Миколаївська гімназія № __
Миколаївської міської ради
Миколаївської області
ЗАТВЕРДЖЕНО
Рішення педагогічної ради
від «__» серпня 202_ р.
ВСЕВІТНЯ ІСТОРІЯ
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДЛЯ 8 КЛАСУ
Розроблено на основі модельної програми
«Всесвітня історія. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти
(автори Пометун О. І., Ремех Т. О., Малієнко Ю. Б., Мороз П. В.).
Відповідає підручнику з Всесвітня історія для 7 класів
закладів загальної середньої освіти
(автори Олена Пометун, Ольга Дудар, Нестор Гупан – видавничий дім «Освіта»)
Укладач:
Галина САБІНА,
Вчитель історії
202_
ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ
навчальна програма для класу закладів загальної середньої освіти
Цикл: базове предметне навчання базової середньої освіти, 8 клас
Освітня галузь: громадянська та історична
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Навчальна програма предмета «Всесвітня історія» визначає орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання здобувачів освіти, зміст навчального предмета та види навчальної діяльності учнів/учениць для використання в освітньому процесі в порядку, визначеному законодавством.
Програму розроблено на основі Державного стандарту базової середньої освіти, яким визначено мету громадянської та історичної освітньої галузі – розвиток особистості учня через осмислення минулого, сучасного та зв’язків між ними, взаємодії між глобальними, загальноукраїнськими і локальними процесами; формування ідентичності громадянина України, його активної громадянської позиції на засадах демократії, патріотизму, поваги до прав і свобод людини, визнання цінності верховенства права та нетерпимості до корупції; та на основі мнп «Всесвітня історія. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Пометун О. І., Ремех Т. О., Малієнко Ю. Б., Мороз П. В.) «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 06.09.2023 № 1090)
Предмети і курс 8 класу належать до базового предметного циклу середньої освіти, що визначає їхнє місце в системі шкільної громадянської та історичної освіти та поміж інших навчальних предметів і курсів. На цьому етапі шкільного життя в учнів/учениць виникають нові мотиви учіння і моделі поведінки: бути освіченими, самостійними, зокрема й у навчанні і пошуку нових знань, які поступово стають цінністю, активно випробовувати свої сили в різних галузях знань і в різних видах діяльності, самостверджуватись в класному колективі. Це обумовлює необхідність врахування в змісті програм і в організації освітнього процесу їхніх психолого-педагогічних особливостей, поступового розширення та ускладнення історичних і громадянознавчих знань, розвитку предметних і міжпредметних умінь, урізноманітнення видів навчальної діяльності, що відбивається на вимогах до обов’язкових результатів навчання учнів/учениць.
З огляду на вищезазначене, метою навчання «Всесвітньої історії» у 8 класі, узгодженою з метою освітньої галузі, є розвиток в учнівства національної і громадянської ідентичності, патріотизму та почуття власної гідності, осмислення минулого і сучасності та зв’язків між ними, відданості цінностям українського народу.
Завдання предмета спрямовані на досягнення мети, реалізують вимоги до обов’язкових результатів навчання громадянської та історичної освітньої галузі, зазначені у Додатку 18 Державного стандарту базової середньої освіти, з урахуванням особливостей предметного циклу, зокрема відображаючи вміння і якості особистості (компетентності), які мають бути сформовані/розвинуті через активну діяльність. Вони передбачають, що наприкінці предметного циклу учень/учениця будуть здатні:
принципу поваги до людської гідності; тлумачити сутність принципів та механізмів демократії; брати участь у житті школи й громади.
Компетентнісний потенціал освітньої галузі, визначений у Додатку 17 Державного стандарту базової середньої освіти, реалізовуватиметься за рахунок комплексу ключових компетентностей, сформованих наскрізних умінь, ставлень, базових знань. У результаті опанування предмета учні/учениці мають засвоїти основні категорії і поняття, що складають логічну частину базових знань освітньої галузі. Кількість годин у пропонованій програмі відповідає рекомендованому навчальному часу, визначеному Типовою освітньою програмою (наказ Міністерства освіти і науки України № 1120 від 09 серпня 2024 року «Про внесення змін до типової освітньої програми для 5–9 класів закладів загальної середньої освіти.»).
Пріоритети змісту і структура викладання предмета
Розвиток громадянського суспільства в Україні, послідовна інтеграція української держави в систему європейських і світових цінностей та демократії потребує формування в учнів/учениць знань, навичок, ставлень та ціннісних характеристик для підтримки, захисту й просування цих ідей. У реаліях сучасного українського суспільства гостро актуалізована проблема формування національної та громадянської ідентичностей, оскільки ідентичність громадян, об’єднаних не тільки формальною належністю до однієї держави, а й спільною історичною пам’яттю, системою цінностей і смислів, є фундаментом державності. В цьому контексті історія та громадянська освіта покликані надати учням/ученицям цілеспрямований і змістовний навчальний досвід, що відображатиме історичне минуле й сучасні суспільні реалії та сприятиме розвитку відповідних якостей і компетентностей особистості.
Тому зміст історичного матеріалу в пропонованій програмі базований, зокрема, на таких пріоритетах:
Навчальна програма передбачає, що предмет «Всесвітня історія» у 8 класі викладається як окремий курс. Водночас формування/розвиток в учнів/учениць розуміння цілісності історичного процесу,
особливостей вітчизняного минулого й сьогодення неможливі без внутрішньогалузевої та міжгалузевої інтеграції змісту й діяльності учнів. Тому інтеграцію як один із ключових складників Державного стандарту базової середньої освіти і послідовної реалізації компетентнісного підходу у пропонованій програмі реалізовано за рахунок таких складників:
Громадянознавчий складник реалізується через застосування загальних категорій (держава, закон, право, суспільні відносини та ін.) та розкриття зв’язків минулого і сучасності на прикладах трансформації найважливіших явищ і процесів суспільного життя: становлення людських спільнот, держав, права, інститутів демократії, громадянства, інституту власності тощо.
Складники програми
За вимогами Типової освітньої програми пропонована навчальна програма містить результативний, змістовий і процесуальний складники, структуровані за відповідними рубриками: «Очікувані результати навчання»,
«Пропонований зміст навчального предмета», «Види навчальної діяльності».
Очікувані результати навчання зорієнтовані на формування/розвиток ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти у логічному поєднанні знаннєвого, діяльнісного й смислового компонентів.
Зміст кожного курсу складається з розділів, що містять переліки певних історичних сюжетів, не розділених на окремі уроки. Вчитель, орієнтуючись на вимоги щодо очікуваних результатів, самостійно визначає назву теми, кількість і перелік питань до кожного уроку залежно від умов організації освітнього процесу, пізнавальних можливостей окремих учнів/учениць і класу в цілому, індивідуального стилю викладання тощо.
У програмі курсу відсутня вказівка на кількість навчальних годин за розділами. У межах загальної річної кількості годин учитель самостійно визначає час для роботи над кожним розділом кожної програми, зберігаючи при цьому повноту завдань, визначених як результати і зміст навчання.
Визначення основних видів навчальної діяльності та їх повторюваність зумовлює постійне залучення дитини в активну різноманітну діяльність, що забезпечуватиме реальне досягнення запланованих програмових результатів. Кожний вид навчальної діяльності формує/розвиває компетентності й наскрізні вміння здобувачів/здобувачок освіти.
Організація навчання учнів/учениць 7-9 класів всесвітньої історії передбачає певну динаміку: оперування в кожному наступному класі більшим обсягом інформації, понять і категорій; збільшення обсягів, складності, характеру і видів джерел; урізноманітнення й ускладнення способів діяльності; підвищення ступеня самостійності дитини – від виконання завдання за докладною інструкцією вчителя до власного розв’язання навчальної проблеми.
