"Впровадження та використання інноваційних методів навчання на заняттях із української мови та літератури"

Міністерство освіти і науки України

ДВНЗ «Кам’янець-Подільський індустріальний коледж»

Методична розробка на тему:

«Впровадження та використання інноваційних методів

навчання на заняттях із української мови та літератури»

2017 р.

Міністерство освіти і науки України

ДВНЗ «Кам’янець-Подільський індустріальний коледж»

       У методичній розробці розглядаються теоретичні засади та практичні питання використання інтерактивних методів навчання для студентів вищих навчальних закладів. Значна увага приділяється організаційно-методичним підходам у використанні ігрових та неігрових імітаційних методів, скерованих на закріплення та нагромадження знань та відпрацювання стійких навичок і вмінь у об’єктів навчального процесу.

Підготувала: викладач філологічних дисциплін Ю.В. Трачук

Рецензент: голова циклової комісії, викладач філологічних дисциплін Н.М. Ярема

                                                          Розглянуто і схвалено на засіданні циклової

                                                          комісії філологічних дисциплін

                                               Протокол № __ від “___”_______20__ р.

                                                          Голова циклової комісії ______Ярема Н.М.

2017 р

Вступ

Зміни життя в сучасному світі вимагають змін мети та призначення сучасної освіти. Знижується функціональна значущість і привабливість традиційної організації навчання, передача «готових» знань від викладача  до слухача перестає бути основним завданням навчаль­ного процесу.

Важливо викликати інтерес до навчальної теми, перетворювати  аудиторію пасивних спостерігачів на активних учасників заняття. Якщо викладач у своїй роботі буде використовувати активні форми та методи навчання то це важливе питання буде вирішеним саме собою. Активні форми навчання будуються на інтерактивних методах, коли існує взаємозв’язок не лише між викладачем  і слухачем, а й між слухачами у навчанні. Викладач частіше виступає у ролі

Слово – інтерактивний прийшло до нас з англійської і виникло від слова “інтерактив”. “Inter” – це “взаємний”, “act” – діяти. “Інтерактивний”- означає сприяти, взаємодіяти чи знаходитися в режимі бесіди. Діалогу з будь-чим (комп’ютером), чи з будь-ким (людиною). Значить інтерактивне навчання – це, перш за все, діалогічне навчання, в ході якого здійснюється взаємодія викладача  і слухача.

В ході діалогічного навчання слухачі вчаться критично мислити, розв’язувати складні проблеми на підставі аналізу обставин і відповідної інформації, приймати продумані рішення, приймати участь у дискусіях, спілкуватися з іншими людьми. Для цього на заняттях організується індивідуальна, парна і групова роботи, застосовуються дослідницькі проекти, рольові ігри, йде робота з документацією різними джерелами інформації.

У будь-якому виді навчальних занять викладачі мусять застосовувати кілька методів навчання в різних комбінаціях. Застосування певних методів навчання залежить від завдання та умов кожного виду занять.

Суть та аналіз поняття "інтерактивні технології"

Сучасний період розвитку суспільства, оновлення всіх сфер соціального і духовного життя потребує якісно нового рівня освіти, який відповідав би міжнародним стандартам. Сьогодні в освіті відчутний пріоритет загальнолюдських цінностей. Згідно з особистісно-діяльнісним підходом до організації навчального процесу в центрі його знаходиться той, хто вчиться. Формування особистості і її становлення відбувається у процесі навчання, коли дотримуються певних умов:

- створення позитивного настрою для навчання;

- відчуття рівного серед рівних;

- забезпечення позитивної атмосфери в колективі;

- усвідомлення особистістю цінності колективно зроблених умовиводів;

- відчуття кожного активним учасником подій і власної освіти та розвитку. Це формує внутрішню мотивацію до навчання та спонукає до саморозвитку та самоспостереження.

У сучасному суспільстві джерелом знань може виступати не тільки викладач, а й комп'ютер, телевізор, відео. Студенти повинні вміти осмислювати отриману інформацію, трактувати її, застосовувати в конкретних умовах; водночас думати, розуміти суть речей, уміти висловити думку. Саме цьому сприяють інтерактивні технології.

«Інтерактивний» (від англ. «inter» - взаємний і «act» - діяти) - здатний до взаємодії, діалогу.

 «Сутність інтерактивного навчання, – стверджують Н. Побірченко та

Г. Коберник, – полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх студентів; викладач і студент є рівноправними суб’єктами навчання».

Інтерактивність освіти сприяє формуванню як предметних умінь і навичок, так і загальнонавчальних, виробленню життєвих цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, розвитку комунікативних якостей особистості. Така технологія, як стверджують дослідники, передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язання проблем на основі аналізу відповідної навчальної ситуації і виключає домінування одного учасника навчального процесу над іншим, однієї думки над іншою. Тому під час такого навчання студенти вчаться демократично спілкуватися з іншими людьми, критично й творчо мислити, приймати обґрунтовані рішення. При цьому до роботи залучаються всі учасники процесу, які працюють у групах в облаштованій аудиторії за підготовленим заздалегідь викладачем  матеріалом, із дотриманням процедури й регламенту, в атмосфері довіри.

Інтерактивне навчання змінює звичні ілюструючі форми на діалогічні, що ґрунтуються на взаємодії та взаєморозумінні. Враховуючи вищесказане, можна відзначити такі методичні особливості організації інтерактивного навчання: застосування проблемних ситуацій та формулювань, відповідна організація навчального простору, що сприяє діалогу, мотиваційне забезпечення спільної діяльності, дотримання правил навчального співробітництва, використання комунікативних методів і прийомів, оптимізація системи оцінювання процесу та результатів спільної діяльності, розвиток навичок самоаналізу і самоконтролю індивідуальної та групової діяльності.

