Впровадження інтерактивних методів як засіб ефективності уроку хімії

Доповідь на педагогічну раду

Вчителя хімії Камчатної Т.В.

Впровадження інтерактивних методів як засіб підвищення ефективності уроку хімії

Нинішні педагогічні інновації пов'язані із застосуванням інтерактивних методів навчання. Учитель виступає лише в ролі організатора навчання, координатора роботи груп, дискусії. Інтерактивні технології навчання найбільше відповідають особистісно-зорієнтованому підходу в навчально-виховному процесі. Під час застосування інтерактивних технологій, як правило, моделюють реальні життєві ситуації, пропонують проблеми для спільного розв'язання, застосовують рольові ігри.

В основі інтерактивного навчання лежать принципи:

-       безпосередньої участі кожного учасника занять, що зобов'язує вчителя (організатора навчального процесу) зробити кожного учасника занять активним шукачем шляхів і засобів розв'язання тієї чи іншої проблеми;

-       взаємного інформаційного, духовного збагачення (при цьому навчальний процес слід організовувати таким чином, щоб учасники його могли обмінятися життєвим досвідом, отриманою інформацією);

-    особистісно-зорієнтоване навчання.

Застосування інтерактивних технологій потребує старанної підготовки вчителя та учнів. Вони мають навчитися успішно спілкуватися, використовувати навички активного слухання, висловлювати особисті думки, вміти ставити запитання й відповідати на них.

Ефективність інтерактивних технологій залежить від уміння вчителя:

       давати завдання учням для попередньої підготовки: прочитати, обміркувати, виконати самостійні підготовчі завдання;

       відбирати для уроку або заняття такі інтерактивні вправи, які дали б учням «ключ» до освоєння теми;

       під час інтерактивних вправ давати учням час подумати над завданням, щоб вони сприйняли його серйозно, а не механічно або «граючись» виконали його;

       на одному занятті використовувати одну-дві) інтерактивні вправи, а не їх калейдоскоп;

       здійснювати спокійне глибоке обговорення за підсумками інтерактивної вправи, зокрема акцентуючи увагу й на іншому матеріалі теми, прямо не порушеному в інтерактивній вправі;

       проводити швидкі опитування, самостійні домашні роботи з різноманітних матеріалів теми, не пов'язаних з інтерактивними завданнями.

Залежно від мети уроку та форм організації навчальної діяльності учнів розрізняють такі інтерактивні технології навчання:

 

Основні переваги інтерактивних технологій навчання такі:

       Інтерактивні технології допомагають забезпечити глибину вивчення змісту. Учні освоюють усі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінка). Учитель отримує можливість диференційованого підходу до учнів із спеціальними потребами — особистісними та інтелектуальними.

       Змінюється роль учнів: вони приймають важливі рішення щодо процесу навчання, розвивають комунікативні вміння й навички, організаційні здібності.

       Основним джерелом мотивації навчання стає інтерес самого учня (відбувається перехід від зовнішньої мотивації (оцінки) до внутрішньої (потреба знань).

       Значно підвищується роль особистості педагога: він менше часу витрачає на розв'язання проблем з дисципліною, педагог більше розкривається перед учнями як лідер, організатор.

Учні, які отримують особистий досвід учителювання, з нової точки зору дивляться на навчально-виховний процес, на роль учителя та учня в ньому

Основні переваги ефективності  використання інтерактивних методів навчання:

• Активізація активно-пізнавальної та розумової діяльності учнів;

• Залучення учнів до процесу навчання, освоєння нового матеріалу не в якості пасивних слухачів, а в якості активних учасників;

• Розвиток навичок аналізу і критичного мислення;

• Посилення мотивації до вивчення хімії;

• Створення сприятливої ​​атмосфери на заняттях;

• Розвиток комунікативних компетенцій в учнів;

• Розвиток навичок володіння сучасними технічними засобами і технологіями обробки інформації;

• Формування і розвиток вміння самостійно знаходити інформацію і визначати рівень її достовірності.

