Вступ до історії України та громадянської освіти НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДЛЯ 5 КЛАСУ

Структура програми

1 год на тиждень, 35 год на рік

Вступ

   1 год

Розділ І. Науки, що вивчають минуле

   6 год

Розділ ІІ. Історичний час і простір

   7 год

Розділ ІІІ. Історична наука й історична пам’ять

   7 год

Розділ IV. Розвиток людства упродовж історії

   13 год

Узагальнення до курсу

   1 год

№ Тема заняття

Зміст теми

Види навчальної діяльності

Результати навчально-пізнавальної діяльності

ВСТУП

1. Предмет шкільної історії. Засоби пізнання історії

1.    Що таке історія і чому вона важлива
2.    Предмет шкільної історії. Засоби пізнання історії

•   Створення порівняльної схеми «історії» як науки та предмету;
•   Створення сенкану до слова «історія»;
•   Робота з текстом підручника.

Знання:

• що вивчає предмет «Історія» у школі.

Уміння:

• уміє користуватися засобами, за допомогою яких вивчається історія у школі.

• Розрізняє засоби пізнання історії;

Ставлення:

• розуміє значення вивчення історії для розвитку особистості як активного члена суспільства

Розділ І НАУКИ, ЩО ВИВЧАЮТЬ МИНУЛЕ

2. Історія як наука про розвиток людства

1.    Історичний час, факт, простір. Історичні явища

•   Робота з текстом підручника;
•   Розгадування онлайн кросворду за QR-кодом;
•   Робота у групі;
•   Самооцінювання;
•   Створення творчого проєкту «Історія моєї родини»

Знання:

• понять «історія», «археологія», «археологічна культура», «етнографія», «фольклор», «історичне джерело», «допоміжні історичні дисципліни»;

• назв і предметів вивчення допоміжних історичних дисциплін;

• розуміє значення історії та допоміжних історичних дисциплін для вивчення та розуміння минулого;

• способи нагромадження та пошуку інформації на історичну тематику;

• час існування та характерні риси найвідоміших археологічних пам’яток світу та України.

Уміння:

• розрізняє історичний факт, час, простір, історичні події та явища, наводить відповідні приклади;

• з допомогою вчителя виявляє, розрізняє причини і приводи, результати і наслідки історичних подій, явищ, процесів;

• розрізняє історичні джерела за видами (матеріальні/ нематеріальні, первинні/ вторинні, текстово-візуальні тощо);

• розуміє різницю між археологічною пам’яткою, культурним шаром та археологічною культурою;

• наводить приклади історичних пам’яток та інших проявів присутності минулого в сьогоденні – топоніміка, лексика, фольклор, соціальні практики тощо;

• за допомогою вчителя використовує пошукові системи та добирає інформацію/інформаційні джерела на історичну тематику за заданими критеріями;

• за допомогою пам’ятки здійснює простий аналіз історичного джерела; називає характерні риси / ознаки артефакту (музейного об’єкта), писемного та візуального джерела;

• за наданим алгоритмом аналізує медіатекст історичного змісту;

• пояснює і доцільно застосовує терміни, поняття, які вжито в запропонованих джерелах, дізнається значення незнайомих слів за допомогою словників, пошукових систем;

• за допомогою пам’ятки формулює закриті та відкриті запитання щодо достовірності інформації з різних джерел

Ставлення:

• усвідомлює себе частиною родини, народу, громадянства держави, людської спільноти в цілому;

• виявляє повагу й любов до історії рідного села, міста – своєї Малої Батьківщини;

• усвідомлює важливість вивчення історії України як невід’ємної важливої складової всесвітньої історії.

• має потребу в неупередженому аналізі джерел історичної інформації.

3. Джерела історичної інформації

1.    Що називають історичними джерелами, види історичних джерел
2.    Як досліджувати історичні джерела
3.    Як не стати жертвою історичного обману

•   Робота з новими поняттями;
•   Аналіз історичних джерел;
•   Прослуховування аудіоматеріалів;
•   Робота з пам’яткою;
•   Дискусія на тему «Яке джерело важливіше»;
•   Дослідницьке завдання «Факт чи фейк»;
•   Робота в групах.

