Я Ніжина - краплиночка, мала

Заняття на тему: «Я Ніжина – краплиночка, мала».

Мета: розвивати мовлення, пам'ять; пробуджувати пізнавальні інтереси; формувати дбайливе ставлення до природи; виховувати любов та повагу до Батьківщини, свого міста, бажання більше про нього знати, шанобливо ставитися до традицій свого народу. Продовжувати збагачувати знання дітей про рідний край – Україну, зокрема про рідне місто Ніжин; розвивати пізнавальний інтерес про походження назви міста, його кутків; формувати легенду про легенди рідного краю. Виховувати любов до художнього слова за допомогою прислів’їв і приказок.

Матеріал: зображення краєвиду рідного краю, легенди, прислів’я, приказки, альбом про місто із старовинними вулицями.

                                                       Хід заняття

Вихователь. Уявіть, що ви – літак. Витягніть руки в сторони. Це два сильних крила. Залишайтеся на своєму місці та уявіть, що ви піднімаєтесь угору, дедалі вище у небо. Що ви бачите під собою? Де ви летите? Над Україною, над морем, над горами. А ось тепер ми летимо над рідним своїм містом.

• Діти, як ви вважаєте, що є найдорожче серцю кожної людини?
• Так, Батьківщина.

Колись давно Бог створив народи й кожному наділив землю. Наші ж предки кинулися пізніше, і землі їм уже не дісталося. Прийшли вони до Бога, а той у цей час молився. Не посміли українці щось казати. Стали чекати. По якійсь хвилі Бог обернувся, похвалив за те, що вони чемні діти, хороші. Дізнавшись, чого прийшли до нього, запропонував їм чорну землю.

• «Ні, - відповіли наші предки, - там уже живуть німці, французи, іспанці,

Англійці.

• «Ну, тоді я вам дам ту землю, що залишив для раю, там усе є: річки

озера, ліси, пустелі. Але пам’ятайте: якщо будете її берегти, то вона буде ваша, а ні – перейде до ворога.

 Пішли наші предки на ту землю, оселилися й живуть до сьогоднішнього дня. А країну свою назвали Україною.

• Діти, як називається наша Батьківщина?
•  Так, Україна.

Це наш рідний край. Це земля на якій народилися ми, наші батьки, дідусі, бабусі. Тому вона для нас – свята.  Пригадаємо вірш про Україну.

Україна – рідний край!

Поле. Річка. Зелен гай.

Любо стежкою іти.

Тут живемо я і ти.

• Давайте перевіримо себе. Відгадаємо кросворд.

Як називається країна, в якій ти живеш?

Яке місто є столицею України?

• Так, діти, Україна – це безкраї лани пшениці, квітучі поля льону,

вишневі сади; це гори Карпати і шахти Донбасу; це широкий Дніпро, який несе свої води в Чорне море; це також наша рідна Чернігівщина; це солов’їна мова нашого народу з піснями, віршами, легендами, прислів’ями та приказками.

Вправа «Продовж прислів’я»

• Люби і знай…(свій рідний край)
• За рідний край…(життя віддай)
• Україна рідненька,…(як батько і ненька)
• У рідному домі…(і вода солодка)
• Без верби і калини…( нема України)

Фізкультхвилинка

Діти виконують рухи відповідно до вірша

Встаньте, діти, усміхніться.

Землі нашій поклоніться.

За щасливий день вчорашній,

І до сонця потягніться,

В різні боки похиліться,

Веретеном покрутіться,

Раз присядьте, два присядьте,

На стільці тихенько сядьте.

• Діти, як називається місто в якому ми живемо? Ніжин.

                                                  Легенда про Ніжин

Стояло місто біля річки,

Що називається Остром,

І зранку розтуляло вічка,

Які світилися добром.

В той час дочка богині Лада,

Що ймення ніжність мала,

Брела повільно крізь левади

І місця жить собі шукала.

Маленьке місто біля річки

Її зачарувало.

Бо мало щирі, добрі вічка

 І добре серце мало.

Там люди в злагоді жили

І працю шанували,

Там квіти радості цвіли

 І діти підростали.

Зраділа ніжність і сказала:

«Я вічно буду з вами,

Таких людей завжди шукала

Із чуйними серцями!»

Відтоді місто зветься Ніжин, стоїть на берегах Остра,

Там вулицями ходить ніжність, бажає людям всім добра! Ніжине!

Вправа «На велосипеді»

Вихователь пропонує здійснити подорож рідним містом, називає зупинки, що означають певне місце. Діти зупиняються і розповідають про нього (Миколаївський собор, Ніжин-озеро, пам’ятник Миколі Гоголю, пам’ятник Тарасу Шевченку, Графський парк, площа Франка)

Гра-бесіда «Історичний музей»

Розглянемо ілюстрації минулого нашого міста. Які були будинки на цьому фото, а на цьому? Чи однакові будинки сьогодення і старих часів? Як раніше спілкувалися люди? Чи були у них телефони? (Альбом з фото).

Дидактична вправа «Місто яке?»

Скажемо гарні слова-компліменти про рідне місто, яке воно? (діти називають слова і «кладуть» в долоньку вихователя слова: гарне, красиве, зелене, рідне, мальовниче). Отже, від кожного з нас залежить, яким буде наше місто.

• А пам’ятаєте, я вам розповідала на які околиці (кутки) ділиться наш

Ніжин? Пригадаймо їх назви. (Мигалівка, Ветхе, Круча, Магерки, Овдіївка..)

Мовленнєва вправа «Передзвін»

Одна дитина розповідає про певний куток рідного міста, а інша дитина відгадує.

• Діти, сьогодні я хочу розповісти вам легенду про одну з околиць

Ніжина – Кручу.

Круча – західна околиця міста на правому березі Остра. Круча отримала свою назву від високого крутого яру, який утворився в ті далекі часи, коли річка підходила до старого берега. Тоді повноводні хвилі Остра і вимили кручі.

• Ще наше місто знамените Ніжинськими огірками.
• А чи знаєте ви звідки в Ніжині з’явилися огірки?

У середині 17 століття Ніжин брав активну участь у визвольній війні проти Речі Посполитої. У 1648 році війська Богдана Хмельницького зайняли місто, після чого воно отримало статус полкового. Тоді ж приблизно й з’явилися у Ніжині греки зі своїми знаменитими огірками та секретом їх засолювання.

От і завершилася наша подорож вулицями міста, а на останок давайте заспіваємо пісню «Я Ніжина краплиночка мала».