Головна риса інтерактивного навчання — використання власного досвіду студентами під час розв'язання проблемних питань. Їм надається максимальна свобода розумової діяльності при побудові логічних ланцюгів. 
Використання сучасних інноваційних технологій, зокрема технології інтерактивного навчання, значною мірою підвищує ефективність навчального процесу, сприяє високому інтелектуальному розвитку студентів, забезпечує оволодіння навичками саморозвитку особистості, можливістю думати, творити.

Особливістю інтерактивного навчання є підготовка молодої людини до життя і громадської активності в громадянському суспільстві та демократичній правовій державі. Це потребує активізації навчальних можливостей студентів. Заняття повинні формувати основні пізнавальні та громадянські вміння, а також навички та зразки поведінки; пробуджувати в студентів інтерес та мотивацію, навчати самостійного мислення та дій. За умов інтерактивного навчання всі студенти отримують можливість говорити, висловлюватись: вони мають час подумати, обмінятись ідеями з партнером, а потім озвучити свої думки перед аудиторією.

Така робота сприяє розвиткові навичок спілкування, уміння висловлюватись, критичного мислення, уміння спільного вироблення рішення.

Інтерактивне навчання відкриває для студентів можливості співпраці зі своїми ровесниками, дає змогу реалізувати природне прагнення людини до спілкування, сприяє досягненню учнями вищих результатів засвоєння знань і формування вмінь.

Перевага інтерактивного навчання в тому, що студенти засвоюють усі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, оцінка). Студенти займають активну позицію в засвоєнні знань, зростає їхній інтерес в отриманні знань. 

Інтерактивне навчання як новітній підхід до організації навчального процесу  на заняттях української мови  та літератури

Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером колективу. 
Інтерактивна взаємодія виключає як домінування одного учасника навчального процесу над іншими, так і однієї думки над іншою. Під час інтерактивного навчання студенти вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення.

Одним із кроків підвищення ефективності заняття є впровадження інтерактивних технологій навчання.

Тож  розглянемо сучасні інтерактивні навчальні технології в тих моделях, які доцільно застосовувати при  викладанні української мови та літератури.

Робота в парах. Ця технологія особливо ефективна на початкових етапах навчання студентів роботі в малих групах. Її можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети. За умов парної роботи всі студенти отримують рідкісну за традиційним навчанням можливість говорити, висловлюватись. Робота в парах дає студентам час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед аудиторією. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння переконувати й вести дискусію. Використання такого виду співпраці сприяє тому, що студенти не можуть ухилитися від виконання завдання. Під час роботи в парах можна швидко виконати вправи, які за інших умов потребують великої затрати часу.

Ротаційні (змінювані) трійки. Діяльність студентів у цьому випадку є подібною до роботи в парах. Цей варіант кооперативного навчання сприяє активному, ґрунтовному аналізу та обговорюванню нового матеріалу з метою його осмислення, закріплення та засвоєння.

Два - чотири - усі разом. Ще один варіант кооперативного навчання, що є похідним від парної роботи, ефективний для розвитку навичок спілкування в групі  вмінь переконувати та вести дискусію.

«Карусель». Цей варіант кооперативного навчання найбільш ефективний для одночасного включення всіх учасників в активну роботу з різними партнерами зі спілкування для обговорення дискусійних питань.

Робота в малих групах. Роботу в групах варто використовувати для вирішення складних проблем, що потребують колективного розуму. Використовуються малі групи тільки в тих випадках, коли завдання вимагає спільної, але не індивідуальної роботи.

Важливими моментами групової роботи є опрацювання змісту і подання групами результатів колективної діяльності. Залежно від змісту та мети навчання можливі різні варіанти організації роботи груп.

“Діалог”. Суть його полягає в спільному пошуку групами згодженого рішення. Це знаходить своє відображення в кінцевому тексті, переліку ознак. Діалог виключає протистояння, критику позиції тієї чи іншої групи. Всю увагу зосереджено на сильних моментах у позиції інших.

“Синтез думок”. Дуже схожий за метою та початковою фазою на попередній варіант групової роботи. Але після об’єднання в групи і виконання завдання студенти не роблять записів на дошці, а передають свій варіант іншим групам, які доповнюють його своїми думками, підкреслюють те, з чим не погоджуються.

“Спільний проект”. Має таку саму мету та об’єднання в групи, що й діалог. Але завдання, які отримують групи, різного змісту та висвітлюють проблему з різних боків.

“Пошук інформації”. Різновидом, прикладом роботи в малих групах  є командний пошук інформації (зазвичай тієї, що доповнює раніше прочитану вчителем лекцію або матеріал попереднього заняття, домашнє завдання), а потім відповіді на запитання. Використовується для того, щоб оживити сухий, іноді нецікавий матеріал.

“Коло ідей”. (Раунд робіт, кругова система). Метою “Кола ідей” є вирішення гострих суперечливих питань, створення списку ідей та залучення всіх учнів до обговорення поставленого питання. Технологія застосовується, коли всі групи мають виконувати одне і те саме завдання, яке складається з декількох позицій, які групи представляють по черзі.

«Акваріум». Ще один варіант кооперативного навчання, що є формою діяльності студентів у малих групах, ефективний для розвитку навичок спілкування в малій групі, вдосконалення вміння дискутувати та аргументувати свою думку. Може бути запропонований тільки за умови, що студенти вже мають добрі навички групової роботи.

Технології колективно - групового навчання

До цієї групи належать інтерактивні технології, що передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу всієї аудиторії .

