впровадження інтерактивних методів навчання на заняттях з англійської мови з теми «Комунікаційні технології. Сучасні засоби комунікації»

Міністерство освіти і науки України

Дніпровський державний технікум

енергетичних та інформаційних техноголій

 

 

 

 

 

 

Методична розробка

впровадження інтерактивних методів навчання на

заняттях з англійської мови з теми «Комунікаційні технології. Сучасні засоби комунікації»

                                                                                                           Розробила:

                                                                                                          викладач вищої           категорії

                                               Дубинка В.Б.

 

Дніпро

2020 рік

 

 

Дубинка  В.Б.  Методична розробка. Впровадження інтерактивних методів навчання на заняттях з англійської мови з теми «Комунікаційні технології. Сучасні засоби комунікації». Методична розробка для викладачів Іноземних мов. – Дніпро: ДВНЗ «ДДТЕІТ», 2020 – 36 с.

Методична розробка містить  методику  використання інтерактивних засобів навчання на практичних заняттях з англійської мови, вимоги до структури інтерактивного заняття і форм активної діяльності студентів, рекомендації до самостійної роботи студента з предмету «Іноземна мова»  на прикладі  заняття з предмету «Іноземна мова» за темою «Комунікаційні технології. Сучасні засоби комунікації».

   Призначена для викладачів іноземних мов і студентів першого курсу денної форми навчання.

 

Укладач – В.Б.Дубинка, викладач вищої кваліфікаційної категорії ДВНЗ «ДДТЕІТ».

 

 

 

Схвалено методичною радою ДВНЗ «ДДТЕІТ»

 (Протокол № 7 від  «20» лютого 2020   р.)

 

 

 

 

 

РЕЦЕНЗІЯ

на методичну розробку «Впровадження інтерактивних методів навчання на заняттях з англійської мови з теми «Комунікаційні технології. Сучасні засоби комунікації» викладача вищої кваліфікаційної категорії Дубинки Вікторії Борисівни

     Створена та практично опрацьована подана методична розробка може забезпечити реалізацію мовленнєвої змістової лінії чинної програми Англійська мова. Рівень стандарту. Зміст методичної розробки відповідає умовам навчання в сучасній професійній школі. З огляду на те, що існує потреба в застосуванні новітніх технологій інтерактивного навчання, тема методичної розробки В.Б.Дубинки є надзвичайно актуальною.

      Методична розробка має чітку структуру, яка складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків та списку літератури. У першому розділі проаналізовано психолого-педагогічну й методичну літературу з досліджуваної проблеми, визначено роль і місце інтерактивних методів навчання іноземним мовам в системі сучасної освіти, розглянуті нестандартні форми пізнавальної діяльності студентів та створена структура інтерактивного заняття. В другій частині визначено вплив самостійної роботи студента на результат мовної компетенції, систематизовано формування на практичних заняттях лексично-граматичних знань та творчих комунікативних вмінь студентів, що є винятково важливим в сучасному сьогоденні. Висновки, зроблені викладачем, чіткі й вичерпні.

      Зміст методичної розробки має практичне спрямування, сприяє міцному засвоєнню теоретичного матеріалу та оволодінню іноземною мовою в усіх видах мовленнєвої діяльності. Позитивом можна вважати значне розширення вимог до ситуативного мовлення. Робота Дубинки В.Б. відповідає основним вимогам написання та оформлення методичних розробок і рекомендовано використовувати у практиці.

 

     Рецензент:                                         

     Попович О.М., методист ДНВЗ «ДДТЕІТ»

АНОТАЦІЯ

У зв’язку з виходом України до європейського та світового простору, поширенням ділових зв’язків та контактів у галузі державного управління, володіння іноземною мовою значно підвищує ефективність взаємного партнерства, сприяє взаєморозумінню сторін та зміцнює відносини між представниками різних країн. Вільне володіння іноземною мовою надає можливість налагоджувати особисті контакти не вдаючись до послуг перекладача, створює сприятливий настрій в офіційній, діловій та приватній бесіді, що має позитивний вплив на успішний хід розвитку співробітництва.

Інтеграція України в європейську освітню систему (так званий Болонський процес), Загальноєвропейські рекомендації Комітету ЄС з мовної освіти до вивчення та викладання європейських мов висувають нагальну потребу в розробці нових інтерактивних методів навчання, нестандартних навчальних планів занять, посібників тапідручників з мовної підготовки, які б задовольняли сучасні освітні потреби в Україні.

У зв’язку з цим пропонується розгорнута науково та методично обґрунтована методична розробка з предмету "Іноземна мова " (англійська), яку було розроблено з метою забезпечення навчального процесу з англомовної підготовки студентів першого курсу закладу освіти України I-ІІ рівня акредитації «Дніпровський державний технікум енергетичних та інформаційних технологій».

Ця методична розробка має на меті сформувати навички використання знань з англійської мови як у процесі повсякденного спілкування з представниками інших країн з різноманітних питань у галузі права, так і на етапі підготовки до участі в міжнародних конференціях, проектах та дискусіях. Навички закріплюються за допомогою використання інтерактивних методів навчання за визначеною тематикою.

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

 Вступ

1. Інтерактивне навчання – технологія успіху в сучасному навчанні

1.1 Сутність інтерактивного навчання
1.2 Групова та кооперативна форми організації діяльності студентів на занятті
1.3 Структура інтерактивного заняття.
1.4 Керування процесом виконання завдань
 

2. ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ПРАКТИЦІ
         2.1 Актуальність використання інтерактивних методів навчання

         2.2 Впровадження інтерактивних методів навчання на заняттях з англійської мови з теми «Комунікаційні технології. Сучасні засоби комунікації»

          2.3 Самостійна робота студента

Висновки

 Література

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

     Різноманітна діяльність викладача передбачає складання їм сценарію заняття, опору своєї діяльності чи навчальну карту заняття, яка має суб'єктивний характер. У ході заняття викладач прогнозує свої дії у єдності з діяльністю студентів, регулюючи її. Одночасно він творчо наближається до особистості студента, адаптуючись до всієї групи і до власної особистості.

      У планування карти заняття слід передбачити актуальний момент дійсності та творчий підхід до навчання. Навчально-виховний процес у технікумі починається з заняття. Лише на самому занятті можна визначити роль і важливе місце викладача у процесі, лише на занятті помітні його зростання та розвиток.

      План (методична розробка заняття) - це плід внутрішньої потреби викладача. Він йому потрібен для ефективної реалізації різноманітних і складних завдань, розв'язуваних на будь-якому занятті. Робочий план викладача може бути різного ступеня розгорнення, що залежить від професійного досвіду роботи з цим контингентом студентів та від нових прийомів, що він збирається використовувати. Тому неможливо уявити сучасну роботу викладача без створення методичної розробки.

      Методична розробка - це посібник, що розкриває форми та засоби навчання, елементи сучасних педагогічних технологій чи самі технології про навчання та виховання вже стосовно конкретної темі заняття, темі навчальної програми, викладання курсу загалом.

