків з використання стратегії критичного мислення є розминка. Розминка допомагає створити сприятливий психологічний клімат, налаштовує учнів на активну й плідну індивідуальну, прану, групову форми роботи. Опрацювавши літературу про інноваційні підходи до створення моделей сучасного навчального процесу, я змогла на основі добутих знань оцінити те, до чого дійшла під час власних пошуків.

Я переконалася, що евристичний (проблемно-пошуковий) підхід вимагає від педагога вміння визначити концептуальну основу власного пошуку, розробити систему діяльності на основі її результатів.

Серед великої кількості методик евристичного навчання я віддала перевагу когнітивно-креативним методам. На мою думку, саме вони найкраще підходять для біології, бо вона як предмет природничого циклу має широкі можливості для реалізації проблемно-пошукових методів навчання, оскільки містить велику кількість науково-експериментальних робіт. Та навіть на таких уроках, де неможливо провести експеримент, можна запропонувати учням проблему і розв’язати її теоретично, опираючись на наукові здобутки вчених. Я переконана, що шкільні знання мають стосуватися повсякденного життя, пов’язуючи вимоги екології із цінностями та етичними переконаннями молодої людини.

Вивчаючи основи екології учитель може ставити завдання – передати знання чи вплинути на свідомість. Різні цілі вимагають різних методів і підходів. Найчастіше використовується метод «Знання – свідомість - поведінка». Він базується на припущенні, що знання впливають на нашу свідомість і формування цінностей, що відповідно приводить до корекції поведінки. Зазвичай наша свідомість функціонує, як фільтр, приймаючи лише ті знання, які підтримують вже усталені погляди, а інші факти відфільтровуються.

Якщо ж ми хочемо змінити свідомість і поведінку людей, то методи навчання повинні створювати можливість і бажання діяти, вирішувати екологічні проблеми.

Пропонуємо метод «Комбінована освіта», до якого входять чотири елементи: теорія, досвід, оцінка і дія.

І.         Теорія       –       використовує    традиційне        навчання,   передачу інформацію.

Мета: сприймання учнями фундаментальних знань; навчання термінології і ключових концепцій.

Методи: різні форми традиційного навчання, лекції, семінари, робота з літературою, проекти, бесіди тощо.

 

ІІ. Досвід – ключову роль відіграє власний досвід і запитання, що виникають у процесі навчання.

Мета: використати і об’єднати власний досвід молоді та її реакції на те, що вона вивчає, акумулювати новий досвід і погляди на предмет вивчення.

Методи: екскурсії, диспути, інсценування, спостереження, екологічні ігри.

 

ІІІ. Оцінка – вироблення особистого або у групі ставлення до предмета вивчення.

Мета: розвиток розуміння стандартів життя, можливих наслідків людської діяльності. Методи: робота в групах, захист проектів, диспути, рольові ігри.

 

ІV. Дія – стосується зв’язку між темою вивчення, конкретною особою і реальністю.

Мета: сприяти здатності й бажанню діяти.

Методи: демонстрації, виставки, участь в екологічних акціях.

Якщо навчання є повноцінним, тобто виробляє певну життєву позицію і дієву поведінку, воно повинне враховувати всі чотири описані елементи, які можуть застосуватися в іншому порядку.

Всі ми переконані, що навчання – клопітка праця, але ми повинні створювати такі ситуації, які б стимулювали наших учнів до пошуку знань і самоосвіти.

Я глибоко переконана, що біологічна безграмотність більш страшніша, ніж комп’ютерна. Екологічна і медична безкультурність куди гостріше ставить запитання: жити на Землі людині як виду, чи ні? Діти, як відомо, починають цінувати те, що важливе дорослим, які їх оточують. Тому моя емоційно-ціннісна сфера, як вчителя біології, є засобом формування у дітей емоційно-особистісного ставлення до явищ довкілля, до живої природи, яку ми вивчаємо.

Адже необхідно створити у дітей сприятливий емоційний фон, цікавість, позитивну мотивацію на здобуття певних знань. Тоді учень шукатиме розв’язання проблеми під впливом внутрішнього спонукання.

Потрібно навчитися не оцінювати, а цінувати досягнення учнів і перебувати з ними в постійній співпраці і співтворчості. Кожен педагог може обрати для себе різні методики і створити інші поєднання, побудувати свою траєкторію руху в освітньому процесі. Головне, щоб застосування інновацій допомогло кожному учневі зрости особистісно, інтелектуально і загальнокультурною. Життя переконує нас, що основний результат роботи не можна виміряти лише цифрами, навіть, якщо вони говорять про те, скільки випускників вступило у педагогічні та медичні вузи…

Результат реальний в іншому: виховувати справжніх інтелігентних, думаючих людей, що відчувають зв'язок поколінь, які бережно відносяться до природи, морально чистих, ціле направлених. Щоб можна було сказати, що ми виконали свій вчительській обов’язок.