Обговорення проблеми в загальному колі. Це загальновідома технологія, яка застосовується, як правило, в комбінації з іншими. Її метою є пояснення певних положень, привертання уваги студентів до складних або проблемних питань студентів, до складних або проблемних питань у навчальному матеріалі, мотивація пізнавальної діяльності, актуалізація опорних знань тощо.

Мікрофон. Різновидом загально-групового обговорення є технологія “Мікрофон”, яка надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

Незакінчені речення. Цей прийом часто поєднується з “Мікрофоном” і дає можливість ґрунтовніше працювати над формою висловлення ідей, порівнювати їх з іншими. Робота за такою методикою дає присутнім змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо.

Мозковий штурм. Відома інтерактивна технологія колективного обговорення, що широко використовується для вироблення кількох вирішень конкретної проблеми. Мозковий штурм спонукає студентів проявляти уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки.

Мета “мозкового штурму” чи “мозкової атаки” в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу.

Навчаючи - учусь. Цей метод використовується при вивченні блоку інформації або при узагальненні та повторенні вивченого. Він дає можливість студентам взяти участь у передачі своїх знань одногрупникам. Використання цього методу підвищує інтерес до навчання.

Ажурна пилка (“Мозаїка”). Дана технологія використовується для створення на занятті ситуації, яка дає змогу студентам працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Ефективна і може замінити лекції в тих випадках, коли початкова інформація повинна бути донесена до студентів перед проведенням основного (базисного) заняття або доповнює таке заняття. Заохочує студентів допомагати один одному вчитися, навчаючи.

Аналіз ситуації. На заняттях української мови зміст деяких понять студенти засвоюють, аналізуючи певні ситуації. Такі ситуації можуть аналізуватись студентами індивідуально,  у парах, в групах або піддаватися в загальному колі. Такий аналіз потребує певного підходу, алгоритму. Технологія вчить студентів ставити запитання, відрізняти факти від думок, виявляти важливі та другорядні обставини, аналізувати та приймати рішення.

Вирішення проблем. Метою застосування такої технології є навчити студентів самостійно вирішувати проблеми та приймати колективне рішення.

Дерево рішень. Як варіант технології вирішення проблем можна  використати “дерево рішень”, яке допомагає студентам проаналізувати та краще зрозуміти механізми прийняття складних рішень.

Технології ситуативного моделювання

Модель навчання у грі – це побудова навчального процесу за допомогою включення учня в гру.

Використання гри в навчальному процесі завжди стикається з протиріччям: навчання є завжди процесом цілеспрямованим, а гра за своєю природою має невизначений результат (інтригу). Тому наше завдання при застосуванні гри в навчанні полягає в підпорядкуванні гри, визначеній дидактичній меті.

Ігрова модель навчання покликана реалізувати ще й комплекс цілей: забезпечення контролю виведення  емоцій, надання дитині можливості самовизначення, надихання і допомога розвитку творчої уяви, надання можливості зростання навичок співробітництва в соціальному аспекті, надання можливості висловлювати свої думки.

Учасники навчального процесу за ігровою моделлю перебувають в інших умовах, ніж у традиційному навчанні. Студентам надається максимальна свобода інтелектуальної діяльності, яка обмежується лише означуваними правилами гри. Студенти самі обирають власну роль у грі, висуваючи припущення про ймовірний розвиток подій, створюють проблемну ситуацію, шукають шляхи її розв’язання, беручи на себе відповідальність за обране рішення. Викладач в ігровій моделі виступає як інструктор, суддя, тренер, головуючий, ведучий.

Арсенал інтерактивних ігор досить великий, але найбільш поширений з них є моделюючий.

Стимуляційні або імітаційні ігри. Імітаційні ігри розвивають уяву та навички критичного мислення, сприяють застосуванню на практиці вміння вирішувати проблеми, а стимуляція дає можливість учням глибоко вжитися в проблему, зрозуміти її із середини.

Спрощене судове слухання. Технологія спрощеного суду дає можливість учням отримати спрощене уявлення про процедуру прийняття судового рішення, взяти участь у вправі, пов’язаній з аналізом, критичним мисленням, прийняттям рішень.

Громадське слухання. Мета застосування технології: моделювання суспільного слухання за допомогою імітаційної гри дозволяє студентам зрозуміти мету і порядок слухань, а також ролі й обов’язки членів державних органів, комітетів, комісій. Крім цього, студенти одержують практичний досвід у визначенні і поясненні ідей, інтересів і цінностей, пов’язаних із предметом слухання.

Розігрування ситуацій за ролями. (“Рольова гра”, “Програвання сценки”). Мета рольової гри – визначити ставлення конкретної життєвої ситуації, набути досвіду шляхом гри, допомогти навчитися через досвід .

Отже, завдяки ефекту новизни та оригінальності інтерактивних методів при правильній їх організації зростає цікавість до процесу навчання.

Особлива цінність інтерактивного навчання в тому, що студенти навчаються ефективній роботі в колективі.

Інтерактивні методи навчання є частиною особистісно-зорієнтованого навчання, оскільки сприяють соціалізації особистості, усвідомлення себе як частини колективу, своєї ролі і потенціалу.

Але у процесі застосування інтерактивного навчання в мене постійно виникали різні проблеми та труднощі. Вважаю за доцільне їх навести, щоб показати практичну сторону інтерактивного навчання.

Отже, типові проблеми:

Головна проблема: учень часто не має (!) власної думки, а якщо й має, боїться висловлювати її відкрито, на аудиторію. Самі студенти пояснюють це так: “У нас рідко запитують власну думку”, “Чи цінна моя думка?”, “А раптом вона не співпаде з думкою викладача чи колективу?”, “Вона суперечить думці викладача, що має в групі авторитет з цього предмету” тощо.