     Методична розробка може бути як індивідуальної, так і колективною працею. Вона спрямована на якісне професійно-педагогічне вдосконалення викладача. У цій роботі ми розглянемо заняття з іноземної мови для студентів першого курсу за програмою повного середньої освіти стандартного рівня з теми «Комунікаційні технології. Сучасні засоби комунікації».

Мета дослідження: з'ясувати наскільки інтерактивні технології навчання та колективного творчого виховання відповідають сучасним вимогам гуманізації освіти та потребам суспільства, наскільки вмотивоване їх застосування під час занять з іноземної (англійської) мови.

Завдання дослідження:

1. Зацікавити студентів до вивчення англійської мови з використанням інтерактивних методів навчання, розвивати емоційні відгуки студентів до таких занять, вчити розуміти їх зміст.
2. Описати методичні прийоми, зміст та відповідність використання інтерактивних методів навчання на заняттях з  англійської мови.
3. Визначити характер впливу роботи з інтерактивними методами на рівень знань студентів.
4. Запропонувати розробки занять з  англійської мови з використанням інтерактивних методів навчання.

Об'єкт дослідження:  процес творчого інтерактивного навчання.
Предмет дослідження: комплекс вправ і завдань з предмету «Іноземна мова».
Методи дослідження: моделювання, мовне спостереження, експеримент.
 

Гіпотеза: на заняттях з англійської мови можливо формувати високий рівень знань у студентів, їх самореалізації та вдосконалювати інтелектуальні здібності при умові творчого реалізування педагогічних здібностей викладача та створення ним інтерактивного середовища на заняттях; активного застосування інтерактивних методів навчання на різних етапах заняття, які сприяють досягненню якісно нового рівня у вивченні іноземних мов.

 

 

1. Інтерактивне навчання – технологія успіху в сучасному навчанні
 

1.1 Сутність інтерактивного навчання

     Перш ніж перейти до ґрунтовного розгляду інтерактивних навчальних технологій та інтерактивного уроку, варто з'ясувати загальну суть інтерактивного навчання і порівняти його із загальновідомими, традиційними підходами до навчання. Я. Голант ще в 60-х рр. XX ст. охарактеризував три основні моделі навчання, що існують у сучасній школі. Він виділяв активну й пасивну моделі залежно від участі учнів у навчальній діяльності. Зрозуміло, що термін «пасивна» є умовним, оскільки будь – який спосіб навчання обов'язково передбачає певний рівень пізнавальної активності суб'єкта – учня, інакше досягнення результату, навіть зовсім мінімального, неможливе. У такій класифікації Я. Голант швидше використовує «пасивність» як визначення низького рівня активності учня, переважно репродуктивної діяльності за майже повної відсутності самостійності й творчості.
До цієї класифікації можна додати інтерактивне навчання як певний різновид активного, який має свої закономірності та особливості.
У пасивній моделі навчання учень виступає в ролі «об'єкта» навчання. Він повинен засвоїти й відтворити матеріал, переданий йому вчителем, текстом підручника. До відповідних методів навчання належать ті, за якими учні лише слухають і дивляться (лекція – монолог, читання, пояснення, демонстрування й відтворювальне опитування учнів). Учні, як правило, не спілкуються між собою і не виконують якихось творчих завдань. Активна модель навчання передбачає застосування методів, які стимулюють пізнавальну активність і самостійність учнів. Учень виступає «суб'єктом» навчання, виконує творчі завдання, вступає в діалог з учителем. Основні методи: самостійна робота, проблемні та творчі завдання (часто домашні), запитання від учня до вчителя і навпаки, що розвивають творче мислення. Слово «інтерактивний» означає здатний до діалогу. Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації навчальної діяльності, яка має конкретну, передбачену мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

     Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умова постійної, активної взаємодії усіх учнів. Це спів навчання, взаємонавчання (колективне, групове навчання у співпраці), де і учень, і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлектують з приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють. Інтерактивне навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співпраці, взаємодії, дає змогу вчителю стати лідером колективу. Інтерактивна взаємодія виключає як домінування одного учасника навчального процесу над іншим, так і однієї думки над іншою. Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення.
Інтерактивне навчання – це діалогічне навчання, у ході якого здійснюється взаємодія вчителя й учня, викладача та студента.
Мета інтерактивного навчання – створити комфортні умови навчання, за яких студент відчуває успішність, свою інтерактивну досконалість, що робить  успішним та продуктивним сам освітній процес.
Переваги інтерактивного навчання перед традиційним:

• у роботі задіяні усі студенти групи;
• студенти навчаються працювати у команді;
• формується доброзичливе ставлення до опонента;
• кожна особа має можливість пропонувати свою думку;
• створюється «ситуація успіху»;
• за короткий час опановується велика кількість матеріалу;
• формуються навички толерантного спілкування;
• вміння аргументувати свій погляд, знаходити альтернативне рішення проблеми.

Призначення інтерактивного навчання – передати знання і усвідомити цінність інших людей. Основними формами інтерактивної роботи є навчальна взаємодія студентів у парах і мікрогрупах. Оптимальний склад групи -4–6 осіб.

       Риси інтерактивного навчання:

• двобічний характер;
• спільна діяльність викладача та студентів;
• керівництво процесу викладачем;
• спеціальна організація та різноманітність форм;
• інформаційна прогалина;
• цілісність та єдність;
• мотивація та зв'язок з реальним життям;
•         виховання та розвиток особистості студентів одночасно з процесом засвоєння нових знань.

 Організація інтерактивного навчання передбачає використання дидактичних і рольових ігор, моделювання життєвих ситуацій, створення проблемних ситуацій.
 

1.2 Групова та кооперативна форми організації діяльності студентів на занятті
       Групова (фронтальна) форма організації навчальної діяльності студентів передбачає навчання однією людиною (здебільшого викладачем) групи. За такої організації навчальної діяльності кількість слухачів завжди більша, ніж тих, хто говорить. Усі студенти в кожен момент часу працюють разом чи індивідуально над одним завданням із наступним контролем результатів. Колективна (кооперативна) форма навчальної діяльності студентів – це форма організації навчання у малих групах, об'єднаних спільною навчальною метою. За такої організації навчання викладач керує роботою кожного студента опосередковано, через завдання, якими він спрямовує діяльність груци. Кооперативне навчання відкриває для студентів можливості співпраці зі своїми однолітками, дозволяє реалізувати природне прагнення кожної людини до спілкування, сприяє досягненню студентами високих результатів засвоєння знань та формування вмінь. Така модель легко й ефективно поєднується з традиційними формами і методами навчання і може застосовуватися на різних етапах навчання.