Запропоновані програмою види навчальної діяльності носять орієнтовний характер, тобто учитель/учителька мають змогу обирати найдоцільніші з них. З урахуваннями теми, завдань, обраних технологій уроку програмою рекомендовано включати такі види діяльності учнів/учениць:
Пропоновані програмою зміст та орієнтовні види навчальної діяльності пропонують варіанти урізноманітнення організації діяльності учнів/учениць, не обмежуючи академічну свободу і творчість учителя.
Шляхи реалізації програми та особливості організації освітнього процесу
Реалізація мети і завдань предмета «Всесвітня історія» у 8 класі можлива за умови активного навчання учнів/учениць, коли вони є суб’єктами навчання: виконують творчі завдання, беруть участь у діалозі, дискусії, ставлять запитання одне одному та вчителю. Така модель навчання потребує від вчителів організації активної діяльності та самостійного дослідження учнів/учениць, врахування багатьох інтересів та інтерпретацій, варіативність думок і відповідей.
Системне застосування методів і технологій активного навчання історії як-от мозковий штурм, дискусія, рольова гра, моделювання, аналіз кейсів (випадків, реальних ситуацій суспільного життя), проєктна технологія, взаємонавчання, робота в малих групах, драматизація, портфоліо тощо має системно поєднуватися з іншими методами навчання, зокрема, із роботою з підручником, візуальними та іншими джерелами.
На уроках історії мають бути створені умови, за яких кожний учень і кожна учениця матиме змогу індивідуально чи в парі/групі дослідити історичні й суспільні явища, процеси та події, висловити власне судження чи оцінку, обґрунтувати власну позицію, поміркувати вголос, поділитися враженнями та особистим досвідом. Це потребує створення позитивної атмосфери навчання, ефективного й безпечного освітнього середовища, побудови взаємовідносин учасників освітнього процесу на партнерських засадах і взаємоповазі.
Таблиця для синхронізації курсів історії України та всесвітньої історії у 8 класі1
|
Клас |
Предмет |
Розділ навчальної програми |
|
8 клас |
Історія України/ Всесвітня історія |
Повторення. Вступ Ранньомодерна доба в історії людства та України |
|
Всесвітня історія |
Розділ 1. Великі географічні відкриття: зустріч цивілізацій. Зародження капіталістичних відносин |
|
|
Всесвітня історія |
Розділ 2. Світ ідей. Відродження. Реформація. Бароко |
|
|
Всесвітня історія |
Розділ 3. Західна і Центральна Європа в ХVІ–ХVІІ ст. |
|
|
Історія України |
Розділ 1. Українські землі у складі Речі Посполитої (XVI – перша половина XVII ст.) |
|
|
Історія України |
Розділ 2. Становлення козацтва (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) |
|
|
Історія України |
Розділ 3. Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. |
![]()
|
|
Всесвітня історія |
Розділ 4. Османська імперія. Держави Східної Європи в ХVІ – першій половині ХVІІІ ст. |
|
Історія України |
Розділ 4. Козацька Україна наприкінці 50-х років ХVІІ – на початку ХVІІІ ст. |
|
|
Всесвітня історія |
Розділ 5. Епоха Просвітництва. Початок модернізації |
|
|
Історія України |
Розділ 5. Українські землі в 20–90-х роках ХVІІІ ст. |
|
|
Всесвітня історія |
Розділ 6. Світ східних цивілізацій у ХVІ–ХVІІІ ст.(оглядово) |
|
|
Історія України/ Всесвітня історія |
Узагальнення до курсу Історія людства та України в контексті Раннього Нового часу |
|
№ |
К-сть |
Зміст теми |
Види навчальної діяльності |
Результати навчально-пізнавальної діяльності |
|
|
Вступ. Ранньомодерна доба в історії людства і України |
|||||
|
1 |
1 |
Середньовіччя та його місце в історії людства та України Періодизація Нового часу (Модерної доби) як періоду розвитку людства Особливості Раннього Нового часу (Ранньомодерної доби) в історії людства Україна в контексті Ранньомодерної епохи Історичні джерела Ранньомодерної доби |
Пошукові завдання: З’ясування понять «Новий час (Модерна доба)», «Ранній Новий час (Ранньомодерна доба)» Практичні завдання та завдання для розвитку критичного та системного мислення: Укладання синхронізованої хронологічної таблиці «Європа та Україна в Ранньомодерну добу» (початок роботи) Опрацювання карти за темою Формулювання запитань до історичних джерел Раннього Нового часу Аналіз, синтез і застосування інформації, отриманої з історичних джерел, для пояснення особливостей Нового часу Обговорення та дискусії (орієнтовні теми): У чому, на вашу думку, будуть відмінності Раннього Нового часу від Середньовіччя? Наведіть приклади. У чому особливості джерел Раннього Нового часу? |
Наводить приклади змін та неперервності в історії суспільства на прикладі Середньовіччя Називає і пояснює хронологічні межі та періодизацію Нового часу Користується історичною періодизацією для характеристики Раннього Нового часу в України Визначає риси і пояснює цілісність історичних періодів Стародавнього світу, Середньовіччя і Нового часу в політичній, економічній, соціальній, культурно-інтелектуальній сферах Характеризує види джерел з історії Раннього Нового часу та їхні особливості. Джерела з історії України Ранньомодерної епохи |
|
|
Розділ 1. ВЕЛИКІ ГЕОГРАФІЧНІ ВІДКРИТТЯ: ЗУСТРІЧ ЦИВІЛІЗАЦІЙ. ЗАРОДЖЕННЯ КАПІТАЛІСТИЧНИХ ВІДНОСИН |
|||||
|
2 |
1 |
Цивілізації доколумбової Америки. |
Називає основні події і явища епохи Великих географічних відкриттів та становлення капіталістичних відносин Називає і пояснює хронологічні межі Великих географічних відкриттів. Розташовує в хронологічній послідовності відомості з історії Великих географічних відкриттів та укладає синхроністичну таблицю |
Короткі повідомлення: Великі географічні відкриття; подорожі Христофора Колумба, Васко да Гами, Фернана Магеллана Пошукові завдання: З’ясування понять «буржуазія», «зустріч цивілізацій», «капіталізм», «колоніальна імперія», «конкіста», «мануфактура», «найманий працівник» Створення кластерів, хмарин слів Самостійний добір джерел для характеристики доколумбових цивілізацій |
|
|
3 |
1 |
Великі географічні відкриття. Виникнення колоніальних імперій. |
Позначає на карті територіальні межі доколумбових цивілізацій, перебіг Великих географічних відкриттів та об’єкти, що відображають просторове розширення впливу європейської цивілізації на світ (колонізовані європейцями землі, напрямки нових торговельних шляхів і центри світової торгівлі ХVІ–ХVІІ ст.) Відстежує і пояснює змінність і варіативність назв об’єктів історичного та географічного просторів (на прикладі епохи Великих географічних відкриттів) Використовує інформацію із суміжних галузей знань (географії, математики, природознавства) для характеристики суспільних подій, явищ, процесів епохи Великих географічних відкриттів та становлення капіталістичних відносин Наводить приклади різних тлумачень значення та наслідків Великих географічних відкриттів для корінного населення Америки Аналізує причини та наслідки дискримінації та утисків корінного населення колоніальних імперій Встановлює взаємозв’язки між подіями та явищами епохи Великих географічних відкриттів, висловлює обґрунтовані судження щодо ролі особи в минулому та сучасності |
Практичні завдання для розвитку критичного та системного мислення: Опрацювання карт/контурних карт із тем розділу Внесення відомостей до синхронізованої хронологічної таблиці «Великі географічні відкриття» Аналіз, синтез і застосування інформації, отриманої з різних історичних джерел, для пояснення передумов, причин, та наслідків Великих географічних відкриттів Формулювання суджень про внесок доколумбових цивілізацій у світову історію Творчі завдання (індивідуально, в парах/групах): Історична довідка: «Наслідки Великих географічних відкриттів для Європи та корінного населення доколумбової Америки» Історичні портрети: Христофор Колумб/ Васко да Гама / Фернан Магеллан Мистецтво доколумбових цивілізацій Есе «Один день із життя мореплавця/власника мануфактури/купця/найманого працівника/селянина» Віртуальна екскурсія містами доколумбової Америки Підготовка медіатексту на тему «Які теперішні географічні назви пов’язані з епохою Великих географічних відкриттів?» Обговорення та дискусії (орієнтовні теми): Які винаходи та науково-технічні досягнення уможливили далекі морські подорожі та нові географічні відкриття? Чому, на вашу думку, Америку не названо на честь Колумба? Як змінилися світобачення та спосіб життя мешканців Європи та Нового світу після Великих географічних |
|
|
4 |
1 |
Наслідки Великих географічних відкриттів. |
|||
|
5 |
1 |
Становлення капіталістичних відносин. |
Формулює запитання щодо наслідків діяльності людини в природі доби Раннього Нового часу Визначає вплив Великих географічних відкриттів та становлення капіталістичних відносин на світобачення, суспільне та повсякденне життя населення Європи та Нового світу Самостійно добирає інформацію для виконання завдання, аргументує свій вибір (в межах розділу) Втілює результати пізнавальної діяльності в медіа текстах на тему наслідків Великих географічних відкриттів в історії людства |
Яку роль у становленні капіталістичних відносин відігравали міста? Як конкістадори поводилися з тубільцями та їхніми пам’ятками? Що означає словосполука «зустріч цивілізацій»? Проєкти (індивідуальні/групові): Постаті доби Великих географічних відкриттів Простір впливу європейської цивілізації на світ в період Великих географічних відкриттів Зміни в світі внаслідок Великих географічних відкриттів Мандрівка цивілізаціями доколумбової Америки Сучасні країни на Американському континенті Зміни в меню європейців внаслідок Великих географічних відкриттів Нове в європейській моді внаслідок географічних відкриттів |
|
|
6 |
1 |
Урок узагальнення за розділом 1 |
|
|
|
|
Розділ 2. СВІТ ІДЕЙ. ВІДРОДЖЕННЯ. РЕФОРМАЦІЯ. БАРОКО |
|||||
|
7 |
1 |
Гуманізм. Високе Відродження. |
Короткі повідомлення: про одного з митців доби Високого Відродження та Бароко (на вибір) Пошукові завдання: З’ясування понять «бароко», «Високе Відродження», «кальвінізм», «Контрреформація», «лютеранство», «орден єзуїтів», «протестантизм», «релігійні війни», «Реформація», «секуляризація» Створення хмарин слів із тем розділу Самостійний добір джерел для характеристики митців та пам’яток культури епохи Відродження та Бароко |
Називає і пояснює дату початку Реформації в Німеччині, хронологічні межі доби Бароко і релігійних воєн у Німеччині та Франції Укладає синхроністичну таблицю, наводить приклади спільного і відмінного в історичних подіях, явищах і процесах епохи Високого Відродження, Реформації та Контрреформації в Західній Європі |
|
|
8 |
1 |
Реформація та поширення нових ідей у Європі. |
Практичні завдання для розвитку критичного та системного мислення: Опрацювання карт/контурних карт із тем розділу Внесення відомостей до синхронізованої хронологічної таблиці «Високе відродження. Реформація в Західній Європі» Аналіз, синтез і застосування інформації, отриманої з історичних джерел, для пояснення передумов, причин, та наслідків Реформації та Контрреформації Порівняння вчень Лютера та Кальвіна/католицької, лютеранської та кальвіністської церковних організацій (за критеріями, запропонованими вчителем) Формулювання суджень: Внесок епохи Відродження та Бароко у світову історію Творчі завдання (індивідуально, в парах/групах): Історична довідка: «Значення усталених слів «утопія», «донкіхотство», «боротьба з вітряками»» Історичні портрети: Мартін Лютер/Жан Кальвін/ Томас Мюнцер / Генріх Наваррський та ін. Есе «Один день із життя Леонардо да Вінчі/Ісаака Ньютона/Рене Декарта/Галілея/Миколая Коперника» Віртуальна екскурсія до пам’яток епохи Відродження (або Бароко) в Італії, Франції, Німеччині, інших країнах Уявна сторінка в соціальній мережі одного з діячів культури / науки доби Високого Відродження / Бароко в соціальній мережі (на вибір) Підготовка медіатексту на тему: «Походження та значення усталених висловів: «Мета виправдовує засоби»; «Чия влада, того й віра»; «Париж вартий меси!» Обговорення та дискусії (орієнтовні теми): |
Пояснює залежність перебігу історичних подій, явищ і процесів Реформації та Контрреформації від діяльності історичних осіб та панівних суспільних ідей Наводить приклади змін та неперервності в історії суспільства, пояснює цю взаємодію часів Високого та Реформації в Західній Європі Позначає на карті територію поширення Реформації, культурні центри Європи Раннього Нового часу, пам’ятки культури епохи Високого Відродження За самостійно визначеними критеріями добирає інформацію для виконання завдання, аргументує свій вибір Виявляє смислові зв’язки між інформацією та різними історичними джерелами епохи Відродження та Реформації в Західній Європі Формулює та висловлює судження щодо суспільних ідей часів Високого Відродження, Реформації та Контрреформації в Європі з урахуванням власного досвіду, різних видів інформації Характеризує об’єкти громадського простору епохи Високого Відродження за певними критеріями |
|
|
9 |
1 |
Контрреформація. Релігійні війни. |
|||
|
10 |
1 |
Культура бароко. Народження нової європейської науки. |
Яку людину гуманісти вважали своїм ідеалом? Чим ставлення гуманістів до людини відрізнялося від середньовічного? Чому ідеї гуманізму зародилися в Італії? Як ідеї гуманізму та культури Високого Відродження вплинули на розвиток європейської цивілізації? Яку роль відігравало меценатство в розвиткові наук і мистецтв? Чому Реформація почалася в Німеччині? Які з ідей вчення Кальвіна актуальні і нині? Якими були наслідки Реформації для церкви, людини, суспільства? Які наслідки мав для Німеччини Аугсбурзький релігійний мир? Проєкти (індивідуальні/групові): Найвідоміші пам’ятки мистецтва доби Високого Відродження/Бароко Світ природи та людей очима католика / православного / протестанта Основні ідеї Мартіна Лютера / Жана Кальвіна. Гуманістичні ідеї в літературних творах епохи Відродження (на вибір) Споруди в стилі бароко в Україні / в моєму населеному пункті Мистецькі шедеври доби Високого Відродження / Бароко в музеях України Ідеал людини доби Ренесансу / Бароко Дослідження та винаходи Леонардо Нове в європейській моді в добу Високого Відродження / Бароко Нова картина Всесвіту |
розуміння впливу історичних подій часів Високого Відродження, Реформації та Контрреформації в Європі на майбутнє Пояснює важливість заходів щодо збереження і популяризації пам’яток історії, культури та туристичних об’єктів, бере участь у таких заходах Пояснює поняття «гідність» та ідентифікує в минулому та сучасності випадки захисту та порушення гідності людини; обґрунтовує необхідність поваги до власної гідності та гідності іншої особи Визначає належність культурно- історичних пам’яток, господарських об’єктів епохи Високого відродження до географічних, етнографічних та історичних регіонів, країн Європи Розрізняє коротко- та довготривалі явища і процеси в хронологічному, географічному, людському вимірах (в межах розділу) Використовує інформацію із суміжних галузей знань (мистецтво, географія) для характеристики суспільних подій, явищ, процесів епохи Високого Відродження, Реформації, Контрреформації і сучасності Аналізує приклади вирішення конфліктних ситуацій в часи Високого Відродження, Бароко, Реформації та Контрреформації |
|
|
11 |
1 |
Урок узагальнення за розділом 2 |
|
|
|
|
Розділ 3. ЗАХІДНА І ЦЕНТРАЛЬНА ЄВРОПА В ХVІ–ХVІІІ ст. |
|||||
|
12 |
1 |
Абсолютна монархія у Франції. |
Короткі повідомлення: про одного з історичних діячів чи історичну подію Західної і Центральної Європи ХVІ–ХVІІ ст. (на вибір) Пошукові завдання: З’ясування понять «абсолютна монархія», «аристократична (шляхетська) республіка», «меркантилізм», «національно-визвольна війна», «парламентська монархія», «протекторат», «протекціонізм», «революція». Створення кластерів, хмарин слів Самостійний добір джерел для характеристики історичних діячів та подій Західної і Центральної Європи ХVІ–ХVІІІ ст. Практичні завдання для розвитку критичного та системного мислення: Опрацювання карт/контурних карт із тем розділу Внесення відомостей до синхронізованої хронологічної таблиці «Західна і Центральна Європа ХVІ–ХVІІІ ст.» Аналіз, синтез і застосування інформації, отриманої з історичних джерел, для пояснення передумов, причин та наслідків Люблінської унії, релігійних війн у Франції, національно-визвольної війни в Нідерландах, Англійської революції; передумов утвердження абсолютизму в європейських державах, формування ранньомодерної системи державної влади в Речі Посполитій Порівняння релігійної політики Генріха IV (Франція) та Єлизавети І (Англія)/ політики меркантилізму і протекціонізму (за критеріями, запропонованими вчителем) Творчі завдання (індивідуально, в парах/групах): Історичні портрети: Генріх IV, Луї XIV, Кардинал Рішельє, Карл V, Генріх VIII, Єлизавета І, Карл I Стюарт, Олівер Кромвель, Ян ІІ Собеський (на вибір) Есе «Один день із життя історичного діяча/бюргера/селянина Західної і Центральної Європи ХVІ–ХVІІІ ст.» Уявна віртуальна екскурсія містами Західної і Центральної Європи ХVІ–ХVІІІ ст./до Версальського палацу Уявна сторінку одного з історичних діячів Західної і Центральної Європи ХVІ–ХVІІ ст. в соціальній мережі (на вибір) Підготовка медіатексту на тему: «Френсис Дрейк – рицар та пірат» Походження та значення усталених висловів (на вибір): «У мене не було ворогів, окрім ворогів держави»; «Держава – це я!»; ««Імперія, над якою ніколи не заходить сонце»; «Вівці з’їли людей»; «Війна годує війну» Обговорення та дискусії (орієнтовні теми): Чому Луї XIV називали «король-сонце»? Чому Іспанію називали «цитаделлю» католицизму? У чому особливості австрійського абсолютизму? Що означав вислів «Хай інші ведуть війни, а ти, |
Демонструє знання перебігу подій, явищ, процесів Західної і Центральної Європи в ХVІ–ХVІІІ ст. Називає дати укладення Люблінської унії, Вестфальського миру, час підписання Утрехтської уній, Нантського едикту Називає і пояснює хронологічні межі часу національно-визвольної війни в Нідерландах, революції в Англії, Тридцятилітньої війни. Укладає синхроністичну таблицю, наводить приклади спільного і відмінного в історичних подіях, явищах і процесах Західної і Центральної Європи в ХVІ–ХVІІ ст. Пояснює залежність перебігу історичних подій, явищ і процесів в у Західній і Центральній Європі в ХVІ–ХVІІ ст. від людських вчинків та панівних суспільних ідей Пояснює причини і приводи, результати і наслідки історичних подій, явищ, процесів у Західній і Центральній Європі в ХVІ–ХVІІІ ст., використовуючи відповідні поняття і терміни (в межах розділу) Пояснює передумови утвердження абсолютизму в європейських державах, формування ранньомодерної системи державної влади в Речі Посполитій Визначає критерії змін у житті суспільства Західної і Центральної Європи в ХVІ–ХVІІ ст. (з допомогою вчителя) Наводить приклади змін та неперервності в історії Західної і Центральної Європи в ХVІ–ХVІІ ст., пояснює цю взаємодію (в межах розділу) Пояснює роль міського патриціату та дворянства в управлінні містами- республіками; шляхти в управлінні Річчю Посполитою Пов’язує історичні факти та артефакти Західної і Центральної Європи ХVІ–ХVІІ ст. з географічним простором Позначає на карті територію національних держав Західної і Центральної Європи в ХVІ–ХVІІ ст., регіони поширення католицизму, протестантизму і православ’я; території абсолютних монархій і республік, що існували в XVІ–XVІІІ ст. За самостійно визначеними критеріями явищ, процесів Західної і Центральної Європи в ХVІ–ХVІІІ ст. для виконання завдання, аргументує свій вибір Встановлює вид, час і місце появи, призначення і авторство історичного джерела Західної і Центральної Європи ХVІ–ХVІІ ст. Формулює та висловлює судження щодо ролі державних діячів XVІ–XVІІІ ст. Армана-Жана дю Плессі де Рішельє, Вільгельма І Оранського, Єлизавети І, Жана-Батиста Коль-бера, Карла V, Луї XIV, Олівера Кромвеля з урахуванням власного досвіду, різних видів інформації Створює власний інтелектуальний продукт з аналізу та характеристики подій, явищ, процесів, діяльності історичних подій Західної і Центральної Європи в ХVІ–ХVІІІ ст., дотримуючись засад академічної доброчесності Висуває гіпотези на основі знань і розуміння стосовно впливу історичних подій Західної і Центральної Європи в ХVІ–ХVІІ ст. на майбутнє (на прикладах Національно-визвольної війни в Нідерландах та Англійської революції) Описує, аналізує, оцінює різні інтерпретації історичних подій, явищ, процесів, діяльності історичних осіб Західної і Центральної Європи в ХVІ– ХVІІ ст. |
|
|
13 |
1 |
Габсбурги та їхні володіння. Національно- визвольна війна в Нідерландах (1568–1648 рр.). |
|||
|
14 |
1 |
Англія в ХVІ–ХVІІІ ст. |
|||
|
15 |
1 |
Англійська революція. |
|||
|
16 |
1 |
Річ Посполита в ХVІ – на початку ХVІІІ ст. |
|||
|
17 |
1 |
Тридцятилітня війна 1618–1648 рр. Вестфальська система |
|||
|
18 |
1 |
Урок узагальнення за розділом 3 |
|||
|
Розділ 4. ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ. ДЕРЖАВИ СХІДНОЇ ЄВРОПИ В ХVІ–ХVІІІ ст. |
|||||
|
19 |
1 |
Османська імперія в ХVІ–ХVІІІ ст. Народи Південно-Східної Європи під владою турків-османів. |
