5 жовтня о 18:00Вебінар: Використання дитячого фольклору на уроках іноземної мови

Всеукраїнська експедиція учнівської молоді Моя Батьківщина Україна "Природні геологічні пам*ятки Дніпропетровщини. Гляціологічні форми рельєфу"

Про матеріал

Актуальність теми визначається необхідністю проведення комплексних вивчень та пізнання гляціологічних пам'яток Дніпропетровщини. Необхідність складання карти гляціологічних пам'яток виступає одним з важливих цілей сучасних фізико-географічних досліджень. Підвищення інтересу та рівня знань за рахунок введення теми в «краєзнавчий» гурток, створення оптимальних умов для цього процесу.

Предметом дослідження – гляціологічні форми рельєфу ,їх територіальна структура, генезис та розвиток, методика застосування на уроках географії.

Мета: вивчити історію виникнення гляціологічних форм рельєфу, використовувати ці місця для проведення екскурсій.

Завдання :

  • 1.Здійснити аналіз існуючих науково-теоретичних основ дослідження.
  • 2.Скласти карту гляціологічних форм рельєфу. Здійснення краєзнавчих принципів у процесі закріплення та поглиблення навчального матеріалу під час проведення гурткової роботи
  • 3.Знайти цікаві об'єкти для відвідування туристів.
  • 4.Використовувати інформацію на уроках географії, рідного краю та «Краєзнавчого» гуртка.

Основні методи дослідження: аналіз, узагальнення, спостереження, експедиція.

Практичне значення одержаних результатів: дослідження дало можливість всебічно проаналізувати специфіку територіальної основи та генезис геологічних пам'яток, використання матеріалу на уроках географії та гурткової роботи, виявлення цікавих міст для туристів.

Перегляд файлу

 

IMG_2882.JPGКомунальний заклад

Середня загальноосвітня школа № 31 з класами вечірньої форми навчання м. Кам’янської міської ради

 

 

 

 

 

Природні геологічні пам'ятки Дніпропетровщини

 

Гляціологічні форми рельєфу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м.Кам'янське

 

 

Керівник експедиції:

Доброгорська Людмила Василівна,

вчитель географії, спеціаліст 1 категорії

керівник гуртка «Краєзнавці»

Тел.0679739153

Учасники експедиції: учні 8-9 класу

Барлет Павло, учень 8класу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

Вступ   _______________________________________________________4

Розділ 1. Дніпровське зледеніння  _______________________________5

Розділ 2. Гіпотези існування Дніпровського льодовика ____________6

Розділ 3. Форми гляціального рельєфу на рівнинах   ______________7

………….3.1. Форми рельєфу гляціальної зони    __________________7

                 3.2.Форми рельєфу перегляціальної зони     ______________8

………….3.3.Дніпровська морена    ______________________________9

Розділ 4. Геологічні утворення, як результат дії льодовика________10

…………4.1.Гора Калитва _____________________________________10

…………4.2.Домотканські валуни ______________________________12

 

Висновки____________________________________________________14

Література  __________________________________________________15

Додатки  __________________________________________________17-20

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

        Актуальність теми визначається необхідністю проведення комплексних вивчень та пізнання гляціологічних пам’яток Дніпропетровщини. Необхідність складання карти гляціологічних пам’яток виступає одним з важливих цілей сучасних фізико-географічних досліджень. Підвищення інтересу та рівня знань за рахунок введення теми в «краєзнавчий» гурток, створення оптимальних умов для цього процесу.

        Предметом дослідження – гляціологічні форми рельєфу ,їх територіальна структура, генезис та розвиток, методика застосування на уроках географії.

        Мета: вивчити  історію виникнення гляціологічних форм рельєфу, використовувати ці місця для проведення екскурсій.

Завдання :

  1. Здійснити аналіз існуючих науково-теоретичних основ дослідження.
  2. Скласти карту гляціологічних форм рельєфу. Здійснення краєзнавчих принципів у процесі закріплення та поглиблення навчального матеріалу під час проведення гурткової роботи
  3. Знайти цікаві об’єкти для відвідування туристів.
  4. Використовувати інформацію на уроках географії, рідного краю та «Краєзнавчого» гуртка.

       Основні методи дослідження: аналіз, узагальнення, спостереження, експедиція.

      Практичне значення одержаних результатів: дослідження дало можливість всебічно проаналізувати специфіку територіальної основи та генезис геологічних пам’яток, використання матеріалу на уроках географії та гурткової роботи, виявлення цікавих міст для туристів.

 

  1. Розділ. Дніпровське зледеніння

На початку кайнозойської ери морський басейн знову поширився на більшу частину території України. З плином часу море поступово відступило. В результаті альпійської епохи гороутворення остаточно формуються Карпатська і Кримська гірські споруди. У четвертинному (антропогеновому) періоді відбулося підняття майже всієї території України, крім Причорномор’я. Клімат переважно був помірно теплим і вологим. Рослинність і тваринний світ поступово набули сучасних рис, з’явилася людина. В антропогені відбулося загальне охолодження й осушення клімату, що призвело до кількох льодовикових епох у Європі. Найбільше – дніпровське зледеніння – поширилося на значну частину території України. Після танення льодовика сформувався сучасний вигляд природного середовища – рельєфу, річкової мережі, ґрунтів, рослинності та тваринного світу.(1.)

Дніпровське зледеніння просувалось на південь з двох боків – по р. Дніпро та по р. Дон. По даним це найбільше зледеніння дійшло до сучасного Дніпропетровська та Дніпродзержинська.

Льодовик – це природна маса кристалічного льоду, який має значні розміри, утворена з атмосферних, переважно твердих опадів, розташована в основному на суходолі, яка повільно рухаються по земній поверхні та існує довгий час.

 

 

 

 

 

 

 

  1. Розділ. Гіпотези існування Дніпровського льодовика.

Гіпотези існування Дніпровського льодовика впродовж тривалого часу є однією з найбільш загадкових питань в історії дослідження басейну Дніпра та України в цілому. В ході вивчення будови долин лівих приток Дніпра вперше почали говорити про льодовикові форми рельєфу як доказ існування льодовика на території це В.Докучаєв ( 1878р) та В. Чирвинський (1885р).

В. Чирвинський здійснив перші лабораторні дослідження валунів у 1914р. В роботі «Наши степи прежде и тепер» В. Докучаєв пише «Больше половины России было одето сплошным ледяным покровом» -. « Скандинаво-Русский ледник далеко вдавался на юг в виде широких языков, из которых западный будет называться Днепровским, а восточный-Донским».(Додаток, карта№1)

В.Докучаєв зазначив положення обох язиків опираючись на сучасну орографію і виходив з існування долин обох річок у минулому, що і визначило напрямок руху льодовика.  Можливо обидві долини могли утворитись внаслідок дії льодовика.

Другим критерієм виділення Дніпровського льодовика був лес. В. Докучаєв пише « Ясно, значит, что , полтавский лесс, как  и все типичные лессы, должны быть отнесены к  ледниковым образованиям».

Але деякі факти щодо Дніпровського зледеніння були суперечливі, наприклад, « Дніпровська морена» за даними колагеновими та радіовуглецевим методами не перевищує 55тис. років. Такий вік не узгоджується ні з якими визначеннями часу Дніпровського зледеніння.(10)

Взагалі період Дніпровського зледеніння є найбільш загадковим в історії четвертинного періоду України. За оцінками 70 років час його існування  відноситься до 280-200 тис.р. Але на початку нового тисячоліття він омолодився. ( Зубаков, 1974). А. Величко відніс існування Донського язика до Окського періоду.(8;9)

  1. Розділ. Форми гляціального рельєфу на рівнинах

За морфо-генетичними ознаками всі форми рельєфу можуть бути поділені на 2 групи : Екзараційні, акумулятивні.

У льодовикові епохи домінували процеси денудації гірських порід. У міжльодовикові епохи потепління льодовики танули, відступали, тому переважали процеси акумуляції моренного матеріалу.

Сельги – скелясті витягнуті пасма із льодовиковою обробкою.

Міжсельгові западини розташовані паралельно сельгам, зайняті озерами.

« Кучеряві скелі» - скупчення баранячих лобів в місцях виходів кристалічних порід на щитах.

Акумулятивні форми на рівнинах формувались в 2 зонах : за межами льодовиками ( перегляціальна зона) і на території зайнятій льодовиком ( гляціальна зона).(5)

3.1.Форми рельєфу гляціальної зони

Ози – вузькі звивисті пасма ( схожі на залізничні насапи), витягнуті на десятки кілометрів. Висота до 50-100м. Складені пісками, глинами, галькою, валунами.

 Озові поля – скупчення оз на невеликій території. Генезис  - дія водних  потоків і в тілі льодовика по тріщинам, уздовж яких і накопичувалась морена.

Ками – моренні горби неправильної форми.
Камові поля – скупчення великої кількості кам на невеликій площі.
Друмліни – моренні горби витягнутої асиметричної форми.
Друмлінові поля – скупчення великої кількості друмлін на невеликій площі.
Горбисто-западинний рельєф – рівнини, які складаються з комплексу кам, друмлін, горбів невизначеної форми з міжгорбистими западинами.
Відторженці – валуни, перенесені льодовиком на значну відстань і відкладені.
Кінцево-моренні пасма – вели морени перед краєм язика льодовика
На рівнинах витягнуті на десятки кілометрів.(1;6)

3.2.Форми рельєфу пергляціальної зони
Генезис форм рельєфу в цій зоні обумовлений дією флювіогляціальних вод – талих вод, які стікали з льодовиками і зносили пухкий моренний матеріал (переважно пісок).
Зандрові рівнини – великі плоскі, похилі і хвилясті рівнини, біля краю льодовика.
Складені переважно пісками, з лесовими островами.
Долинні зандри – лінійні форми, приурочені до верховій річкових долин, які стікали з льодовика.
Складають верхні тераси річкових долин.
Прохідні долини – долини сформовані водами льодовика, які на сьогодні можуть бути і без ріки, і навіть розташовуватись на вододілах.
В останньому випадку прохідні долини приурочені до вододілів, часто заболочені.
Морена - грунт льодовикового походження, що складається з глин, суглинків і супісків, що включають валуни різної крупності. . Морена складається з суміші найрізноманітніших уламкових матеріалів, причому співвідношення між ними вкрай непостійно і залежить від порід, по яких рухаєтьсяльодовик, і від умов його формування. Морена зазвичай представлена товщею щільною валунів глини, суглинку або супісків з включенням гравію, гальки та уламків гірських порід різного ступеня окатанності. Зміна складу морени пов'язано зі складом підстилаючих її порід і з віддаленням від області харчування. Вона покриває чохлом різної потужності дольодовиковий рельєф і тому залягає на різних відмітках та різних формах рельєфу. Морена нешаруваті, в забарвленні її переважають бурі, сірі та буро-червоні відтінки. Валуни, галька,щебінь та інші великі уламки гірських порід розташовуються в морені безсистемно, але в нижніх горизонтах товщі зміст їх іноді помітно збільшується. Вона є водонепроникною породою. Морена - скупчення валунів, піску, глини і суглинків, утворені льодовиком. У сучаснихльодовиків розрізняють морени донні, бічні, серединні і внутрішні. У зниклих льодовиків розрізняють морени кінцеві - донні, берегові та серединні.

Леси. Для перигляціальних областей типово широкий розвиток лесів і лесовидних суглинків, розвитих на Західно-Сибірській низовині, у Західній Європі й Америці. У цих областях вони носять покривний характер, утворять чохол на вододілах і їх схилах, а також на надзаплавних річкових терасах. Значне поширення лесів, їх покривний характер привертають велику увагу дослідників різних спеціальностей. Багато закордонних дослідників приймають концепцію еолового походження. На їхню думку, маси повітря, що спускалися з льодовика, нагрівалися при падінні, підходили до поверхні Землі в прильодовикових районах теплі і сухими і розвівали льодовикові, водно-льодовикові, річкові й інші відкладення, несучи і відкладаючи тонкий пил, скупчення якого й утворювали лес (6)

 

3.3.Дніпровська морена

Дніпровська морена особливо добре вивчена за межами поширення московського льодовика, де вона плащеподібно перекриває вододіли з абсолютною висотою до 200м та опускається в дніпровські долини на 40-50м нижче нульової відмітки. Потужність її зазвичай 10-15м, інколи сягає 50м на вододілах, 80м інших долинах.(7;2)

В місцевості Дніпропетровськ – Полтава – Суми покриваються дніпровською мореной. На південь середньо четвертинні горизонти лесів, а на крайньому півночі - московською мореною. Ця морена представлена середньо та мілкозернистими пісками, інколи з гравієм, галькою та валунами кристалічних порід; в пісках зустрічаються легкі суглинки. На південь піски стають більш глинисті. Відкладення  комплексу, як правило, залягають на дочетвертинних породах, рідше на дніпровській морені. На межиріччях вони піднімаються до абсолютних відміток 220 м, опускаючись в долинах річок до 90 м, де переходять в алювіальні відклади верхньої тераси. Часто водно-льодовикові відкладення перекриті чохлом покрівних порід генетичних утворень невеликої потужності. Там де піски виходять на поверхню, вони зазвичай перетворені еоловою діяльністю. В складі комплексу переважають середньо - та мілкозернисті, рідше пилуваті, піски з включеннями гравію, одиничних валунів різного петрографічного складу. Нерідко в товщі пісків зустрічаються лінзи супісей, суглинків та глин.

Дніпровська морена в цілом більш ущільнена та має більш високі ущільненні  та деформаційні характеристики.(3)

Залягають вони на розмитій поверхні дочетвертинних порід, рідше на окській морені, а перекриваються частіше всього дніпровською мореною. В складі відкладень переважають піски з гравієм, галькою та валунами, шарами супісей, суглинків та глин. Дніпровська морена ділиться на декілька горизонтів, що дозволяє припустити наявність декілька стадій дніпровського льодовика.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1. Розділ. Геологічні утворення, як результат дії льодовика

4.1.Гора Калитва

Це кінцеморенні утворення, що знаходяться на р. Орілі. Розміщене в Царичанському районі, між смт. Царичанка і Китайгородом. (Додаток, фото 3.4)

Основні геологічні дані я гора є льодовиковим фронтом дніпровського льодовика провінції геосайтів Причорноморської височини. Утворилося у четвертинний період. Гора Калитва являє собою геологічне утворення, яке виникло внаслідок складчасто-лускуватих деформацій у периферійній частині льодовика під час дніпровського зледеніння. Гора складається з численних відторженців палеогенових та неогенових порід серед моренних відкладів. У верствуватих піщано-глинястих породах. Розміщені у вигляді складок. Морена містить брили гранітів, габро, базальтів, гнейсів розміром до4 м. Крім морених відкладів у складі гори помітну роль відіграють озерні та озерно-болотні залишки викопних рослин. У південно-західній частині гори зустрічаються рештки скам'янілої деревини з гарними  декоративними властивостями .(2;3)

Глиняна гора Калитва висотою 145м розташована на правому березі Оріль на околиці с. Китайгород. З метою збереження гори від руйнування внаслідок ерозії ґрунту гора була засаджена деревами.ам'ятка являє собою один з кращих об'єктів, що характеризує кінцево-моренні утворення дніпровського зледеніння. Легенди говорять проте, що на вершині цієї гори, на краю поля і стояв камінь з казковим написом: "Прямо підеш смерть знайдеш, направо підеш коня втратиш, ліворуч підеш женату бути". Місце це називалось в літописах половецьким валом, або курганом, на річці Угол (Оріль),тут же проходила стежка "Трояня" військова дорога до Причорномор'я  по сказанням "Слово о полку Ігоревім" і одна з гілок шовкового шляху. Збереглись і залишки Української фортець, що мали довжину 300км і являли суцільний земляний вал від Дніпра до р. Сіверський Донець з фортецями.

Іторія відкриття:

В 1891р. А.Р.Ферхман вперше визнав гору Калитву за кінцеву морену виходячи з того,що валунний суглинок сягає там  16-21м.

4.2.Домоткані валуни

Кінцевоморенні давнього зледеніння. Льодовиковий фронт провінції Українського щита (Придніпровської височини).утворення на ділянці правобережжя Дніпра біля с.Домоткань у вигляді великих валунів та моренних відкладів. Це півкілометровий валун,зрізаний водами Дніпра та утворює 15 метровий обрив на узбережжі Дніпродзержинського водосховища. (Додаток , фото1,2)

Геологічне значення:

Рельєф місцевості біля с.Домоткань і далі на північ,вздовж узбережжя Дніпра, виразно відрізняться своєрідністю та мальовничістю. Це порівняно невеликі пагорби, з плавними улоговинами та западинами, з плавними обрисами поверхні  крутими і прямовисними кручами з боку Дніпра. Як в урвищах Дніпра, так і подекуди прикрашають валуни. Валуни можуть сягати 4-7м. Під час танення льодовика, який простягався приблизно до лінії Бородаївка Китайгород Турове, весь уламковий матеріал, який  він транспортував, проектувався на ложе з порід, утворював потужну морену. Процес цей був складний і тривалий і залишив по собі не тільки морену з валунами, але й ознаки відторженців. Об'єкт є найпівденнішим пунктом поширення кінцевої морени дніпровського льодовика з виразними ознаками зледеніння.

Причина утворення валунів.

Під час руху льодовика ( зі збільшенням температури) тертя між шарами та поверхнею зменшується. Цей процес схожий із селями та водно-сніговими потоками. Крім цього ще може бути переповнення внутрішньольодовикових озер(2; 3)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

  1. Дніпропетровщина  унікальна з точки зору геології та геоморфології.
  2. На території області є докази Дніпровського зледеніння.
  3. Існує декілька поглядів щодо зледеніння.
  4. Останній льодовик дійшов до м. Дніпродзержинська.
  5. Докази зледеніння: існування відторженців та кінцево-моренних пасм.
  • Гора Калитва ( Китайгород);
  • Домотканські валуни (Домоткань).

 

  1. Зібрані матеріали використовували на уроках географії, рідного         краю, «краєзнавчому» гуртку.(Додаток. Фото №5, 6)
  2. Створення карти гляціальних форм рельєфу.(Додаток, карта №2)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

1.Географічна енциклопедія України: в 3-х томах / Редколегія: О. М. Маринич (відпов. ред.) та ін. — К.: «Українська радянська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1989.

2.http://dikun.at.ua/news/zapovidni_kutochki_na_dnipropetrovshhini_zakazniki_povna_versija/2011-10-20-27#

3.Манюк В. В. Природно-заповідний фонд Дніпропетровщини (станом на 1 грудня 2010 року) навчальний довідник / Вад. 5.В.Манюк, Вол. В.Манюк. — Д., 2010. — Вип.1. — 116 с.

4.Гвоздецкий Н.А., Голубчиков Ю.Н. Горы (Природа Мира). – М.: Мысль, 1987.
5.Неклюкова Н.П. Общее землеведение. – М.: Просвещение, 1976.
6.Окишев П.А. Геоморфология и гляциология гор. – Томск: Изд-во ТГУ, 1989.
7.Стецюк В.В., Ковальчук І.П. Основи геоморфології: Навчальний посібник. – К.: Вища школа, 2005.
8.[email protected]

9.Зеленська Л.І. Історія геологічних досліджень Середнього Придніпров’я в особистостях: Посібник.: Дніпропетровськ:РВВ.ДК4,2005.

10.Нариси з історії геологічних досліджень у Киівському університеті/Під ред. Проф..В,Г,Молевка.К,1999.

 

 

 

 

Додаток

IMG_2883.JPG

Фото №1,2. Домотканські валуни. Село Домоткань.

IMG_2891.JPG

D:\мої картинки\гора к.jpg

Фото №3,4. Глиняна гора Калитва. Китайгород.

D:\мої картинки\гора кал.jpg

 

D:\фото\фото\IMG_20131011_110131.jpg

Фото №5. Доповідь учня . « Дніпровське зледеніння.»

IMG_2877.JPG

Фото №6.Учасники експедиції,  члени гуртка « Краєзнавчий».

 

http://geografica.net.ua/teor/1/geo_Pazynych_books1.jpg

 Карта№1. Поширення Дніпровського льодовика

 

Карта №2. Гляціологічні форми рельєфу Дніпропетровщини

D:\мої картинки\dnepropetrovskaya_oblast_karta_2.jpg

 

 

  1. Домотканські валуни.
  2. Гора Калитва

 

 

 

 

 

 

1

 

docx
Додано
17 листопада 2018
Переглядів
416
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку