5 жовтня о 18:00Вебінар: Використання дитячого фольклору на уроках іноземної мови

Всеукраїнська експедиція учнівської молоді Моя Батьківщина Україна "Природні геологічні пам*ятки Дніпропетровщини"

Про матеріал

Вступ

Актуальність теми визначається необхідністю проведення комплексних вивчень та пізнання геологічних пам'яток Дніпропетровщини. Необхідність складання карти геологічних пам'яток виступає одним з важливих цілей сучасних фізико-географічних досліджень. Підвищення інтересу та рівня знань за рахунок введення теми в «краєзнавчий» гурток, створення оптимальних умов для цього процесу.

Предметом дослідження – геоморфологічні, гляціологічні та мінералогічні пам'ятки природи, їх територіальна структура, генезис та розвиток, методика застосування.

Мета: знайти цікаві об'єкти для відвідування туристів в районі 70-80км від міста Дніпродзержинська,визначити історію утворення пам'яток та історію дослідження.

Завдання :

  • 1.Здійснити аналіз існуючих науково-теоретичних основ дослідження.
  • 2.Скласти карту геологічних та геоморфологічних, мінералогічних пам'яток Дніпропетровщини.
  • 3.Здійснення краєзнавчих принципів у процесі закріплення та поглиблення навчального матеріалу під час проведення гурткової роботи
  • 4.Знайти цікаві об'єкти для відвідування туристів.
  • 5.Використовувати інформацію на уроках географії, рідного краю та «Краєзнавчого» гуртка.

Основні методи дослідження: аналіз, узагальнення, спостереження, експедиція.

Практичне значення одержаних результатів: дослідження дало можливість всебічно проаналізувати специфіку територіальної основи та генезис геологічних пам'яток, використання матеріалу на уроках географії та гурткової роботи, виявлення цікавих міст для туристів.

Перегляд файлу

калитва.jpgКомунальний заклад

«Середня загальноосвітня школа № 31з класами вечірньої форми навчання Кам'янської міської ради.

 

 

 

Природні геологічні пам’ятки Дніпропетровщини

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м.Кам'янське

 

Учасник експедиції, відповідальний за звіт:

Вілко Денис

учень 9 класу

 

 

Керівник експедиції:

Доброгорська Людмила Василівна,

вчитель географії, керівник гуртка «Краєзнавці»

Тел.0679739153

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

Вступ______________________________________________________ 4

Розділ 1.Геологічні пам'ятки природи. Геоморфологічні пам’ятки.

            1.1.Типовий рельєф горбистих пісків (кучугур)

                  Дніпровсько-Орільський заповідник___________________ 5

Розділ 2.Гляціологічні пам’ятки природи.

            2.1.Гора Калитва_______________________________________ 7

            2.2.Домотканські валуни________________________________ 8

Розділ 3.Мінералогічні пам’ятки природи.

            3.1.Самотканський кар'єр________________________________ 10

            3.2.Кудашівські граніти_________________________________ 11

Висновки___________________________________________________ 13

Література__________________________________________________ 14

Додатки____________________________________________________ 15

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

        Актуальність теми визначається необхідністю проведення комплексних вивчень та пізнання геологічних пам’яток Дніпропетровщини. Необхідність складання карти геологічних пам’яток виступає одним з важливих цілей сучасних фізико-географічних досліджень. Підвищення інтересу та рівня знань за рахунок введення теми в «краєзнавчий» гурток, створення оптимальних умов для цього процесу.

        Предметом дослідження – геоморфологічні, гляціологічні та мінералогічні пам'ятки природи, їх територіальна структура, генезис та розвиток, методика застосування.

        Мета: знайти цікаві об'єкти для відвідування туристів в районі 70-80км від міста Дніпродзержинська,визначити історію утворення пам’яток та історію дослідження.

Завдання :

  1. Здійснити аналіз існуючих науково-теоретичних основ дослідження.
  2. Скласти карту геологічних та геоморфологічних, мінералогічних пам’яток Дніпропетровщини.
  3. Здійснення краєзнавчих принципів у процесі закріплення та поглиблення навчального матеріалу під час проведення гурткової роботи
  4. Знайти цікаві об’єкти для відвідування туристів.
  5. Використовувати інформацію на уроках географії, рідного краю та «Краєзнавчого» гуртка.

       Основні методи дослідження: аналіз, узагальнення, спостереження, експедиція.

      Практичне значення одержаних результатів: дослідження дало можливість всебічно проаналізувати специфіку територіальної основи та генезис геологічних пам’яток, використання матеріалу на уроках географії та гурткової роботи, виявлення цікавих міст для туристів.