Види інтерактивних методів, які можна використовувати на вступній частині уроку:

• «Обговорення в парах»

Мета: оволодіти уміннями висловлюватися  та активно слухати   працюючи  в парах.

Пара придумує назву і свій девіз.  Разом читає завдання та інформацію до його виконання. Визначає , хто буде говорити першим та представляти результати роботи. Наприклад, команда "Дослідники", девіз:"В вогні не горимо, в воді не тонемо".

Учням роздаються картки з формулами кислот, пари отримують завдання:

А. Розділити кислоти на дві групи за вмістом Оксигену. (Учні прикріплюють до дошки формули, які містять Оксиген, в один стовпчик, а безоксигенові — в інший. Таким чином, учні самостійно доходять до висновку, що кислоти поділяються за складом на оксигеновмісні й безоксигенові.)

Б. Розділити кислоти натри групи за кількістю атомів Гідрогену. (Учні з'ясовують, що є кислоти одноосновні,двохосновні та багатоосновні.)

 Обговорення будь-якого питання в парах направлено на знаходженнявідповіді на поставлене питання та досягнення кращого взаєморозуміння,засвоєння матеріалу, який вивчається. На першому етапі парного обговорення ставиться проблемне питання, на яке виділяється певний час, протягом якого учні повинні підготувати аргументовану відповідь.

•  «Кластер»

Мета: для графічної організації навчального матеріалу  використовують метод кластера, який, дає велику змогу думки учнів унаочнити.

Наприклад : посередині  класної чи інтерактивної дошки пишемо ключове слово « Речовина», яке є головним стрижнем теми , яка вивчається. Навколо пишемо слова або пропозиції учнів, що відтворюють дану тему. У процесі записів поєднуємо слова прямими лініями з основним ключовим словом.

•  «Ділова гра»

Мета: моделювання різноманітних умов діяльності методом пошуку нових способів її виконання.

Ділова гра є методом ефективного навчання. Гра дозволяє знайти рішення складних проблем шляхом застосування спеціальних правил обговорення, стимулювання творчої активності учасників як з допомогою спеціальних методів роботи (наприклад, методом «Мозкового штурму», що забезпечує продуктивне спілкування).

Використання ділових ігор сприяє розвитку навичок критичного мислення, комунікативних навичок, навичок вирішення проблем, відпрацювання різних ситуацій. Наприклад: в 10 класі  при вивченні теми «Синтетичні волокна, їх властивості та застосування» діти моделюють  методом пошуку, властивості  волокон та їх застосування.

 

•  «Перекличка»

Мета: вивчити  певну навчальну  тему  і  вміло  орієнтуватися в опорних поняттях та термінах.

Наприклад: при вивчені в 9 класі теми «Електроліти та неелектроліти » учитель  називає речовини.  Діти, на початку гри об’єднуються у 2 групи за розрахунком .

Якщо називаю електроліт встають ті, хто перші за розрахунком  і неелектроліт навпаки. Цю вправу можна  використовувати в якості  фізкультхвилинки.

В  основній частині уроку можна використовувати:

• «Публічну презентацію проєкту»

Мета: розвивати в учнів  високий ступінь їх особистої творчості, що є одним з основних акцентів в системі сучасної освіти.

З власного досвіду можу сказати, що найкращі результати навчання досягаються тільки тоді, коли досліджуваний об'єкт стає предметом діяльності.

 Але, наприклад, як зробити особистісно значущим зміст параграфа з шкільного підручника? Я, для себе, знайшла спосіб вирішення цієї проблеми за допомогою організації творчої проєктної роботи зі шкільним підручником. Мені здається, що цей спосіб однаково гарний і для уроків хімії і не тільки. У даному методі завданням творчого проєкту виступає створення параграфа підручника самими учнями. Я організую роботу учнів так, щоб створені ними параграфи відповідали наступним вимогам:

•Були прості і доступні за викладом (принцип доступності).

•Містили цікаву та захоплюючу   інформацію, яка потрібна по темі (принцип науковості).

