Я помню вальса звук прелестный...

Літературно-музична вітальня «Я помню вальса звук прелестный…»

Мета:   засобами таких видів мистецтва як література і музика виховувати у     старшокласників  любов до прекрасного; познайомити з історією виникнення танцю; вчити розуміти музику;розвивати  декламаторські , вокальні та хореографічні здібності.                   

Обладнання: мультимедійна дошка, презентація, відеофрагтент з кінофільму «Війна і мир», аудіозаписи.

Ошатно прибрана зала. Звучить «Вальс про вальс» Е.Колмановського на слова Є.Євтушенка у виконанні старшокласниці. Пари кружляють у танці.

На сцену виходять ведучі.

Ведуча:

  - Добрий вечір, шановне товариство! Сьогоднішня наша зустріч присвячена вальсу – найвеличнішому, найпрекраснішому і найбільш хвилюючому з усіх танців.  Цей танець, який панує на планеті, підкорив серця мільонів людей. Недаремно його називають королем танцю – своєю романтичною легкістю, ліричним настроєм, граційністю він полонив душу кожного із нас. Він налаштовує на романтичний настрій, зачаровує і милує чудовим видовищем, захоплює лагідними звуками, уособлюючи прекрасну єдність духовної та тілесної краси.

   Мабуть, через це вальс залишається таким популярним у наш час, набувши значення танцю високого стилю. Вальс – чудовий танець! Йому майже 300 років, а він ні на крихту не постарів! Щось є в ньому таке незвичайне і захоплююче, що підкоряє собі людей різних епох і різних націй,  різного соціального стану і різного  віку.

 

Ведучий.

  -  Свою історію вальс веде від швидкого селянського танцю лендлер, щ був поширений у Німеччині та Австрії.

    У вальсі є спільні риси з французькою вальтою,чеським фурманігом, польсь-

ким краков’яком.

    Вальс народився у 18-ому столітті. Він стрімко вривається у бальні зали, але зустрічає запеклий опір аристократичних салонів. Вальсу оголошують справжню війну. Його висміювали, ганьбили, забороняли, але не перемогли. У 19 столітті вальс отримав повне визнання і досяг всесвітньої слави.

                                       ( демонструється фрагмент кінофільму «Війна і мир»-

 «Перший  бал Наташі Ростової»).

 Ведуча.

•    Вальс, вальс, вальс… Завжди юний та захоплюючий…Йому стає тісно в танцювальній залі. І ось він стрімко злітає на театральну сцену. Вальс зазвучав  у симфонічному оркестрі і на концертній естраді.

Відень! Місто , яке з повним правом називають батьківщиною вальсу. Саме тут народилися легкі і вишукані мелодії вальсів, які зачарували весь світ. У Відні жила сім’я композиторів Штраусів, які склали незліченну кількість вальсової музики. (демонструється слайд з портретом композиторів).

  У віденців особливим успіхом користувалися 2  вальси: «Солов’ї», «Лорелея». Послухайте один із них. (звучить вальс Штрауса «Лорелея»).

 

Ведучий.

•     Видатний російський композитор П.І.Чайковський ще в юнацькі роки почав писати вальсову  музику.( слайд з портретом композитора).

Він у розмові з критиком Г.А. Ларошем зазначав: «Вальси я можу писати

скільки завгодно». Дійсно, до жанру вальсу звертався завжди, використовуючи його у найрізноманітніших «музичних ситуаціях». Вальси зустрічаються  у операх та балетах, симфоніях і сюїтах Чайковського, серед його фортепіанних і скрипічних п’єс, романсів і пісень.

    Вашій увазі «Наталі-вальс» П.І.Чайковського.

    Цікава історія написання цього вальсу…Улітку композитор любив бувати у селі Кам’янка, в Україні, у своєї сестри А.І Давидової. Часто тут він зустрічав далеку родичку родини Наталію Андріївну Плєсську.(Слайд з портретом  Н.А.Плєсської).

    Це була напрочуд весела і життєрадісна дівчина, дуже розумна, добра та відверта. Чайковський симпатизував їй. А в 1878 році , перебуваючи у Кам’янці, склав вальс, легкий, граційний, поетичний, їй присвячений.(Звучить «Наталі-вальс»).

 

Ведуча:

•     Польський композитор Фредерік Шопен склав лише 17 вальсів. Але його твори мають таку магічну силу, яка,  ніби добра фея, переносить

у казкову країну, де не існує нічого злого і жорстокого. (Слайд з портретом Ф.Шопена). Його вальси ніжні, поетичні, блискучі, віртуозні. Вальс перестає бути вальсом – танцем, а перетворюється на концертний номер:

           Шопена вальс…Ну хто не грав його

           І хто його не слухав?На чиїх устах

           Не виникала усмішка примхлива

           Напівкохання чи напівжурби

           Від звуків тих кокетно-своєвільних,

           Сумних, як вечір золотого дня,

           Жагучих, як неcкінченний поцілунок?

                                               М.Рильський

  Послухайте «Вальс мі мінор»  Шопена.

 

Ведучий.

•  Виявляється, вальси писали не тільки композитори, а й письменники… Російський письменник Олександр Сергійович Грибоєдов…(Слайд з портретом письменника).Він з дитинства навчався музиці, прекрасно грав на фортепіано та арфі. На жаль, більшість складених ним музичних творів не були записані на нотний папір і для нас втрачені назавжди. Збереглося лише 2 вальси: «Вальс ля бемоль мажор» та «Вальс мі мінор». Послухайте один із них.