     Абрахам Маслоу твердить, що в людини переважають дві потреби – потреба до постійного росту й потреба бути в безпеці. Людина, яка повинна вибрати між цими двома потребами, обирає потребу в безпеці. Потребу бути в безпеці необхідно задовольняти скоріше, ніж потребу в особистісному зростанні, у відкритті нового. Згідно з Маслоу, зростання відбувається невеликими «кроками», і «кожен крок уперед можливий лише тоді, коли забезпечується почуття безпеки, коли рух у невідоме відбувається із безпечного домашнього порту». Один із найважливіших способів досягнення безпеки – це поєднатися з іншими людьми, залучитися до групи. Почуття групової належності дає студентам змогу подолати труднощі, які постають на їхньому шляху. Коли підлітки навчаються разом з іншими, вони відчувають істотну емоційну та інтелектуальну підтримку, яка дає їм можливість вийти далеко за рамки їх нинішнього рівня знань і вмінь.
     Джером Брюннер визначив соціальний бік навчання: «Людина повинна відповідати за інших, діяти разом у напрямку досягнення мети». Це він називає взаємодією. Брюннер вважає взаємодію основою активного навчання: «Де необхідні спільні дії, де потрібна взаємодія, щоб досягти поставлених групових цілей, відбувається процес залучення індивіда до навчання, вироблення компетентності, яка необхідна для групи».

     Концепції Маслоу та Брюннера лежать в основі розробки методів спільного кооперативного навчання (ґрунтуються на колективних формах організації навчальної діяльності учнів), таких популярних нині в освітніх колах США. Загальну навчальну роботу, яка поширена в сучасній  вишій українській школі, не можна назвати колективною перш за все тому, що студенти не мають спільної мети. Адже викладач ставить  не спільну, а однакову для всіх мету. Внаслідок цього у студентів виробляється ставлення до навчальної діяльності не як до спільної і творчої праці, а як до чогось індивідуального й обов'язкового. Діяльність, спрямована на досягнення спільної мети, об'єднує, а однакової – викликає конкуренцію, змагання. Спільну мету легко відрізнити від однакової для всіх. Якщо завдання, поставлене викладачем, може виконати кожен студент самостійно, то така мета однакова для всіх. А якщо за певний, вказаний проміжок часу завдання можуть виконати лише всі студенти спільними зусиллями, то така мета є спільною. Одна людина досягти її не в змозі. Навчальна мета може бути спільною в тому випадку, коли в ході навчання, окрім засвоєння нових знань, умінь і навичок, група студентів навчає кожного свого члена. Це передбачає систематичну участь кожного студента в навчанні всіх.

     На традиційному занятті найчастіше використовують групову (фронтальну) форму організації навчальної діяльності студентів. Усі спроби осучаснити навчальну систему, позбавити її притаманних їй недоліків були пов'язані з використанням у рамках заняття ще й парної та колективної форм.

       Групову роботу організовуємо тоді, коли:

• завдання досить об'ємне та потребує розподілу праці;
• бракує літератури для опрацювання матеріалу з усіма студентами;
• прагнемо надати можливість висловитися максимальній кількості студентів, а час робити обмежений;
• необхідно зібрати думки багатьох для узагальнення;
• хочемо надати нагоду студенту уникнути страху виступати перед великою аудиторією;
• маємо на меті, щоб студент вчила студента;
• викладач має потребу працювати з малою групою, якій необхідна допомога в засвоєнні конкретних знань і вмінь;
• прагнемо задовольнити потреби групи чи однієї особи в поглибленій роботі над проблемою, котра зацікавила.

    Співробітництво (кооперація) – це спільна діяльність для досягнення загальних цілей. У межах спільної діяльності індивідууми прагнуть одержати результати, що є вигідними для них самих і для всіх інших членів групи. Кооперативним навчанням називається такий варіант його організації, за якого учні працюють у невеликих групах, щоб забезпечити найбільш ефективний навчальний процес для себе і своїх товаришів. Ідея проста. Одержавши інструкції від викладача, студенти об'єднуються в невеликі групи. Потім вони виконують отримане завдання – поти, поки всі члени групи не зрозуміють і не виконають його успішно. Спільні зусилля приводять до того, що всі члени групи прагнуть до взаємної вигоди.

       У результаті виграють усі («Твій успіх іде на користь мені, а мій – на користь  тобі»), студенти усвідомлюють, що всі члени групи приречені на загальну долю («Або ми потонемо, або випливемо, але – разом»). Успіхи кожного визначаються не тільки ним самим, а й зусиллями його товаришів («Ми не можемо обійтися без тебе»). Усі члени групи пишаються успіхами один одного і разом святкують перемогу, коли один із членів групи удостоюється похвали за особливі досягнення («Ми всі поздоровляємо тебе з успіхом!»). У ситуаціях кооперативно- го навчання існує позитивна взаємозалежність цілей, що досягаються студентами: вони розуміють, що можуть досягти свої особистих цілей тільки за умови, що їхні товариші по групі також досягнуть успіху. Успіх члена команди при презентації результатів дослідження групою якоїсь теми, наприклад «Сучасні засоби комунікації», залежить як від його особистих зусиль, так і від внеску інших членів групи, що допомагають йому знаннями, уміннями і практичними можливостями. Жоден член групи наодинці не має всієї інформації, уміння чи можливості, необхідних для того, щоб забезпечити успіх групової діяльності.

         Навчальні цілі студентів можуть бути структуровані по-різному: одні стимулюють спільні зусилля, другі – конкуренцію, треті – тільки зусилля окремої особистості. На відміну від ситуації кооперативного навчання, ситуація конкуренції виникає, коли студенти змагаються один з одним, щоб досягти мети, що насправді досяжна тільки для одного чи кількох осіб. У конкуренції присутня негативна взаємозалежність між цілями, що 1 досягаються. Студенти розуміють, що вони досягають свої цілей | тільки за умови, що інші студенти групи зазнають невдачі. Здійснюється нормативна оцінка власних досягнень. У підсумку – і студенти або ретельно працюють, щоб перемогти інших, або, махнувши рукою, відступають, оскільки не вірять, що і в них є шанс на перемогу. В індивідуалістській навчальній ситуації студенти трудяться поодинці, щоб досягти цілей, що ніяк не і співвідносяться з цілями одногрупників. Цілі, до яких прагнуть студенти, незалежні одна від одної. Вони розуміють, що їхні успіхи ніякою мірою не залежать від діяльності товаришів. Як результат вони зосереджуються винятково на власних інтересах і персональному успіху, а успіхи і невдачі інших ігнорують як те, що не має ніякого значення. Зарубіжні дослідження кооперативного, конкурентного й, індивідуального навчання мають довгу історію і, безсумнівно, вказують на те, що співробітництво, порівняно з конкуренцією й індивідуальними зусиллями, приводить до: а) більш високих досягнень і більшої продуктивності; б) більш турботливих, чуйних і відданих взаємин; в) більшого психологічного здоров'я особистості, соціальної компетентності і самоповаги. Позитивний ефект, що має співробітництво для досягнення багатьох важливих результатів, робить кооперативне навчання одним з найбільш цінних інструментів в арсеналі педагога. Педагоги самі себе обманюють, якщо думають, що добрих намірів і відповідних вказівок, типу «працюйте разом», «співробітничайте» і «будьте єдиним колективом», буде досить, щоб всі члени групи дійсно почали працювати спільно. Об'єднавши студентів у групи і поставивши їм завдання працювати разом, не можна розраховувати, що це само собою приведе до спільної діяльності. Не всі групи є групами співробітництва. Об'єднання в групи цілком може закінчитися конкуренцією, причому в тісному просторі, або приведе до окремої, індивідуальної діяльності, що перемежовується з розмовами. Організувати заняття таким чином, щобстуденти дійсно працювали в режимі співробітництва, можна лише розуміючи, які компоненти запускають механізм співробітництва.