4. Допоміжні історичні дисципліни

1.    Науки-помічниці історії
2.    Допоміжні історичні дисципліни

•   Робота з пошуковими системами;
•   Робота з підручником;
•   Коментований перегляд та інтерпретація візуальних джерел інформації,
•   Робота в групах.

5. Археологічні скарби минулого

1.    Значення археології для дослідження минулого
2.    Як працюють археологи
3.    Культурний шар і археологічна культура
4.    Археологічні скарби світу і України. Трипільська культура

•   Робота з новими термінами;
•   Робота з картографічним матеріалом;
•   Опрацювання навчального відео про Трипільську культуру;

6. Писемні пам’ятки, фольклор

1.    Писемні історичні джерела. Як змінювалося письмо і матеріали для письма
2.    Як етнографія і фольклор допомагають досліджувати історію

•   Робота з фотоколажем;
•   Написання коротких повідомлень, використовуючи давні писемності;
•   Робота з QR-кодом;
•   Самооцінювання

7. Урок узагальнення з теми «Науки, що вивчають минуле»

1.    Історична парочка
2.    Дослідницька лабораторія

•   Розгадування ребусів;
•   Встановлення відповідностей ;
•   Дослідження джерела з допомогою пам’ятки
•   Написання тестів

РОЗДІЛ ІІ ІСТОРИЧНИЙ ЧАС ТА ПРОСТІР

8. Розвиток уявлень про лічбу часу в народів світу та на теренах України

1.    Що таке історичний час
2.    Якими одиницями вимірюють час
3.    Годинник – унікальний прилад для вимірювання часу

•   Робота з текстом підручника;
•   Створення лінії часу;
•   Вимірювання історичного часу;
•   Формулювання запитань  до тексту

Знання:

• знає одиниці вимірювання часу, поняття «хронологія», «історичний час», «рік», «століття», «тисячоліття», «ера», «календар», «літочислення», «історична карта», «атлас», «легенда карти»;

• знає хронологічні межі та характерні ознаки історичних періодів розвитку людства; історичних періодів історії України;

• усталені символи умовних позначень на історичній карті.

Уміння:

• розрізняє системи літочислення, пояснює їх на прикладах;

• установлює послідовність історичних подій за допомогою лінії часу;

• за визначеним вчителем алгоритмом розташовує події у хронологічній послідовності, укладає хронологічну та синхронізовану хронологічну таблиці;

• виокремлює основні елементи карти, сталі та змінні об’єкти карти та пояснює їх значення;

• співвідносить дані карти з іншими джерелами інформації (розповідь учителя, текст книжки тощо);

• визначає на карті положення географічних об’єктів, культурно-історичних пам’яток, місця історичних подій;

• позначає розміщення об’єктів на контурній карті, прокладає уявні маршрути, визначає відстані;

• показує на історичній карті/ позначає на контурній карті території розселення українців у світі упродовж історії.

Ставлення:

• розуміє суть тяглості історичного процесу;

• усвідомлює важливість правильного визначення історичного часу для розуміння логіки історичних процесів;

• розуміє, що історія українського народу, України є невід’ємною складовою світового історичного процесу

9. Розвиток системи літочислення

1.    Хронологія і літочислення
2.    Григоріанський календар

•   Робота з пошуковими системами;
•   Вирішення хронологічних задач;
•   Робота з підручником;
•   Створення сенкану до слова «хронологія»
•   Створення хронологічних задач

10-11. Способи упорядкування  історичного часу

10-11.1. Як прийнято записувати історичні дати

10-11.2. Як визначити номер століття

10-11.3. Як історики упорядковують історичні данні

10-11.4. Чим відрізняються хронологічна і синхронізована таблиці

•   Робота з лінією часу;
•   Пошук дат історичних подій;
•   Встановлення хронологічних послідовностей;
•   Робота із зображеннями;
•   Створення хмаринки слів «Лічба часу в історії»;
•   Робота в групах.