 

Ведуча.

                        Однообразный и безумный,
                        Как вихорь жизни молодой,
                        Кружится вихорь вальса шумный…

             Ці рядки читаємо у романі О.С.Пушкіна «Євгеній Онєгін». І перед очима   постає сцена, коли Євгеній кружляє у вальсі з Тетяною…

            А у житті Л.М.Толстого, геніального російського письменника, вальс зіграв(слайд з портретом письменника) одного разу незвичайну роль. Молодий письменник ніяк не міг освідчитися в коханні своїй майбутній дружині Софії Андріївні Бернс.(слайд).  Якось перебуваючи у гостях у Бернсів та акомпануючи Софіїній сестрі Тетяні вальс Ардіні «Поцілунок», Толстой загадав: якщо Таня добре візьме верхню ноту, він відразу ж зробить Соні пропозицію руки і серця. Тетяна прекрасно заспівала, чудово взяла високу ноту, і він наважився: через 5 хвилин С.А. Бернс була його нареченою.

             До речі, Л.М.Толстой є автором «Вальсу фа мажор». Послухайте його.(Звучить вальс у аудіозапису).

 

             Ведучий.

-       Звичайно, за три століття  було створено тисячі вальсів…Характер самого     вальсу постійно змінювався. У різних країнах з’являлися свої національні прикмети, але у своїй різноманітності він продовжує жити і сьогодні.

 

           Чути звуки канонади, розриви бомб, стрілянина( у звукозапису).

         На сцену виходять юнак і дівчина у військовій формі.

          ВІН:

•     Ви не повірите, але це справді так: вальс воював. Багатьма композиторами написані на вірші відомих і зовсім не відомих авторів пісні- вальси. У них безпосередність і глибокий ліризм, щирість і схвильованість, душевне тепло і висока патріотична ідея людові до Батьківщини.

    ВОНА:

•     А ось історія  виникнення «Випадкового вальсу» композитора Марка Фрадкіна. Композитор-фронтовик, направляючись на передову, зустрівся з молодим симпатичним льотчиком. Той розповів про одну глибоко запалу у його душу зустріч. Проїжджаючи через маленьке фронтове містечко, льотчик почув звуки до болю знайомого довоєнного вальсу. Він заглянув у будинок, звідки лунала музика. Це виявився імпровізований клуб, де грав старенький патефон і танцювала молодь. Біля стіни одиноко стояла дівчина. Він запросив її до танцю, і вони закружляли у вальсі… Дівчина була граційна.. Аж раптом пролунала команда: « По машинах!» Вони не встигли навіть попрощатися. Лейтенант поїхав на фронт, але продовжував пам’ятати про той вальс і про ту милу дівчину, ім’я якої так і не встиг узнати. Разом із поетом Є.Долматовським  досить швидко композитор М.Фрадкін написав «Випадковий вальс». Пісня набула популярності, її заспівали на всіх фронтах. А дівчина відгукнулась, написавши листа Долматовському. Вона просила допомогти знайти лейтенанта, але на той час лейтенант геройськи загинув у бою..

    У виконанні соліста звучить «Випадковий вальс» М. Фрадкіна на слова Є. Долматовського.

 

•      Вашій увазі ще один вальс на воєнну тему. Він – про переможну весну 45-ого року. Це так званий «Травневий вальс», музика Ігоря Лученка.

    У виконанні вчителя музики звучить цей вальс.

 

Ведучий.

•     Випускний шкільний бал… Які суперечливі почуття переповнюють юнаків і дівчат у цей вечір! Як не хочеться розлучатися із рідною школою і друзями! А скільки радісних сподівань, скільки надій пов’язано з рубежем переходу з дитинства у світ великого дорослого життя! Багато пісень співають на випускному балу, багато танцюють. Але найкраще виражає всю гаму почуттів випускників вальсова пісня «Шкільні роки» композитора Д. Кабалевського на вірші Є. Долматовського.

 

      На сцену виходить кілька пар у шкільній формі . Звучить вальс «Шкільні роки», пари танцюють.

    

 Ведуча:

•     Скрізь, де танцюють, від простого шкільного вечора до дипломатичного прийому ,– неодмінно танцюють вальс. Цей танець є символом юності, весни , любові, ніжності, світлих життєвих мрій!

 

 На сцену виходить учениця і читає вірш місцевої поетеси Ольги Лантух «Наш вальс»:

         Я тебе запросила…Куди?

         Ну хоч плач – а ніяк не згадаю.

         Тільки в думці – «отак би й завжди!»

         Й серце в ритмах шалених стрибає.

 

         Пам’ятаю лиш мужнє плече,

         І рука моя в теплій долоні.

         От би мить цю продовжити ще,

         Й бути вічно в твоєму полоні!..

 

          Закружляла мене й понесла

          Дивна сила в блаженстві сріблястім.

           Я такою іще не була…

           Мабуть, це називається Щастям.

 

           Ти відводиш свій погляд чомусь,

           Ти обпалюєш подихом душу…

            Я у ньому згоріти боюсь,

             І тому віддалятися мушу.

 

            Але все ж запросила…Хоч раз…

            Та від щастя – куди?  - не згадаю.

             Ой! Та це ж ми танцюємо вальс!..

             Боже, хай він ще довго триває!..

 

  Звучить вальс А. Хачатуряна до драми М. Лермонтова  «Маскарад». Всі учасники і бажаючі виходять на сцену і танцюють.