     П'ятим основним елементом кооперативного навчання є обробка (аналіз, опрацювання) даних про роботу групи. Таке опрацювання відбувається, коли члени групи обговорюють, наскільки успішно вони досягають свої цілей і наскільки успішно вони підтримують ефективні робочі стосунки. Група повинна розібратися, які дії окремих її членів корисні, а які марні, і прийняти рішення про те, як варто поводитися надалі: що залишити і що змінити у своїй поведінці. Підвищення ефективності процесу навчання відбувається завдяки ретельному аналізу того, як співпрацюють члени групи, і визначенню способів поліпшення ефективності цієї роботи.  Кооперативне навчання може здійснюватись не тільки в групах, а й у парах. Пара є різновидом навчального колективу, де відбувається взаємонавчання. Взаємодія студентів у парі, порівняно з групою, має свої особливості, які позначаються на організації діяльності, але за механізмами впливу на розвиток є значною мірою подібною до групової діяльності. Робота в парах застосовується і як окрема самостійна технологія навчання, і як підготовчий етап до роботи в групах, який допомагає розвинути у студентів комунікативні та інші вміння і навички. Отже, групи можуть бути гомогенними (однорідними), тобто об'єднувати студентів з спільними ознаками, наприклад за рівнем знань та позаурочної інформації з предмета, або гетерогенними (різнорідними). Бажано об'єднувати в одну групу сильних, середніх і слабких студентів. У різнорідних групах стимулюється творчо мислення й інтенсивний обмін ідеями. Таким чином, використання групових форм організації діяльності студентів у рамках системи навчання дає змогу позбутися деяких її вад і є однією з умов використання інтерактивних технологій навчання.

1.3 Структура інтерактивного заняття

Структура інтерактивного заняття складається з наступних чинників:

1.Мотивація (мета етапу – сфокусувати увагу студентів на проблемі й викликати інтерес до теми).

2.Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів (забезпечити розуміння студентами змісту їхньої діяльності, тобто того, що вони повинні досягти на уроці і чого від них чекає викладач).

3.Надання необхідної інформації (дати учням достатньо інформації для того, щоб на її основі виконувати практичні завдання).

4.Інтерактивна вправа (центральна частина, її мета – засвоєння навчального матеріалу, досягнення результату).

5.Підбиття підсумків (рефлексів), оцінювання результатів заняття.
     На кожному з даних етапів можна використовувати різноманітні інтерактивні технології,  різнорівневі завдання та вправи.
 

Мотивація	«Незакінчені речення» «Мікрофон» «Мозковий штурм» «Асоціативний кущ»
Надання необхідної інформації	«Мікрофон»                   Робота в парах та малих групах
Інтерактивна вправа (центральна частина)	«Ажурна пилка» «Займи позицію» «Ситуативне моделювання» Метод «Прес» «Два – чотири – усі разом» «Акваріум» «Навчаючи – вчуся» «Дискусія» Навчальна гра Робота в парах та малих групах
Підбиття підсумків	«Мікрофон», «Мозковий штурм», Робота в парах, «Дерево рішень», «Займи позицію»

       Такі підходи до навчання не є абсолютно новими для української школи. Частково вони використовувалися в перші десятиріччя минулого століття і були поширені в педагогіці та практиці української школи ще в 20-і роки – роки масштабного реформування шкільної освіти. Подальшу розробку елементів інтерактивного навчання ми можемо знайти в працях В. Сухомлинського творчості вчителів новаторів 70–80-х рр. Ш. Амонашвілі, В. Шаталова, Є. Ільїна, С. Лисенкової та інших. Незважаючи на те, що інтерактивні технології – це форма організації пізнавальної діяльності, що дає змогу створити комфортні умови навчання, за яких учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність, вони мають свої слабкі сторони:

1) для вивчення навіть невеликого за обсягом матеріалу витрачається багато часу;

2) результати роботи не завжди виявляються ефективними, і їх складно передбачити. Часто виникає необхідність подальшої корекції знань, умінь та навичок.

       Щоб уникнути труднощів, які виникають під час застосування інтерактивних технологій, слід пам'ятати наступне:

1) елементи інтерактивних технологій варто вводити в практику роботи поступово, враховуючи вікові особливості студентів, адже ці технології передбачають зміни звичайного ходу заняття;

2) підготовка до заняття за інтерактивними технологіями потребує від викладача та студентів значної кількості часу;

3) інтерактивні технології не повинні стати самоціллю – вони мають бути засобом для створення комфортної атмосфери, яка дасть змогу реалізувати особистісно орієнтований підхід у навчанні.

       Розвиток науки і техніки дав нові форми комунікації, нові типи розв'язання абстрактних і конкретних завдань, перетворюючи викладача з авторитарного транслятора готових ідей у натхненника інтелектуального та творчого потенціалу студента. Майбутнє за системою навчання, що складалося б у схему «студент – технологія – викладач», за якою викладач перетворюється на педагога – методолога, технолога, а студент стає активним учасником процесу навчання.

1.4 Керування процесом виконання завдань

      Щоб добре запланувати всі завдання викладачеві варто пам'ятати такі «правила» групової роботи – необхідний  вступ до кожного виду роботи. Вступом може бути навіть коротке, але точне пояснення. Вступ пояснює мету, завдання та форму представленої роботи, спосіб оцінювання. Необхідно пояснити студентам, яку користь приносить – робота в групах. У групах студенти мають нагоду практично вправлятися у вмінні вживати різні форми та функції мови. Не люблять говорити перед аудиторією, боячись допустити помилку. У малих групах можна це робити «безпечніше».
Варто навести приклади виконання завдання. Якщо завдання нове для студентів і може бути для них важким, треба впевнитись, що всі  зрозуміли, чого від них очікують. Слід подати чіткі та детальні інструкції (вказівки). Поділити студентів на групи. Перевірити, чи всі зрозуміли завдання. У процесі роботи викладач допомагає тим студентам, які цього потребують: дає консультації, підбадьорює, спрямовує думки у необхідне русло.

     Слід організувати презентацію групової роботи. Усі мають отримати можливість задавати питання до звітуючої групи та звертатися за додатковими поясненнями. Це дає змогу побачити, як працювали інші. Викладач підтримує кожну групу, яка презентує виконане завдання позитивними схваленнями. Необхідно підготувати навчальний кабінет. У членів групи має бути можливість, сидячи разом, віч-на-віч, обмінюватися думками, передавати один одному інформацію з теми. Не заважаючи роботі інших груп, вести обговорення. У той же час викладач повинен мати змогу легко підійти до кожної з груп, що працюють.  Варто роз'яснитистудентам критерії оцінювання якості виконаної ними роботи. До початку заняття студентів знайомлять з критеріями оцінки їхньої праці. Оцінювання можна використовувати для трьох цілей:

• щоб спонукати до кращої роботи;
• щоб встановити, що студентзнає або не знає, уміє або не вміє, у чому йому треба допомогти;
• щоб встановити результати засвоєних знань, умінь, навичок у процесі роботи.

