Всебічний розвиток особистості. Практична робота №6 «Підготовка до іспиту»

Про матеріал
Тема: Всебічний розвиток особистості. Практична робота №6 «Підготовка до іспиту» Мета: сформувати поняття про всебічний розвиток особистості. Обладнання: підручник «Основи здоров’я» Т.Є. Бойченко, І.П. Василашко, Н.С. Коваль, -К, «Генеза», 2008; наочність. Терміни: особистість, усебічний розвиток особистості. Хід уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань. Обговорення проблемної ситуації. «Олексій захоплюється комп’ютерами й найкраще в класі знає інформатику. Проте він більше нічим не хоче займатися. Літературу, біологію, фізику він майже не вчить. Фізкультура йому теж не подобається, він часто її прогулює, вважаючи, що краще посидіти в комп’ютерному класі. У чому полягає небезпека такої ситуації?». Учитель вислуховує відповіді школярів і переходить до теми уроку, присвяченого всебічному розвитку особистості. ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Особистість та її розвиток у підлітковому віці. Слово особистість (англійське — «реrsonalіtі») походить від латинського «реrsonа». Спочатку воно означало маску, яку актори вдягали під час театральної вистави в давньогрецькій драмі. Тоді в поняття «особистість» було включено зовнішній соціальний образ, якого людина набуває, граючи певні життєві ролі. Особистість за первинним значенням — це певна роль або соціальна функція людини. Але поступово поняття особистості набуло нового сенсу. Сучасні психологи тлумачать особистість як властивий кожній людині унікальний спосіб усвідомлення життєвого досвіду. Особистістю також називають характерні риси поведінки окремої людини. Людина стає особистістю в соціально-культурному середовищі в ході спільної діяльності та спілкування з іншими людьми. В особистості якнайповніше втілені всі людські якості. Людина як особистість свідомо обирає ту чи іншу соціальну роль, усвідомлює можливі наслідки власних дій, несе відповідальність за свої вчинки. У момент народження дитина ще не є особистістю. Вона є лише індивідом. Для формування особистості їй слід пройти певний шлях розвитку. Для цього потрібне соціальне середовище, світ людської культури, з якими індивід взаємодіє. Потрібні родина, школа, друзі, книги й багато іншого, що допомагає дитині стати особистістю. Розвиток особистості визначається біологічними, соціальними, пізнавальними та іншими особливостями людини. Фактори, що впливають на розвиток особистості:  спадковість;  соціальне середовище;  виховання та вплив суспільства на формування особистості;  власна практична діяльність людини. Підлітковий період — це особливий період у розвитку особистості. Підліток починає порівнювати себе з дорослими й однолітками, усвідомлює свою власну цінність, унікальність і неповторність. Важливо розуміти, що кожна особистість унікальна й неповторна. Унікальним і неповторним є життєвий досвід кожної людини. У підлітковому віці життя змінюється, воно стає більш насиченим різними подіями, а це означає, що в підлітка з’являється новий життєвий досвід. Саме усвідомлення цього життєвого досвіду й призводить до особистісного зростання. Підліток починає діяти самостійно й відповідально. Наприклад, ви робите домашнє завдання не після численних нагадувань батьків, а самі, розуміючи, що це ваша відповідальність, а батьки тут ні до чого. Особистісне зростання — це розвиток усіх найкращих людських якостей. Особистісному зростанню сприятимуть:  ваш інтерес до навчання, набуття нових знань, розширення кругозору;  ваша громадська діяльність, участь у житті класу та школи, вміння зорганізовувати однокласників для якоїсь спільної справи;  ваша відповідальна поведінка, яка свідчить про те, що ви вмієте дотримуватись свого слова й відповідати за свої вчинки;  ваше вміння відрізняти моральні вчинки від аморальних і поводитися етично;  ваше вміння обстоювати власні погляди та принципи й поважати чужі. Дуже важливо, щоб ви вміли оцінювати свої власні вчинки, свою поведінку, розвивати волю, ставити перед собою мету й досягати її. Часом про людину говорять, що вона — сильна особистість. Сильна особистість — це моральна людина, здатна до самоствердження, самовизначення й самореалізації. Кожен з вас може стати сильною особистістю, якщо захоче. 2. Значення всебічного розвитку для формування особистості молодої людини. Людина може розвиватися в якомусь одному напрямку, не розвиваючись в інших. Наприклад, школяр, котрий захоплюється математикою, може не цікавитися іншими предметами, розвиваючись однобічно. Він легко розв’язує найскладніші задачі з підручника, але не читав і не збирається читати повісті Миколи Гоголя чи байки Григорія Сковороди. Як ви гадаєте, добре це чи погано? Особистість має розвиватися гармонійно. Це означає, що в процесі розвитку вона засвоює все розмаїття культури, розкриває не якусь одну свою якість, а безліч якостей. Найчастіше всебічно розвинену особистість можна охарактеризувати як талановиту й різнобічно освічену людину, здатну до універсальної діяльності. А це означає, що й математика, й історія, й література, й інші шкільні дисципліни потрібні вам, аби стати всебічно розвиненою особистістю. Усебічний розвиток особистості — це повноцінний розвиток усіх здібностей та обдарувань людини. Якщо людина прагне осягнути сенс свого