•Були з цікавими ілюстраціями (принцип наочності).

В курсі хімії 8 класу при узагальненні теми «Періодичний закон і періодична система хімічних елементів» учні створювали такі параграфи, яких немає в підручнику: «Натрій та його сполуки», «Хром та його сполуки», «Алюміній та його сполуки», «Цинк і його сполуки »і т.д. При виконанні подібних творчих проєктів необхідно націлити учнів на жорсткий відбір матеріалу, тому що параграф не повинен бути дуже перевантаженим. Таким чином, навчальний матеріал теми, будучи предметом практичної діяльності, стає особистісно значущим для кожного учня. Такі проєкти можна здійснювати як індивідуально, так і в невеликих групах, в залежності від складності та обсягу матеріалу. Плюси творчих проєктів у тому, що вони не мають детально відпрацьованої структури діяльності, вона тільки намічається на початку, і далі розвивається, підкоряючись конкретному результату. Це означає, що при виконанні таких проєктів в учнів дуже високий ступінь їх особистої  творчості, що є одним з основних акцентів в системі сучасної освіти.

Використання інтерактивних елементів дозволяє посилити ефективність виступів.

• Інтерактивний метод "Карусель"

Мета: розвивати та формувати в учнів активне , грунтовне навчання з метою осмислення , засвоєння , закріплення його.

 Наприклад : Використовуючи записи на дошці (формули і назви кислот), учні повинні знайти відповідність між картками, які роздає вчитель. Учні розміщують стільці у два кола так, щоб один учень сидів навпроти іншого. Рухається зовнішнє коло. Одні учні (внутрішнє коло) отримують картки з формулами кислот, інші — тільки з назвами кислот (зовнішнє коло). Кожна пара учнів, спілкуючись між собою, повинні знайти відповід­ність між формулою і назвою, при цьому кожна пара повинна оформити тільки одну кислоту.

• "Займи позицію"

Мета: розвивати вміння учнів аргументувати власну позицію.

Аркуші  з надписами "За", "Не знаю", "Це складне питання для мене" розмістити на партах в класу. Учасники стають біля відповідної парти, аркушу залежно від їхньої думки щодо обговорюваної проблеми. Кожен учень пови­нен обґрунтувати свою позицію. Якщо думка змінилась, то учень може стати біля іншого плакату. Завдання такі:

Чи правильні твердження?

• К₂О — це гідроксид?

• NaОН — це гідрокси?

•Більшість гідроксидів одержують шляхом взаємодії металів та оксидів металівз водою?

•Усі гідроксиди називають лугами?

Кристалічні їдкі луги, що потрапили на шкіру, спричиняють опіки, їх не можна

брати руками?

• "Чорна скринька"

Мета: вивчення матеріалу за допомогою міжпредметних зв´язків.

Гра полягає у поєднанні та використанні інтегрованих задач, що містять інформацію міжпредметного характеру. Для розв'язування таких вправ потрібне використання знань із різних предметів: історії, біології, географії,математики, фізики та життєвого досвіду учнів.

1. Я вагоміша за всіх!

Я потрібна в кожнім домі,

І безмене (всім відомо)

Лікарі немов без рук.

(Ртуть)

2. Я  з металами стою,

Хоч м'який, мов масло,

Жовтим полум'ям горю

Й довго я не згасну.

Я поширений доволі: соді, склі й кухонній солі.

(Натрій)

«Хімічне доміно»

Мета: закріпити знання при вивченні певних  хімічних законів , правил, понять.

 Скласти  тексти  хімічних понять, правил, законів і поєднати їх між собою .

Аналіз конкретних ситуацій (кейс-метод)

Мета: навчити учасників ставити питання, відрізняти факти від думок,  аналізувати й правильно виносити рішення.

Потрібно проаналізувати ситуацію, запропонувати можливі рішення і вибрати найкраще з них. Наприклад : при вивчені в 10 класі теми «Карбонові кислоти» у дітей виникли питання по поширенню органічних кислот у природі. Методом «польової ситуації» розібралися на реальному навчальному матеріалі.

Переваги методу:

• Розвиває аналітичне мислення учнів;

• Забезпечує системний підхід до вирішення проблеми

• Дозволяє виділяти варіанти правильних і помилкових рішень, вибирати критерії знаходження оптимального рішення, приймати колективні рішення.

• Учневі легко співвідносити отриманий теоретичний багаж знань з реальною практичною ситуацією.

• Вносить в навчання елемент загадки, таємниці.

Труднощі, що виникають в учасників аналізу конкретної ситуації:

• виявлення проблеми;

• пошук причин виникнення проблеми;

• аналіз проблеми з використанням теоретичних конструкцій;

• аналіз позитивних і негативних наслідків вирішення проблеми;

• обгрунтування кращого варіанту вирішення проблеми;

• виділення конкретної проблеми данної інформації.

Електронні інтерактивні дошки особливо актуальні для вчителів, які планують впроваджувати або розвивати STEM-освіту у своїй школі. Але нажаль ціна для потрібних лабораторій велика. Я знайшла для себе  безкоштовний сервіс, який заміняє реальні STEM-проекти.

Зайдіть на своїй інтерактивній дошці на сайт phet. olocrado.edu/uk/ та оберіть потрібну вам дисципліну. З´являється зображення всіх розділів(хімія, біологія, математика і т.д). В цьому сервісі є розділення не тільки за дисциплінами , а й за віком, що є немало важним. Вчителю цей сервіс дає велику можливість більш предметно та інформативно розкрити тему уроку,  повністю заволодіти увагою учнів на уроках. Я маю власні розробки  дослідів, які додаю до бібліотеки сервісу, але напередодні в ньому зареєструвалась.

Наочність електронних інтерактивних дошок - це цінний спосіб зосередити й утримувати увагу учнів.

Переваги роботи з інтерактивною дошкою:

 Створення "Скрін-шотів"-

• Додатковий акцент уваги на важливих і складних моментах;

• Звільнення від рутинних записів;

• Можливість фіксації ключових моментів;

• Надання необхідного довідково-ілюстративного матеріалу до уроку;

• Матеріал для самостійної роботи;

 

В результаті цього урок стає більш індивідуалізованим. Візуальний матеріал повинен бути дуже яскравим, образним,  придатним для аналізу.

Наприклад: інтерактивний тренажер «Реставрація»

Мета: розвивати логічне мислення учнів.

Необхідно реставрувати формули, написані на дошці:

Al₂O_?, ZnO₂, К₂Cl, Ca₁O, S2O_?, HCl₁, Al₁Cl.

Знайдіть помилки в хімічних формулах, розставте правильно індекси, використовуючи знання про валентності хімічних елементів.

        • «Хімічний тайнопис»

Мета: полегшити запам'ятовування назв хімічних елементів і символів.

Атрибути: картки з назвами хімічних елементів і їх символами.

Завдання: якнайшвидше з'єднати лінією прямокутники (назва елементу) з відповідними квадратами (хімічний знак).

        • «Хто швидше?»

Мета: активізувати процес запам'ятовування назв хімічних елементів і речовин, їх ділення на метали і неметали, на окремі групи і так далі.

Завдання: назвати по черзі хімічний термін (метал або неметал, назву простої або складної речовини і т.д.) і зробити крок вперед. Виграє той, хто прокрокує далі без помилок і повторень.

• «Двійнята»

Мета: удосконалювати увагу, закріпити знання хімічної символіки і формул вищих оксидів.

 Атрибути: картки з символами хімічних елементів, записаних в окремих клітинах - прямокутниках.

Опис: гравці повинні знайти прямокутники - двійнят, що містять одинаковий набір знаків хімічних елементів, та записати формули відповідних їм вищих оксидів. Виграє той, хто раніше всіх впорається з завданням.

•  «Хто пішов?».

Мета: розвиток уваги, закріплення знань по вивченній темі.