Студентам на уроках подобається така форма оцінювання, як складання «Flower». Вся група має 5 однакових завдань, на дошці 6 намальованих кружечків (для 6 груп). Поступово, по мірі виконання завдання, представники з кожної групи малюють на кружечку пелюстки. Якщо група виконала завдання повністю, утворюється квітка. Після кожного групового заняття викладач має попросити студентів оцінити свій персональний внесок у роботу групи, а також досягнення цілої групи з метою обговорення результатів на занятті.

 

2. ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ПРАКТИЦІ

2.1. Актуальність використання інтерактивних методів навчання

     Сьогодні, в умовах модернізації усіх  ланок освіти, від сучасного вищого навчального закладу вимагається запровадження нових підходів до навчання, що забезпечують розвиток комунікативних, творчих і професійних компетенцій та стимулюють потребу майбутнього фахівця у самоосвіті на основі змісту та організації навчального процесу. На жаль, однією з перепон, яка стоїть на шляху успішного оволодіння іноземною мовою у вищому немовному навчальному закладі, є недостатня, а інколи і низька мотивація студентів до вивчення мови. Саме тому особливий інтерес представляють інтерактивні технології, метою яких є створення комфортних умов навчання, за яких кожен студент відчує свою успішність, інтелектуальну спроможність. В основу такого навчального процесу закладено співробітництво і продуктивне спілкування, спрямоване на спільне розв’язання проблем, формування здібностей виділяти головне, ставити цілі, планувати діяльність, критично  міркувати, досягати значимих результатів.

  Вважають, що інтерактивними можна  вважати технології, які здійснюються шляхом активної взаємодії студентів у процесі навчання. Сутність інтерактивного навчання полягає у взаємо навчанні, груповій формі організації освітнього процесу із реалізацією активних групових методів навчання для вирішення дидактичних завдань. Педагог при цьому виконує функції помічника в роботі, консультанта, організатора, стає одним із джерел інформації. Однак, студент і викладач виступають як рівноправні суб’єкти навчального процесу.

   Слід зазначити, що використання інтерактивних форм навчання під час вивчення іноземних мов у немовному вузі буде ефективним, якщо зміст начального процесу буде перегукуватися з майбутньою професією студента. Викладач повинен зважати на рівень володіння мовою студентами, на рівень сформованості комунікативних навичок. Потрібно слідкувати, щоб теоретичні знання в процесі активного навчання ставали усвідомленими, щоб студент розвивав і удосконалював не лише знання з мови, а й міг пов’язувати їх з майбутньою професійною діяльністю. Організації процесу багатосторонньої комунікації сприяє використання відповідних інтерактивних методів навчання, до яких можна віднести наступні: метод проектів, ділові та рольові ігри, дискусії, та інші.

Так, використання ділових ігор, в яких студенти спілкуються в парах або в групах, дає можливість проявити мовленнєву самостійність, реалізувати комунікативні вміння та мовленнєві навички, при цьому їхнім завданням є вирішення проблемної ситуації. Створюючи проблемні ситуації, викладачеві слід слідкувати, щоб завдання відповідали рівню наявних знань та інтелектуальних можливостей студентів, не були стереотипними, відображали реальні ситуації професійної діяльності,  а також були пов’язані з темою заняття, текстом, який читали, граматикою, яку вони опрацьовували.

           Корисним видом діяльності є створення дискусій англійською мовою, які можна залучати на допомогу викладачам, щоб досягти успішного результату на заняттях з іноземної мови. Найголовнішим завданням будь-якої дискусії вважається пошук відповідей і розв’язань проблеми чи питання. На заняттях з іноземної мови у немовних вузах найдоцільнішим є використання лекційного типу дискусій, оскільки це формальне обговорення теми за участю слухачів і лектора, тобто викладача, який є лідером групи. Доцільно створювати професійно-орієнтовані дискусії, пов’язуючи їх з майбутньою спеціальністю студента та застосовувати відповідну спеціалізовану лексику.

Окремо слід виділити метод проектів, оскільки такий вид роботи студенти вузів часто виконують по закінченню вивчення курсу іноземної мови і презентують його, як індивідуальну роботу. Є.С. Полат відзначав, що метод проектів передбачає визначену сукупність навчально-пізнавальних заходів та дій студентів, які дозволяють вирішити ту чи іншу проблему в результаті самостійних пізнавальних дій та припускають презентацію цих результатів у вигляді конкретного продукту діяльності. Як педагогічна технологія це є сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних методів, творчих за своєю сутністю.  Останнім часом метод проектів набуває все ширшого застосування у навчанні іноземних мов, про що свідчать публікації Н.Д.Гальскової, Н.Ф.Коряковцевої, А.В.Конишевої, Є.С.Полат та інших. Основними положеннями методу проектів є:

- Метод проектів передбачає самостійність студентів у постановці проблеми, розробці детального плану її дослідження та визначенні кінцевого продукту проекту.

- Проектна робота студентів має бути прагматично спрямованою на такий результат або кінцевий продукт, який можна застосувати у своїй практичній діяльності з формуванням іншомовної комунікативної компетенції у студентів.

- У ході реалізації проектної роботи, яка зорієнтована на формування професійно-комунікативної компетенції, студенти концентрують увагу на виконанні поставлених перед собою завдань. Досягнення ж певних мовних або мовленнєвих цілей залишається на другому плані.

Інструментом  вищої школи, аналізованої у єдності трьох аспектів - освіти, виховання і навчання, служить педагогічна технологія. Вона реалізується системою цілеспрямованих дій викладачів, що організують пізнавальну і практичну діяльність студента, забезпечують засвоєння їм змісту освіти і тим самим досягнення цілей навчання. У педагогічної практиці широко використовуються індивідуально-орієнтовані технології, що сприяють підвищенню мотивації до навчання.

 

 

 

2.1. Впровадження інтерактивних методів навчання на заняттях з англійської мови з теми «Комунікаційні технології. Сучасні засоби комунікації»

 ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Сучасні засоби комунікації.

МЕТА:

Навчальна:

• ознайомити студентів з новою лексикою та активізувати її вживання в мові, розширити знання про комунікаційні технології та використання їх у повсякденні
• збагачувати словниковий запас студентів;
• практикувати студентів у читанні тексту з метою отримання загального уявлення та максимально повного й точного розуміння всієї інформації, що міститься в тексті;
• вдосконалювати навички читання й усного мовлення;
• формувати навички вимови; вдосконалювати навички монологічного висловлюван­ня з опорою на лексико-граматичну структуру;

Розвиваюча:

• розвивати культуру спілкування й мовленнєву реакцію студентів;
• запитувати і надавати інформацію;
• вміти здобувати інформацію з текстів, висловлювати власні думки і припущення;
• розвивати увагу, пам'ять, кмітливість та мовну здогадку;

Виховна:

• виховувати самостійність, зацікавленість у вивченні іноземної мови, чіткість висловлення думки;
• виховувати ввічливе ставлення один до одного.

Тип заняття: комбіноване.

Вид заняття: практичне.

Метод проведення: розповідь, бесіда, пояснювально-ілюстративний, дослідницький.

Матеріально-технічне забезпечення:

• ноутбук з додатковим монітором, підключений до глобальної мережі Інтернет;
• презентація;
• відеозапис.
• аудіозапис

Дидактичні матеріали: підручник, словник, картки із завданнями та запитаннями, роздатковий матеріал, фото із комунікаційними технологіями.

Міжпредметні зв’язки:  українська мова, інформатика, основи роботи в Інтернеті, комп’ютерні системи та мережі.

Завдання заняття:

Студенти  повинні знати:

•     новий лексичний матеріал;
•     основні засоби комунікації людства

Студенти повинні вміти:

•        вживати новий лексичний матеріал в мовленні;
•        читати текст з метою отримання загального уявлення;
•        максимально розуміти всю інформацію, що міститься в тексті;
•        усно висловлювати власні думки і припущення з опорою на лексико-граматичну структуру;
•        запитувати, здобувати та надавати інформацію з текстів.

ОГЛЯД заняття: Заняття проходить на основі попередньо вивченого матеріалу про загальні засоби комунікації людства. Під час уроку студенти знайомляться і вивчають основний  лексичний матеріал про сучасні комунікаційні технології. Актуалізація опорних знань студентів проводиться методом тестування, що дозволяє за короткий проміжок часу об’єктивно оцінити знання та розуміння всієї інформації, що міститься в тексті, і по результатах тестування  виставити відповідні оцінки.

Заняття проводиться у формі бесіди з обов’язковою демонстрацією навчального матеріалу на екрані за допомогою ноутбука з додатковим монітором, підключеного до глобальної мережі Інтернет. Під час викладу матеріалу використовується візуалізація навчального матеріалу за допомогою презентації. Студенти користуються підручниками, опорними конспектами та роздатковими матеріалами.

Закріплення вивченого матеріалу проводиться у різних формах: у формі виконання завдань лексичного матеріалу, розроблених у вигляді мультимедійної презентації,  у формі фронтального опитування та  усного тестування.

 

Хід заняття

І. Організаційний момент 

ІІ. Підготовка до сприйняття іншомовного мовлення    (Презентація 1)

1. Повідомлення теми та мети заняття.

2. Уведення в іншомовну атмосферу.

ІІІ. Основна частина заняття  

1. Listening and reading

2. Writing

IV. Заключна частина уроку

1.Підведення підсумків заняття  (Відеозапис «Technology for Human Empowerment»)

2. Домашнє завдання

 

 

Девіз заняття:

«That's how you collect, organize and use information determines you win or lose.»

 Bill Gates

ХІД ПОДІЙ

І. Організаційний момент

• привітання;
• перевірка  присутності студентів на занятті;

Т: Good afternoon, everybody! I'm glad to see you! How are you? Sit down, please.

CI: Good afternoon! We are glad to see you, too. We are fine, thank you.

ІІ. Підготовка до сприйняття іншомовного мовлення

1. Повідомлення теми та мети заняття.

(повідомлення теми заняття, мети, плану  та ходу його проведення)

Т:  The topic of our today's lesson is "Communication technology". By the end of the lesson you should be able:

•  to recognize and understand new words and word combinations in the text;
• to read and understand the gist and details of today`s topic;
•     to participate in common conversational exchanges about the topic of today's lesson.

 2. Уведення в іншомовну атмосферу.

a) Work in pairs. Look at the photos and decide what is it on each one. (Презентація 1 “ Communication technology ”, слайди 1-16. студенти переглядають фото комунікаційних технологій та розповідають, що саме зображено на кожному фото)

1. input unit
2. CPU (central processing unit)
3. output unit
4. keyboard
5. mouse
6. floppy disk
7. computer disk
8. ROM (read-only memory)
9. RAM (random-access memory)
10.  VDU (visual display unit)
11. Printer
12. Modem
13. The Internet
14. World Wide Web
15. Hypertext

b) Refer the words to the photos. Use your dictionary.

(Презентація 1 “Communication technology”, слайди 4,5,10,11,12. Студентам пропонують слова, назви комунікаційних технологій. Переглядаючи фото комунікаційних технологій, їм потрібно використати запропоновані слова та назвати кожну технологію, що зображена на фото)

1. (слайд 11)
2. (слайд 10)
3.  (слайд 5)
4.  (слайд 4)
5.  (слайд 12)

c) Match the objects with what they do.

1. Printer  a) is a kind of television you use for displaying data
2. A VDU b) is a thing that is used for sending data along phone lines
3. A mouse c) is something you use for printing data
4. A key board d) is a kind if typewriter that is used for typing data
5. A modem e) is something you use for ‘clicking’ on the words

                and symbols

Keys: 1c, 2a, 3e, 4d, 5b.

ІІI. ОСНОВНА ЧАСТИНА ЗАНЯТТЯ

 

1. Listening and reading

a) Listen and read the article and say what communication technologies from the photos are mentioned in the article.

Для формування навичок вимови, вдосконалення навичок читання тексту з метою отримання загального уявлення (skimming) та максимально повного й точного розуміння всієї інформації, що міститься в тексті (scanning) студенти прослуховують аудіозапис тексту та визначають про які комунікаційні технології у ньому розповідається.

(Презентація 1, слайди 1-16. Аудіозапис тексту)

Do you know how a telephone works? Or a television? Probably not. It’s the same with computers. They are used for writing, reading, storing and transferring information by people in all kinds of jobs, but not many people know how they work.

There are three basic parts of a computer: the input unit, CPU (Central processing unit) and the output unit.Imagine you want to store and send some information. First of all, you put the information into the CPU using the keyboard and a mouse.If you already have the information on a floppy disk or a compact disk, you can put this in directly. When the  Confusing? Not really — think of the ROM as the eyes and brain, and the RAM as the memory.

     Finally, the information is sent to the output unit. This means you can look at it on the VDU (visual display unit), which is like a television, tell the printer to print a copy on paper, or send it to another computer using a Modems let you send information along telephone lines to other computers anywhere in the world. With a modem you can connect your computer to millions of other computers via the Internet and use the World Wide Web (WWW).The Web uses hypertext. If you ‘click’ your mouse on these words, you get more details or links to other pages —a bit like a whole library at your fingertips!

b) Read the article and choose the best answer (a-c).

Для актуалізації опорних знань, студенти виконують тестування, що дозволяє за короткий проміжок часу об’єктивно оцінити знання та розуміння всієї інформації, що міститься в тексті, і по результатах тестування  виставити відповідні оцінки.