життя, максимально реалізувати себе та свої здібності, то вона поступово переходить на більш високий ступінь особистісного саморозвитку. У неї з’являються такі особистісні якості, як:  позитивне ставлення до життя;  доброзичлива співпраця з людьми;  самоповага;  прагнення до самовдосконалення та саморозвитку;  творчий підхід до будь-якої справи;  конгруентність, тобто збіг думок, слів, дій і бажань людини. Всебічний розвиток особистості робить її більш пристосованою до життя в суспільстві, готовою жити в різних політичних, економічних та соціальних ситуаціях. Оскільки гармонійна людина розвинена в різних сферах — інтелектуальній, етичній, духовній, то вона готова до змін діяльності, саморозвитку й подальшого особистісного зростання. Проте людина не завжди може розвивати свої здібності рівною мірою. Наприклад, заняття професійним спортом відволікають підлітків від навчання. Тоді ціною спортивних перемог стає низький рівень освіти. І, навпаки, захоплення навчанням, яке призводить до того, що в підлітка не лишається часу для фізкультури й активного руху, спричиняє гіподинамію та різні хвороби. Усе це — наслідки однобічного розвитку особистості. Однобічно розвинена особистість не готова до життєвих змін, адже вона вміє добре робити тільки щось одне. Односторонньо розвинена людина може бути нецікавою для інших людей, оскільки в неї вузький кругозір. Особливо складна ситуація виникає тоді, коли в людини не сформовані етичні принципи та моральні основи. Це справжня трагедія. Такі люди досягають поставлених цілей «ідучи по головах», зраджуючи друзів, зраджуючи коханих людей, скоюючи злочини. Але вони завжди лишаються нещасними й часто накладають на себе руки. Всебічний розвиток особистості молодої людини — запорука її фізичного, психічного, етичного, духовного здоров’я. ІV. Узагальнення та систематизація знань. Практична робота № 6 «Підготовка до іспиту». Інформація до практичної роботи. Пам’ять та її тренування. Відомий французький філософ Мішель де Монтень казав: «Добре влаштована голова варта більше, ніж голова повна». Що ж означає — добре влаштована голова? Насамперед, це та голова, що може логічно мислити й має гарну пам’ять. Пам’ять — це здатність нервової системи сприймати інформацію, зберігати її й використовувати для розв’язання різних завдань, а також для побудови своєї поведінки. Завдяки цьому мозок людини може накопичувати досвід і використовувати його в майбутньому. І хоча школярі часто скаржаться на погану пам’ять, справа зазвичай зовсім не в ній, а в низькому рівні уваги. Увагу дуже важко зосередити, якщо навколо багато сторонніх подразників, наприклад страшенний галас, увімкнені телевізор або радіо, у вухах грає плеєр. Увагу також важко зосередити тій людині, яка втомилася або захворіла. Слід знати й про те, що, керуючи увагою, можна поліпшувати свою пам’ять. Зрозуміло, що краще запам’ятовується та інформація, яка є для вас цікавою й викликає у вас позитивні емоції. Одні школярі краще запам’ятовують зорову інформацію, інші — словесну. Учені говорять про те, що в кожної конкретної людини один з видів пам’яті — зоровий, слуховий, моторний тощо — переважає над іншими. Запам’ятовуючи щось, слід усвідомлювати, для чого вам потрібна ця інформація. Якщо ви розумієте, для чого, — запам’ятовування відбувається легше. Для того, щоб запам’ятати інформацію, на ній необхідно зосередити увагу. При вивченні усного матеріалу бажано вимовляти слова вголос, уважно їх прочитуючи, записувати на папері основні положення нового матеріалу, слова, дати, імена. Регулярні тренування пам’яті, зокрема й повторення потрібного матеріалу, підвищують ваші можливості запам’ятовування. Для успішного тренування пам’яті й запам’ятовування потрібно:  мати основні знання, необхідні для розуміння інформації;  усвідомлювати свою мету;  виявляти максимальну зацікавленість в інформації, бажання її запам’ятати;  створювати або обирати сприятливі умови для роботи;  мати гарний настрій і зосереджувати увагу на потрібній інформації, усунути причини неуважності;  регулярно тренувати свою пам’ять. мета роботи: розвиток пам’яті й уваги. Хід роботи. 1. Вправа на запам’ятовування тексту:  прочитайте запропонований учителем текст (наприклад вірш);  для успішного запам’ятовування використовуйте смислові «вузлики на пам’ять» — опорні слова, які допоможуть відтворити зміст тексту;  спробуйте відтворити текст, який запам’ятали, спираючись на ці опорні слова;  порівняйте відтворений текст із першоджерелом, визначте свої помилки;  знову відтворіть текст по пам’яті;  повторіть так кілька разів, доки надійно не запам’ятаєте текст. 2. Використання методу «ланцюжок». Вам потрібно запам’ятати послідовність слів: яблуко, тарілка, камінь, вода, риба, небо, листок, дівчинка, книга. Аби запам’ятати цю інформацію, слід вигадати зв’язки між сусідніми словами й вибудувати ланцюжок, який допоможе вам запам’ятати послідовність слів. Наприклад: яблуко лежить на тарілці, тарілка стоїть на камені, камінь стирчить із води, у воді плаває риба, риба дивиться на небо, з неба падає листок, листок кружляє над дівчинкою, дівчинка читає книгу. Тепер складіть ланцюжок для таких слів: вітер, лижі, трава, сонце, літо, канікули, річка, школа, альтруїст, тиша, час V Домашнє завдання. 1. Читати §14, С. 118-128
Перегляд файлу

