Тема : Вживання н та нн у прислівниках.
Мета : навчити учнів правильно вживати н та нн у прислівниках;
закріплювати практичні навички написання прислівників; розвивати
творче мислення, мовне чуття; формувати вміння висловлювати
думки, обґрунтовуючи їх; виховувати любов і пошану до членів своєї
родини.
Тип уроку : вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
На світі білому єдине,
Як і дніпрова течія,
Домашнє вогнище родинне,
Оселя наша і сім’я.
Д.Білоус
І. ВСТУПНЕ СЛОВО ВЧИТЕЛЯ
Що може бути дорожчим за мамину пісню, татову ласку, дідусеву мудрість, бабусину казку. Дорогі нам люди роблять наше життя щасливим, сповненим доброти й ніжності. Саме вони бережуть наше священне домашнє родинне вогнище.
Скільки подарунків зробили вони нам за своє життя. Звичайно, приємно подарунки приймати, а ще приємніше їх дарувати. Тож пропоную сьогодні зробити подарунки всім членам вашої родини, дати їм краплю тепла й доброти.
Сьогодні у нас незвичайний урок.
Сьогодні ми зробимо ще один крок
В країну прекрасну, в країну чудову,
Що нас так чекає й збагачує мову.
ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Сьогодні на уроці ми маємо вивчити : коли в прислівнику пишеться одна літера н , а коли дві. А також порадуємо всіх своїх рідних.
ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
На дошці запис :
сумний – сумно несказанний – несказанно
несподіваний – несподівано незліченний – незліченно
незрівняний – незрівняно страшенний – страшенно
Учитель.
- Яку закономірність ви спостерігаєте ? Спробуйте сформулювати правило. Треба запам’ятати слова з двома нн ( слова, записані на окремому аркуші, вивішуються на дошці).
зрання
спросоння
навмання
попідтинню
на підвіконню
Учитель.
Давайте зробимо подарунок нашим мамам.
Вибірковий диктант.
Випишіть прислівники, підкресліть вивчену орфограму, поясніть написання прислівників ( до дошки викликається хлопчик, потім дівчинка).
Для доньки
Оченята в донечки
Два маленьких сонечка –
Ясно-ясно сяють
Й маму зігрівають.
Коли на серці зимно
Завжди до них тулюся,
І зразу мені весело,
І зразу розсміюся.
Учитель.
Певно ви не раз із татами розгадували кросворди , ребуси, загадки. Тому гарним подарунком татам буде завдання з « ключем».
Розподільний диктант.
Розподіліть слова у дві колонки : з н та нн.
Істинно, фантастично, реально, активно, востаннє, аршинно, нещодавно, нескінченно, колективно, організовано.
Ключ : Підкресліть перші букви і ви прочитаєте ім’я автора повісті «Захар Беркут».
Учитель.
Певно з вами часто грався дідусь, щось майстрував. Треба щось і йому подарувати.
Гра «Сконструюй прислівник» .
Із поданих префіксів та суфіксів , дописуючи решту слова складіть прислівники.
- що ;
- за ;
- без ;
- нн ;
- н.
Учитель.
У народі говорять : « Поки діда, поки й хліба; поки баби, поки й ради». Від вас чекає тепла й ваша бабуся.
Кодований диктант ( н – 3, нн- 5).
Учитель.
Настав час зробити подарунок і хрещеному.
Робота з картками.
Картка 1 Випишіть прислівники разом із залежними словами, з’ясуйте значення. Ніч прийшла непомітно, і попливла казка. Море було тихе, безмежне і несказанно красиве. Тихо, задушевно, ніжно - преніжна заспіває раптом юнацька любов.
|
Картка 2 Запишіть слова в дві колонки : - н-, -нн-. Лави..о, леви..о, освітле..о, адресові..о, височе..о, однозмі..о, не збагне..о, орли..о.
|
Картка 3 Від поданих прикметників утворіть прислівники. Невблаганний, страшенний, незрівнянний, написаний, з’єднаний, шалений, скажений, страшенний, темний.
|
Картка 4 Спишіть, вставляючи одну або дві букви н . Вітер мчить шале..о з півночі, мов тікає від погоні геть. Поет співав глиби..о, старови..о . А тут ніч темна така, що тільки навма..я вгадуєш дорогу. |
Учитель.
Настав час зробити подарунок для вашого найкращого друга.
Творча робота «Мій найкращий друг»
Опорні слова : дружно, сміливо, ніжно, щоденно, міцно, любо, мило,
несказанно, радісно, безмежно, терпляче, уважно.
Робота з тестом на комп’ютері.
Прислівник.
1. Вкажіть, які морфологічні ознаки має прислівник :
1) незмінність, час;
2) відмінок, число ;
3) рід, число, відмінок ;
4) незмінність ;
5) вид, спосіб, час.
2. Визначте, в якому рядку всі слова – прислівники :
1) рішуче, навпаки, вчетверте, повеселішало, жартома;
2) ясно, вправно, наввипередки, спідлоба, дякуючи ;
3) близько, навпростець, радісне, влучно, прощаючись;
4) насправді, обережно, навколішки, пиріжки, зопалу;
5) пішки, власноруч, заздалегідь, тонко, впевнено.
3. Назвіть речення, в якому прислівник є частиною складеного присудка :
1) Вони знову жили в Дрездені.
2) На узбіччях шляху по-дитячи зворушливо засинала кульбаба.
3) Холодно було.
4) Їхали деякий час мовчки.
5) Ми посівали щедро і старанно.
4. визначте, в якому рядку в усіх прислівниках при створені ступенів порівняння відбуваються зміни приголосних :
1) високо, тяжко, широко, приємно, гірко;
2) рідко, тихо, легко, повільно, стримано;
3) солодко, сухо, чисто, важливо, просто;
4) правдиво, вишукано, весело, тьмяно, світло;
5) вузько, глибоко, низько, важко, дорого.
5. Вкажіть рядок, у якому форма ступеня порівняння прислівників утворена неправильно:
1) зручніше, значно спокійніше, більш прозоро, гірше, якнайретельніше;
2) більш впевненіше, куди важкіше, що най дужче, поганіше, більш
повільніше;
3) значно вище, прохолодніше, лагідніше, трохи голосніше, найщедріше;
4) рясніше, відвертіше, ще яскравіше, швидше, найвишуканіше;
5) ще дешевше, зрозуміліше, найкоротше, значно тепліше,
найекономніше .
6. Назвіть рядок, у якому всі прислівники пишуться з однією буквою н:
1) розгубле..о, несподіва..о, стара..о, незруч..о, голос..о;
2) зливова..о, негай..о, стрима..о, тума..о, непоміт..о;
3) охай..о, щоде..о, навма..я, навис..о, затиш..о;
4) вправ..о, впевне..о, обереж..о, вдава..о, настороже..о;
5) невтом..о, сум..о, підступ..о, відповідаль..о, зра..я.
7. Вкажіть рядок, у якому всі прислівники пишуться з нн :
1) заслуже..о, натхне..о, буде..о, щіль..о, вчас..о;
2) погоди..о, гости..о, неоцінне..о, відмі..о, зако..о;
3) сумлі..о, гости..о, неоцінне..о, відмі..о, зако..о;
4) віддав..а, незмі..о, ритміч..о, небога..о, відда..о;
5) необач..о, завче..о, послідов..о, негатив..о, спекот..о.
8. Визначте, в якому рядку всі прислівники пишуться з не окремо :
1) не/ нароком, не/ забаром, не/зграбно, не / даремнор, не/охоче;
2)не/рішуче,не/розумно,не/навмисно,не/ждано –не/гадано, не/достатньо;
3) не/вигідно, не/що давно, не/надовго, не/рано, не/одмінно;
4) не/досить, не/ варто, не/можна, не /слід, не/ потрібно;
5) не/задовго, не/спроста, не/виразно, не/ впевнено, не/до/вподоби.
9. З’ясуйте , в якому рядку всі прислівники пишуться через дефіс:
1) ані/трохи, рано/вранці, кінець/кінцем, все/таки, всього/на/всього;
2) хтозна/де, казна/коли, коли/не/коли, вряди/годи, ось/ось;
3) пліч/о/пліч, де/не/де, по/спіхом, ледве/ледве, з/давніх/давен;
4) як/не/як, по/осінньому, будь/де, все/таки, сило/міць;
5) до/дому, що/найдорожче, м’яко, від/давна.
10. Назвіть рядок. у якому всі прислівники пишуться разом :
1) ні/коли, не/забаром, не/складно, у/горі, без/упину;
2) в/тридорога, в/останнє, за/вдовжки, у/ночі, з/переляку;
3)чим/раз, в/середині, не/нароком, по/іншому, на/вшпиньки;
4) о/півночі, до/тепер, по/троху, поза/очі, по/нині;
5) на/ скрізь, в/четверо, с/краю, по/близу, на/руку.
11. Вкажіть рядок , у якому всі прислівники пишуться окремо :
1) де/далі, не/вдові, без/перестанку, в/мить, за/ довго;
2) через/силу, по/переду, на/сам перед, за/любки, на/скрізь;
3) після/завтра, по/волі, на/зло, на/половину, на/сміх;
4) час/від/часу, до/речі, на/жаль, раз/у/раз, кінець/кінцем;
5) на/завжди, на/виліт, на/півдорозі, поза/вчора, рік/за/роком.
12. З’ясуйте, в якому рядку допущено помилку в написанні прислівників :
1) післязавтра, напам’ять, знадвору, водночас, тоньше;
2) здебільшого, коли-не-коли, занадто, напередодні, абияк;
3) мужньо, раз у раз, навкруги, швидше, набік;
4) змалку, підряд, зсередини, ненавмисне, спересердя;
5) щогодини, зблизька, звідти, нижче, зрештою.
АУДІЮВАННЯ
Лікар Бусько
Полісся – то дивовижний край, царство грибів і русалок. Які там пущі, які річечки… І водяться там лелеки.
Була своя пара лелек і в бабусі Груні. Лелеку звали Бусько, лелечиху Бусиха. Ранньою весною повертались вони з чужини і кружляли над селом. баба Груня виходила з хати , махала їм косинкою А лелеки кружляли і дедалі нижче спускалися до неї. баба випросила хлопців, щоб затягли на хату колесо. На те колесо сідали лелеки й мостили собі гніздо.
Якось була холодна весна, вночі раптом завіяло. Вийшла баба у двір – по коліна мокрого снігу, і лежать у снігу Бусько й Бусиха, крила розпустили, вже й голови не зведуть. « Бідні ж ви мої!» - забідкалася баба Груня, взяла їх у хату, натопила піч, нагодувала, напоїла чаєм з травами.
Видужали Бусько з Бусихою , ще більше полюбили бабу.
Гніздо мостили вони високе й розкішне. І по черзі вартували його.Як смеркне, небо зоряне, світле, а на гнізді лелека стоїть, і його наче хтось вуглиною намалював. Стоїть на одній нозі, дзьоб свій задер, і здається – на Буськовому дзьобі місяць повис.
Перед сном баба Груня любила погомоніти з лелеками. Стане серед двору й питає :
- Як воно, Буську, не обіцяєш на завтра дощу ?
- Кла-кла, - стукає дзьобом Бусько.
- Та воно й видно, - каже баба. – Зорі чисті, трава суха, буде спека. А я оце взяла розсаду, капусту хотіла приткнути на вгороді, та й не здумаю, що тепер…
- Кла-кла… - каже Бусько.
- Ну хіба що так, - зітхає баба і йде в хату.
Кожної осені баба проводжала буськів у дорогу. Виходила за ворога і махала косинкою, наказувала : « Дивіться, тримайтеся гурту. Та де хмара – летіть високо, а де блискавка з громом – летіть низько…»
А одної осені не вийшла баба на проводи. Вже зібралися лелеки з усієї околиці, зробили прощальний віраж над лісами й озерами й потяглися у вирій. А бабині птахи зосталися. Кружляли над селом, тривожно скрикували-
ні, не виходить баба. І тоді спустився Бусько на подві’ря, бачить: двері в хату
прочинені. Зайшов Бусько в хату. Карим оком блиснув на полик. От воно що!
Лежить баба хвора і голосу не протягне. «Кла-кла»,- сказав Бусько і кудись
заспішив. Тут пішов, тут і з’явився. Підбіг до бабці й подає їй у дзьобі…жабу. Свіженьку. З болота.
-Ой ти, мій лікарю,- застогнала баба, розчулена рідним Буськом.- Це ж ти хочеш мене під здоровить і зілля своє приніс… Доведеться встати й провести вас, бо ж без баби і не полетите.
Баба, стогнучи, зіп’ялась на ноги і провела буськів. А скоро померла.
І дивувалися люди: весною пара лелек день у день кружляла високо в небі, ніде не хотіла сідать. А тоді таки сіла – на сосні за селом, на тій сосні, що ближче до гробків, де лежить баба зі своїми синами. (За В. Близнецем 450
слів)
Завдання
1.Своя пара лелек була в бабусі:
а) Гані;
б) Сані;
в) Груні.
2.Лелек звали :
а) Чорногузко й Чорногузиха;
б) Велич і Леля;
в) Бусько й Бусиха.
3.Лелеки мостили гніздо:
а) на груші на колесі;
б) на клуні на колесі;
в) на хаті на колесі.
4.Змерзлих лелек баба лікувала:
а) чаєм з ліками;
б) чаєм з травами;
в) чаєм з хлібом.
5. Бабуся розмовляла з лелеками:
а) як з дикими , але доброзичливими істотами;
б) як з дикими і небезпечними істотами;
в) як з добрими порадниками й помічниками.
6. Баба Груня любила поговорити з лелеками:
а) рано - вранці ;
б) перед сном ;
в) по обіді.
7. Однієї осені баба не вийшла проводжати лелек , через те що:
а) виїхала з села ;
б) забула про їхній відліт ;
в) тяжко захворіла ;
8. Бабусю вилікувало й підняло на ноги:
а) розчулення поведінкою буськів ;
б) бажання погодувати птахів перед відльотом ;
в) досада й гнів на людей , які їй не допомогли .
9. Прилетівши після бабусиної смерті, лелеки сіли:
а) на хаті ;
б) на сосні біля бездоріжжя;
в) на сосні неподалік кладовища .
10. Головна думка оповідання –
а) ствердження любові до рідного краю ;
б) утвердження єдності людини і живої природи ;
в) заклик облаштовувати життя якомога далі від великих міст.
11. Буськи – це місцева назва:
а) орлів;
б) ворон;
в) лелек.
12. Для українців лелека є уособленням:
а) родинного добробуту й затишку;
б) миру на землі ;
в) слухняності й покірності.
ІV. Підсумок уроку.
Оцінювання учнів.
Учитель.
До девізу нашого уроку додам.
В щасливі і в тяжкі години
Коли б нам не стелився шлях –
Не гасне вогнище родинне
В людських запалених серцях.
V. Домашнє завдання.
Скласти твір-мініатюру «Моя родина», використавши 5 прислівників.