THE INTERNET: HERE TO STAY

     Most people today cannot imagine their life without the Internet. I believe it is one of the most important innovations. Thanks to the worldwide web, our lives have become easier and more exciting.

    First of all, the Internet helps us find information easily. For example, we can read the news and find answers to the questions 24 hours a day. In addition, we can use the Internet for entertainment. We can send e-mails to friends and shop online. We can even listen to the latest music and watch live sporting events from other parts of the world.

     However, some people argue that the Internet has a negative effect on society. Internet users become less sociable. They stay at home most of the day instead of going out to shop, work and meet friends.

     In my opinion, the Internet has more advantages than disadvantages. Our lives are better with it and I hope it is here to stay.

   1. Most people nowadays

a) cannot live without the Internet

b) imagine their life without the Internet

c) live without the Internet

2. Thanks to the worldwide web, our lives have become _ .

a) difficult and more stressful

b) simpler and more interesting

c) easier and more stressful

3. The Internet is important mostly because _ .

a) it allows us to find information easily

b) it provides cheap shopping online

c) it plays the latest music hits

4. We can use the Internet for fun, as we can _ .

a) work on assignments

b) send e-mails to friends

c) read the news

5. The biggest disadvantage of the Internet is

a) that you have to go somewhere to work out

b) that you can’t live a normal life

c) that it can change our daily routines

6. The Internet has _

a) more disadvantages than advatages

b) more advantages than disadvatages

c) as many advantages as disadvatages

2. Writing

a) Open your vocabularies and write down the new words. Use your dictionaries.

(Презентація 1, слайди 1-16)

1. input unit
2. CPU (central processing unit)
3. output unit
4. keyboard
5. mouse
6. floppy disk
7. computer disk
8. ROM (read-only memory)
9. RAM (random-access memory)
10.  VDU (visual display unit)
11. Printer
12. Modem
13. The Internet
14. World Wide Web
15. Hyperte

b) Grammar

Choose the correct words to complete the text, a, b, c, or d.

THE MICROCHIP

If we (1) _ have microchips, we (2) _ have calculators, computers or laptops. These tiny chips are also called ‘integral circuit’ and they store huge amount of (3) _ .

The American Jack Kilby is considered the (4) _ of the microchip. He won the Nobel Prize for (5) _ in the year 2000 but actually created the first microchip as early as 1958. The structures on microchips have become smaller and smaller. They are now the size of atoms. There are almost a billion transistors on each square centimeter. If this technology didn’t (6) __ , we would be (7) __ to use everyday objects like mobile phones and microwave ovens.

1. a) wouldn’t b) hasn’t c) don’t I didn’t
2. a) don’t b) wouldn’t c) won’t I would
3. a) informations b) inform c) information d) informs
4.  a) inventor b) inventive c) invention d) inventing
5.  a) Physicist b) Physical c) Physics d)Physically
6.  a) exists b) existing c) existed d)exist
7. a) can b) able c) could d)would

Keys: 1d, 2b, 3c, 4a, 5c, 6d, 7b.

c) Answer the questions

1. Why did hobos leave chalk marks for other hobos on houses during the Depression?                 

2. How far can Wi-Fi signals travel?

3. What does this mean for anyone near our building with a laptop?

4. What symbol do people leave on the walls when they discover

a free Hi-Fi connection?

5. Why did restaurants and hotels war-chalk their buildings?

6. How did telecommunication companies react to the war-chalking

phenomenon?

WAR-CHALKING

 Back in the Depression, hobos would draw chalk marks on the walls of the houses to show where a generous stranger lived. A top hat meant a “kind gentleman lives here”; a cross meant “religious talk will get you a meal”. This summer, the British designer Matt Jones created a new set of hobo symbols for the Internet age. Jones is a fan of “Wi-Fi” (short for “wireless fidelity”), the new technology that lets you take your broadband connection and broadcast it around your home or office. Wi-Fi signals can travel more than 1,000 feet, which means that your private connection often leaks out into the street. If you’re feeling generous, you can leave it “open” for anyone passing by to use... Presto: free high-speed access!

       The only problem is that Wi-Fi radio signals are invisible. You might be near a node right now. But how can you tell? Easy. You look for one of Jones’s symbols scrawled on the walls. If you see two back-to-back half-circles, it means some geek has discovered an open node nearby...

       Within weeks of Jones’s invention, war-chalking... took off. The Schlotzsky’s Deli chain began war-chalking its restaurants and the state of Utah announced it would mark up its conference rooms. Wireless companies, in contrast, reached with alarm: Nokia called war-chalking “theft, plain and simple”, and some cable companies have sent warning letters to users who openly share their Internet connections.

        Yet, the growth of Wi-Fi seems unstoppable... Consider it a lesson from the hobos: in a world full of generous strangers, sometimes there really is such a thing as a free lunch.

d) Work in groups

Imagine that it is 2050. Write a short article like what’s New?  List some of the computer innovations that you imagine for that year and describe their benefits.

ІV. Заключна частина заняття

1.Підведення підсумків заняття, рефлексія.

Студентам пропонується  перегляд нового цікавого матеріалу з рубрики «Science and Technology» В процесі  перегляду  відеоролика вони дають своє бачення  про тенденції розвитку комунікаційних технологій в світі, аналізують хід своїх думок.

(Відеозапис «Technology for Human Empowerment»)

2. Домашнє завдання

1) How do you think computer and Internet technology will develop over the next 50 years? (oral)

2) Finish writing an article about computer innovations. (in writing)

3) Learn the new words (by heart).

 

 

 

2.3. Самостійна робота студента

     Ведучи мову про предмет "Іноземна мова" слід зазначити, основним компонентом змісту навчання йому не так знання, скільки навички та вміння. За умов їх формуванні першому плані висувається такий спосіб навчання, як підкріплення. Успішне становлення досвіду (отже й вміння) вимагає здобуття права студент не знав, правильні його дії чи ні. Не одержуючи такий інформації ззовні (головним чином викладача), він дав оцінку своїм діям сам, що нерідко закріплює помилкові дії і формує неправильні навички. При формуванні мовних навичок і умінь оцінку діям студента повинен давати викладач. Оцінка дій студента це і є підкріплення. Але підкріплення не можна без спостережень над діями для студента або без ознайомлення зі своїми результатами. З іншого боку, щоб оцінка була правильної, необхідно кваліфіковане спостереження, яке, власне, і становить контроль. З сказаного ясно, чому контроль у навчанні набуває особливого значення і потребує більше повного теоретичного обгрунтування.

       У нашому випадку на занятті іноземної мови ми застосовували усну форму контролю. Контроль повинен проходити у тому самому плані, як і навчання, для здобуття права перевірити вміння і навички мовлення, треба використовувати усні прийоми перевірки. Це займає менше, ніж письмова перевірка. Усна форма сприяє виробленні швидкої реакцію питання, розвитку пам'яті студентів. Досягнення цілей навчання мови визначається змістом, яких мають опанувати студенти, і технологією навчання. Саме вчення здійснюється, як під керівництвом викладача, і у ході самостійної роботи. Як зазначають психологи і педагоги, самостійна робота активізує мислительну діяльність, студентів, роблячи навчання результативнішим.