Урок 16

(Основи здоров’я 8 клас)

Тема: Всебічний розвиток особистості. Практична робота №6 «Підготовка до іспиту»

Мета: сформувати поняття про всебічний розвиток особистості.

Обладнання: підручник «Основи здоров’я» Т.Є. Бойченко, І.П. Василашко, Н.С. Коваль, -К, «Генеза», 2008; наочність.

Терміни: особистість, усебічний розвиток особистості.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Обговорення проблемної ситуації.

«Олексій захоплюється комп’ютерами й найкраще в класі знає інформатику. Проте він більше нічим не хоче займатися. Літературу, біологію, фізику він майже не вчить. Фізкультура йому теж не подобається, він часто її прогулює, вважаючи, що краще посидіти в комп’ютерному класі. У чому полягає небезпека такої ситуації?».

Учитель вислуховує відповіді школярів і переходить до теми уроку, присвяченого всебічному розвитку особистості.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1.  Особистість та її розвиток  у підлітковому віці.

             Слово особистість (англійське — «реrsonalіtі») походить від латинського «реrsonа». Спочатку воно означало маску, яку актори вдягали під час театральної вистави в давньогрецькій драмі. Тоді в поняття «особистість» було включено зовнішній соціальний образ, якого людина набуває, граючи певні життєві ролі. Особистість за первинним значенням — це певна роль або соціальна функція людини. Але поступово поняття особистості набуло нового сенсу.

            Сучасні психологи тлумачать особистість як властивий кожній людині унікальний спосіб усвідомлення життєвого досвіду.

           Особистістю також називають характерні риси поведінки окремої людини. Людина стає особистістю в соціально-культурному середовищі в ході спільної діяльності та спілкування з іншими людьми. В особистості якнайповніше втілені всі людські якості.

         Людина як особистість свідомо обирає ту чи іншу соціальну роль, усвідомлює можливі наслідки власних дій, несе відповідальність за свої вчинки.

        У момент народження дитина ще не є особистістю. Вона є лише індивідом. Для формування особистості їй слід пройти певний шлях розвитку. Для цього потрібне соціальне середовище, світ людської культури, з якими індивід взаємодіє. Потрібні родина, школа, друзі, книги й багато іншого, що допомагає дитині стати особистістю.

         Розвиток особистості визначається біологічними, соціальними, пізнавальними та іншими особливостями людини.

