Вступ. Предмет і завдання латинської мови

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИДисципліна: “ Латинська мова ”Тема: «Вступ. Предмет і завдання латинської мови»Викладач: Шевчук О. Є. 2022

План лекціїПредмет і завдання латинської мови. Зв'язок з іншими наукамиІсторія становлення латинської мови як мови ветеринарної термінології. Фонетика. Правила вимовляння голосних звуків та дифтонгів (подвійних голосних) Правила вимовляння приголосних звуків.

Вивчення будь якої професії не можливо без оволодіння професійної мови, в якій буде позначення багато чисельних предметів, явищ, процесів, дій є спеціальні слова та словосполучення, які називаються термінами. Без розуміння термінів неможливо розібратися у змісті спеціальних дисциплін. Завдання предмету “Латинська мова” є засвоєння науково-медичної термінології.

Латинська мова (Lingua Latina) відноситься до числа найдавніших мов, це мертва мова, але вона ї основою для багатьох європейських та романських мов: італійської, французької, португальської, румунської, німецької, іспанської та ін. Алфавіт цієї мови зараз називають «латиницею».

Трохи про історію виникнення латинської мови. Вважають, що на річці Тібр, у VIII столітті до нашої ери, жив народ Лаціума – латини, які розмовляли латинською мовою і були засновниками міста Рим. Після численних завоювань латинів утворилася величезна Римська імперія, де латинська мова була державною. Відомо, що Римська імперія вела постійні війни з іншими народами, тому латинська мова нав’язувалася підкореним народам, але і латина збагачувалась завдяки зворотному впливу інших мов, особливо грецької та ерутської.

В історії розвитку латинської мови розрізняють такі періоди:1. Архаїчний період (ІІІ – ІІ ст. до н.е.) – починає формуватися літературна латина завдяки відомим поетам Невію, Еннію, комедіографам Плавту та Теренцію. Гней Невій. Енній. Плавту. Теренций

2. Класичний або золотий період (І ст. до н. е. – І ст. н. е.) продовжує свій розвиток літературна (класична) латина. Відомими діячами цієї епохи є: Цезар, Цицерон, Вергілій, Горацій, Овідій. Цицерон. Цезар. Вергілій. Овідій. Горацій

3. Післякласичний або срібний період (І – ІІ ст. н. е.). Найбільш відомі письменники цього періоду: Сенека, Марціал, Таціт та ін. Сенека. Марціал. Таціт

4. Період пізньої латини (ІІ – V ст. до н. е.) В цей період почала формуватися наукова латина. Відомі численні твори з історії, літератури, архітектури цього періоду. З поширенням християнства, з’являються твори християнських авторів Гієроніма та Августина. Гієронім. Августин

5. В епоху Відродження (XIV – XVI ст.) латинська мова стає не тільки мовою науки, але засобом міжнародного спілкування у Західній Європі аж до XIX століття. Відомими діячами цієї епохи були: Леонардо до Вінчі, Мікеланджело, Еразм Роттердамський, Джордано Бруно та інші. Леонардо да ВінчіМікеланджело. Еразм Роттердамський. Джордано Бруно

Пізніше наукову латину розвивали: Микола Копернік, Галілей, Гарвей, Ньютон, Декарт, Ломоносов. Всі свої твори вони писали на латинській мові. Микола Копернік. Галілей. Гарвей

Ньютон. Декарт. Ломоносов

В наш час можна стверджувати, що латина – це грецько-латинська суміш на лексико-термінологічному рівні. Історично так сталося, що саме латинська мова стає мовою медицини. В цьому велику роль зіграв «батько» медицини Гіппократ, в наукових працях якого закладені основи медичної термінології. Великий внесок у розвиток медичної термінології внесли римляни Корнелій Цельс, Клавдій Гален, Везалій, Євстахій. Гіпократ. Корнелій Цельс Клавдій Гален. ВезалійЄвстахій

Пізніше мову медицини розвивали: Гарвей, Карл Лінней, російські вчені: Ломоносов, Шумлянський, Мудров, Пирогов, Сеченов, Павлов та інші. Шумлянський. Мудров. Пирогов. Сеченов. Павлов

Ветеринарна медицина є складовою частиною загальної медицини, тому латинська мова автоматично стає і мовою ветеринарії. Термін «ветеринарний» вперше зустрічається у працях римлянина Колумеллі (І ст. нашої ери). В цей час у Римі була спілка ветеринарів, а в римському війську були організовані лазарети для хворих тварин. Колумеллі

Сучасна ветеринарна термінологія складається з латинських, грецьких слів та терміноелементів. Існують Міжнародна ветеринарна анатомічна номенклатура, куди ввійшли не тільки анатомічні терміни, а також клінічні та фармакологічні. Отже, знання латинської мови просто необхідне фахівцям ветеринарної медицини.

Фонетика. Правила вимовляння голосних звуків та дифтонгів (подвійних голосних)

Фонетика – розділ мови, який вивчає правила вимовляння звуків, способи утворення слів, будову слова. В латинській мові 25 букв. Звукова система латинської мови складається з голосних, приголосних, сполучень двох голосних (дифтонгів) і сполучень приголосних. Латинський алфавіт (латиницю) успадкували романські народи, а в часи християнства – германці та західні слов’яни.

Класифікація звуків. Голосні: Aa, Ee, Ii, Oo, Uu, Yy (іпсілон)Приголосні: Bb, Cc, Dd, Gg, Hh, Kk, Ll, Mm, Nn, Pp, Rr, Ss, Tt, Vv, Xx, Zz Дифтонги: ae, oe, au, eu

Правила вимовляння голосних звуків. Літери: Аа, Оо, Іі, Ее вимовляються аналогічно відповідним літерам з української мови. Літери: Uu вимовляється як українська Уу, Yy (іпсілон) вимовляється як і – це грецька буква, тому зустрічається в словах грецького походження.

ВИМОВА ГОЛОСНИХ ЗВУКІВ

Вимовляння дифтонгів (подвійних голосних)ае вимовляється як е , наприклад: aegrotus - /егротус/ - хворий vaccae - /вакце/ - коровиое вимовляється як е, наприклад: oedema - /едема/ - набрякoesophagus- /езофагус/ - стравохід

Якщо над дифтонгом стоять крапки, то букви дифтонга читаються окремо. Наприклад: aёr - /аер/ - повітря, aloё_ /алоє/ аu вимовляється як один звук з ледве чутним в. Наприклад: auris /авріс/ - вухо eu вимовляється як один звук з ледве чутним в. Наприклад: pneuma /пневма/ - дихання

ВИМОВА ДИФТОНГІВ

ВИМОВА ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!