12.  Як пов’язані історія  та простір

1.     Якими були карти в давнину
2.     Як «прочитати» історичну карту

•   Робота з текстом підручника;
•   Опрацювання нових термінів;
•   «Читання» історичної карти;
•   Робота з навчальним відео «Як вишивалась карта України»

13.  Українські землі на картах упродовж історії. Правила роботи з контурною картою

1.     Українські землі на стародавніх  картах
2.     Сучасна Україна на карті Європи
3.     Як працювати з контурною картою

•   Робота в групах;
•   Робота зі стародавніми картами;
•   Опрацювання пам’ятки роботи з контурною картою

14. Урок узагальнення з теми «Історичний час та простір»

1.     Хронологічна плутанка
2.     Портретна галерея
3.     Подорожуємо Україною

•   Розв’язування історичних ребусів;
•   Розв’язування хронологічних задач;
•   Встановлення відповідностей;
•   Виконання тесту

РОЗДІЛ ІІІ ІСТОРИЧНА НАУКА ТА ІСТОРИЧНА ПАМ’ЯТЬ

15.  Становлення історичної науки

1.     Етапи розвитку історичної науки
2.     Перші історичні описи українських земель
3.     Древній історик з археологічної пам’ятки
4.     Хто такі літописці та яка їхня роль в історичних описах українських земель

•   Робота зі схемою;
•   Опрацювання біографії;
•   Перегляд навчального відео «Чому Геродот став батьком історії»
•   Опрацювання історичного джерела з книги Геродота;
•   Робота з текстом підручника

Знання:

• зміст понять «історична пам’ять», «міф»;

• імена видатних вчених-істориків світу та України від давнини до сучасності;

• провідні музеї та архіви світу і України історичного профілю.

Уміння:

• пояснює різницю між музеєм та архівом;

• розрізняє за видами й характеризує за простим алгоритмом історичні пам’ятки і пам’ятники;

• використовує в поясненнях інформацію з різних джерел, зокрема медіатексти та відеоматеріали, усні історичні свідчення, музейні експозиції, власні спостереження;

• з допомогою вчителя застосовує критерії визначення достовірності інформації та розпізнає прості прояви маніпулювання історичною інформацією на конкретних прикладах

Ставлення:

• усвідомлює суспільну значущість збереження історичної спадщини для успішного розвитку України;

• розуміє суспільну значущість об’єктивних і неупереджених історичних досліджень;

• пишається історичною спадщиною України та рідного краю; турбується та доглядає за історичними пам’ятками та пам’ятниками в рідному краї

16.  Науковий період розвитку історичних досліджень

1.         Як описи історії перетворилися на науку

•   Робота з новими поняттями
•   Опрацювання персоналій Леопольда фон Ранке, Феофана Лебединцева
•   Віртуальна екскурсія архівами світу
•   Формулювання запитань  до тексту

17.  Хто започаткував наукові дослідження історії України

1.     З чого починалися наукові дослідження минулого України
2.     Чому Михайла Грушевського називають «Батьком української історичної науки»
3.     Наталія Полонська-Василенко – одна із перших жінок-істориків

•   Робота в пошуковій системі;
•   Опрацювання архіву дудлів (до 290 річчя Г. Сковороди);
•   Робота з текстом підручника;
•   Опрацювання біографій (М. Максимович, Д.
•   Яворницький, М. Грушевський);
• Створення запитань до кросворду
•   Творчий проєкт (укладання кодексу честі історика професіонала
•    

18.  Міфи в історії

1.     Міфи в житті наших предків
2.     Чи існують міфи у наш час
3.     Розвінчуємо сучасні історичні міфи

•   Складання таблиці «Спільні й відмінні риси у міфах давнини та сучасності»
•   Робота з графічними джерелами;
•   Опрацювання документів.

19.  Історична пам’ять. Формування історичної пам’яті. Культура пам’яті

1.     Усна історія
2.     Що таке історична пам’ять
3.     Культура пам’яті

•   Опрацювання термінів
•   Виконання вправи за QR-кодом;
•   Створення запитань до тексту;
•   Підготувати віртуальну екскурсію Українським інститутом національної пам’яті

20.  Історія України в пам’ятках і пам’ятниках. Пам’ятки історії рідного краю

1.     Історія довкола нас
2.     Види пам’ятників. Історія України в пам’ятках і пам’ятниках.
3.     Чому потрібно охороняти пам’ятки і пам’ятники
4.     Пам’ятки історії рідного краю

•   Робота з текстом підручника;
•   Аналіз схеми пам’ятки історії;
•   Робота з графічними зображеннями;
•   Дискусія «Чи припустимо руйнувати пам’ятники?»

21.  Урок узагальнення «Історична наука та історична пам’ять»

1.     Логічні пари
2.     Закодований лист
3.     Історична дискусія

•   Розв’язування історичних ребусів;
•   Розв’язування хронологічних задач;
•   Встановлення відповідностей;
•   Виконання тесту

РОЗДІЛ IV РОЗВИТОК ЛЮДСТВА ВПРОДОВЖ ІСТОРІЇ

22.  Поява і розселення людини на Землі

1.     Історія світу і України на лінії часу
2.     Походження людини
3.     Поява предків людини
4.     Поява первісних людей на теренах України

•   Аналіз історичної періодизації;
•   Перегляд навчального відео «Кроманьйонці»;
•   Робота з картою «Поява первісних людей»;
•   Самооцінювання

Знання:

• розуміє зміст понять «народ», «етнос», «нація», «раса», «табу», «мораль», «цінності», «закон», «держава», «демократія», «республіка», «монархія», «деспотія», «релігія», «міфологія», «атеїзм»;

• час появи людини на Землі та на українських теренах;

• хронологічні рамки та характерні ознаки історичних періодів всесвітньої історії та історії України;

• сучасні стандарти прав людини; документи, що їх визначають;

• способи захисту прав людини в сучасному світі

Уміння:

• за допомогою навчальної пам’ятки формулює запитання щодо можливого впливу тих чи інших подій на життя суспільства, окремих груп людей;

• співвідносить за найпростішими ознаками документи, артефакти (музейні об’єкти) й ілюстративний матеріал з історичним періодом;

• за алгоритмами виконує навчальні завдання, що передбачають оперування навичками локалізації історичних подій та явищ у часі й просторі;

• наводить приклади впливу діяльності людини на навколишнє середовище в часі і просторі, взаємодії людини та природи;

• формулює судження про вчинки історичних осіб та сучасних діячів, події, явища, процеси з урахуванням отриманих знань та власного досвіду;

• розрізняє та ідентифікує локальні, регіональні, національно-культурні спільноти, співвідносить себе з ними;

• описує життя і побут народів, що населяють Україну;

• обґрунтовує важливість поваги прав людини всіма людьми та необхідності захищати права людини і громадянина та дотримуватися обов’язків громадянина;

• аргументує потребу спільних правил і законів, а також необхідність їх дотримуватися

Ставлення:

• відчуває гордість за славетні сторінки історії України, видатних історичних діячів українського й інших народів, що проживають на теренах України;

• усвідомлює необхідність відповідального господарювання та споживання; пропонує конкретні механізми і діє для збереження навколишнього середовища;

• поводиться з повагою до прав інших осіб; налагоджує конструктивну взаємодію з іншими людьми;

• визнає відповідальність за свою поведінку, якщо вона призводить до порушення гідності інших людей чи до неможливості реалізації їх прав

23.  Стародавня доба в історії людства

1.     Стародавня доба (Античні часи) в історії людства
2.     Які народи жили на теренах України за доби античності

•   Виготовлення мапи думок;
•   Опрацювання нових термінів;
•   Підготовка тексту екскурсії до однієї із пам’яток античного світу;
•   Робота з історичними джерелами.
•   Перегляд навчального відео «Скіфська пектораль»

24.  Середні віки в історії людства

1.     Середні віки в історії людства
2.     Княжа доба в історії України

•   Перегляд навчального відео  «Середньовічний Берген»;
•   Робота з ілюстраціями
•   Робота в групах;
•   Дослідження історичного джерела

25.  Відкриття Нового часу

1.     Про мореплавців Нового часу і не тільки;
2.     Розвиток підприємництва, банківської справи
3.     Відкриття Нового часу
4.     Справжнє завдання держави
5.     Українські землі в Новий час
6.     Школи та університети на українських землях

•   Створення мапи думок «Досягнення Нового часу»;
•   Робота з текстом підручника;
•   Проєкт «План підготовки морської експедиції»;
•   Робота з історичними джерелами «Біль про права», «Конституція П. Орлика»
•   Робота з лінією часу
•   Самооцінювання

26.  Новітня історія. Україна: шлях до незалежності

1.     Час у якому ми живемо
2.     Події епохи                                26.3. Українська революція                   1917-1921 рр.                                     26.4. Відновлення незалежної України

•   Робота з навчальним текстом;
•   Творчий проєкт – створення дудла історичного діяча;
•   Самооцінювання

27.  Людина і довкілля протягом історії: господарювання, проблема ресурсів. Людина як частина природи

1.     Чи ростуть булки на деревах
2.     Безпечне довкілля?

•   Робота з ілюстраціями;
•   Перегляд навчального відео «Як з’явилися гроші»;
•   Міні-проєкт «Мій топ винаходів людства»;
•   Розгадування ребуса;
•   Робота в групі

28.  Як люди взаємодіяли у спільнотах протягом історії

1.     Людські спільноти від первісної громади до держави
2.     Якими бувають держави

•   Робота з новими поняттями
•   Робота в групах над міні дослідженням;
•   Дискусія «Який тип держави краще»;
•   Розгадування онлайн кросворду

29.  Які правила взаємодії існують у суспільстві

1.     Табу, мораль, цінності, закон: спільне й відмінне
2.     Якими були перші закони в історії світу і України
3.     Конституція – основний закон нашої держави

•   Робота з термінами;
•   Робота з навчальним текстом;
•   Опрацювання історичного джерела «Із законів Хаммурапі», «Конституція України»;
•   Відвідини сайту Верховної Ради (розділ закони);
•   Виконання онлайн вправи за QR-кодом.

30.  Історія людини і родини – частина історії України

1.     Історія людини і родини – частина історії України
2.     Родинне дерево

•   Робота з текстом підручника;
•   Опрацювання термінів;
•   Створення родинного дерева з допомогою онлайн-сервісів;
•   Розгадування кросворду.

31.  Народи, які живуть на теренах України

1.     Історія України в географічному просторі;
2.     Походження назв історико-географічних регіонів
3.     Вишиванка-унікальний код твого краю

•   Робота з картою;
•   Опрацювання нових термінів та понять
•   Коментований перегляд зображень народностей України;
•   Створення хмаринки слів на гаджеті або папері

32.  Міфологія та релігія

1.     Міфологія
2.     Релігія та атеїзм

•   Опрацювання нових термінів та понять
•   Робота з текстом підручника;
•   Робота з картою «Релігії світу»;
•   Виконання онлайн вправи за QR-кодом

33.  Наукові знання та художня культура людства

1.     Як навчали в давнину і сьогодні
2.     Розвиток науки: наукові знання в давнину і сьогодні
3.     Художня культура людства

•   Коментований перегляд зображень давніх підручників;
•   Перегляд навчального відео «Жінки теж кодять»
•   Складання запитань до тексту підручника

34. Урок узагальнення «Розвиток людства упродовж історії»

1.     Історична плутанка
2.     Кросворд навпаки
3.     Ребуси для роздумів
4.     Тести

•   Розв’язування історичних ребусів, кросворду;
•   Виконання тесту

Узагальнення до курсу. Значення історичної науки для поступу людства. Уроки історії

35. Узагальнення з курсу «Вступ до історії та громадянської освіти»

1.     Історичне лото

•    Історичне лото «У світі історії»

Уміння:

• обґрунтовує значення вивчення курсу історії в школі;

Ставлення:

• розуміє значення вивчення історії для розвитку особистості як активного члена суспільства;

• усвідомлює значущість вивчення історії для подальшого поступу людства

Рівні навчальних досягнень

Бали

Характеристика навчальних досягнень учня     (учениці)

Початковий

1

Учень (учениця) може повторити тему уроку, назвати одне-два поняття, які вивчалися протягом теми, одну-дві події, персоналії чи історико-географічні об’єкти, що вивчалися протягом теми.

2

Учень (учениця) називає декілька подій, дат, історичних постатей або історико-географічних об’єктів; вибирає правильний варіант відповіді на рівні «так ні»; має загальне уявлення про лічбу часу в історії.

3

Учень (учениця) двома-трьома простими реченнями може розповісти про історичну подію чи постать; впізнати її за описом; співвіднести рік зі століттям, століття – з тисячоліттям ; може пояснити легенду історичної карти.

Середній

4

Учень (учениця) репродуктивно відтворює невелику частину навчального матеріалу теми, з використанням понять та термінів, що подані у тексті підручника, називаючи одну-дві основні дати; розпізнає на історичній карті різноманітні історико-географічні об’єкти та використовує карту для локалізації історичного змісту підручника за допомогою вчителя

5

Учень (учениця) з помилками і неточностями відтворює основний зміст навчальної теми, визначає окремі ознаки історичних понять, називає дати подій, що вивчаються; показує на карті історико-географічний об’єкт з використанням легенди карти; розпізнає різноманітні історичні джерела за їх видами ( речові, візуальні, етнографічні, текстові тощо).

Рівні навчальнх досягнень

Бали

Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

6

Учень (учениця) самостійно відтворює фактичний матеріал теми, розповідає про історичну постать на основі матеріалів підручника, встановлює хронологічну послідовність трьох-чотирьох подій; користується джерелами історичної інформації і за допомогою вчителя використовує для пояснення основного змісту теми; відповідає правильно, але недостатньо осмислено; застосовує знання при виконанні завдань за зразком.

Достатній

7

Учень (учениця) послідовно і логічно відтворює навчальний матеріал теми, виявляє розуміння історичної термінології, характеризує події (причини, наслідки, значення), виокремлює деякі ознаки явищ та процесів; самостійно «читає» історичні карти з допомогою їх легенди; самостійно працює з матеріалами підручника, встановлює відповідність подій та явищ; частково контролює власні навчальні дії.

8

Учень (учениця) має достатні знання, застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях за аналогією, намагається аналізувати описані історичні факти, дає правильне визначення історичних понять та користується ними, порівнює однорідні історичні явища, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролює власну діяльність; відповіді логічні, хоч і мають неточності.

9

Учень (учениця) добре володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в стандартних ситуаціях, аналізує й систематизує інформацію, розпізнає історичний факт та його інтерпретацію; аналізує зміст історичної карти; використовує загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією; може дібрати аргументи й контраргументи до відомого судження.

Високий

10

Учень (учениця) має повні, глибокі знання, використовує їх у практичній діяльності для вирішення нової навчальної проблеми; виявляє розуміння історичних процесів; робить висновки та узагальнення, спираючись на запропоновані  історичні  джерела;  порівнює  і систематизує  дані  історичних  джерел,  включаючи історичні карти;

11

Учень (учениця) має гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовує їх у різних ситуаціях в усній та письмовій формі, знаходить інформацію та аналізує її, ставить і розв’язує проблеми розмірковує на задані теми.

12

Учень (учениця) має системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; самостійно аналізує, оцінює, узагальнює історичні явища, процеси виявляє особисту позицію щодо них; самостійно користується джерелами інформації, приймає обґрунтовані рішення, використовує міжпредметні зв’язки; висловлює та обстоює власні судження щодо діяльності історичних осіб, значення історичних фактів, трактування подій їхніми дослідниками.