Часто студенти не вміють слухати інших, об’єктивно оцінювати їх думку, рішення.

Студенти не готовий у процесі обговорення змінювати свою думку, іти на компроміс.

Студентам важко бути мобільними, змінювати обстановку, методи роботи.

Труднощі в малих групах: лідери намагаються “тягнути” групу, а менш підготовлені студенти відразу стають пасивними.

Часто трапляється висловлення відверто антисуспільних думок з метою завоювання “авторитету”, привертання уваги. При обговоренні замість аргументувати свою думку, студент починає демагогію: “Ви ж самі сказали, цінною є кожна думка, а я так думаю й Ви мене не переконаєте!”

Для того щоб подолати складності застосування окремих інтерактивних технологій і перетворити їхні слабкі сторони в сильні, треба пам'ятати:

Інтерактивна взаємодія потребує певної зміни всього життя групи, а також значної кількості часу для підготування як студентам, так і педагогу.

Для ефективного застосування інтерактивного навчання, зокрема, для того щоб охопити весь необхідний матеріал і глибоко його вивчити, треба старанно планувати свою роботу.

Як показали результати, після запровадження цих методів у моїй роботі відбулися наступні зрушення:

студенти набули культури дискусії;

виробилося вміння приймати спільні рішення;

поліпшилось уміння спілкуватися, доповідати;

якісно змінився рівень сприйняття студентами української літератури – він набув особистісного сенсу, замість “вивчити”, “запам’ятати” стало “обдумати”, “застосувати”;

якісно змінився рівень володіння головними мисленнєвими операціями – аналізом, синтезом, узагальненням, абстрагуванням.

Загалом інтерактивне навчання дає змогу наблизити викладання до нового, особистісно-зорієнтованого рівня.

Практичні методи інтерактивного навчання на заняття української мови 

Поруч з пояснювально-ілюстративними прийомами викладач повинен застосовувати нові, особистісно зорієнтовані, в яких посилений творчо-діяльнісний компонент. Лише в цьому разі студенти під керівництвом викладача здобувають (а не отримують) справді необхідні знання, вміння, навички.

Основними методами і прийомами інтерактивного навчання є самостійна робота, проблемні та творчі завдання, запитання учнів до вчителя та навпаки. Усе це сприяє розвитку творчого, критичного мислення. 

Хочу зазначити, що використання інтерактивних технологій не є для мене самоціллю, а лише засобом, який сприяє співробітництву на занятті. 

Що стосується впровадження даних технологій на заняттях мови, звичайно, використовується не весь їх спектр, а тільки найдоступніші, найзрозуміліші для студентів. Це такі технології як «Мікрофон», «Мозковий штурм», робота в парах, «Навчаючи – учусь», «Метод ПРЕС», «Займи позицію», «Незакінчене речення».

Наприклад, інтерактивну технологію «Мікрофон» використовую на етапі мотивації навчальної діяльності. Студенти мають уявити, що працюють з мікрофоном (ручка, олівець) і, передаючи його один одному, висловити власну думку про те, чого вони очікують від заняття (що дізнатися, чого навчитися, що пригадати), виходячи з теми.

У такий же спосіб проводжу етап підсумку заняття, поставивши до студентів питання : Чи досягнута мета заняття? Чи довідалися вони щось нове? Чи збагатили свої знання, словниковий запас тощо? Чи сподобалося заняття? Чим?

Інтерактивну технологію «Метод ПРЕС» застосовую, якщо потрібно  студентам довести і обґрунтувати свою точку зору, відповідаючи на питання за схемою:

1)    Я вважаю,…

2)    Тому що …

3)    Отже,

Цю ж технологію можна застосовувати і під час підсумків заняття, коли перед студентами стоїть питання:

-                     Чого не вдалося досягти на заняття?

-                 Що було особливо вдалим?

 Наприклад, вивчаючи правопис префіксів з-, с- , використовую для актуалізації опорних знань з теми інтерактивну технологію «Мозковий штурм» :

-                     Якого правила стосується сполучення слів «кафе птах»?

-                     Сформулюйте це правило.

-                     Наведіть приклади слів на це правило.

На етапі формування вмінь і навичок використовую інтерактивну технологію «Займи позицію». Наприклад,  вивченні теми «Групи прикметників за значенням» кожен студент витягає аркуш з написаним на ньому прикметником. На дошці – у різних місцях – аркуші з написами: «якісні», «відносні», «присвійні». Кожен студент повинен підійти до відповідного аркуша, назвати свій прикметник і обґрунтувати свій вибір.

Використовуючи на заняттях дані технології, я побачила певний результат: студенти не лише засвоюють знання, але й розуміють, вчаться їх застосовувати, аналізувати, синтезувати, оцінювати. Тобто, така робота сприяє дуже високому рівню активності студентів, що, є результатом того, що головним джерелом мотивації навчання стає інтерес самих студентів.

Використання таких технологій дає змогу розв’язувати ряд завдань: пропонувати свою точку зору з позиції наукового знання, а не змушувати схилятися до моєї думки, розвивати критичне мислення школярів, навчити бачити помилки або логічні порушення у твердженнях інших студентів, уміти арґументувати власні думки, змінювати їх, якщо вони невірні тощо.