Наприклад: при вивченні  в 10 класі теми «Вуглеводні» учні стають в коло. Один учень  встає в центр кола, запам'ятовує, які  на картках в руках у дітей назви алканів (по зростанню,  спаданню кількості атомів карбону та гідрогену  тощо) закриває очі, доторкається до одного з гравців, що стоять в колі, і той тихо виходить із класу. Учитель запитує в учня: «Відгадай, хто пішов?» (Якого алкана не вистачає). Якщо учень відгадав, то він встає в коло і вибирає іншого учня. Якщо не відгадав, то знову закриває очі, а учень, який виходив із класу займає своє місце в колі. Учень, відкривши очі, повинен назвати його.

•«Старт-фініш»

Мета: розвивати логічне мислення, творчо підходити до вирішення певних завдань та задач.

Учням пропонується за допомогою карток формул побудувати ланцюжок перетворень хімічних речовин. Робота виконується на інтерактивній дошці, де можна методом «перетягування» речовин , розмістити в послідовності речовини.

•«Зоровий диктант».

Мета: розпізнавання хімічних формул, понять, законів, формування просторових уявлень дітей.

Учням пропонується подивитися на дошку, де в хаотичному порядку зліва  написано  початок хімічного рівняння, а з права кінець. Дві команди напротязі  1−2 хв., повинні поєднати та написати початок і кінець хімічного рівняння. Виграє та команда, яка швидко і без помилок справиться із завданням.

 

 

 

•«Дізнайся про речовину за описом».

Мета: закріпити знання дітей про різні речовини.

Гра починається з відгадування загадки,  чи короткої розповіді-підсказки  про  певну речовину. Діти кажуть, як вони здогадалися, про яку  речовину  йдеться, знаходять її  зображення на інтерактивній дошці(серед багатьох зображень є потрібна речовина) .

•«Колекція репродукцій».

Мета: вчити аналізувати, класифікувати, узагальнювати за ознаками.

Дітям пропонується  наприклад 10 репродукцій  хімічних картинок , які потрібно об'єднані за загальною ознакою, щодо вивчення певної теми уроку.

• «Короткі й довгі запитання »

Мета: навчити учнів аналізувати , залучати додаткові знання.

«Короткі»- запитання, що вимагають відповіді з одного-двох слів ( Коли….., Скільки……,Хто……);

«Довгі»-запитання , які не мають однозначної відповіді , вимагають подумати, залучити додаткові знання , уміння аналізувати( Чому…….., Чи згодні ви , що………, Що буде , якщо………., Як по-іншому назвати……….., Яким чином………..).

•«Навчаючи-вчуся»

Мета:навчитись передавати  знання своїм однокласникам.

Варіант 1

В грі може приймати участь до 20 учнів.

Порядок роботи: заздалегідь готую картки з вивченої теми. Одна картка на 1 учня. Тексту  має бути десь на 7-10 речень. Завдання учнів таке, що протягом певного часу поділитися своєю інформацією один з одним. По завершеню вправи розповісти коротко про отриману інформацію. Ключові слова, які діти самі обирають з розповіді один одного, записую на дошці.

Варіант 2

У цьому методі клас об’єднається в малі групи і кожній групі видається великий аркуш паперу з проблемними питаннями вгорі аркуша.

Протягом короткого періоду часу кожна група накидає на свою тему максимальне число ідей. Потім групи обмінюються листами і продовжують працювати над наступними темами, і так триває доти, поки кожна група не внесе свій внесок в розробку всіх тем. В кінці всі листи подаються класу, і учні можуть подивитися на результати спільної роботи. В продовження обговорення кожна група має право повернути собі лист, з якого вони починали роботу, з проханням осмислити всі пропозиції, висунуті на цю тему.