РОЗДІЛ. 1. ГЕОЛОГІЧНІ ПАМЯТКИ ПРИРОДИ.

Геологічні пам'ятки  природи унікальні або типові геологічні об'єкти, що мають наукову, культурно-пізнавальну або естетичну цінність і охороняється державою.

Серед геологічних пам'ятків природи розрізняють: 

  • Стратиграфічні класичні і опорні розрізи ярусів;
  • петрографічні тектонічні характерні форми тектонічних структур, складчастих і розривних порушень, свідчення минулих землетрусів;
  • окремі оголення або ділянки масивів гірських порід, що мають характерні структурно-текстурні особливості;
  • мінералогічні місцезнаходження рідкісних або добре виражених мінералів і руд;
  • палеонтологічні унікальні місцезнаходження викопної фауни та флори;
  • геоморфологічні живописні скелі,кручі,каньйони і химерні форми рельєфу;
  • гідрогеологічні природні і штучні джерела, унікальні за фізико-хімічним складом, що використовуються в бальнеологічних цілях.

1.1.Типовий рельєф горбистих пісків(кучугур) 

Місце розміщення : Дніпровсько-Орільський заповідник.

(Додаток №1,фото №1,8, 9)

Знаходиться ця пам'ятка культури в Петриківському районі, між селами Кіровське та Миколаївка.

Заповідник розташовується в основному на двох терасах Дніпра: на добре розвинутій заплавній терасі шириною до 2 км. яка тягнеться смугою вздовж Дніпра на 16 км, і другій терасі, яка займає центральну та північну частини території заповідника.

Рельєф заповідника,крім заплави, в центральній і північній частинах бугристо-рівнинний і переходить у піщаний степ. Піщані відклади терас під впливом вітрових процесів, особливо на підвищеннях, прийняли вигляд кучугур. Найвищі абсолютні відмітки поверхні в центральній частині заповідника на кучугурах досягають65-70м, переважаючими є відмітки 52-54м. Зниження відміток спостерігається в заплавах до рівня води в річках, тобто до 51,0-51,5м.,рівень берегової смуги становить 51,4м.

Основні геологічні дані:

Горбисті форми рельєфу еолового походження в межах провінції геосайтів Українського щита. Четвертинний період (неоплейстоценголоцен)440млн.років. На відкритій поверхні терасових пісків, не закріплених рослинністю та при відсутності грунтово-рослинного покриву, в долині р.Дніпра та його лівих крупних приток в умовах посушливого клімату південного степу формуються різноманітні форми еолового рельєфу. Серед різноманітних форм, що при цьому виникають, а саме дюн,горбів, пасм, валів, піщаних арен та купчастих  найбільш типовими та такими, що традиційно виділяються для українських річок, є кучугури.

В Дніпровсько-Орільському заповіднику кучугури являють собою найбільш поширену форму рельєфу, розвинуту на поверхні третьої і четвертої надзаплавних терас. Вони підвищені над рельєфом від 2-3м до5060м, мають різну, але близьку до ізометричної форми, іноді дюноподібної. Незакріплена їх поверхня ускладнена наноформами брижами еолового походження. Як правило лінійного типу з чітко відбитою асиметричністю, кучугури відокремлені, безладно розташованими котловинами .

Історія відкриття та дослідження: звертали увагу на розвиток еолових форм рельєфу П.А.Тутковський, М.В.Векліч. П.А.Тутковський вважав ці форми барханними утвореннями.[2].

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2.ГЛЯЦІОЛОГІЧНІ ПАМЯТКИ ПРИРОДИ

2.1.Гора Калитва

Це кінцеморенні утворення, що знаходяться на р. Орілі. Розміщене в Царичанському районі, між смт. Царичанка і Китайгородом. (Додаток №1, фото №10, 11)

Основні геологічні дані:

Ця гора є льодовиковим фронтом дніпровського льодовика провінції геосайтів Причорноморської височини. Утворилося у четвертинний період. Гора Калитва являє собою геологічне утворення, яке виникло внаслідок складчасто-лускуватих деформацій у периферійній частині льодовика під час дніпровського зледеніння. Гора складається з численних відторженців палеогенових та неогенових порід серед моренних відкладів. У верствуватих піщано-глинястих породах. Розміщені у вигляді складок. Морена містить брили гранітів, габро, базальтів, гнейсів розміром до4 м. Крім морених відкладів у складі гори помітну роль відіграють озерні та озерно-болотні залишки викопних рослин. У південно-західній частині гори зустрічаються рештки скам'янілої деревини з гарними  декоративними властивостями .