Шкільна біологія важлива як і предмет, який сприяє формуванню і збагаченню духовного світу людини, вселяє в серця школярів добро і милосердя, без яких немає особистості, немає людини.

Тому і позакласна робота з предмета має бути систематичною і сприяти викликати бажання вивчати біологію в учнів.

Багато років я відповідала за екологічні роботу в школі, залучаючи до неї вчителів географії і хімії. В школі створилася ціла система заходів, спрямованих на виховання в учнів любові до рідної природи, вироблення навичок поведінки в природі. В цьому, в першу чергу сприяють екологічні екскурсії, які допомагають виявити об’єкти природи, що потребують охорони, знайомлять із цікавими місцями в природі нашого краю. Учні не тільки знайомляться з природою рідного краю, ай збирають насіння дерев і кущів, лікарські рослини. Причому екскурсії плануються з урахуванням вікових особливостей учнів. Наприклад, в 5-7кл. «Природний комплекс нашого краю», «Рослинний світ

Острожчини»,   в 8-9кл. «Охорона природи – всенародна справа», «Очисні споруди і їх значення в охороні природи». Лектори народного університету «Природа» із своїми лекціями і виступами у   класні   колективи:   «Нове   екологічне   мислення»   (10-11кл.), «Найголовніші причини розвитку глобальної екологічної кризи» (9 кл.),   «Екологічна   оцінка   військової   діяльності»   (11кл.), «Заповідники України» (6-7кл.).

Учні школи оформили тематичні папки «Рідкісні рослини Рівненщини», «Заповідники України», «Червона книга краю». Вони зберігаються в кабінеті біології. Стало традицією проведення конференцій з природоохоронної тематики. Наприклад, «Головні етапи формування взаємовідносин людини і довкілля» (10кл.), «Екологія і здоров’я людини» (8кл.), «Основні засади нової філософії життя людства у ХХІ ст.» (11кл.), «Лише зрозумівши природу, людина зрозуміє себе« (11кл.). Учні люблять приймати участь у конкурсах творчих робіт, малюнків, плакатів:

а) «Більшість людей на Землі, що не зайняті своєю головною справою – прикрашенням землі, двору, вулиці, берегу річки» під такою темою відбувся конкурс-захист екологічних проектів, наукових учнівських робіт, присвячених вирішенню проблем охорони навколишнього середовища в м. Осторозі (учні 10кл.)

б) «Художнє слово захищає нашу природу» (конкурс художніх композицій 6 кл.)

в) виставки з природного матеріалу «Природа – очима дітей» (6-

7кл.)

г) виставки виробів з природного матеріалу «Природа - очима дітей» та виставки композицій із живих квітів та зимових букетів.

Традиційними в школі стало проведення вечорів: «Безмежно з дитинства кохаю красу рідного краю» (5-6кл.), «За все треба платити» (10-11кл.).

В останні роки вчителі біології у випускних класах практикують проведення захисту учнівських робіт на тему: «Роль біології у збереженні навколишнього середовища». Підсумком проведення екологічної роботи в школі є місячник екології, який викликає великий інтерес серед учнів. В минулому році починався він з ранку для учнів 5-6 класів на тему: «Учись жити в гармонії з природою». На відкриття тижня запрошувалися вчителі- предметники шкіл міста, працівники міського відділу освіти. Учням молодших класів сподобалася гра «Виготовляємо морозиво». Цікавою і змістовною була конференція для учнів 7 класів «Рослини нас лікують». Під час конференції учні дізналися про нові лікарські рослини нашого краю. На протязі тижня учні школи проводили зустрічі з лікарями на тему: «Екологія і здоров’я». цікаво пройшов і екологічний бумеранг, проведений учнями 9 класу «Екологія – біль

і турбота наша». Учні дізналися як забруднення навколишнього середовища впливає на життя людей.

Із задоволенням учні 7-8 класів готувалися до «Клубу кіноподорожей» на тему: «Заповідники України». Знайшли цікаві матеріали, фотоальбоми, кінофільми. Під час місячника проходили конкурси плакатів. Малюнків, учні розгадували кросворди, проводили вікторини, ігри. Часто на засіданнях методичного об’єднання вчителів природничих предметів школи та класних керівників обговорюємо «Проблеми екологічної освіти учнів».