Варіант 3

Учасники об’єднуються  на дві рівні підгрупи (якщо кількість учасників непарне, то до однієї з підгруп приєднується учитель). Ті, хто потрапив до першої підгрупи, сідають у внутрішнє коло обличчям зовні; ті, хто до  другої - займають місця в зовнішньому колі, обличчям до них. Таким чином всі виявляються розбиті на пари. Потім учитель дає тему для обговорення і розподіляє ролі: наприклад, ті, хто сидить у внутрішньому колі, приймають пасивну роль (слухають, задають уточнюючі питання), а ті, хто в зовнішньому, - активну (розповідають, відповідають на поставлені питання). Через 1,5-2 хв по команді учителя зовнішнє коло зрушується щодо внутрішнього на одного учня вправо або вліво, таким чином змінюється склад пар і змінюється розподіл ролей: ті, хто слухав, тепер розповідають, а хто розповідав - слухають. Потім зовнішнє коло знову зсувається щодо внутрішнього, змінюються активна і пасивна роль і задається нова тема для обговорення. Таким способом обговорюються 2-3 теми.

 

 

 

ВИСНОВКИ

При тривалому використанні інтерактивних методів навчання, наведених в практичній частині  роботи, підвищився рівень навчальних досягнень учнів, активізувалась їх навчально-пізнавальна діяльність, розширився кругозір, підвищився інтерес до навчання. Діти стали більш самостійними, підвищився рівень їх відповідальності. Це давало можливість   створювати для кожної дитини ситуацію успіху, допомагало їй долати труднощі та вірити у власні сили. Як показала практика, на уроці без використання інтерактивних методів навчання , швидко втрачався інтерес учнів до уроку, вони скоріше  втомлювалися, знижувався рівень засвоєння учнями навчального матеріалу.

Поряд з цим використання методів створює для вчителя певні ускладнення:

-   підготовка до уроку вимагає від вчителя певних витрат часу та фінансів на   створення дидактичного матеріалу;

-   утримання дисципліни ;

-   захоплюючись  вправою, можна відійти від дидактичних задач уроку;

-   важко оцінити роботу кожного учня, якщо вони працюють в групі (команді).

Але, коли любиш свою роботу, відчуваєш задоволення від її результату, бачиш вогник в очах своїх учнів, ніякі труднощі не стануть на перешкоді.

Треба  тільки пам’ятати, що:

-  метод повинен  бути не просто цікавим і веселим, а органічно поєднуватися із серйозною пізнавальною діяльністю;

-  розвивати, виховувати, бути емоційно, пізнавально, соціально-орієнтованим;

-  необхідно поєднувати на уроці з іншими формами роботи;

-  повинен відповідати віковим особливостям дітей;

-  використання  на уроках повинно бути доцільним і помірним;

-  інформаційно-комунікаційні технології надають великі можливості для урізноманітнення  методів;

-  існують шаблони, які можна використовувати на уроках з різних навчальних предметів, і існують завдання та вправи , які доречно використовувати  при викладанні окремих предметів;

-  як би вчитель не захоплювався тими чи іншими інноваційними  технологіями, головне в роботі вчителя – дитина, її фізичне і психологічне здоров’я.

На основі аналізу методичної літератури з проблеми дослідження з’ясовано сутність базових понять, зокрема встановлено, що суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається шляхом постійної активної взаємодії всіх учнів; це співнавчання, взаємонавчання, де і вчитель, і учні є рівноправними суб’єктами навчання.

 

Слухали. Хрін Л.М. , яка переконала, що інтерактивні методи навчання дають можливість активізувати мислення учнів, залучають учнів до плідної роботи, мотивують  до навчання, допомагають ставити запитання та формувати власну точку зору.

 

Ухвалили. Зацікавлювати учнів предметом хімії шляхом використання інтерактивних методів навчання на різних етапах уроку.

Покращувати якість знань учнів шляхом використання на уроках інтерактивних методів навчання.

Формувати в учнів практичні уміння і навички активного слухання і мислення.

Застосовувати ефективні інтерактивні форми і методи для розвитку творчих здібностей учнів та формувати в них прагнення до самостійного пошуку.

Підвищувати результативність навчання шляхом використання інноваційних форм навчання, надаючи перевагу інтерактивним методам навчання.