Впровадження інноваційних педагогічних технологій в процесі організації самостійної роботи учнів на уроках математики

Впровадження інноваційних педагогічних технологій в процесі організації самостійної роботи учнів на уроках математики

«Математика цікава тоді, коли живить нашу винахідливість здатність міркувати»

Д. Пойа

Математика як предмет природничого циклу призначена формувати світогляд і компетентності, яких потребує сучасне життя. Сучасна математика має бути важливим джерелом знань про навколишній світ, основою науково-технічного прогресу, економічного зростання. Цим визначається освітнє та виховне значення математики як обов'язкового навчального предмета.

Забезпечення належного рівня математичної освіти набуває нині особливої актуальності та потребує нових підходів до навчання математики. З усіх завдань, що стоять перед навчальними закладами, основним є активізація навчально-пізнавальної діяльності тих, хто навчається. Тому дуже важливо викликати у них інтерес до навчального предмету, перетворити аудиторію із пасивних спостерігачів на активних учасників навчального процесу. Вирішити це важливе завдання можна лише тоді, коли вчитель у своїй роботі використовує активні форми та методи навчання, формуючи навички та інтерес до самостійної роботи в учнів.

Людина із задоволенням працює, якщо захоплена роботою та любить її. Мислення учня активізується, якщо в нього виникло бажання розуміти, вивчати новий матеріал, з'явилась зацікавленість роботою, коли він стає учасником навчально-пізнавального процесу. Тому зацікавити вивчанням математики й підтримувати у школярів інтерес є актуальним завданням для вчителя математики на кожному уроці.

Зробити це вчитель математики може використовуючи різноманітні форми й методи організації роботи, що враховують суб'єктивний досвід учнів щодо теми, яка розглядається, створюючи атмосферу зацікавленості кожного учня як у власній роботі, так і в роботі всього класного колективу, а також за допомогою стимулювання учнів використання завдань на уроці без побоювання помилитися, одержати неправильну відповідь.

При вивченні математики самостійна робота учня має особливе значення, що пояснюється специфікою цього навчального предмету. Якщо проаналізувати зміст традиційних знань, побачимо, що більшу частину займає діяльність викладача. А найвищий відсоток засвоєння (до 95%) досягається саме в процесі взаємонавчання:

1.    Навчальна діяльність під керівництвом учителя.
2.    Самостійна навчальна діяльність учнів.

Всі ключові компетентності: комунікативні, організаційні, саморозвитку і самоорганізації можуть бути сформовані тільки на основі, яка передбачає вироблення в учнів умінь самостійно здобувати і застосовувати знання, тобто самостійно вчитися.

Мотивація навчальної діяльності на основі самоосвітньої діяльності учнів.

Прийоми самостійної роботи учня:

•        Прийом смислового опрацювання тексту, виокремлення в ньому ідей, принципів, законів, осмислення узагальнених способів розв'язання задач
•        Прийоми стислого та найбільш раціонального конспектування (план, ключові слова, тези, конспект, реферат).
•        Використання різноманітних видів контролю, поетапної перевірки своєї роботи.

•        Загальні прийоми пошуку додаткової інформації (робота з бібліографіями, довідниками, каталогами, словниками, енциклопедіями, в інтернеті).
•        Прийоми підготовки до державної атестації, тематичного оцінювання, ЗНО тощо.

Дуже важлива задача для вчителя навчити дітей самостійно набувати знання, а цього можна досягти шляхом залучення їх до активної діяльності на всіх етапах навчання в процесі вивчення нового матеріалу, під час розв'язування задач і вправ, під час контролю, при виконанні домашніх завдань, на уроках повторення-узагальнення.

Особливу роль в цьому питанні відіграє вміння самостійно працювати з підручником. Навики такої роботи слід прищеплювати уже з 5-го класу. При цьому велику увагу слід приділяти виробленню в учнів вміння відрізнити головний матеріал від другорядного. Але є учні, які стараються вивчити весь текст з усіма перекладами, а якщо це геометричний матеріал, то і з позначеннями на малюнку. Але якщо немає логічних зв'язків, немає мислення, немає і знань.

В своїй роботі використовую такі інтерактивні технології:

1.    Контрольоване читання.

Матеріал розбивається на фрагменти. Читаємо та обговорюємо кожен фрагмент, особливу увагу звертаємо на деталі.

2.    Передбачуване читання на основі ключових слів.

На дошці записано 4-5 ключових слів до тексту. На їх основі учні складають конспект, схему. Наступного разу можна запропонувати учням за текстом виділити основні ключові слова або скласти план, перелік запитань.

3.    Читання тексту з помітками.

(в таблицю заносимо ключові слова)

V  - це я знав раніше

- - це протирічить тому, що я знав

+ - нова інформація

! – це треба запам’ятати

? – це цікаво, хочу знати більше

Актуалізація опорних знань.

Вважаю, що це дуже важливий етап уроку. На цьому етапі треба ліквідувати прогалини в теоретичному матеріалі, підготувати школярів до свідомого сприйняття нової теми або до виконання завдань практичного характеру.

Самий непродуктивний і, на жаль, поширений спосіб повторення - традиційно-репродуктивний, коли учні повторюють за вчителем або за книгою. Є інше повторення - активне і розвиваюче. Головний принцип такого повторення - перехід від продукції до діяльності з використанням отриманих знань.