Існують різні форми екологічної освіти учнів як на уроках, так і в позаурочний час. Досвід роботи по екологічному вихованню з учнями понад 20 років я маю.

За ці роки в школі проводилися свята, бесіди, конференції, виставки, зустрічі, КВК і т.д. Оформлено багато матеріалу: тематичних папок, творчих робіт. Силами учнів зібрано матеріали для «Червоної книги краю» і т.д. Предметні тижні. Досвід поширився на область. Оформлено буклет «З досвіду роботи» ще у 1989 році.

Але сьогодні вже для всіх не є секретом той факт, що школа переживає кризисну ситуацію. Нас Вже не можуть і не повинні задовольнити методи навчання і виховання в школі, і в першу чергу тому, що вони перетворюють учня в пасивного об’єкта.

У вихованні екологічного грамотних учнів ми, вчителі, стараємося їх направити на самостійний пошук знань, на творчу дослідницьку роботу.

У виховному процесі намагаємося проводити цікаву роботу у розвитку творчих здібностей школярів та їх інтелекту.

Розповім про роботу університету «Природа», який допомагає перш за все розкрити потенційні можливості учнів, повірити в себе і свої можливості. Це ще один етап їх творчого пошуку, пошуку свого шляху у пропаганді біологічних знань.

Кілька слів з історії… Спочатку в нашій школі працював лекторій «Природа». Тематика лекцій, бесід, виступів була сто природоохоронного напрямку. Враховували ми лише вікові особливості аудиторії слухачів, ну і, звичайно, тему виступаючого. Часто їх запрошували на виховні години, на урок, на конференції. В останні роки ми створили університет «Природа». Працюємо з таких напрямків:

1.    «Ми зв’язані з усім живим»

2.    «Така вже доля їм судилася»

3.    «Здоров’я, добро і краса»

4.    «Природа знає краще»

5.    «Природа і фантазії»

Наш університет ставить собі за мету пропаганду екологічних знань, медичних. Моральних цінностей людини, формування відповідального відношення до навколишнього середовища і до самих себе.

 

І напрям «Ми зв’язані з усім живим».

Всім відомо, що у природі всі живі організми зв’язані між собою. Серед якостей, що характеризують екологічну культуру особистості, важливу роль відіграють знання про природні закономірності, взаємодію людства і природи. Специфіка засвоєння екологічних знань визначається складністю природних об’єктів, багатогранністю взаємозв’язків та залежностей між компонентами природних систем, навколишнім середовище і суспільством.

Тематика виступів, розроблені вікторини, ігри, задачі і вправи відповідають цьому завданню.

 

ІІ напрям «Така вже доля їм судилася».

Як часто ми даємо відповідну оцінку заслугам людині, якої вже немає. Оцінюємо належно вже тоді, коли втрачаємо. Ми хочемо роботою учнів і вчителів (керівник Сидорчук А.С.) змінити цей життєвий стереотип. Діти і слухачі від цього стають добрішими.

 

ІІІ напрям «Здоров’я, добро і краса».

Усі люди хочуть бути здоровими, але не кожен усвідомлює, що своєю поведінкою він повсякчас або руйную, або зміцнює своє здоров’я. Кожна людина сьогодні повинна мати медичну освіту. Лекції. Що підготували учні змістовні, матеріал потрібний для кожного із нас. Будуть люди здорові, то і будуть вони красивими і добрими. (керівник Кухта Н.Т.)

 

ІV напрям «Природа знає краще».

В умовах загострення взаємодії людства й природа перед педагогами постала низка невідкладних завдань, пов’язаних з необхідністю виховувати молоде покоління не у згубній практиці якомога більше. Робота напрямку направлена на те, щоб показати залежність між окремими компонентами природи. Зміна одного

компонента природи (вирубування лісу, осушення болота) приводить до зміни всіх інших і цілого природного комплексу.

 

V напрям. «Природа і фантазії»

Мета, яка стоїть перед роботою у цьому напрямку – дати можливість розвивати в учнів творчі здібності, свій талант.

Роботою університету керує організаційний «ректорат» вчителів природничого циклу.

Можливо не всі учасники чудового дійства – шкільний урок – мають позитивні результати, та не можливо ставити дитину в залежність від сьогодення.

«Не хвилюйся, наступного разу буде краще, ми навчаємося».

 

 

Педагог – головний скульптор дитячої душі, який пробуджує потяг до знань, повагу до нації, культури, світи.

 

В.Сухомлинський