     Самостійна робота може здійснюватися у різних формах: індивідуально, в парах, у невеликих групах й цілим класом. Кожна з названих форм покликана створювати й розвивати разом організаційні, інформаційні, пізнавальні і комунікативні вміння учнів, оволодіння якими забезпечить просування які у засвоєнні мови у єдності з недостатнім розвитком їх методики.

     Прийнято виділяти такі рівні самостійної роботи: який відтворює, напівтворчий  і творчий. Рівень відтворення самостійної роботи дуже важливий до вивчення іноземних мов, оскільки він у основі інших її рівнів, і якого є відповідальних формування вербальної лексичноо-граматичної бази. Фактично, з цієї бази починається засвоєння нового.

      Напівтворчий рівень самостійної роботи - наступний за складністю виконання. Тут здійснюється перенесення придбаних знань, навичок і умінь інші, але аналогічні ситуації. Самостійна робота цього рівня жадає від виконавця більшої мисленнєвої активності і пов'язана з такими операціями, як підстановка, розширення й трансформація.

     Творчий рівень самостійної роботи пов'язаний з формуванням навичок і умінь здійснювати пошук під час вирішення складніших комунікативних завдань, як в мовленні, так і під час читання.

Самостійну роботу студентів допомагає здійснити гнучке керівництво, тобто методичний інструментарій. У розпорядження студентів надаються такі дидактичні засоби, які допомагають самостійно оволодінню розумом і його методикою одночасно: завдання до вправ, пам'ятки, навідні і питання ключі. Усі вони у сукупності складають методичний інструментарій студентів.

Завдання до вправ: тому, що завдання носить конкретный характер, воно спрямовує увагу студентів, концентруючи його за певних труднощів в опануванні мовним матеріалом; воно обмежує предмет промови, теми/ситуації з розвитку мовних умінь.

Пам'ятки: в пам'ятках у вигляді поради пропонуються раціональні прийоми оволодіння іноземною мовою. Не викладач повчає, а студентам даються правила вивчення іноземних мов. Вони підказують студентам правильне оволодіння основними видами мовної діяльності, новими організаційними формами, вправами. Памяток повинно бути занадто багато, але вони мають охоплювати всі істотні моменти навчально-виховного процесу. Пам'ятки розраховані на здатність студентів свідомо керувати своєю волею і емоціями, і водночас вони виховують це.

Наступний дидактичний засіб керівництва самостійною роботою - навідні питання, що концентрують увагу до важливого боку пізнавального явища. Якщо пам'ятка дає інформацію вготовому вигляді, то навідне питання сприяє виявленню відповіді в наслідок активного пошуку йому самим студентом, тому його вплив сильніше. Навідне питання зазвичай становить викладач, адаптуючи у відповідністі до мовного досвіду групи. Воно може бути більш-менш розгорнутими, важливо, що охоплювало всі функції самостійно. Отже, самостійна робота органічно вписується в навчальний процес.

 

ВИСНОВКИ

Сучасний етап розвитку системи освіти в Україні характеризується освітніми інноваціями, спрямованими на збереження досягнень минулого і, водночас, на модернізацію системи освіти відповідно до вимог часу, новітніх надбань науки, культури і соціальної практики. Характерною особливістю цього періоду розвитку педагогічної освіти є пошук нових змісту, форм, методів і засобів навчання, виховання й управління; розгортання широкої експериментальної роботи, спрямованої на впровадження освітніх інновацій на засадах сучасної філософії освіти, яка суттєво відрізняється від попередньої.
    У суспільстві відбувається переорієнтація всієї системи цінностей: найвищою з них визначається людина, її свобода, творче самовираження. В умовах модернізації системи освіти домінуючим виступає особистісно орієнтований підхід, перехід від авторитарної до гуманістичної та демократичної педагогіки. У національній доктрині розвитку освіти, затвердженій Указом Президента України у квітні 2019 року, обґрунтовано завдання постійного змісту освіти та навчально-виховного процесу. 
      Останні роки значна увага приділяється використанню інноваційних технологій у викладанні гуманітарних дисциплін, зокрема іноземної мови. Цей процес пов'язаний із модернізацією структури та змісту загальної середньої освіти, формуванням та розвитком у студентів комунікативних, соціокультурних та інших життєвих компетентностей, які допоможуть йому орієнтуватися в сучасному світі. Під час викладання іноземних мов використання інноваційних технологій дозволяє вивести студентів на новий рівень оволодіння мови, підвищити мотивацію навчання.
Педагогічні інновації пов’язані сьогодні із застосуванням інтерактивних методів у навчальній та виховній діяльності викладача. Студенти за період навчання пристосовуються, звикають до традиційних методів навчання, до інтер’єру навчального кабінету, що не змінюється з року в рік, до постійних форм і способів власної діяльності й діяльності викладача, їм знайомі «правила гри», усі «закони» звичайного навчального заняття, в якому все зрозуміло та передбачено і немає місця для чогось невідомого. Кожен студент таким чином створює в цій моделі навчального простору певну «зону комфорту», де відчуває себе у відносній безпеці. Вихід за рамки цієї зони породжує спочатку стан невпевненості, тривоги, почуття дискомфорту, бажання повернутися до звичного. Це вимагає від викладача певних дій, спрямованих на адаптацію студентів до ситуації, що змінилась. Застосування педагогом інтерактивних технологій навчання також змінює звичну для студента ситуацію навчання, характер його діяльності, ставить його в іншу позицію: студент перестає бути «пасивним глечиком», в який «вливають чергову порцію знань», а стає активним учасником навчання.
     Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, висловлювання своєї точки зору стосовно тієї чи іншої проблеми, спільне вирішення питання на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове), де студент і викладач є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання. Отже, впровадження інтерактивного навчання – одне з провідних та актуальних напрямків сучасної професійно-технічної  школи.
 

 

Література

1. Карп’юк О.Д. Англійська мова: підручник для 10-го класу загальноосвітніх навчальних закладів.
2. Карп’юк О.Д. Робочий зошит до підручника з англійської мови для 10-го класу загальноосвітніх навчальних закладів.
3. Лисовець І.П. Усі уроки англійської мови. 10 клас. Рівень-стандарт.
4. Написання та оформлення методичних розробок. Методичні рекомендації / Укладач Н.І.Бугай -К.:НМЦ ПТО Міністерства освіти і науки України, 2005.
5. Методичні рекомендації щодо оформлення і структури методичних розробок (вказівок, посібників),  підготовлених  викладачами НТ НМетАУ, та процедури їх затвердження . – Нікополь: НТ НМетАУ, 2007. 
6. Рекомендації щодо підготовки методичних розробок. Відповідальний за випуск Стаценко О.В.-Кіровоград: НМЦ ПТО у Кіровоградській області, 2015. 48 с.
7.  Ширяев В.В. О составлении методических разработок.–К.:РУМК, 2015. 94с.