1.    Своя опора - учень складає свій власний опорний конспект, схему, алгоритм, таблицю до матеріалу.
2.    Повторюємо з контролем.

Учні складають серію контрольних питань до раніше вивченого матеріалу.

Потім одні учні задають свої запитання, інші на них відповідають. Поступово треба привчати учнів до того, щоб система питань перекривала навчальний матеріал.

3.    Свої приклади.

Учні готують приклади до нового матеріалу, які опираються на попередні знання. Як варіант і учні розв'язують вправи один одного.

4.    Мікрофон.

Цей метод дає змогу кожному швидко сказати по черзі свою думку. Говорить тільки той, у кого мікрофон, інші мовчать, оскільки кричати, вигукувати з місця не можна.

Вивчення нового матеріалу.

Кожна тема вимагає особливого підходу до її пояснення, осмислення і завжди треба зосередити сили дітей на головному в матеріалі. І чим самостійніше учень наближається до істини, тим більше відчуття задоволення він відчуває. Особливо ефективним засобом активізації пізнавальної діяльності, підвищення інтересу до навчального матеріалу є проблемний підхід до навчання на основі інтерактивних технологій, який сприяє інтелектуальному розвитку дітей, формує їхній світогляд.

1.    Приваблива мета.

Перед учнем ставиться проста, зрозуміла та приваблива для нього мета, виконуючи яку він виконує учбову дію, яку планує вчитель.

2.    Дивуй!

Добре відомо, що ніщо так не приваблює увагу і не стимулює роботу мозку, як дивовижне. Вчитель знаходить такий кут зору, при якому навіть звичне стає дивовижним.

3.    Відстрочена відгадка.

На початку уроку вчитель ставить проблему (загадку, дивовижний факт) розв'язання якої (ключ до розуміння) буде відкрито на уроці під час роботи над новим матеріалом або проблему поставить в кінці уроку, щоб почати з неї наступне заняття.

4.    Лови помилку!

Пояснюючи матеріал, вчитель спеціально допускає помилки. Учні отримують текст, розв'язані вправи, задачі, де допущені помилки. Тексти можуть готувати учні один для одного.

Формування умінь і навичок, засвоєння учбового матеріалу.

Тут слід використовувати різні форми роботи (колективну, групову, індивідуальну). Організація роботи в групах може бути різноманітна:

- групи отримують одне й те саме завдання. Представники однієї групи розкривають результати роботи, а інші його доповнюють або спростовують. Може бути використаний метод Прес.

Цей метод використовують тоді, коли виникають суперечливі питання під час проведення вправ, у яких треба зайняти визначену позицію з обговорюваної проблеми.

Позиція.

Я вважаю, що... (учень висловлює свою думку).

Обґрунтування.

Тому що... (пояснити причину, довести свою думку).

Мозковий штурм.

Це ефективний інтерактивний метод колективного обговорення. Він спонукає виявляти свою уяву і творчість шляхом вираження думок усіх учасників, допомагає знаходити декілька рішень щодо конкретної проблеми.

Порядок проведення:

1.    Всі учасники пропонують ідеї щодо розв'язання висунутої проблеми (не пропускайте жодної з висунутих ідей, можна розвивати чужі ідеї або об'єднувати їх).
2.    Один учень («секретар») записує на дошці запропонувати ідеї.
3.    Обговорюють та дають оцінку запропонованим ідеям (не допускайте глузування щодо чужих ідей).
4.    Обирають найкращі рішення.

•        групи отримують різні завдання. Тоді групи звітують перед класом або почергово міняються інформацією (методом «ажурна пилка»);
•        групи отримують різні завдання, але працюють на спільний результат.

Наприклад:

Властивості функцій

Завдання групам

1.    Область визначення та множина значень функції;
2.    Дослідження на парність чи непарність функції;
3.    Періодичність функції;
4.    Проміжки знакосталості, нулі функції;
5.    Проміжки монотонності;
6.    Графік функції.

Домашнє завдання

Воно повинне мати різні рівні та види. Це може бути завдання масивом (довгострокове), особливе завдання, творче завдання. В кожному класі є учні, які отримують додому додаткові завдання. Даючи додому додаткове завдання не виключаю і таких задач, розв'язок яких вимагає від учнів творчого мислення. Але слід пам'ятати, що ці завдання повинні бути доступні учням. Якщо учні постійно отримують складні завдання, то можуть загубити віру в свої сили. Адже цікаво тільки те, що важко дається, але не перевищує можливості.

Сьогодні навчальний процес зобов'язує вчителя зробити кожного учасника занять активним шукачем шляхів і засобів вирішення тієї чи іншої проблеми. При цьому необхідно, щоб вчитель, плануючи свою роботу, спирався на такі основні моменти, як пробудження у учнів творчого ставлення до предмета, використання активних форм і методів навчання, які мають багато переваг. Вони посилюють інтерес до навчання, розвивають творче, продуктивне мислення, вчать культурі спілкування, поліпшують міжособистісні взаємини, краще реалізують єдність навчання, виховання і розвитку учнів.

Самостійна робота учнів сприяє зацікавленню школярів предметом, бажанню пізнання і відкриття незвіданого.