Фактори, що впливають на розвиток особистості:

  спадковість;

  соціальне середовище;

  виховання та вплив суспільства на формування особистості;

  власна практична діяльність людини.

      Підлітковий період — це особливий період у розвитку особистості. Підліток починає порівнювати себе з дорослими й однолітками, усвідомлює свою власну цінність, унікальність і неповторність. Важливо розуміти, що кожна особистість унікальна й неповторна. Унікальним і неповторним є життєвий досвід кожної людини.

         У підлітковому віці життя змінюється, воно стає більш насиченим різними подіями, а це означає, що в підлітка з’являється новий життєвий досвід. Саме усвідомлення цього життєвого досвіду й призводить до особистісного зростання. Підліток починає діяти самостійно й відповідально. Наприклад, ви робите домашнє завдання не після численних нагадувань батьків, а самі, розуміючи, що це ваша відповідальність, а батьки тут ні до чого.

        Особистісне зростання — це розвиток усіх найкращих людських якостей. Особистісному зростанню сприятимуть:

  ваш інтерес до навчання, набуття нових знань, розширення кругозору;

 ваша громадська діяльність, участь у житті класу та школи, вміння зорганізовувати однокласників для якоїсь спільної справи;

  ваша відповідальна поведінка, яка свідчить про те, що ви вмієте дотримуватись свого слова й відповідати за свої вчинки;

  ваше вміння відрізняти моральні вчинки від аморальних і поводитися етично;

  ваше вміння обстоювати власні погляди та принципи й поважати чужі.

        Дуже важливо, щоб ви вміли оцінювати свої власні вчинки, свою поведінку, розвивати волю, ставити перед собою мету й досягати її.

      Часом про людину говорять, що вона — сильна особистість. Сильна особистість — це моральна людина, здатна до самоствердження, самовизначення й самореалізації. Кожен з вас може стати сильною особистістю, якщо захоче.

2. Значення всебічного розвитку для формування особистості молодої людини.

Людина може розвиватися в якомусь одному напрямку, не розвиваючись в інших. Наприклад, школяр, котрий захоплюється математикою, може не цікавитися іншими предметами, розвиваючись однобічно. Він легко розв’язує найскладніші задачі з підручника, але не читав і не збирається читати повісті Миколи Гоголя чи байки Григорія Сковороди.

       Як ви гадаєте, добре це чи погано?

       Особистість має розвиватися гармонійно. Це означає, що в процесі розвитку вона засвоює все розмаїття культури, розкриває не якусь одну свою якість, а безліч якостей. Найчастіше всебічно розвинену особистість можна охарактеризувати як талановиту й різнобічно освічену людину, здатну до універсальної діяльності. А це означає, що й математика, й історія, й література, й інші шкільні дисципліни потрібні вам, аби стати всебічно розвиненою особистістю.

        Усебічний розвиток особистості — це повноцінний розвиток усіх здібностей та обдарувань людини. Якщо людина прагне осягнути сенс свого життя, максимально реалізувати себе та свої здібності, то вона поступово переходить на більш високий ступінь особистісного саморозвитку. У неї з’являються такі особистісні якості, як:

  позитивне ставлення до життя;

  доброзичлива співпраця з людьми;

  самоповага;

  прагнення до самовдосконалення та саморозвитку;

  творчий підхід до будь-якої справи;

  конгруентність, тобто збіг думок, слів, дій і бажань людини.

            Всебічний розвиток особистості робить її більш пристосованою до життя в суспільстві, готовою жити в різних політичних, економічних та соціальних ситуаціях. Оскільки гармонійна людина розвинена в різних сферах — інтелектуальній, етичній, духовній, то вона готова до змін діяльності, саморозвитку й подальшого особистісного зростання.

            Проте людина не завжди може розвивати свої здібності рівною мірою. Наприклад, заняття професійним спортом відволікають підлітків від навчання. Тоді ціною спортивних перемог стає низький рівень освіти. І, навпаки, захоплення навчанням, яке призводить до того, що в підлітка не лишається часу

для фізкультури й активного руху, спричиняє гіподинамію та різні хвороби. Усе це — наслідки однобічного розвитку особистості.

         Однобічно розвинена особистість не готова до життєвих змін, адже вона вміє добре робити тільки щось одне. Односторонньо розвинена людина може бути нецікавою для інших людей, оскільки в неї вузький кругозір. Особливо складна ситуація виникає тоді, коли в людини не сформовані етичні принципи та моральні основи. Це справжня трагедія. Такі люди досягають поставлених цілей «ідучи по головах», зраджуючи друзів, зраджуючи коханих людей, скоюючи злочини. Але вони завжди лишаються нещасними й часто накладають на себе руки.

         Всебічний розвиток особистості молодої людини — запорука її фізичного, психічного, етичного, духовного здоров’я.

ІV. Узагальнення та систематизація знань.

Практична робота № 6 «Підготовка до іспиту».

Інформація до практичної роботи.

Пам’ять та її тренування.

Відомий французький філософ Мішель де Монтень казав:

«Добре влаштована голова варта більше, ніж голова повна». Що ж означає — добре влаштована голова? Насамперед, це та голова, що може логічно мислити й має гарну пам’ять.

          Пам’ять — це здатність нервової системи сприймати інформацію, зберігати її й використовувати для розв’язання різних завдань, а також для побудови своєї поведінки. Завдяки цьому мозок людини може накопичувати досвід і використовувати його в майбутньому. І хоча школярі часто скаржаться на погану пам’ять, справа зазвичай зовсім не в ній, а в низькому рівні уваги.                                      Увагу дуже важко зосередити, якщо навколо багато сторонніх подразників, наприклад страшенний галас, увімкнені телевізор або радіо, у вухах грає плеєр. Увагу також важко зосередити тій людині, яка втомилася або захворіла. Слід знати й про те, що, керуючи увагою, можна поліпшувати свою пам’ять.

          Зрозуміло, що краще запам’ятовується та інформація, яка є для вас цікавою й викликає у вас позитивні емоції. Одні школярі краще запам’ятовують зорову інформацію, інші — словесну. Учені говорять про те, що в кожної конкретної людини один з видів пам’яті — зоровий, слуховий, моторний тощо — переважає над іншими.

         Запам’ятовуючи щось, слід усвідомлювати, для чого вам потрібна ця інформація. Якщо ви розумієте, для чого, — запам’ятовування відбувається легше. Для того, щоб запам’ятати інформацію, на ній необхідно зосередити увагу.

          При вивченні усного матеріалу бажано вимовляти слова вголос, уважно їх прочитуючи, записувати на папері основні положення нового матеріалу, слова, дати, імена. Регулярні тренування пам’яті, зокрема й повторення потрібного матеріалу, підвищують ваші можливості запам’ятовування.

Для успішного тренування пам’яті й запам’ятовування потрібно:

  мати основні знання, необхідні для розуміння інформації;

  усвідомлювати свою мету;

  виявляти максимальну зацікавленість в інформації, бажання її запам’ятати;

  створювати або обирати сприятливі умови для роботи;

  мати гарний настрій і зосереджувати увагу на потрібній інформації, усунути причини неуважності;

  регулярно тренувати свою пам’ять. мета роботи:  розвиток пам’яті й уваги.

Хід роботи.

1.  Вправа на запам’ятовування тексту:

  прочитайте запропонований учителем текст (наприклад вірш);

  для успішного запам’ятовування використовуйте смислові «вузлики на пам’ять» — опорні слова, які допоможуть відтворити зміст тексту;

  спробуйте відтворити текст, який запам’ятали, спираючись на ці опорні слова;

  порівняйте відтворений текст із першоджерелом, визначте свої помилки;

  знову відтворіть текст по пам’яті;

  повторіть так кілька разів, доки надійно не запам’ятаєте текст.

2.  Використання методу «ланцюжок».

Вам потрібно запам’ятати послідовність слів: яблуко, тарілка, камінь, вода, риба, небо, листок, дівчинка, книга. Аби запам’ятати цю інформацію, слід вигадати зв’язки між сусідніми словами й вибудувати ланцюжок, який допоможе вам запам’ятати послідовність слів.

Наприклад: яблуко лежить на тарілці, тарілка стоїть на камені, камінь стирчить із води, у воді плаває риба, риба дивиться на небо, з неба падає листок, листок кружляє над дівчинкою, дівчинка читає книгу.

Тепер складіть ланцюжок для таких слів: вітер, лижі, трава, сонце, літо, канікули, річка, школа, альтруїст, тиша, час

V Домашнє завдання.

1. Читати §14, С. 118-128

 

 

docx
Додано
8 листопада
Переглядів
7
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку