Вступ до історії. 5 клас Практичне заняття « Пам′ятки і пам′ятники історії рідного краю»

Про матеріал

Розробка практичного заняття, в ході якого учні з′ясують зміст понять пам′ятки, пам′ятники історії, історична пам'ять, розглянуть історичні пам׳ятки рідного краю, розвиватимуть та вдосконалюватимуть уміння працювати з різноманітними історичними джерелами, а також зацікавляться вивченням історії рідного краю та нашої Батьківщини – України.

Перегляд файлу

Вступ до історії. 5 клас

Практичне заняття

Тема: « Пам′ятки і пам′ятники історії рідного краю»

Мета заняття: з′ясувати зміст понять пам′ятки, пам′ятники історії, історична пам'ять; розглянути історичні пам׳ятки рідного краю; розвивати та вдосконалювати уміння працювати з різноманітними історичними джерелами; виховувати в учнів інтерес до вивчення рідного краю та нашої Батьківщини – України.

Обладнання: Карта України, карта Харківської області, роздатковий матеріал, мультимедійна презентація

Очікувані результати:

Учень/учениця:

Знатиме про історичні пам׳ятки і пам′ятники рідного краю;
Розумітиме необхідність збереження пам׳яток;
Умітиме наводити приклади пам׳яток та описувати їх, розрізнятиме їх за епохами.

Хід заняття

І. Організаційний момент

У класі в нас тихенько,

Сідаємо рівненько,

Одне одному посміхаємось

І заняття наш починаємо!

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Вправа « Таємнича торбинка » учні по черзі дістають із мішечка кульки із запитаннями ї відповідають:

Ахеологія –

Історичні джерела-

Що Вам відомо про Наталіїнський парк у Харківської області?

Які дерева-пам׳ятники вам відомі на території нашої області?

Для чого потрібні парки, садово-паркові комплекси?

Робота на повторення із візуальними джерелами.

Діти отримують набір ілюстрацій і мають вказати назву кожної із них. Якщо у розпізнаванні виникли труднощі, то матеріал опрацьовується коллективно.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель наголошує на ролі історичного краєзнавства у вивченні історико-культурної спадщини рідного краю та формування патріотичних почуттів. Бо кожен, хто вважає себе патріотом України повинен знати на відмінно історію рідного краю та історію України.

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу.

План.

Пам׳ятки історичної думки Слобожанщини
Пам׳ятки історії національного значення на Харківщині
Меморіали
Історичні пам׳ятки Зачепилівського району

1.Пам׳ятки історичної думки Слобожанщини Слайд 1

Вчитель коротко характеризує зміст слайду, розповідає про Д.І.Багалія. А про що його праця «Історія Слобідської України»? Учні в парах отримують уривки із праці, зачитують їх, а потім разом із вчителем роблять висновки про що розповідається в уривку та в роботі.

Уривок 1. «Народня пісня так згадує про погоничів-козаків, посполітих та чумаків у Кримських , походах.

Ой по горах сніги лежать, По долинах води стоять, А по шляхах маки цвітуть; Тож не маки червоненькі, То чумаки молоденькі Битим шляхом у Крим ідуть. Гомін, гомін по діброві. Туман поле покриває, Мати сина прикликає: «Вернись, сину, до домоньку,..»

Уривок 2. «У 1732 р. у ньому було вже 13 міст і містечок, 63 села, деревні і слободи, 22 хутора і слобідки. У Харківському полку (разом з Ізюмським) тоді ж, у 1662 р., було

25 міст і містечок і 54 села і деревні; у 1732 р.— 32 міста і містечка,

26 сіл, деревень та слобід, 121 хутір та слобідка. За 8 років XVII ст. і 32 роки XVIII ст. збільшилося дуже число сіл та деревень. І се завсім зрозуміло: села та деревні почали збільшуватися тоді, як в Україні зробилося безпечніше жити»

Уривок 3. «Назва цієї книжки буде зрозумілою, очевидно, не для всіх жителів сучасних Харківської, Сумської, суміжних з ними територій Бєлгородської, Воронезької, Донецької, Луганської та Курської областей,…але … в суспільстві, як правило, пробуджується масовий інтерес до «вічних» питань: «Хто ми? Звідки? Куди йдемо?» Для сучасного українського читача відповіді на ці питання набувають нині особливої гостроти. Ця книга може допомогти йому.»

Уривок 4. «Татарські напади 1680 і 1691 рр. Татари рушали або цілою ордою, на чолі котрої стояв сам хан, або невеличкими загонами. Великих ханських нападів було небагато, але се був немов страшенний вихор, котрий нищив та руйнував усе, що траплялося йому на його шляху. Ось, наприклад, документальні звістки про татарський наступ та плюндрування Слободської України у 1680 р. Тоді пограбовані й знищені були Деркачі, Лозова, Липці, Борщова,…»

Уривок 5. «Ми бачили, що з початку заселення Слободської України ріжні стани тодішнього суспільства (козаки, міщане, посполіти) не були обмежені в своїх правах, і перехід з одного стану до другого був завжди можливим. Не відріжняли-ся вони значно один від другого й по своїй праці, заможності, по своїх потребах, по своїх звичаях, а значить, і по свойому побуту, бо землеробством займалися ледве не усі слобожане; промисли та торгівля теж не були обмежені..»

