Доповідь на тему «Структура та особливості STEM-уроку. "

Вчитель початкових класів

Хромчихіна О. О.

Доповідь на тему

«Структура та особливості STEM-уроку.

Стан впровадження STEM-технологій в школі»

"Ми живемо в світі, який не розбитий на дисципліни:

 це світ включає в себе прояви кількох областей досліджень (науки)

фактично акумульованих через обставини повсякденного життя..“

Jonathan W. Gerlach,

консультант зі STEM-навчання

1.                  В сучасній педагогіці особливої актуальності набувають питання підвищення професійної компетентності вчителів.  Для планування впевненої та успішної роботи над STEM-технологіями учитель має володіти інформацією щодо її навчально-методичного супроводу. Ми дослідили та узагальнили рекомендації та поради STEM-практиків з різних країн світу. Наш педагогічний  колектив на чолі з науково-методичною радою і творчою групою розпочав роботу над створенням  методичного забезпечення STEM уроків та варіативних курсів освітнього спрямування.
2.                     В першу чергу вчителі повинні бути готовими до інноваційних перетворень:

•        вміти використовувати нові ідеї та інновації для досягнення мети;
•        використовувати сучасні засоби і обладнання;
•        бути наполегливими; ініціативними у прийнятті рішень; здатними до командної роботи; спроможними йти на компроміс та розв’язувати конфлікти;
•        стати тьюторами та фасилітаторами.

3.                     Більшість вчителів зіштовхнулись з проблемою  написання змістовного уроку STEM. Вона полягає в тому, що він складається з багатьох частин і може бути занадто перевантаженим для учнів. Але як тільки учитель розбиває його на більш дрібні частини, то вже можливо зосередитися на творчому підході. Щоб розробити цікавий STEM-урок, учителю потрібно сформулювати реалістичне проблемне питання і викликати інтерес учнів. Запит, заснований на цьому питанні, змушує учня зупинитися і подумати, бо неможливо знайти відповідь миттєво. Необхідно знайти кілька способів розв’язання та викликати інтерес.
4.                     Пропонуємо розглянути підготовку до уроку STEM на конкретному прикладі.  На уроці дітям було поставлене проблемне питання «Як зробити шкільний двір привабливим?». Із всіх відповідей учнів було обрано найкращий варіант – створення клумби для квітів на подвір’ї школи.

Наступним етапом створення уроку є визначення навичок за  STEM-напрямками.

S – Досліджуючи проблему з клумбою, учні обов’язково звертаються до основ біології: їм необхідно з’ясувати які рослини доцільно висадити на клумбу. А для цього учні повинні опрацювати теми «Однолітні та багатолітні декоративні рослини».

Т – потрібно починати з тих технологій, які учитель використовує на уроках. В 4 класі на інформатиці учні працюють з програмою Tuxpoint. Отож, проектувати дизайн клумби вони будуть саме в цьому графічному редакторі.

Е – за допомогою програми дітям необхідно спроектувати декілька макетів дизайну клумби.

М – учням потрібно вирахувати площу клумби, знаючи лише загальну довжину та ширину подвір’я. Окрім цього, необхідно визначити оптимальну форму клумби.

5. Яким же чином правильно структурувати STEM-урок? Структурні елементи STEM – уроку:

6. І. Організація учнів до уроку. Вчитель перевіряє підготовку школярів до уроку, сприяє організації уваги учнів (привітання, побажання хорошого настрою).

7. ІІ. Зіткнення учнів з проблемою й висловлення первинних гіпотез. Вчитель пропонує проблемну ситуацію, яка може ґрунтуватися на здивуванні або пов'язана з інтелектуальним утрудненням. В даному випадку нами було проведений аналіз конкретної ситуації (Як прикрасити території школи). Доцільно на цьому етапі використовувати метод сторітелінгу або відповідь на поставлене проблемне питання (Чи можливо здійснити навколосвітню подорож за 80 днів? (за однойменним твором Жуль Верна).

8. IІI. Актуалізація опорних знань. Вчитель сприяє відтворенню знань, вмінь, життєвого досвіду учнів. Методи, які можна використати на цьому етапі: мозковий штурм, ґронування,  «Дискусійне кафе», Fishbone, прийом «ЗаХіД» (знаю, хочу дізнатись).

Розв’язувати проблему ми почали із з’ясування питань «Що таке клумба?» та «Які виникають асоціації?». Для цього використали прийоми «мозковий штурм» та «ґронування».

9. ІV. Визначення теми й мети уроку. Школярі за допомогою вчителя формулюють навчальну проблему та через неї тему й мету уроку. Окрім цього, кожній групі учнів було поставлено конкретні задачі (озвучені вище). Разом з дітьми обговорили правила роботи в командах та регламент. Наші дослідники повинні будуть обмінюватися інформацією  кожні 5-10 хв. Зазначимо, що представники груп можуть підходити до інших груп для з’ясування проміжної інформації.

Отож, всі взялися за діло! Робота закипіла!

10.11  V. Робота над гіпотезами, висловленими учнями. Учні збирають та аналізують дані, необхідні для розв'язання проблеми. Вчитель виступає в ролі тьютора/фасилітатора, спонукає учнів до висунення ідей заохочувальними словами, підказками, надає диференційну допомогу.

Роботу можна організувати декількома способами. З учнями 1-2 класів доцільно працювати одночасно з усіма, підводячи до потрібних висновків. А от для старших учнів краще організувати співпрацю в групах або мікрогрупах. Такі групи можуть бути як стаціонарними, так і мобільними для раціональнішого опрацювання матеріалу. В нашому випадку математики разом зі  своїми результатами приєдналися до інженерів. Між етапами роботи потрібно обов’язково робити «хвилинки обміну результатами роботи». Таким чином учні різних груп будуть мати можливість використовувати наробки інших та коригувати свої власні. Відбувається взаємообмін думками, що і є ознакою спільної роботи.

12. VI. Обговорення гіпотез. Загальний висновок.  Наші учні розробили 2 макета : квадратної та круглої форми. Для обрання найкращої скористалися методом складання суперечностей (розв’язування винахідницьких задач).  Підсумки можуть буди й в інших формах: побудова структурно-логічних схем, скайбінгів, кластерів (урок «Чому Україну називають годувальницею?»), спілкування «питання-відповідь».

Важливо, що STEM – уроки доцільніше проводити як уроки закріплення знань. Адже учням необхідно вміти швидко застосувати на практиці набуті знання. Ще однією корисною порадою є чітке регламентування часу на кожному етапі уроку. Для того щоб передбачити можливі недоліки під час уроку, пропонуємо складати структуру у вигляді таблиці.

STEM-освіта  змінить долю наших дітей!

Тож допоможемо їм разом!!!