Короткі повідомлення: про одного з історичних діячів чи історичну подію Османської імперії та держав Східної Європи в ХVІ– ХVІІІ ст. (на вибір) Пошукові завдання: З’ясування понять «Земський собор», «опричнина, «Росія», «самодержавство (абсолютизм)» Створення хмарин слів Самостійний добір джерел для характеристики історичних діячів та подій Османської імперії та держав Східної Європи в ХVІ–ХVІІІ ст. Практичні завдання для розвитку критичного та системного мислення: Опрацювання карт/контурних карт із тем розділу Внесення відомостей до синхронізованої хронологічної таблиці «Османська імперія та держави Східної Європи в ХVІ–ХVІІІ ст.» Аналіз, синтез і застосування інформації, отриманої з історичних джерел, для пояснення османських завоювань в Європі, московської/російської воєнної експансії в Східній Європі, Північної війни Порівняння систем управління Кримського ханства й Османської імперії; розвитку Московського царства / Російської імперії з розвитком Англії (за критеріями, запропонованими вчителем) Творчі завдання (індивідуально, в парах/групах): Історичні портрети (на вибір): Сулейман І Пишний, Іван IV Грозний, Олексій Михайлович, Петро I Есе «Один день із життя історичного діяча/міщанина/селянина Османської імперії або держав Східної Європи в ХVІ–ХVІІІ ст.» Уявна віртуальна екскурсія пам’ятками кримськотатарської культури/містами Османської імперії та держав Східної Європи в ХVІ–ХVІІІ ст. Уявна сторінка в соціальних мережах одного з історичних діячів Османської імперії та держав Східної Європи в ХVІ–ХVІІІ ст. в соціальній мережі (на вибір учня/учениці) Підготовка медіатексту на тему: «За що шанують віденці Юрія-Франц Кульчицького та як увічнено його пам’ять» Обговорення та дискусії (орієнтовні теми): Чому європейці століттями не могли здолати османську експансію? Чому добу правління Сулеймана Пишного досі вважають «золотою добою» в історії Туреччини? Чому державу османів ХVІ-ХVІІ ст. називають імперією? Яку роль відігравали яничари в османському суспільстві? Чим можна пояснити, що європейці називали Сулеймана І «Пишним» та «Великим», а турки – Законодавцем та «Сулейман ель-Кануні»? Чим державний устрій Московії відрізнявся від устрою західноєвропейських держав? Що було спільного? Якими були взаємини українських козаків з Османською імперією? Як складалися відносини кримських татар і українського козацтва? Чому царя Івана IV прозвали Грозним? У чому була суперечність реформ Петра І? Як Московське царство «перетворилося» в Російську імперію? Які наслідки мала політики російських самодержців для України? |
Демонструє знання перебігу подій, явищ, процесів в Османській імперії, державах Східної Європи в ХVІ–ХVІІІ ст. Називає дати облоги Відня, проголошення Московського царства Російською імперією Називає і пояснює хронологічні межі Північної війни Укладає синхроністичну таблицю, наводить приклади спільного і відмінного в історичних подіях, явищах і процесах Османської імперії та держав Східної Європи в ХVІ–ХVІІІ ст. Пояснює залежність перебігу історичних подій, явищ і процесів в Османській імперії та державах Східної Європи в ХVІ–ХVІІІ ст. від діяльності історичних осіб та панівних суспільних ідей Висловлює обґрунтовані судження щодо ролі історичних осіб в історії Османської імперії та держав Східної Європи в ХVІ– ХVІІІ ст. Пояснює причини і приводи, результати і наслідки османських завоювань в Європі, московської/російської воєнної експансії в Східній Європі, Північної війни. Визначає критерії змін у житті суспільств Османської імперії та Східної Європи в ХVІ–ХVІІІ ст. (з допомогою вчителя) Наводить приклади змін танеперервності в історії суспільств Османської імперії та держав Східної Європи в ХVІ–ХVІІІ ст., пояснює їх взаємодію (в межах розділу) Пов’язує історичні факти та артефакти Османської імперії та держав Східної Європи в ХVІ–ХVІІІ ст. з географічним простором Позначає на карті територіальні надбання і втрати Османської імперії, Московського царства/Російської імперії в XVI–XVIIІ ст. За самостійно визначеними критеріями добирає інформацію для виконання завдання, аргументує свій вибір (в межах розділу) Формулює та висловлює судження про політику Івана IV Грозного, Олексія Михайловича, Петра I, Сулеймана Пишного з урахуванням власного досвіду, різних видів інформації Створює власний інтелектуальний продукт з історії Османської імперії та держав Східної Європи в ХVІ–ХVІІІ ст., дотримуючись засад академічної доброчесності Формулює запитання стосовно взаємодії суспільно-історичних подій, явищ, процесів, діяльності історичних осіб Османської імперії та держав Східної Європи в ХVІ–ХVІІІ ст., робить припущення щодо їх впливу на тогочасне інтерпретації історичних подій, явищ, процесів, діяльності історичних осіб Османської імперії та держав Східної Європи в ХVІ–ХVІІІ ст. Пояснює на прикладах відмінності між суспільними системами, характеризує стабільний та нестабільний стани історичних спільнот, пояснює причини цих станів (в межах розділу) Пояснює і наводить приклади єдності, розмаїття і багатовимірності в державах Східної Європи та в Османській імперії ХVІ–ХVІІІ ст. та їх впливу на сучасність Формулює і аргументовано висловлює власну думку, відстоює її в дискусії стосовно історичних подій, явищ, процесів, діяльності історичних діячів в Османській імперії та державах Східної Європи в ХVІ–ХVІІІ ст. |
|
|
20 |
1 |
Кримське ханство. |
|||
|
21 |
1 |
Московське царство в XVI–XVII ст.. |
|||
|
22 |
1 |
Проголошення Російської імперії |
|||
|
23 |
1 |
Урок узагальнення за розділом 4 |
|||
|
Розділ 5. ЕПОХА ПРОСВІТНИЦТВА. ПОЧАТОК МОДЕРНІЗАЦІЇ |
|||||
|
24 |
1 |
Просвітництво. |
Короткі повідомлення: про одного з історичних діячів чи історичну подію епохи Просвітництва (на вибір) Пошукові завдання: З’ясування понять «енциклопедисти», «індустріальна (промислова) революція», «класицизм», «масонство», «освічений абсолютизм», «Просвітництво». Російська імперія в другій половині XVIII ст. Міжнародні відносини Поділи Речі Посполитої. Доля українських земель Колонії Великої Британії в Північній Америці. Війна за незалежність. Утворення Сполучених Штатів Америки (США). Конституція США Розвиток конституційної думки в Україні, Франції та СШАСтворення кластерів, хмарин слів Самостійний добір джерел для характеристики історичних діячів та подій епохи Просвітництва Практичні завдання для розвитку критичного та системного мислення: Опрацювання карт/контурних карт із тем розділу Внесення відомостей до синхронізованої хронологічної таблиці «епоха Просвітництва» Аналіз, синтез і застосування інформації, отриманої з історичних джерел для пояснення причин та наслідків реформ: Марії-Терезії та Йосифа ІІ (Австрійська монархія), зокрема для українських земель, Фрідріха ІІ (Пруссія), Катерини ІІ (Російська імперія), причин розгортання війни за незалежність, утворення США; визначення змін в повсякденному житті різних верств населення країн Західної Європи у ХVІІІ ст., що стали наслідком індустріальної революції, поширення ідей Просвітництва Порівняння фабрики та мануфактури/ ідей Просвітництва та гуманізму/ розвитку Пруссії та Англії в добу Просвітництва (за критеріями запропонованими вчителем/учителькою). Творчі завдання (індивідуально, в парах/групах): Історичні портрети (на вибір): Марія-Терезія, Йосиф ІІ, Бенджамін Франклін, Джордж Вашингтон, Тадеуш Костюшко Есе «Один день із життя історичного діяча/бюргера/селянина епохи Просвітництва» Уявна віртуальна екскурсія містами Європи епохи Просвітництва/до Версальського палацу Уявна сторінка одного з історичних епохи Просвітництва в соціальній мережі (на вибір) Підготовка медіатексту на тему (на вибір): |
Демонструє знання перебігу подій, явищ, процесів у часі в межах епохи Просвітництва Називає дати ухвалення Декларації незалежності США та Конституції США. Називає і пояснює хронологічні межі доби Просвітництва та війни занезалежність США Укладає синхроністичну таблицю, наводить приклади спільного і відмінного в історичних подіях, явищах і процесах епохи Просвітництва Пояснює залежність перебігу історичних подій, явищ і процесів в епоху Просвітництва від панівних суспільних ідей Висловлює обґрунтовані судження щодо ролі особи в епоху Просвітництва та сучасності Пояснює причини, результати і наслідки реформ: Марії-Терезії та Йосифа ІІ (Австрійська монархія), зокрема для українських теренів, Фрідріха ІІ (Пруссія), Катерини ІІ (Російська імперія); причини розгортання війни за незалежність і утворення США. Визначає критерії змін у в повсякденному житті європейців протягом ХVІІІ ст., що стали наслідком індустріальної революції, поширення ідей Просвітництва (з допомогою вчителя) Пов’язує історичні факти та артефакти епохи Просвітництва з географічним простором Позначає на карті нові держави (зокрема США) й територіальні надбання/втрати Великої Британії, Пруссії, Австрійської монархії, Російської імперії в другійПеретворює інформацію з історичних та географічних карт, іншого умовно- графічного матеріалу в текстову форму і навпаки Характеризує діяльність людини у природно-географічному середовищі в період початку індустріальної (промислової) революції, наводить приклади впливу людини на природу в минулому і сьогоденні Визначає вплив індустріальної революції на зміни в структурі економіки і соціальній структурі суспільства, на рівень життя людей та інші аспекти повсякденного життя Формулює та висловлює судження про політику Бенджаміна Франкліна, Джорджа Вашингтона, Тадеуша Костюшка, Катерини ІІ з урахуванням власного досвіду, різних видів інформації Створює власний інтелектуальний продукт про історичні події, явища, процеси, діяльність історичних осіб в Османській імперії та державах Східної Європи в ХVІ–ХVІІІ ст. , дотримуючись засад академічної доброчесності Формулює запитання стосовно взаємодії суспільно-історичних подій, явищ, процесів, діяльності людей в епоху Просвітництва, робить припущення щодо |
|
|
25 |
1 |
Індустріальна (промислова) революція та її вплив на суспільне життя. |
|||
|
26 |
1 |
Освічений абсолютизм. Королівство Пруссія. Володіння австрійських Габсбургів. |
|||
|
27 |
1 |
Російська імперія в другій половині XVIII ст. |
|||
|
28 |
|
Міжнародні відносини. Поділи Речі Посполитої. |
|||
|
29 |
|
Колонії Великої Британії в Північній Америці. Війна за незалежність США (1775–1783 рр.). |
|||
|
30 |
|
Узагальнюємо знання й уміння за розділом 5 |
|||
|
Розділ 6. СВІТ СХІДНИХ ЦИВІЛІЗАЦІЙ У ХVІ–ХVІІІ ст. (оглядово) |
|||||
|
31 |
1 |
Держава Великих Моголів в Індії. Перське царство. |
Пошукові завдання: З’ясування понять «політика самоізоляції», «сьоґунат» Створення кластерів, хмарин слів Самостійний добір джерел для характеристики історичних діячів та подій Східного світу в ХVІ– ХVІІІ ст. Практичні завдання для розвитку критичного та системного мислення: Опрацювання карт/контурних карт з тем розділу Внесення відомостей до синхронізованої хронологічної таблиці «Східний світ у ХVІ–ХVІІІ ст.» Аналіз, синтез і застосування інформації, отриманої з історичних джерел, для пояснення особливостей історичного розвитку та культур народів Сходу у ХVІ–ХVІІІ ст., їх взаємин з країнами Європи Творчі завдання (індивідуально, в парах/групах): Історичні портрети (на вибір): Токугава Ієясу, Аббас I, Бабур, Акбар Есе «Один день із життя правителя/мешканця держави Сходу у ХVІ–ХVІІІ ст.» (на вибір) Уявна віртуальна екскурсія містами та архітектурними пам’ятками цивілізацій Сходу ХVІ– ХVІІІ ст. Уявна сторінка одного з історичних діячів Східного Світу ХVІ–ХVІІІ ст. в соціальній мережі (на вибір) Підготовка медіатексту на тему (на вибір): «Традиційні церемонії Китаю» Уявна виставка мистецьких творів країн Сходу ХVІ – ХVІІІ ст. Обговорення та дискусії (орієнтовні теми): Якими були особливості розвитку держав Сходу в |
Укладає синхроністичну таблицю, наводить приклади спільного і відмінного в історичних подіях, явищах і процесах Індії, Китаю, Японії та Персії у ХVІ–ХVІІІ ст. Наводить приклади змін та неперервності в історії суспільств Індії, Китаю, Японії та Персії у ХVІ–ХVІІІ ст., пояснює цю взаємодію (в межах розділу) Пов’язує історичні факти та артефакти з географічним простором Позначає на карті території Індії, Персії, Китаю, Японії у ХVІ–ХVІІІ ст. Визначає особливості культур народів Сходу у ХVІ–ХVІІІ ст. Формулює та висловлює судження про традиційний характер чотирьох найбільших цивілізацій Сходу, що розвивалися в Ранній Новий час – індійської, ісламської, китайської та японської – з урахуванням власного досвіду, різних видів інформації Пояснює особливості країн Сходу у ХVІ– ХVІІІ ст. Пояснює і наводить приклади єдності, розмаїття і багатовимірності країн Сходу у ХVІ–ХVІІІ ст. та їх впливу на сучасність Формулює і аргументовано висловлює власну думку, відстоює її в дискусії |
|
|
32 |
1 |
Китай і Японія в XVI–XVIII ст. |
|||
|
33 |
1 |
Узагальнюємо знання й уміння за розділом 5 |
|||
|
34 |
1 |
Інтегроване узагальнення до курсу. |
|
|
|
|
35 |
|
Узагальнення основних тенденцій розвитку України в
|
сучасність Пояснює взаємопов’язаність і взаємозалежність процесів господарського, соціального, політичного і культурного життя козацької України та європейських суспільств Встановлює цивілізаційні здобутки українського суспільства Ранньомодерної доби Визначає внесок українського суспільства ХVІ – ХVІІІ ст. в загальноєвропейську культурну спадщину Зіставляє і порівнює типові процеси і явища європейської та української історії Раннього Нового часу Оцінює роль козацтва в історії України джерел та з урахуванням гуманістичних цінностей Ранньомодерну добу Порівняння типових процесів і явищ європейської та української історії Раннього Нового часу Творчі завдання (індивідуально, у парах/групах): Підготовка та представлення презентацій, описів цивілізаційних здобутків українського суспільства Ранньомодерної доби Есе: Як я оцінюю роль козацтва в історії України Складання переліку медіа ресурсів про Козацьку добу Обговорення та дискусії |
Інтегроване узагальнення до курсу. (орієнтовні теми): У чому особливості Раннього Нового часу в історії Європи та України? Які є особливості культури народів Європи, Америки та Азії наприкінці ХVІІІ – початку ХХ ст.? Чому українські землі були розділені між сусідніми державами? Які це наслідки це мало для їхнього розвитку? Як процеси модернізації вплинули на розвиток українського суспільства? |
|
Прикінцева частина
Оцінювання навчальних результатів учнів/учениць з предмета «Всесвітня історія»
Оцінювання – це вимірювання навчальних досягнень тих, хто навчаються, тобто порівняння і встановлення співвідношення того, що учень/учениця знає та вміє, до того, що він/вона має знати й уміти на певний момент навчання відповідно до навчальної програми.
Основою оцінювання здобувачів освіти є передбачені навчальною програмою очікувані результати їхньої навчальної діяльності або складники ключових компетентностей і наскрізних умінь, що мають формуватися/розвиватися під час навчання, а саме: мінімальний обсяг знань, обов’язковий для засвоєння учнем/ученицею відповідно до його/її індивідуального розвитку та пізнавальних можливостей; основні вміння та навички, формування/розвиток яких передбачено програмою; формування ціннісного ставлення учня/учениці до історичних і суспільно значущих явищ, процесів і подій, що досліджуються ним/нею.
Діяльність учителя з оцінювання учнів/учениць має здійснюватися шляхом поточного (формувального) і підсумкового оцінювання. Поточне формувальне оцінювання учнів під час уроку передбачає дотримання вчителем
таких етапів (кроків): 1) формулювання вчителем (разом з учнями) очікуваних результатів уроку; 2) визначення вчителем (разом з учнями) критеріїв і показників оцінювання; 3) обрання стратегій, процедур та шкали оцінювання; 4) виконання оцінювання вчителем та/або самооцінювання/взаємооцінювання учнів/учениць.
Підсумкове оцінювання дає змогу перевіряти й оцінювати результати роботи учнів/учениць: 1) по закінченні засвоєння матеріалу розділу програми; 2) наприкінці семестру; 3) по закінченні навчального року. Оцінка результатів навчання учнів/учениць може бути якісною (виражається вербально) та кількісною (позначається балами).
При оцінюванні досягнень програмових очікуваних результатів учнів/учениць 8 класу із всесвітньої історії вчитель має враховувати: логічність і обґрунтованість, осмисленість, глибину, гнучкість, дієвість, системність, узагальненість міркувань учня/учениці, рівень сформованості загальнонавчальних та предметних умінь і навичок, рівень володіння наскрізними вміннями й рівень сформованості ключових компетентностей.
Орієнтирами для вчителя в оцінюванні учнів/учениць виступають обов’язкові результати навчання історії та громадянської освіти, передбачені Державним стандартом базової середньої освіти. В освітній програмі закладу освіти вони можуть бути конкретизовані для зручності формувального оцінювання проміжних результатів.
Оцінювання має бути відкритим для учнів/учениць. Учителю слід інформувати учнів про очікувані результати, показники (критерії), цілі, стратегії, методи та шкалу оцінювання. Це сприятиме свідомій і сумлінній роботі учнів/учениць на уроках і вдома, адже вони знатимуть, чого від них очікує вчитель та як він визначатиме оцінку їхньої роботи.
ЗАГАЛЬНІ КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ
оцінювання результатів навчання здобувачів освіти
відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти
|
Рівень |
Бал |
Загальна характеристика |
|
П о ч а т к о в и й |
1 |
Учень /учениця:
|
|
2 |
Учень / учениця:
|
|
|
3 |
Учень / учениця:
|
|
|
С е р е д н і й |
4 |
Учень / учениця:
|
|
5 |
Учень /учениця:
|
|
|
6 |
Учень / учениця:
|
|
|
Д о с т а т н і й |
7 |
Учень / учениця:
|
|
8 |
Учень / учениця:
|
|
|
9 |
Учень /учениця:
|
|
|
В и с о к и й |
10 |
Учень / учениця:
|
|
11 |
Учень / учениця:
|
|
|
12 |
Учень / учениця:
|
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ
за групами результатів навчання громадянської та історичної освітньої галузі
|
Бал |
Група 1. Орієнтується в історичному часі та просторі, виявляє взаємозв’язки подій і явищ |
Група 2. Працює з інформацією історичного та суспільствознавчого змісту |
Група 3. Виявляє здатність до співпраці, толерантність, громадянську позицію |
|
1 |
Учень/учениця: сприймає і розпізнає інформацію щодо історичного часу і простору, отриману від учителя (інших осіб); відповідає на прості запитання. |
Учень/учениця: сприймає і розпізнає інформацію історичного / суспільствознавчого змісту, отриману від учителя (інших осіб); відповідає на прості запитання за змістом почутого / прочитаного. |
Учень/учениця: передає інформацію, намагається висловлювати свої думки, використовуючи короткі однотипні фрази; відповідає на прості запитання щодо України та спільноти, у якій живе.
|
|
2 |
Учень/учениця: виконує прості навчальні дії з хронологією та історичною картою за наданим зразком із допомогою вчителя; |
Учень/учениця: відтворює незначну частину' інформації історичного / суспільствознавчого змісту, отриману від учителя або із запропонованих джерел; знаходить у почутому/прочитаному часткові відповіді на прості запитання; використовує прості однотипні фрази.
|
Учень/учениця: комунікує з іншими за потреби, використовує прості однотипні фрази; переповідає певні відомості щодо України та спільноти, у якій живе. |
|
3 |
Учень/учениця: відтворює частину інформації щодо історичного часу і простору, отриману від учителя або із запропонованих джерел; знаходить у почутому/прочитаному часткові відповіді на запитання; виконує завдання/навчальні дії за наданим зразком із допомогою вчителя |
Учень/учениця: відтворює частину історичної/ суспільствознавчої інформації, отриманої від учителя або із запропонованих джерел; знаходить у почутому/прочитаному часткові відповіді на запитання різного типу; висловлює свої думки простими фразами/ реченнями. |
Учень/учениця: спілкується з іншими у випадку, якщо вони ініціюють комунікацію; відтворює відомості про Україну та спільноту, у якій живе; епізодично бере участь у груповій взаємодії, окремих колективних заходах за пропозицією вчителя. |
|
4 |
Учень/учениця: відтворює за зразком основну інформацію щодо історичного часу і простору отриману із запропонованих джерел; виконує завдання /навчальні дії за зразком під керівництвом учителя; надає пояснення у межах запропонованої теми. |
Учень/учениця: відтворює за зразком основну історичну/суспільствознавчу інформацію, отриману із запропонованих джерел; висловлює свої думки, використовуючи отриману інформацію; пояснює окремі поняття/терміни; використовує прості фрази/речення. |
Учень/учениця: підтримує спілкування в межах запропонованої теми; відтворює інформацію про Україну та спільноти, в яких живе, за зразком; долучається до роботи в групі, виконує призначені обов'язки, бере участь в окремих колективних заходах за пропозицією вчителя. |
|
5 |
Учень/учениця: застосовує частково основну інформацію щодо історичного часу і простору, отриману від учителя або із запропонованих джерел, для виконання навчальних завдань; знаходить у почутому/прочитаному відповіді на прості запитання; може пояснити основні поняття / явища /навчальні дії; виконує навчальні дії за запропонованим алгоритмом, за потреби звертаючись по допомогу; визначає причини та наслідки подій з допомогою вчителя. |
Учень/учениця: застосовує частково основну історичну / суспільствознавчу інформацію, отриману від учителя або Із запропонованих джерел для виконання навчальних завдань; знаходить у почутому/прочитаному відповіді на прості запитання; пояснює основні поняття, називає історичні / суспільні явища і процеси. |
Учень/учениця: спілкується з іншими за власної ініціативи; характеризує свою приналежність до України та спільноти, у яких живе; виконує завдання в групі відповідно до своєї ролі, бере участь в окремих колективних заходах, проектах за пропозицією інших. |
|
6 |
Учень/учениця: застосовує інформацію щодо історичного часу і простору, отриману від учителя або із запропонованих джерел для виконання навчальних завдань; пояснює основні поняття, наводить прості приклади; виконує навчальні дії з хронологією і картами різних типів за запропонованим алгоритмом самостійно. |
Учень/учениця: застосовує історичну / суспільствознавчу інформацію, отриману від учителя або із запропонованих джерел для виконання навчальних завдань; розуміє і пояснює основні поняття, явища і процеси та ілюструє простими прикладами, пояснює навчальні дії з інформацією. |
Учень/учениця: долучається до обговорення змодельованих ситуацій та / або суспільно значущих проблем; характеризує свою приналежність до України та спільноти, у яких живе; виконує спільне завдання в групі відповідно до визначених обов’язків та своєї ролі, розпізнає проблемні ситуації’ та висловлює припущення щодо розв’язання їх з допомогою вчителя, бере участь в колективних заходах, проектах.
|
|
7 |
Учень/учениця: знаходить на карті та в документі потрібну інформацію щодо історичного часу І простору для виконання навчальних завдань; відповідає на окремі запитання за опрацьованою інформацією; перетворює один вид інформації в інший за зразком; розпізнає проблемні ситуації і висловлює припущення щодо розв’язання 'їх Із допомогою вчителя; наводить окремі аргументи й приклади на підтвердження висловленої думки; виконує репродуктивні й частково-пошукові види навчальної діяльності за запропонованим алгоритмом.
|
Учень/учениця: знаходить у запропонованих історичних / суспільствознавчих джерелах потрібну Інформацію для виконання навчальних завдань; відповідає на окремі запитання за опрацьованою інформацією; перетворює один вид інформації в інший за зразком; наводить окремі аргументи й приклади на підтвердження висловленої думки. |
Учень/учениця: конструктивно обговорює змодельовані ситуації та/або суспільно значущі проблеми; розпізнає проблемні ситуації' в спільноті, у якій живе, класі, школі, висловлює окремі пропозиції щодо способів розв’язання суспільно значущих проблем, спираючись на ідеї інших; конструктивно співпрацює в групі, виконуючи різні ролі, висловлює окремі ідеї щодо проектів І заходів у школі, класі з опосередкованою допомогою вчителя |
|
8 |
Учень/учениця; аналізує інформацію щодо історичного часу і простору, отриману з обраних джерел; групує інформацію з різних джерел за заданою ознакою; вирізняє проблемні ситуації та розв'язує їх відомими способами з опосередкованою допомогою вчителя; виконує окремі пошукові, дослідницькі та/або творчі навчальні дії, зіставляє, порівнює та пояснює опрацьовану інформацію, відповідає на запитання і ставить запитання щодо неї; перетворює один вид інформації в інший; наводить певні аргументи.
|
Учень/учениця: аналізує історичну/суспільствознавчу інформацію, отриману з обраних джерел, групує її за заданою ознакою; вирізняє проблемні ситуації в минулому й сьогоденні в різних видах джерел; перетворює один вид інформації в інший; наводить певні аргументи, приклади на підтвердження висловленої думки / позиції; виконує окремі пошукові, дослідницькі та/або творчі навчальні дії, розв’язує проблемні ситуації за алгоритмом, відомими / запропонованими способами. |
Учень/учениця: конструктивно обговорює змодельовані ситуації та/або суспільно значущі проблеми, надає підтримку іншим через поставлені запитання; комунікує з приводу вирішення проблемних ситуацій у різних спільнотах, висловлює пропозиції щодо способів їх розв’язання; висловлює ідеї щодо проектів і заходів у школі, класі з опосередкованою допомогою інших осіб; активно співпрацює з іншими, при їх реалізації. |
|
9 |
Учень/учениця: аналізує інформацію щодо історичного часу і простору, отриману з різних джерел; вирізняє проблемні ситуації; добирає прийнятний із запропонованих спосіб для її унаочнення й візуалізації; наводить аргументи та доречні приклади щодо висловленої думки; виконує пошукові (дослідницькі) та творчі завдання за допомогою різних джерел; розв’язує проблемні ситуації засвоєними раніше способами, пропонує нові способи розв’язання з опосередкованою допомогою вчителя.
|
Учень/учениця: аналізує історичну/суспільствознавчу інформацію, отриману з різних джерел; вирізняє проблемні ситуації в минулому й сьогоденні, добирає прийнятний із запропонованих спосіб для 'їх унаочнення й візуалізації;. розв’язує проблемні ситуації історичного / суспільного змісту засвоєними раніше способами, пропонує нові способи розв’язання з опосередкованою допомогою вчителя; наводить аргументи та доречні приклади щодо висловленої думки / позиції; виконує пошукові (дослідницькі) та творчі завдання. |
Учень/учениця: ініціює спілкування щодо змодельованої ситуації та/або суспільно значущої проблеми, надає інформацію і наводить аргументи; описує проблемні ситуації у різних спільнотах засвоєними раніше способами, пропонує нові способи розв’язання з опосередкованою допомогою інших; активно співпрацює в групі, визначає свої завдання, висловлює окремі ідеї для заходів і проектів. |
|
10 |
Учень/учениця: виокремлює й аналізує сутнісну інформацію щодо історичного часу і простору, отриману із різних самостійно вибраних джерел; застосовує здобуті знання й практичні вміння в різних навчальних ситуаціях; здійснює різні види діяльності, пропонує кілька способів розв’язання проблемної ситуації самостійно, у парі або групі. |
Учень/учениця: виокремлює й аналізує сутнісну історичну/суспільствознавчу інформацію, отриману із різних самостійно вибраних джерел; оцінює ЇЇ за заданими критеріями; встановлює логічні зв’язки між історичними У суспільними подіями, явищами, процесами; за самостійно визначеними критеріями вирізняє проблемні ситуації в минулому й сьогоденні, пропонує кілька способів їх розв’язання; застосовує здобуті знання й практичні вміння в різних навчальних ситуаціях.
|
Учень/учениця: розвиває ідеї/думки учасників спілкування щодо змодельованої ситуації та/або суспільно значущої проблеми, розглядаючи різні сторони проблеми, підтримує інших та залучає їх до взаємодії; висловлює нові ідеї/пропозиції щодо способів розв’язання суспільно значущих проблем; виконує / бере на себе різні ролі під час групової взаємодії та реалізації проектів; пропонує ідеї для проектів і заходів. |
|
11 |
Учень/учениця: узагальнює інформацію щодо історичного часу І простору, отриману з різних джерел, оцінює її за визначеними критеріями; знаходить інформацію й аналізує її; висловлює власну позицію, аргументує її, робить висновки; виявляє причинно-наслідкові зв’язки між історичними та суспільно значущими подіями, явищами, процесами та визначає взаємопов’язані та взаємозалежні події, явища, процеси в житті суспільства; застосовує здобуті знання й практичні вміння в нестандартних ситуаціях; здійснює різні види діяльності, аналізує власні навчальні дії самостійно, у парі або групі. |
Учень/учениця: знаходить й аналізує сутнісну історичну/суспільствознавчу, отриману із різних джерел; формулює виявлені проблеми в минулому й сьогоденні, оцінює історичну / суспільну інформацію за самостійно обраними критеріями; характеризує логічні зв’язки між подіями, явищами, процесами; застосовує здобуті знання й практичні вміння в навчальних стандартних і нестандартних ситуаціях. |
Учень/учениця: моделює ситуації та/або пропонує суспільно значущі теми для обговорення, виступає посередником у спілкуванні; ініціює пропозиції, пропонує варіанти для розв'язання суспільно значущих проблем; ініціює співпрацю та залучає інших до реалізації заходів та проектів. |
|
12 |
Учень/учениця: застосовує здобуті знання й практичні вміння щодо історичного часу і простору, усвідомлює ризики і прогнозує наслідки; здійснює різні види діяльності самостійно, в парі або групі; аналізує власні навчальні дії, планує свій подальший навчальний поступ; розкриває взаємозв’язки та .тяглість суспільного розвитку. |
Учень/учениця: відбирає й аналізує сутнісну історичну/суспільствознавчу інформацію, отриману із різних самостійно вибраних джерел; формулює й зіставляє виявлені проблеми в минулому й сьогоденні, оцінює інформацію за самостійно обраними алгоригмом/критеріями; встановлює причинно-наслідковий зв'язок між історичними / суспільними подіями, явищами, процесами; застосовує здобуті знання й практичні вміння, усвідомлює ризики і прогнозує наслідки. |
Учень/учениця: модерує обговорення суспільно значущих тем; пропонує альтернативні варіанти для розв'язання суспільно значущих проблем, оцінює 'їх; ініціює, планує та організує співпрацю, залучає інших до реалізації заходів та проектів, оцінює результати. |
СПИСОК ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ ТА ОСВІТНІХ ПЛАТФОРМ