William Shakespeare, The Literary Party.

William Shakespeare, The Literary Party.

 

Підготовча робота

Підготовка до заходу — це робота зі слуха­чами та тими

учнями, які візьмуть участь у виступі. Для того щоб

слухачі сприймали мову учнів, які ведуть літературний

вечір, правильно, викладач у процесі підготовчої роботи

разповідає про життя і творчість В. Шекспіра,

зупиняючись на важких для сприйняття мовленнєвих

виразах. Учні по­винні чітко й виразно вимовляти текст

На англійській мові.

Цілі: узагальнити вивчене про життя і твор­чість В.

Шекспіра, показати майстерність Шекспіра-поета в

його сонетах і Шекспіра-драматурга в уривку з трагедії

«Ромео і Джу­льетта», розвивати інтелектуальні й ауди-

тивні здібності учнів, виховувати повагу до найкращих

досягнень світової літератури.

 

 

1-й ве д-у.ч и й. Today we shall learn some new facts about

his native town Stratford-on-Avon, his life and work. Our

pupils will recite his sonnets and act a scene from his play.

 

2-й ведучий. This year, in April, the 447 anniversary of

 

William Shakespeare's birthday was celebrated around the

 

world. We know a lot about him. But yet many facts of his life

 

are un­known to us.   

 

 

3-й веду чий. William Shakespeare was bora in April, 1564

in the town of Stratford-on-Avon. His father, John

Shakespeare, was a dealer in wool. He was a respected figure

in Stratford. He wanted to give his son good education and

sent him to the Stratford Grammar School.

 

4-й ведучий.  When actors visited Stratford William liked to

watch them. He was interested in that profession and decided

to become an actor himself.   

 

5-й- вед.у-лцй. When William was little more than eighteen,

 

he married Anne Hathaway, a farmer's daughter. Anne was

 

eight years older than he. They had three children. In 1585

 

Shakespeare left for London.

 

З й ведучий. Wc know absolutely nothing about

Shakespeare's life for the next seven years. By 1592 he was

established in London. Shakespeare seemed to have entered

the theatre as an actor. But he wasn't a first-rate one. He

usually acted only small parts. \ j -_s, _v

 

4-й—в-е д у ч и й. But his experience as an actor helped him

greatly in writing his plays. Shakespeare wrote most of his

plays for the Globe Theatre.

 

5-й ведучий. William Shakespeare lived at the time of the

English Renaissance and he' thought that each person was of

great value and had a right to be happy. He created a real

drama in England and raised the English theatre to the

highest level it has never since reached.

 

Вільям Шекспір - великий не тільки в своїх комедіях, драмах | її. юричних хроніках; він такий же неймовірно великий і в своїх Іірі'Красних творіннях, - таких маленьких за формою і таких не­пі перино глибоких за своїм змістом, сонетах. їх ставлять поруч і пою паймогутнішими драмами незаперечними символами п" іл'ького духу, його всемогутніми чинниками добра та справедіивості, тою всеперемагаючою істиною людської Природи і иічміодського Буття!

Сонет Шекспіра - то загадка буття,

То не розгаданого світу тайна,

То нескінченна звихреність життя,

Цілющість розуму, прикмета живодайна.

Сонет Шекспіра - розради дивна міра,

Любові Безмір, - поезія життя;

Та невичерпна, та глибока віра

В значущу суть людського почуття.

Скорбота, гнів, страждання й мука, -

Розплавлена душа, як зоряний кришталь,

Як спалах мудрості, її велична штука,

Надії та невинно чиста даль.

Сонет Шекспіра - нектарів згусток

З усїх, що є живих пелюсток.

 

 

O,that you were yourself! but, love you are

 No longer yours, than you yourself here live:

Against this coming end you should prepare,

And your sweet semblance to some other give.

So should that beauty which you hold in lease

 Find no determination; then you were

Yourself again, after yourself s decease,

When your sweet issue your sweet form should bear.

Who lets so fair a house fall to decay,

Which husbandry in honour might uphold,

Against the stormy gusts of winter's day

 And barren rage of death's eternal cold?

 

O, none but unthrifts. Dear my love, you know,

 

You had a father: let your son say so.

 

Яке буття! О, любий, де твій храм!

Чи вічно нам у нім з тобою жити:

Торкаючи вінця зловісних драм,

Якої ласки в людях заслужити.

Мабуть, краса, яку плекаєш нині,

Ще не позначена твоїм буттям,

Те все нічим, як ляжеш в домовині,

Аби краса дітей цвіла життям.

І досить їй заворожити домом,

Як чоловік відчує радість і тепло,

Так привиди палають взимку громом,

То смерті відчуття, то тлін, то зло.

 

Не трать себе. Мій любий, в чім причина,

 

Де батьків гідний слід, чекай на сина.

 

 

 

Shall I compare thee to a summer's day?

Thou art more lovely and more temperate:

Rough winds do shake the darling buds of May,

And summer's lease hath all too short a date:

Sometime too hot the eye of heaven shines,

 And often is his gold complexion dimm'd,

 And every fair from fair sometime declines,

 By chance, or nature's changing course untrimm'd;

But thy eternal summer shall not fade,

Nor lose possession of that fair thou ow'st,

Nor shall Death brag thou wander'st in his shade,

When in eternal lines to time thou grow'st,

So long as men can breathe, or eyes can see,

So long lives this, and this gives life to thee.

 

Тобі  не дорівняти літу дня

 У споминах любовно-кришталевих;

 Вітри шаліють небом травня,

Де час цвітінь - надія чар квітневих.

Гаряче око світить нам з небес

І часто тьмарить золотом довкола;

Так і себе являє з яснооких плес

Мінливих змін природа загадкова.

 Вже не хвилює нас твій юний сплеск,

 Не тратить ніжних чар твоя отрута,

І не дивує Смерті тінь, - жагучий стиск,

 Коли у вічності буяє рута.

 

Я довго в людях зрів, в літах воскрес;

 

Сягаючи життям твоїх небес.

 

Почалося з того, що ще далекого 1966 року молодому

Олесеві Дудину потрапила до рук збірка польських

перекладів сонетів Шекспіра. З великим здивуванням

чоловік зауважив: перекладені всі, окрім двох. Сонети

135 і 136 тут подані англійською. Відразу ж тоді Олесь

(випускник філологічного факультету Львівського

університету) з'ясував: поети вважають, що ці сонети

перекласти практично неможливо, Причина поважна:

надто тяжко передати справжній дух світового генія.

Олесь Дудин - молодий. А де мо­лодість, там і здорові

амбіції, приправлені добрим зухвальством. Ще тоді

чітко постановив собі, що прийде час і він приступить

до перекладу Шекспіра. Та перед тим його власна поезія

набере тієї сили, якою володів Шекспір. І тоді ж

пообіцяв друзям, що досягне у своїх віршах гармонії

Всесвіту.

 

Лише через шіснадцять років він зважився вперше

 

перекласти сонети Шекспіра українською мовою. Почав

 

із найтяжчих - 135 та 136.

 

Всі відомі світові шекспірознавці водноголосся;

твердять, що сонети Шекспіра— це вершина поезії.

«Провідна тема сонетів - це безсмертне життя на тлі

всевічної любові .Сукупні властивості вселюдського «я»

і водночас вселюдського буття подані у над­звичайних

образах сонетів Шекспіра», - додає пан Олесь тепер,

добре знаючи свою справу, бо віддав їй ціле життя. І

усвідомлює, чого вартий.

 

Це розуміє і світ. Професор Техаського університету,

фундатор української «шекспіріани» на Заході

Володимир Жила наприкінці вісімдесятих років

написав поетові: Сонет 34, як на мене, - це один

 

із ваших найкраще перекладених сонетів. Він і в

 

українському мовному одязі повністю шекспірівський. Це

 

перлина у перекладі. По-особливому ще раз перегляньте

 

тексти цих сонетів і тільки після того, як зрозумієте,

 

що осягнули дух генія Шекспіра, спро­буйте їх видати. Не

 

сумніваюся, що ваш переклад може бути чи не

 

найкращим узагалі в українській літературі.

 

Митець одразу взявся до справи. Вирішив довести свої

 

пере­клади до ідеалу, знову і знову вдумуючись у кожну

 

літеру. На сьогодні Олесем Дудином перекладені всі

 

сонати. «Я зробив це, дихаючи духом Шекспіра».

 

Як вивчити шістнадцять мов?

 

І пропрацювавши, поза тим, сільським вчителем-

англомов-ником.

 

Англійська - далеко не єдина мова, якою володіє цей

 

унікаль­ний чоловік. У його книзі життєвих здобутків їх

аж... шістнадцять (англійська, італійська, німецька,

 

іспанська, польська, чеська, сербо-хорватська,

грузинська, вірменська, грецька, латина)... «Це далеко

не вершина мрії. Я вивчав багато чужих мов і замолоду мав намір осягнути до 45. Може, ще встигну...» Іноземні мови він вчить легко, стверджуючи, що якщо «вловиш корінь однієї мови, то, на нього спираючись, віднайдеш зміст іншої».

 

Олесь Дудин у житті опирався на свої корені. На

патріотичну опільську родину, у якій народився і де

його назвали на честь хресного тата - Олександром.

Стрий Олександр був підстарши-ною УГА, мав почесні

нагороди - медаль уряду УНР «Залізний хрест» та

Тризуб, обшитий золотою облямівкою. Прищеплена з

малого дитинства любов до рідного і рідних породила

перший вірш Олеся - присвяту дідові Теодорові, який

пішов 1914 року на війну і не повернувся з московського

полону.