Уривок 6 «Г. С. Сковорода умер у 1794 р. і похований у селі Пан-Іванівці 286 Харківського повіта. Над його могилою покладена мармурова плита, на котрій вирізані оттакі його власні слова: «Мірь меня ловилъ, но не поймалъ». Нехай же кожний з українців, а особливо слобожан, одвідає могилу свого славного земляка і великого учителя українського народа. Хай йому буде поставлений пам'ятник в столиці Слобожанщини — Харкові, котрий він так любив, де він пробував і де й досі сліпі бандуристи співають його псальму.»

Підсумовуючи відповіді учнів, вчитель наголошує, що автор вказує межі Слобідської України, та досліджує ії історію. Уривок 7. ХАРКІВ ЯКО УКРАЇНСЬКЕ МІСТО – коментує вчитель, автор дійшов висновку, що Харків – це українське місто, а життя цілком підтвердило правоту Багалія.

2. Пам’ятки історії національного значення у Харківській області

Вчитель. В області знаходяться 10 пам'яток історії національного значення: дев'ять у Харкові й одна в Золочівському районі. Діти роблять позначку в картах. Серед них: Слайди 2,3

Вчитель. Про що можуть розповісти нам побачені пам’ятки? ( про те, який вигляд мали будівлі, як вони були прикрашені, що було розташоване у тих будівлях, ми можемо порівняти їх із сучасними). Але є ще інші історичні пам’ятки (демонструється слайд 4, діти читають назву і розповідають, що зображено). Вчитель. Таким чином, пам’ятки розповідають не тільки про будівлі, вулиці, а і про людей, про наших славетних земляків, які жили раніше від нас. За наявності часу, можна коротко розповісти про філософа, спираючись на спогади Срезневського.

«…Був прегарний день. До дідича з'їхалось багато сусідів погуляти й повеселитись. Мали також на цілі послухати Сковороди… За обідом був Сковорода незвичайно веселий і говіркий, навіть жартував, оповідав про своє минуле, про свої мандрівки, досвіди. Зачаровані його красномовством повставали всі від обіду, Сковорода щез.. Він пішов у садок. Довго ходив він по перехресних стежках, зривав овочі й роздавав їх хлопчикам, що працювали в садку. Над вечір пішов сам господар шукати Сковороду й застав його під гіллястою липою. Вже заходило сонце: останні його проміння пробивалися крізь гущу листя. З рискалем у руці копав Сковорода яму — вузьку, довгу яму. — «Що це, друже Григорію, чим то ти зайнятий?» — спитав господар, підійшовши до старого. «Пора, друже, закінчити мандрівку!» — відповів Сковорода — «і так усе волосся і злетіло з бідної голови від мордування, пора непокоїтися!» «І, брате, дурниця! Досить жартувати, ходімо!» — «Іду! Але я прохатиму тебе попереду, мій добродію, хай тут буде моя остання могила». І пішли в хату. Сковорода недовго в ній лишився. Він пішов у свою кімнатку, перемінив білизну, помолився Богу і, підложивши під голову свої писані праці і сіру свитку, ліг, зложивши навхрест руки. Довго чекали на нього з вечерею. Сковорода не з'явився. Другого дня вранці до чаю теж, до обіду так само. Це здивувало господаря. Він насмілився увійти до Сковороди, щоб розбудити його; одначе Сковорода лежав уже холодний закостенілий.»

3.Меморіал – назва пам׳ятника, присвяченого важливій історичній події у долі народу, іноді трагічній. Такою подією був Голодомор. Вчитель з׳ясовує наскільки чні обізнані з цим питанням. Зазвичай діти жваво розповідають про цю подію. Учитель презентує зображеня на слайді.

Робота з текстовим джерелом.

Текст

Харківський Меморіал Жертв Голодомору розташований біля транспортної розв'язки автомобільної траси «Харків — Москва» та міської окружної дороги, але територіально вже за містом — на території села Черкаська Лозова Дергачівського району, буквально в кілометрі від міської смуги.

Меморіал було урочисто за участі Президента України Віктора Ющенка 2008 року.еморіальний комплекс розташований на підвищенні, яке добре проглядається, рухаючись як автомобільною трасою «Харків — Москва», так і окружною дорогою довкола Харкова.

Комплекс складається з музею Голодомора, скульптурної композиції .

Центральне місце комплексу посідає скульптурна композиція заввишки 6 метрів, відлита з бронзи і встановлена на насипному курганізаввишки 10 метрів. Автор скульптор Олександр Рідний постарався передати в бронзі трагічне проникливе втілення відчаю української родини, яка залишилася сам на сам зі смертельним лихом голодної смерті — батько ще продовжує опиратися біді й у розпачі дивиться на північ, у бік Росії, а мати, втративши останню надію, здіймає у молитві руки до неба, до них горнеться двійко змучених діток, шукаючи бодай якогось захисту, спасіння від голоду.