Впроваджуємо педагогічну спадщину С.Ф.Русової.Тема уроку "Розмноження тварин у природі"

 

Учитель початкових класів Шпуй В.І.

 

Тема. Розмноження тварин у природі.

Мета. Ознайомити учнів з особливостями розмноження комах, риб, плазунів, земноводних, птахів, звірів. Розвивати вміння спостерігати, аналізувати, порівнювати, робити висновки, міркувати за аналогією, логічно будувати свою розповідь. Виховувати пізнавальний інтерес до природи, бажання досліджувати, берегти та вивчати природу, відчувати моральну відповідальність за її збереження.

Обладнання. Фото С.Ф.Русової, ілюстрації, опорні схеми, прислів’я, загадки.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Хід роботи

І. Хвилина спостережень

 1. “Бюро погоди” 

 Нині у с. Шаповалівка  зима. Січень місяць. Небо ясне, морозне. Опади переважно у вигляді снігу. Температура повітря … Протягом тижня переважала морозна погода. В наступні дні вона істотно не зміниться.

ІІ. Актуалізація опорних знань

     Сьогодні наш урок присвячений Софії Федорівні Русовій.

 Софія Русова – педагог, автор підручників, письменниця, перекладачка. Народилася вона в с.Олешня, що на Чернігівщині. Деякий час Софія жила біля нашого села Шаповалівка. Нині це місце називають “Русів окіп”.  Живучи біля лісу, вона милувалася його красою. С.Русова любила природу: завжди передавала цю любов дітям у своїх підручниках “Початкова географія”.

 Епіграфом до нашого уроку будуть слова С. Русової: “Друзі, ми мусимо свідомо носити ім’я українців. Знати всі скарби, що заховані в українській землі”.

       Діти, а навіщо нам очі на уроці?

       А рот і вуха? ( Щоб бачити, чути й спілкуватися, розповідати один одному про щось цікаве)

       Але найголовніше нам потрібне серце, бо “Шукати потрібно серцем, найголовнішого очима не побачити”. (Слайд зі словами С.Ф.Русової)

       Якою буває природа? ( Живою й неживою)

1. Загадки (малюнки)

а) Куди повзе – за собою хату везе. (Черепаха)

б) Тіло, як у черв’ячка,

     Вуха наче у жучка,

     Крила гарні, кольорові,

     Наче квіточки казкові. (Метелик)

в) У річці риба проживає –

     Довгу морду вона має,

     Гострі зуби, хижу вдачу –

     В річці всі від неї плачуть. (Щука)

     г) Що то воно: у воді водиться

     З хвостом родиться,

     А як виростає хвіст відпадає? (Жаба)

д) Я в траві без ніг позву

    Жабок і зайців ловлю.

    Я не лагідна й не добра.

    Я велика, довга й чорна (Змія)

е)У ночі гуляє,

   А в день спочиває,

   Має круглі очі,

   Бачить серед ночі. (Сова)

є)Вдалині у лісі

   Посеред темної ночі,

   Засвітились хижі очі.

   Від його появи в звірів

   Мороз біжить по шкірі. (Вовк)

       Представників, якої природи ми зараз згадали? (Живої)

       Як ми можемо назвати їх одним загальним словом? (Тварини)

       Ось ми з вами потрапили у світ тварин. Це комахи, риби, плазуни, звірі й птахи.

(Схема на дошці)

Світ тварин

                       

                            Комахи              Птахи        Риби      Плазуни        Звірі

       Про те, як розрізняти цих тварин ви вже знаєте.

ІІІ. Повідомлення теми уроку

       А сьогодні ми з’ясуємо про розмноження тварин. Тема нашого уроку “Розмноження тварин у природі”.

ІV. Сприймання нового матеріалу

1. Підготовча робота

       Софія Русова була глибоко переконана в тому, що щоб засвоїти матеріал, запам’ятати потрібно (Слайд):

“Щоб якийсь образ глибоко заліг у пам’яті, почуття має збудитися самим цим образом, запам’ятовуваний образ повинен бути в тісному зв’язку з тим, який пройнятий почуттям”

2. Робота над новим матеріалом

       Допоможуть нам розібратися в нашій темі знавці природи. Які нам у формі доповідей розкажуть про розмноження кожної групи тварин.