Допомагають сприяти підвищенню пізнавальної діяльності, мотивації студентів до вивчення мови ігрові завдання, які я намагаюся використовувати на своїх заняттях частіше (якщо це вмотивовано типом заняття, його завданнями), тому що вони, у поєднанні з іншими формами роботи, сприяють глибшому засвоєнню знань, індивідуалізації навчання, визначенню рівня сформованості вмінь і навичок студентів, розвивають пам’ять, увагу, вміння аналізувати, порівнювати мовні явища.

Крім того, використання ігрових завдань сприяє розвитку мислячої особистості. По-перше, такі завдання здебільшого є пошуковими. Вони ставлять студента перед необхідністю самостійно знаходити шляхи розв’язання, а отже, розпізнавати, аналізувати мовні факти, зіставляти їх і формулювати висновки. А це розвиває творчі здібності студента, увагу, ініціативність. По-друге, робота з ігровими завданнями створює позитивну мотивацію навчання, пробуджує бажання знати. По-третє, самостійно відкриваючи для себе певні мовні явища, студент дістає задоволення, впевненість у своїх здібностях, що зумовлює самореалізацію особистості.

Досягненню вищезазначених завдань і цілей заняття сприяють цілий спектр лінгвістичних ігор, які я використовую на заняттях мови: кросворд, вікторина, аукціон, мовний конкурс, лінгвістична загадка, лінгвістична задача, «Сходи», «Перехрестя», ребус, «Ти – редактор», «Зайвина», «Спіймай помилку», «Вірю – не вірю», «Визбирувач», «Сортування», «Найрозумніший», «Мовна дуель», «Останнє слово – за тобою», «Хто швидше», «Лінгвоестафета», тощо.

Ігрові завдання використовуються на різних етапах заняттях, тому що вони дають можливість і активізувати увагу студентів, і відпрацювати засвоєні знання, і зняти напруження, і підвищити продуктивність роботи. Наведемо декілька прикладів використання ігрових завдань:

Тема: «Спільнокореневі слова»

Гра «Сходи»

Заповнити «сходи» спільнокореневими словами.

Гра «Аукціон» (Тема «Фразеологізми» )

  Проводжу у формі аукціону або естафети: за 3 – 4 хв. студенти повинні назвати якомога більше фразеологізмів зі словами: голова, язик, око, зуби, ноги.

Гра «Сховане слово»

Доберіть до кожного слова антонім і прочитайте «сховане» слово. Усі слова –антоніми повинні починатися однаковою літерою.                                                                                                                     

1.Конкретний. 2.Мирний. 3.Неохайний. 4.Відносний. 5.Пасивний. 6.Синтетичний. 7.Неологізм. 8.Симпатичний.

Орфографічна естафета

Група ділиться на команди (за рядами). На дошці записано слово з орфограмою (наприклад, директор). Кожен член команди повинен написати слово з орфограмою, яке б починалося буквою, на яку закінчилося попереднє. Виграє команда, що швидше впорається із завданням. (Наприклад: директор – «Рукавичка» - ательє…).

«Зайвина» (Тема: «Повторення та узагальнення вивченого з теми «Іменник»» )

Визначити «зайве» слово, обґрунтувати свій вибір.

1.        Марш, вежа, круча, плече, надія.
2.        Дріжджі, радощі, окуляри, листки, ножиці.
3.        Листоноша, дружина, староста, слуга, сирота.
4.        Для перевірки рівня засвоєння теоретичних знань використовую гру «Ти – мені, я - тобі». Студенти заздалегідь мають підготувати питання з теорії теми, що вивчається, для однокласників.

Також студенти отримують домашнє завдання (для виконання за бажанням) ігрового характеру: скласти кросворд, ребус, лінгвістичну задачу,            «Зайвину». Такі завдання, як правило, діти виконують із задоволенням, докладаючи і знання, і творчі здібності.

Крім того, використовуємо нетрадиційні уроки: мовний турнір, брейн-ринг, урок-змагання, урок-подорож, урок-вікторина, урок-дослідження, урок-казка тощо, які також зацікавлюють студентів і підвищують рівень пізнавальної діяльності і мотивації до вивчення рідної мови. Ретельно готуюсь до кожного заняття, продумуючи хід заняття, добираючи ефективні методи та прийоми. Допомагають у цьому сучасні технології.

Так, новий матеріал з мови я подаємо студентам у вигляді блок-схем, таблиць, малюнків, пірамід і т.п. Основні поняття з теми фіксуємо в опорних конспектах, а потім засвоюємо шляхом неодноразового повторення, добираємо приклади.

Заняття вивчення нового матеріалу можна умовно поділити на два етапи :

І – бесіда, у якій переплітаються мотивація навчальної діяльності, актуалізація опорних знань, засвоєння нового матеріалу (з підручника і слів викладача).

ІІ –  повторний виклад матеріалу, розповідь за опорним конспектом. Мета його – стисло, доступно, у логічній послідовності відтворити відомі вже студентам вузлові питання теми, пов’язавши його із опорним конспектом.

Треба зауважити, що студенти самі оцінюють ефективність опорних схем, адже "так цікавіше, зрозуміліше і легше".

*  *  *

Орієнтація сучасного навчального літературознавства на діалогізм як принцип аналізу художнього тексту, а в педагогіці - на діалог двох суб'єктів навчального процесу - студента і викладача робить інтерактивні технології особливо привабливими і корисними для викладача-словесника при плануванні та проведенні занять.

Сучасна система навчання чекає від викладача охоплення великого обсягу інформації й орієнтована на "знання" і "розуміння". Це підштовхує педагога на використання в основному пасивного навчання. У середньовіччі використання пасивних методів було виправдано. Учитель мав можливість передати весь обсяг відомої на той час інформації з будь-якого предмета своєму учню. У сучасному світі ситуація кардинально змінилася.

Неможливо одній людині знати все навіть у якійсь вузькій галузі знання. До того ж, як відомо, численні факти добре запам'ятовують комп'ютери.

Сучасні студенти ж повинні мати інші навички: думати, розуміти суть речей, осмислювати ідеї і концепції і вже на основі цього вміти шукати потрібну інформацію, трактувати її і застосовувати в конкретних умовах.

На нашу думку, таке заняття має бути ефективним (досягти поставленої мети) і оптимальним за структурою (складатися з таких навчальних ситуацій, містити такий матеріал і подаватися такими методами і прийомами, які постійно зацікавлювали б студентів, не переобтяжували їх, давали б змогу досягти найкращих результатів). На такому занятті студенти емоційно і вдумливо сприймають твір мистецтва слова, здобувають якісні, системні, сучасні знання, вільно оперують ними в нових умовах.

Ще одна вимога до сучасного заняття літератури – інтеграція знань з різних предметів, яка передбачає, що викладач вводить літературознавчі знання в історичний і світовий літературний та загальномистецький контексти. А ще на кожному занятті потрібно давати студентам час для роздуму, переживання, вибору позиції і обов'язково словесного озвучення своїх думок під час діалогів: читача з текстом, викладача і студента, одногрупників між собою. Отже, на перший план ставляться потреби дитини в пізнанні, самоствердженні, творчості, емоційній насолоді, спілкуванні, праці, самостійності, теоретичній і практичній озброєності, грі, тобто самореалізації.

Але запорукою ефективності таких занять є обов’язкова клопітка попередня самостійна робота студента з різноманітним матеріалом і багатьма літературними джерелами за раніше оголошеною викладачем проблемною темою. Тоді такі заняття будуть особливо цікаві.

Інтерактивне навчання - це й застосування фронтальної та кооперативної (групової) форм організації навчальної діяльності студентів.

Доцільніше використовувати невеликі групи (до 5 осіб). Робота в малих групах дасть змогу набути навичок спілкування та співпраці. Після того, як викладач об'єднає у малі групи, студенти отримують завдання, яке за короткий час (3-5 хв.) повинні виконати та подати результати своєї роботи.

Пропонуємо правила роботи в малих групах (ці рекомендації можна роздати студентам на перших заняттях)

1. Швидко розподіліть ролі в групі. Визначте, хто буде головою, посередником, секретарем, доповідачем. Намагайтесь виконувати різні ролі.

Голова (спікер, керівник групи):

     зачитує завдання;

     визначає порядок виконання;

     встановлює послідовність, у якій учасники групи будуть висловлюватися:

     заохочує всіх до роботи:

     підбиває підсумки;

     за згодою членів групи визначає доповідача.

Секретар:

     коротко й розбірливо записує результати роботи своєї групи;

     має бути готовим висловити загальну думку групи під час підбиття підсумків, допомогти доповідачеві.

Посередник ("хранитель" часу):

     стежить за часом;

     відповідає за регламент.

Доповідач:

     чітко висловлює думку, до якої дійшла група;

     доповідає про результати роботи групи.

2. Висловлюйтеся спочатку за бажанням, а потім по черзі.

3. Дотримуйтеся правил активного слухання, головне - не перебивайте один одного.

4. Обговорюйте ідеї, а не особи студентів, які висловили цю ідею.

5. Утримуйтеся від оцінок та образ учасників групи.

6. Намагайтеся дійти спільної думки, хоча в деяких випадках у групі може бути особлива думка, яка має право на існування.

Відповідно пропонуються і методи інтерактивних технологій, які є достатньо ефективними під час викладання української літератури:

Аналіз художнього тексту з використанням знань з інших гуманітарних галузей - філософії, естетики, історії, мистецтвознавства, народознавства.

Бесіда за Сократом (Студенти ставлять проблемні питання і шукають шляхи їх розв'язання).

Ділова гра (Відтворюється поведінка і робота конкретних працівників: викладача, редактора, журналіста, перекладача).

Дискусія (Висловлюються різні погляди під час обговорення складної проблеми і пошуку істини).

Мікродискусії (Те саме, лише з мінімальною кількістю дискусантів).

Творча лабораторія (Учасники мікрогрупи подають свої творчі здобутки: власні вірші, міні-твори, новели, сценарії).

Мозкова атака (Група ділиться на дві частини: генератори ідей і критики. Першими виступають генератори, потім - критики).

Саморозвиток (Після виступу студент критично оцінює себе й аналізує недоліки).

Проблемний семінар (Студенти доходять істини, пройшовши шлях суперечок і дискусій, застосовуючи форми групової роботи).

Акваріум (Кілька студентів з групи сидять у центрі кабінету в оточенні інших і ведуть дискусію. Кожен з тих, хто спостерігає, закріплений за кількома учасниками дискусії, уважно стежить за нею, а потім висловлює свої зауваження і коментарі).

Але найбільш цікавими і доцільними з нашого погляду є такі технології, як "Мозаїка", "Коло ідей", "Акваріум", "Мозковий штурм", "Мікрофон".

Технологія "Мозаїка" дає змогу значний обсяг інформації вивчити за короткий проміжок часу, а також спонукає студентів допомагати один одному, вчитися навчаючи. "Мозаїку" доцільно застосовувати під час опрацювання оглядових тем, скажімо "Літературний процес 70-90-х років 19 століття" або "Літературний процес 1917-1930 рр.", "Рух шістдесятників".

Спочатку студенти працюють у "домашніх" групах, де всі мають однакове завдання: засвоїти матеріал підручника з української літератури. На наступному занятті викладач об'єднує студентів у 4 "експертні" групи відповідно до чотирьох розділів теми: "Суперечності літературного процесу", "Художній світ поезії", "Новаторські пошуки прози", "На ниві драматургії". (Групи тому називаються "експертними", що їхні члени стають експертами, тобто вивчають якесь питання поглиблено.) Експерти мають добре осмислити зміст розділу і продумати, як краще подати матеріал у "домашніх" групах: порядок висвітлення теми, використання схем, таблиць тощо. (Важливо, щоб кожен студент усвідомив, що від його старань залежить рівень підготовки всієї групи!)

Повернувшись у "домашню" групу, студент подає свою частину інформації відповідно до розроблених в "експертній" групі рекомендацій. Матеріал вважається опрацьованим, якщо його засвоїли всі студенти групи.

Треба сказати, що групові технології можуть практикуватися на всіх етапах заняття з літератури: на початку замість опитування, одразу після викладу викладачем нового матеріалу, під час повторення та узагальнення.

Так, на початку заняття з літератури на 1-му курсі, коли вивчається роман Юрія Яновського "Вершники", а новела "Подвійне коло" вже прочитана, доречно використати технологію, яка має назву "Коло ідей", згідно з якою всі групи виконують одне й те саме завдання, що складається з кількох питань:

Як можна пояснити використане декілька разів в новелі автором прислів’я "Тільки тому роду немає переводу, в якому браття милують згоду"?

Чи є моральне виправдання братовбивству?

Чи правий Оверко, коли говорить: "Рід переведеться, а держава стоятиме"?

Коли малі групи завершили виконувати завдання, викладач запитує всі групи по черзі поки вичерпаються ідеї. Як варіант можна запропонувати кожній групі записати сказане у зошити.

"Мозковий штурм" - це ефективний метод колективного обговорення, пошуку рішень, що спонукає учасників до творчості, сприяє вільному вираженню думок всіх учасників і допомагає розв'язувати конкретні проблеми.

Викладач називає проблему і запрошує вас узяти участь у її обговоренні шляхом колективного обдумування - мозкового штурму, який організовується за такими етапами:

Обрана вами проблема або проблемне питання записується на дошці чи папері, щоб під час роботи цей запис був перед очима.

Усі учасники штурму висувають ідеї щодо розв’язання проблеми. Вони можуть бути будь-якими, навіть фантастичними.

Учень записує на дошці всі пропозиції однокурсників.

Коли присутні вважатимуть кількість поданих ідей достатньою, їх висування припиняється.

Після того, як майже всі ідеї зібрано, їх групують, аналізують, вдосконалюють.

Вибирають ті, які, на думку групи, допоможуть розв'язати поставлену проблему.

Правила поведінки під час "Мозкового штурму":

зібрати якомога більше ідей щодо розв'язання проблеми;

зосередитися, змусити працювати свою уяву, не відкидати ідею тільки тому, що вона суперечить загальноприйнятій думці;

приймати всі ідеї, хоч би скільки їх було, розвивати їх;

не обговорювати, не критикувати висловлювання інших, не намагатися давати оцінку запропонованим ідеям.

Таку технологію можна використати під час опрацювання драми-феєрії "Лісова пісня" Лесі Українки (проблема соціальної нерівності), роману-хроніки "Марія" Уласа Самчука (проблема голодомору 32-33 років, проблема життєвих стосунків головних персонажів – Марії, Корнія і Гната), роману у віршах "Маруся Чурай" (проблема зради в усіх її проявах) та інше.

Доречною є також організація роботи базисних груп допомоги викладачеві:

Група "Літературний ексклюзив" (3-4 чол.). До неї входять студенти, котрі претендують на пошук виняткової інформації, виклад невідомих фактів біографії письменника, складної долі видання творів, відомостей про ще не надруковані матеріали, архівні документи (Наприклад, взяти підготовку інформації про Симоненка "Симоненкова любов").

Група "Авторська лабораторія" (3-4 чол.). Кільком здібним студентам, які мають творче мислення, естетичний смак, володіють художнім стилем мовлення, даються завдання: доповнити авторський текст, написати свою версію твору на задану тему, зробити власний портрет-опис героя тощо. Це можна використати під час опрацювання поезії П. Тичини "О, панно Інно".

Група "Пошук мемуарів" (2-3 чол.) Члени групи розшукують і наводять мемуарні свідчення самого автора або думки про нього відомих діячів. Використання на уроці таких матеріалів зацікавлює студентів, допомагає правильно трактувати певні дискусійні питання, логічно узагальнювати гострі полеміки. (На прикладі творчості О. Довженка та О. Вишні)

"Експертна група" (3-4 чол.) Члени групи здійснюють контроль за регламентом, стежать за висловленням оригінальних ідей, розкриттям проблем, допомагають викладачеві об'єктивно оцінити роботу на занятті, підбити його підсумок.

Можна організовувати групи іншого характеру:

І група "Історики".

Чи можна вважати драму І. А. Кочерги "Свіччине весілля" історичним твором?

II група "Біографи".

Як пояснити факт 16 річного "мовчання" Ліни Костенко?

III група "Літературні критики".

Чим співзвучний історичний роман у віршах Ліни Костенко "Маруся Чурай" з народною піснею "Ой не ходи Грицю та й на вечорниці"?

Розглянувши особливості використання інтерактивних технологій на заняттях з української літератури, ми дійшли висновку, що процес навчання – не автоматичне вкладання навчального матеріалу в голову студента, а напружена розумова робота і його власна активна участь в цьому процесі.

Пояснення і демонстрація, самі по собі, ніколи не дадуть справжніх, стійких знань. Усе сказане вище, звичайно, не означає, що потрібно використовувати тільки інтерактивне навчання. Для навчання важливі всі рівні пізнання і всі види методик та технологій. Тому що сучасні студенти повинні вміти думати, розуміти суть речей, осмислювати ідеї і концепції і вже на основі цього вміти шукати потрібну інформацію, трактувати її і застосовувати в конкретних умовах.

В той же час, можна сказати, використання таких технологій не тільки сприяє ефективності розвитку студента, а й викладача, дає можливість для фахового росту, для зміни себе, для навчання разом із студентами.

Зробити перший крок допоможе сам новий підхід до навчання та його цілей, за якого викладач відверто може визнати себе не спеціалістом і одержати "право" не знати відповіді на ті чи інші запитання. З іншого боку, після кількох старанно підготовлених занять викладач зможе відчути, як змінилося ставлення до нього студентів, а також сама атмосфера у аудиторії — і це послужить додатковим стимулом до роботи з інтерактивними технологіями.

Треба тільки пам'ятати, що демократичність інтерактивного навчання, його особистісна орієнтованість потребують обов'язкового залучення студентів до організації їхньої діяльності, тобто обговорення з ними можливого складу груп, процедур групової діяльності, її очікуваних результатів і досягнення демократичної згоди між студентами і викладачем на всіх етапах навчально-виховного процесу. При цьому необхідно заздалегідь до проведення заняття рекомендувати літературу, забезпечувати знання тексту.

На перших заняттях вивчення творчості письменника треба викликати у студентів інтерес до постаті митця – це спонукатиме до інтенсивного пошуку найцікавішого матеріалу про письменника, до читання й аналізу його творів.

Викладач зобов'язаний забезпечити системний підхід у викладанні свого предмета, поступовість упровадження нових технологій, дозування завдань за принципом – від простого - до складного. Разом з експертною групою педагог має об'єктивно оцінювати відповіді, ідеї, аргументи студентів, тактовно корегувати і спрямовувати їхні думки. Одне з важливих завдань викладача - створити в аудиторії ситуацію успіху, яка дасть змогу розкритися з'явитися оригінальним ідеям.

Впевнені, що дані рекомендації стануть істотною допомогою викладачу при підготовці та проведенні занять з використанням інтерактивних технологій.

Загальні рекомендації щодо проведення занять з використанням інтерактивних технологій:

Заздалегідь до проведення заняття рекомендується література, забезпечується знання тексту - лише в такому разі дискусія буде ефективною, а доведення істини аргументоване й переконливе.

На першому занятті вивчення творчості письменника треба викликати у студентів інтерес до постаті митця – це спонукатиме до інтенсивного пошуку найцікавішого матеріалу про письменника, до читання й аналізу його творів.

Викладач зобов'язаний забезпечити системний підхід у викладанні свого предмета, поступовість упровадження нових технологій, дозування завдань за принципом – від простого - до складного.

Разом з експертною групою педагог має об'єктивно оцінювати відповіді, ідеї, аргументи студентів, тактовно корегувати і спрямовувати їхні думки.

Одне з важливих завдань викладача - створити в аудиторії ситуацію успіху, яка дасть змогу розкритися "замкненим характерам", з'явитися оригінальним ідеям.

Висновки

Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили орієнтації в галузі освіти. Спрямування навчально-виховного процесу на формування духовності особистості, розкриття її потенційних можливостей та здібностей, утвердження загальнолюдських цінностей стало головною стратегією педагогічної діяльності творчо працюючих викладачів.

Розв'язання цих актуальних проблем можливе лише на основі впровадження новітніх педагогічних технологій, які б давали можливість для розвитку творчих здібностей особистості. Такими новітніми педагогічними технологіями і є інтерактивні технології.

Ефект від використання інтерактивних прийомів максимальним буде тільки тоді, коли сам викладач глибоко усвідомить суть і необхідність такої роботи, при цьому врахує вікові особливості та рівень розвитку студентів. 

Демократизація навчання, що є потребою суспільства, неможлива без осучаснення заняття. Заняття, яке проводиться для студентів і заради студентів. Майстерність викладача сьогодні полягає у творчому підході до конструювання занять, у постійному прагненні підвищити ефективність навчально-пізнавальної діяльності шляхом новітніх організаційних форм. При цьому значущою залишається реалізація на занятті виховних, розвивальних та освітніх завдань.

Аналіз результатів занять, на яких застосовувалися інтерактивні технології, засвідчив позитивні зміни в якості знань гімназистів. Зріс інтерес до навчання, на таких заняття їм цікаво, вони реально оцінюють свою діяльність, учаться відстоювати власну думку.

Список використаної літератури

1. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології.- К.: Академвидав,2004.

2. Інтерактивні методи навчання : навч. посібник / (П. Шевчук, П.Фенрих). – Щецін : WSAP, 2005. –  С. 7 – 23

3. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання : науково-методичний посібник / О.І. Пометун, А.В. Пироженко ; ред. О.І. Пометун. – К. : А.С.К., 2004. – С. 8 – 24

4. Технології навчання дорослих / [упор. О. Главник, Г. Бевз]. – К. : Главник, 2006. – С. 4 – 7, 106 – 111.

5. http://osvita.ua/school/lessons_summary/education/40158/

6.http://referat-ok.com.ua/pedagogika/vikoristannya-interaktivnih-tehnologii-na-urokah-ridnoji-movi

7. http://dorobok.edu.vn.ua/article/view/1229

8. http://www.slideshare.net/tatyana6221310/ss-29722883

9. http://osvita.ua/school/method/technol/6564/

10.https://sites.google.com/site/nmcmyk/naukova-dialnist/interaktivni-metodi-navcanna