Глиняна гора Калитва висотою 145м розташована на правому березі Оріль на околиці с. Китайгород. З метою збереження гори від руйнування внаслідок ерозії ґрунту гора була засаджена деревами.

Пам'ятка являє собою один з кращих об'єктів, що характеризує кінцево-моренні утворення дніпровського зледеніння.

Легенди говорять проте, що на вершині цієї гори, на краю поля і стояв камінь з казковим написом: "Прямо підеш смерть знайдеш, направо підеш коня втратиш, ліворуч підеш женату бути". Місце це називалось в літописах половецьким валом, або курганом, на річці Угол (Оріль),тут же проходила стежка "Трояня" військова дорога до Причорномор'я  по сказанням "Слово о полку Ігоревім" і одна з гілок шовкового шляху. Збереглись і залишки Української фортець, що мали довжину 300км і являли суцільний земляний вал від Дніпра до р. Сіверський Донець з фортецями.

Історія відкриття:

В 1891р. А.Р.Ферхман вперше визнав гору Калитву за кінцеву морену виходячи з того,що валунний суглинок сягає там  16-21м.[1]

 

2.2.Домотканські валуни

Кінцевоморенні давнього зледеніння. Льодовиковий фронт провінції Українського щита (Придніпровської височини).утворення на ділянці правобережжя Дніпра біля с.Домоткань у вигляді великих валунів та моренних відкладів. Це півкілометровий валун,зрізаний водами Дніпра та утворює 15 метровий обрив на узбережжі Дніпродзержинського водосховища.(Додаток №1, фото №3, 4,14, 15,16)

Геологічне значення:

Рельєф місцевості біля с.Домоткань і далі на північ,вздовж узбережжя Дніпра, виразно відрізняться своєрідністю та мальовничістю. Це порівняно невеликі пагорби, з плавними улоговинами та западинами, з плавними обрисами поверхні  крутими і прямовисними кручами з боку Дніпра. Як в урвищах Дніпра, так і подекуди прикрашають валуни. Валуни можуть сягати 4-7м. Під час танення льодовика, який простягався приблизно до лінії Бородаївка Китайгород Турове, весь уламковий матеріал, який  він транспортував, проектувався на ложе з порід, утворював потужну морену. Процес цей був складний і тривалий і залишив по собі не тільки морену з валунами, але й ознаки відторженців. Об'єкт є найпівденнішим пунктом поширення кінцевої морени дніпровського льодовика з виразними ознаками зледеніння.

 

Причина утворення валунів.

Під час руху льодовика ( зі збільшенням температури) тертя між шарами та поверхнею зменшується. Цей процес схожий із селями та водно-сніговими потоками. Крім цього ще може бути переповнення внутрішньольодовикових озер.[2]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3.МІНЕРАЛОГІЧНІ ПАМЯТКИ ПРИРОДИ.

3.1.Розріз рудоносної товщи  сарматського ярусу в Самотканському кар'єрі (Малишевське родовище) (Додаток №1,фото №2,12,13. Додаток №2, рис №1)

Самотканський кар'єр знаходиться в Верхівцевському районі, м.Вільногірськ, поблизу зупинки Граново( с.Дубове)

Головне геоморфологічне значення: мінеральні ресурси. Пам'ятка представляє собою як одного з найкрупніших в світі родовищ титан-цирконієвих розсипних руд. Ці мінеральні ресурси утворились в міоцен(23,8 млн років)

Наукова характеристика: кварцові піски з високим вмістом рудних металів, таких як ільменіт, циркон, рутил талейкоксен, неоген, прибрежно-морські відклади мілководного морського басейну, який існував 19-10 млн років тому. Це підтверджується знахідками викопних молюсків в пісках, глинах.

Потужність покривних порід від 7-80м.Осадовий чохол складений пісками, глинами, суглинками палеогенової, неогенової, четвертинних систем. Рудні піски дрібнозернисті,добре відсортовані від глинистої речовини, що свідчить про утворення їх за рахунок багаторазового переносу продуктів руйнування кристалічних порід Українського щита. Характерною особливістю витриманий видовий склад рудних мінералів, стійких до вивітрювання і транспортування.

Фрагмент має комплексне значення як фрагмент крупних титаноносної провінції, розріз четвертинних відкладів.