1 доповідач – “Розмноження комах”

Метелики відкладають яйця на зворотній стороні листочків рослин. Через деякий час  з яєць вилуплюється зелена гусінь. Спочатку гусінь з’їдає оболонку свого яйця, після цього починає об’їдати листки дерев. Коли настає час перетворюватись, гусінь переповзає у затишне місце. Де вона прикріплюється до листочка на гілці рослини й висить униз головою. Там гусінь і перетворюється на лялечку: зі свого рота випускає тоненьку ниточку, яку намотує на своє тіло. У такому вигляді лялечки перезимовують. Навесні зі свого старого будиночка – лялечки, який уже не потрібен, виповзає метелик. Він обсушує крильця і вилітає у нове життя.

 

 2 доповідач – “Розмноження земноводних”

Навесні в річці, озері, ставку серед водоростей  жаби відкладають ікру. Через 9 -  10 днів з ікринок з’являються пуголовки. Поступово в пуголовків виростають ноги, відпадають хвости. Вони перетворюються на маленьких жабок. Жабенята швидко ростуть і стають дорослими жабами.

3 доповідач – «Розмноження риб»

Навесні у водоймах риби відкладають ікру. З ікринок з’являються мальки, схожі на дорослих риб. Мальків буває багато, але дорослими стає тільки частина з них.

 

4 доповідач – “Розмноження плазунів”

   Черепахи, ящірки, змії, крокодили риють ямки в сухому грунті на берегах річок, морів, на узліссі. У них вони відкладають яйця і засипають їх. Через деякий час з них вилуплюються і вибираються на поверхню маленькі черепашки, ящірки, змії, крокодильчики. З яєць вилуплюється багато малюків, але виживає їх мало, бо вони часто стають поживою для хижаків.

 

5 доповідач – “Розмноження птахів”

Відклавши яйця, птахи насиджують їх, зігріваючи своїм теплом. Із яєць вилуплюються пташенята. Влітку у пташенят виростає пір’я. Поки пташенята не навчаться літати, батьки – птахи годують їх і оберігають від хижаків.

 

6 доповідач – “Розмноження звірів”

У звірів малята народжуються сліпими  і безпорадними. Всі звірі вигодовують своїх малят молоком. Вони піклуються про своїх малят, захищають від ворогів, вчать добувати корм.

 

3. Хвилинка – цікавинка

 Розповідь учителя.

       Деякі тварини розмножуються незвичним способом. Гадюка ‒ яйцеживородна. Жаба – повитуха (самець носить ікру, намотавши на задні лапи). Качкодзьоб – ссавець, що несе яйця.

Новонароджених зайченят зайчиха годує й залишає самих на 3-4 доби. Зайченята затихають і здорово тремтять. Але зайченят не відчуває ніякий звір, бо на тілі зайченяти немає потових залоз, вони не виділяють запах. А ці потові залози на підошвах лап,  лапи зайченята підтискають під себе коли замерзають. Від так вони ніби ховають свій запах. Зайчиха може народжувати тричі на рік – взимку, літом, осінню.

      VI. Закріплення вивченого матеріалу

1. Робота з підручником. ( (Читає учень)

Фізкультхвилинка з лего

Встаньте, діти, посміхніться.(червоний колір)

Землі нашій поклоніться(зелений колір)

           За щасливий день вчорашній.

           І до сонця потягніться,(жовтий колір)

           В різні боки нахиліться (блакитний колір)

           Веретеном покрутіться.(синій колір)

           Раз – присядьте, два – присядьте(оранжевий колір)

           І за парти тихо сядьте.

а) Аналіз прочитаного тексту

       Де плазуни риють ямки?

       Що зігріває відкладені яйця?

       Чому в природі виживає мало плазунів?

 2. Робота з таблицями ( У кожного таблиці на партах)

       Як розмножуються звірі? Птахи? Комахи? І т.д.

5.            Творча робота

 Опис тварини за планом.

   План

1. Назва тварини
2. Група
3. Як розмножується?

    VII. Підсумок уроку

1. Робота над прислів’ями

Вовк лисиці не рідня, та повадка одна.

Зайця ноги носять, вовка зуби годують.

       Підсумкам нашого уроку будуть слова С.Ф. Русової:

“Джерелом впливу на дитину є пані природа у всій її непереможній красі у квітах і метеликах, у красі дерева і листя, у співах пташок, у грі світла на воді, в кольорах зорі, в красі далеких краєвидів. Це збагатить дитину враженнями правди, краси, добра…”

VIII. Домашнє завдання

Підготувати цікаву інформацію про одну  тваринку (на вибір) і презентувати її.