Історія відкриття: родовище ільменіт цирконієвих розсипних руд було відкрито в 1953 році при проведенні геологічної зйомки. Придніпровська титаноносна товща, фрагментом якого є родовище є найкрупнішим у світі.

Для певної території характерна бічна та схилова балочна ерозія, площинний змив рихлих осадових відкладів і чорнозему, високий ступінь сільськогосподарської освоєнності. Слаборозчленований рельєф з пониженням в північно-східному напрямку, малогумусні чорноземи (потужність 0,3-1,5), степова рослинність з крутими схилами балок покритим лісом.[3].

 

 

3.2. Кудашівські граніти.

Кудашівські граніти знаходяться в Криничанському районі, с.Кудашівка.

Геоморфологічне значення: петрологічна група архею провінції геосайтів Середньопридніпровського блоку Українського щита. Кудашівські граніти межують із зеленокам’яними породами Верхівцівської структури. Кудашівські граніти випробувані в Кудашівському кар’єрі (західніше товщі метабазитів), та в районі с.Калинівка. У геологічному відношенні Кудашівське родовище розташоване в межах Придніпровського блоку Українського щита і приурочене до масиву мігматоідних гранітів архейського віку. В геологічній будові родовища беруть участь: четвертинні грунтово-рослинний шар, суглинки і глини, піщано-глинисті породи неогену, палеозой-мезозойська кора вивітрювання (каоліни і каолінізірована дресву) і архейські мігматоідні граніти.

Корисні копалини Кудашівського родовища є незмінні вивітрюванням («свіжі»), масивної текстури, рівномірно кристалізовані граніти, архейського віку. Тіло корисної копалини є частина гранітного масиву, покрівля якого підвищується на південь і на північ, а підошва є рівною поверхнею на горизонті +70 м. Середня потужність незмінених гранітів 28,66 м., граніту порушеного вивітрюванням - 1,12 м., розкривних порід 5,6 м., у т. ч. скельних - 0,39 м.

 

Історія відкриття.

Одна з перших згадок про геологічну будову долини р.Базавлука та балки Рекалова в районі с. Скелюватка міститься у роботах В.О.Домгера(1881). "У хутора Петрополь в балке Скелюватой, ниже хут. Новохацкого, близ гребли, впервые являются мелкозернистые граниты розоватого цвета, с зеленой, хлориту подобной слюдой. Левый берег ее представляет гряду нагроможденной друг от друга серого гранита среднего зерна".[4]

Родовище розробляється з 1914 року, має статус загальнодержавного      значення. Вперше Кудашівське родовище гранітів розвідане у 1932 році «Укргеолтрестом».
У 1968-1969 роках запаси гранітів Кудашівське родовища детально дорозвідані Державною комплексною геологічною експедицією «Укргеолстрома».

У 1979-1981 роках запаси гранітів Кудашівського родовища уточнені Державною комплексною геологічною експедицією «Укргеолстрома» і 29.12.1981 року результати геологічної розвідки затверджені на засіданні Гірничо-геологічної секції науково-технічної ради Міністерства будівельних матеріалів.

Наукова характеристика: природні виходи блочних сірих Кудашівських гранітів в балці Рекалово та фрагменти частково затопленого покинутого кар'єру являють собою чудову ландшафтну пам'ятку природи та мають велику наукову цінність.

Найбільш поширеними породами являються сірі та рожево-сірі двопольовошпатові породи і граніти. Є породи з підвищенним вмістом барію. Це одне з кращих в Україні родовище облицювального граніту.[3

ВИСНОВКИ

  1. Територія Дніпропетровщини досить цікава з точки зору геології, геоморфології та мінералогії. Дніпропетровська область унікальна, так як тут зосереджено найбільше родовище залізних руд, марганцевих руд, гранітів, а титано-цирконієві руди мають унікальне значення у світі.
  2. Серед геологічних пам'яток природи можна виявити наступні: стратиграфічні,палеонтологічні,петрологічні, мінералогічні,тектонічні,геоморфологічні,карстові,гляціологічні.

В районі 80-км від міста Дніпродзержинська представлені наступні:

  • геоморфологічні – (кучугури) Дніпровсько-Орільський заповідник;
  • гляціологічні – Домотканські валуни, гора Калитва;
  • мінералогічні – Малишевьке родовище (Самотканський кар'єр), Кудашівські граніти.
  1. На особливості форм рельєфу вплинуло те, що останній льодовик  дійшов до міста Дніпропетровська та створив такі причудливі форми. (Домотканські валуни,гора Калитва)
  2. Вітер по іншому працював: величезні пісчані дюни(кучугури), які в деяких місцях можуть сягати 70м. Кучугури можна побачити в Дніпровсько-Орільському заповіднику.
  3. Зібрані матеріали використовували на уроках географії, рідного краю та  краєзнавчому гуртку. (Додаток №1,фото№7)
  4. Створено карту геоморфологічних форм рельєфу в районі м.Дніпродзержинська (Додаток №3)

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА

  1. Зеленська Л.І. Історія геологічних досліджень Середнього Придніпров’я в особистостях: Посібник.: Дніпропетровськ:РВВ.ДК4,2005.
  2. Каптаренко-Чорноусова О.К.Академік Павло Тутковський./Геол.журнал.1958.Том.18.вип.1.
  3. Навчальний довідник /Вад.В.Манюк; Вол.В.Манюк.-Д.2010-Вип.1-11.
  4. Манюк В.В.Геологічні відкриття Василя Зуєва та Валеріана Домгора на Катеринославщині//Гуман.журнал.НГУ.2002.-№2.
  5. Нариси з історії геологічних досліджень у Киівському університеті/Під ред. Проф..В,Г,Молевка.К,1999.
  6. http.://consumers.unian/net/ukr/detail/6907.
  7. www/panterra.com.ua.
  8. igmof.org.ua/uk/content.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ.

Додаток №1.Фотографії, зроблені учасниками експедиції

 

 

IMG_20131011_131451.jpg

Фото №1.Дніпровсько-Орільський заповідник.

Вілко Денис: «Грунти піщані…»

 

IMG_2865.JPG

Фото №2. Дослідження Самотканського кар’єру

 ( Малишевського родовища

IMG_2886.JPG

 

Фото №3.Фотографія, зроблена керівником експедиції. Домотканські валуни.

Доброгорська Людмила Василівна

 

IMG_2889.JPG

 

Фото №4.Дослідження Домотканських валунів учасником експедиції.

(місцеві жителі називають це місце кар’єр

 

 

IMG_20131003_105657.jpg

 

Фото №5.Експедиція складається з 3 етапів: підготовчого (), дослідження в польових умовах і підготовка та презентація звіту (↓).

 

IMG_20131003_105723.jpg

 

Фото №6.Підготовка звіту разом з керівником експедиції.

 

 

 

IMG_20131011_110123.jpg

 

Фото №7.Презентація звіту. Учасник експедиції на уроці у 8 класі доповідає про свої результати роботи. Тема уроку : «Геоморфологічні форми рельєфу».

 

E:\мої картинки\дюни.jpg

 

Фото №8. Фотографії, зроблені учасниками експедиції.

Дніпровсько-Орільський заповідник

 

IMG_0391.JPG

 

Фото №9. Фотографії, зроблені учасниками експедиції.

Дніпровсько-Орільський заповідник

 

F:\гора кал.jpg

 

Фото №10. Фотографії, зроблені учасниками експедиції.

Гора Калитва.

 

 

H:\гора к.jpg

 

Фото №11. Фотографії, зроблені учасниками експедиції.

Гора Калитва.

 

IMG_2868.JPG

 

Фото №12. Фотографії, зроблені учасниками експедиції.

Самотканський кар’єр.

 

 

IMG_2870.JPG

 

Фото №13. Фотографії, зроблені учасниками експедиції.

Малишевське родовище

 

 

IMG_2885.JPG

 

Фото №14.Фотографії, зроблені учасниками експедиції.

Домотканські валуни

 

IMG_2890.JPG

 

Фото №15.Фотографії, зроблені учасниками експедиції.

Домотканські валуни.

 

IMG_2884.JPG

 

Фото №16.Фотографії, зроблені учасниками експедиції.

З одного боку р.Дніпро, а з іншогоДомотканські валуни.

 

 

Додаток 2

Зображення досліджуваних об’єктів (з різних джерел[6])

 

F:\мал.порда.jpeg

Рисунок №1. Малишевське родовище (титано - цирконієві руди).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток №3

 

 

G:\експедиція\Map3.bmpУмовні позначення:

 

№1 _ Геоморфологічні пам’ятки:

(Дніпровсько-Орільський заповідник, кучугури

 

       Гляціологічні пам’ятки :

№2 _ гора Калитва

 

№5 – Домотканські валуни

 

Мінералогічні пам’ятки:

№3 – Малишевське родовище

 

№4 – Кудашівські граніти

   1

 

docx
Додано
17 листопада 2018
Переглядів
444
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку