«Тестові завдання як метод перевірки навчальних досягнень студентів на заняттях зарубіжної літератури»

 

Міністерство освіти і науки України

ДВНЗ «Кам’янець-Подільський індустріальний коледж»

 

Циклова комісія філологічних дисциплін

 

 

 

 

Методична розробка на тему:

«Тестові завдання як метод перевірки

навчальних досягнень студентів на

заняттях зарубіжної літератури»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2017 р.

Міністерство освіти і науки України

ДВНЗ «Кам’янець-Подільський індустріальний коледж»

 

 

 

У методичній розробці розглядаються особливості використання тестових завдань під час оцінювання начальних досягнень студентів на заняттях зарубіжної літератури. Подано класифікацію тестових завдань та їхню характеристику, наведено приклади їх використання під час проведення самостійних та підсумкових контрольних робіт. Відповіді до тестових завдань додаються.

 

Підготувала: викладач філологічних дисциплін Ю.В. Трачук

Рецензент: голова циклової комісії, викладач філологічних дисциплін Н.М. Ярема

 

 

 

 

 

 

 

 

Розглянуто на засіданні

циклової комісії філологічних дисциплін

протокол № __ від  ___  _______ 2017 р.

                                           Голова циклової комісії  _______________

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2017 р.

Вступ

Найважливішим компонентом педагогічної системи і складовою частиною навчального процесу є контроль за навчальною діяльністю студенів, призначений для визначення успішності навчання кожного студента, аналізу отриманих результатів та корекції подальшого процесу навчання. Інструментом підвищення якості освіти разом із реформуванням змісту освіти виступає вдосконалення системи оцінювання, модернізація діагностики навчання студентів.

З розвитком педагогіки і поступовим впровадженням нових педагогічних технологій стає нераціональним використання звичайних засобів контролю успішності засвоєння змісту навчання студентами. Потрібні більш сучасні й об’єктивні засоби для вимірювання та оцінювання рівня знань, умінь і навичок студентів. Такі засоби створювались протягом понад ста років, а на сучасному етапі розвитку педагогічної науки вдосконалюються. Мова йде про тестологію як галузь наукових досліджень, що займається: в психології – вимірюванням та оцінюванням здібностей людини; в соціології – вимірюванням, як механізмом, який дозволяє характеризувати індивідів як членів певної визначеної спільноти; в педагогіці – вимірюванням та оцінюванням рівня успішності засвоєння змісту навчання.

Досвід організації у ВНЗ навчального процесу в умовах кредитно-модульної системи свідчить про те, що проведення вхідного, поточного, модульного та семестрового видів контролю бажано здійснювати в таких формах, які допускають застосування певних засобів, які полегшують процес виявлення результатів перевірки.

Самостійна робота є важливим засобом розвитку пізнавальної діяльності студентів, вдосконалення, закріплення і практичного застосування знань. Вона є невід'ємною частиною заняття, сприяє формуванню стійких і усвідомлених знань, дає можливість кожному студенту працювати в доступному йому темпі, з поступовим переходом від одного рівня розвитку знань до іншого. Тому завдання для самостійних робіт складаються з урахуванням різного рівня підготовки студентів. Завдання містять питання, відповіді на які вимагають всебічного використання набутих знань, а також вправи, які підготують до вирішення нової, більш складного завдання. Також іноді даються деякі поради, приблизний план дій, що веде до досягнення правильного результату найбільш раціональними прийомами. Полегшує і прискорює самостійну роботу тестування. Тестування дає час на усвідомлення того, наскільки засвоєний матеріал, тобто студент сам може коригувати систему свого навчання.

Також велике значення в практиці викладання мають узагальнюючі заняття, на яких систематизується досліджуваний матеріал.

На таких узагальнюючих заняттях доцільно проводити самостійні роботи, у які включається повторення теоретичного матеріалу з урахуванням збільшеного рівня знань та практичні заняття.

Аналіз результатів важливий не тільки для того, щоб студенти отримали знання відповідно до навчальної програми, а й для вироблення почуття відповідальності за результати своєї праці.

Важливою умовою тестування, як універсального педагогічного інструмента, є частота його проведення, яка залежить від дисципліни, її ролі і місця в навчальному плані, особливостей засвоєння знань. Слід зробити тестування звичною і зручною формою регулярного контролю знань студентів. Необхідно пам’ятати, що тестування – це не самоціль, а ефективна форма повторення – узагальнення і впорядкування вивченого. Контрольно-оцінювальна функція навчання – це лише елемент добре організованого і технологічно продуманого навчально-виховного процесу. Якщо студенти матимуть міцні знання, то їх оцінювання не становитиме особливих труднощів, в якій би формі воно не проводилось.

Останнім часом замість традиційного поняття "контроль", окрім вже згадуваного поняття "діагностика", все частіше стали використовувати поняття "моніторинг". При проектуванні навчального процесу перед педагогом постає завдання вибору методів і форм контролю навчальних досягнень студентів, критеріїв якості засвоєння вивченого матеріалу, розробки процедур здійснення контролю, обґрунтування способів індивідуальної корекції навчальної діяльності студентів.

 

 

 

 

До теперішнього часу у практиці перевірки знань студентів склалися дві основні форми контролю: усне опитування та письмова робота. 
Кожна з них, маючи певні позитивні сторони, володіє і цілим рядом істотних недоліків. Так, усне опитування є вибірковою формою контролю знань окремих студентів, що забирають значний обсяг дорогоцінного часу від заняття. Письмова робота надзвичайно трудомістка і неоперативна. Найчастіше викладач, не встигнувши впоратися з перевіркою робіт студентів, починає наступне заняття без інформації про те, які розділи попереднього матеріалу не були засвоєні студентами в достатній мірі. До того ж обидва цих методи не позбавлені від негативних проявів, пов'язаних знеоб'єктивною оцінкою знань.

Вільної від цих недоліків є форма контролю у вигляді тестових завдань. Вона може з успіхом застосовуватися для поточної перевірки знань. Тоді, оперативно перевіривши роботи, викладач зможе своєчасно відкоригувати виклад матеріалу наступного заняття, приділивши більше уваги слабо засвоєним розділам. Відсутність трудомісткою перевірки письмових робіт дозволяє досить часто проводити контрольні заходи, створюючи у студентів відчуття тотального контролю знань. 

Система тестових завдань має і ще одна перевагу, тому що дозволяє позбавитися від психологічних проблем, пов'язаних з проектованої на студента справжньої чи уявної

Педагогічний досвід показав, що в поєднанні з іншими видами перевірки, використання тестових завдань є досить ефективним інструментом, що стимулює підготовку студентів до кожного заняття і що підвищує мотивацію до досліджуваного предмета. Усні ж форми контролю найбільш доцільно застосовувати при проведенні заліків, колоквіумів і спитів. При цьому важливо відзначити, що відсутність оцінки відповіді студента на запитання, поставлене під час заняття, знімає психологічний тиск боязніневірної відповіді і дозволяє проводити обговорення питання у творчій атмосфері. Серед різних видів письмового контролю в старшій школі добре зарекомендували себе такі форми, як велике домашнє завдання з цілого розділу, підготовка рефератів і доповідей з окремих тем.

Успішне та ефективне застосування методів тестування цілком залежить від двох основних чинників. По-перше - це відсутність доступу сторонніх до даних, що містить інформацію про правильні відповіді. Але не можна забувати про те, що ініціативні групи студентів можуть відновити таблицю правильних відповідей до запропонованих варіантів тестових завдань, і обмінятися отриманими даними з студентами інших груп. Тому не рекомендується використовувати одні і ті ж варіанти тестів у різних групах.

По-друге, це якість тестових завдань. На жаль, деякі викладачі вважають, що якщо придумати питання і п'ять відповідей до нього, то тест готовий. Подібний підхід, а також відсутність обліку цілої низки особливостей при складанні тестових завдань призводять до помилок. При цьому достовірність інформації по успішності, отриманої на підставі цихтестів, значно знижується. Зустрічаються варіанти, які поряд з помилками у фактичному матеріалі містять неоднозначне тлумачення питань і пропонованих відповідей, що повторюються або однотипні питання, некоректні формулювання. Дуже часто очевидність наведених невірних відповідей настільки виразно, що тестується, зовсім не важко вгадати правильну відповідь методом виключення невірних варіантів.

При використанні протягом ряду занять програмованого контролю для оперативної оцінки знань студентів з зарубіжної літератури були вироблені рекомендації, які в сукупності можуть служити методикою, яка використовується при складанні питань і відповідей.

Упровадження новітніх технологій навчання, що ґрунтується на нових підходах подання та засвоєння навчальної інформації, потребує нових,сучасних методів їх вимірювання й оцінювання.

Пошук досконалих методів вимірювання рівня навчальних досягнень студентів на сучасному етапі розвитку інформаційних технологій набуває надзвичайної актуальності, оскільки об'єктивізація процесу вимірювання, забезпечуючи зворотний зв'язок, дає можливість координувати цей розвиток. Об'єктивні та точні методи вимірювання й оцінювання знань стають однією з рушійних сил наукового прогресу.

 Порівняльний аналіз методів вимірювання рівня навчальних компетентностей, які використовуються в сучасній педагогіці, - усного опитування, письмової роботи, інтерв'ю та тестування свідчить про те, що останній метод більш ніж інші відповідає критеріям якості при визначенні рівня теоретичних знань, умінь і навичок студентів.

Використання тестів у навчальному процесі надійно увійшло у світову педагогічну практику. В Україні цей процес також набуває сил: розвиваються наші уявлення про призначення та педагогічні можливості тестів, форми тестів, формати запитань, методи обробки результатів тестування та їх інтерпретації.

Упродовж останніх років поряд із традиційними формами контролю все більшого поширення набуває зовнішнє незалежне оцінювання, результати якого учні загальноосвітніх навчальних закладів можуть за бажанням зарахувати як державну підсумкову атестацію та вступний іспит до вищих навчальних закладів.

Ефективність функціонування системи професійної освіти значною мірою залежить від впровадження в діяльність вузу інновацій. Вони змушують всіх учасників навчально-виховного процесу визначити й проаналізувати рівень своїх знань, умінь, навичок, спрямувати свою діяльність на шлях перспективних перетворень. При цьому основна роль належить викладачеві. Його готовність до впровадження інновацій, вміння організувати цей процес та управляти ним є невід'ємними складовими успішної інноваційної роботи.

Однією з інноваційних форм інформатизованої системи освіти є тестування. Ця форма, надзвичайно популярна за рубежем, в останні десятиліття активно впроваджується і в Україні. Національний університет "Києво-Могилянська Академія" був першим вищим навчальним закладом нашої держави, який під час відбору студентів почав застосовувати систему тестування. Цю систему було визначено однією з кращих в Європі. Дану практику дедалі частіше впроваджують інші вищі навчальні заклади. Тому в підготовці молодшого спеціаліста використання тестування як методу контролю та оцінки знань є актуальним.

Практика показала наступні переваги тестування над іншими формами контролю знань:

• упродовж досить обмеженого часу може бути перевірена якість знань, навичок у зазначеної кількості студентів;
• можливий контроль знань, умінь, навичок на необхідному, заздалегідь запланованому рівні;
• реальним є самоконтроль;
• знання оцінюють більш-менш об’єктивно;
• увага студента фіксується не на формуванні відповіді, а не осмисленні її суті;
• створюють умови для постійного зворотного зв’язку між студентом і викладачем.

Іноді тестовий контоль має недоліки: помилково всі завдання, що за формою нагадують тестові, називають тестом. Проте педагогічним тестом є система паралельних завдань специфічної форми, які розташовуються за принципом зростання відповідно до складності порядку, що дозволяє якісно й ефективно виміряти рівень і структуру підготовки екзаменованих. З огляду на це, до тесту не можна включити будь-яке завдання. Кожне з них має відповідати чітко визначеній формі, змісту, рівневі складності. Складниками тесту є лише такі завдання, що пройшли попередню фахову та статистичну експертизи й мають відповідні схвальні характеристики. Вони й називаються тестовими завданнями. Тестові завдання - це компоненти, з яких складається ввесь тест. Тільки якісні завдання забезпечують високу валідність (тест справді вимірює те, для чого його призначено) і надійність (наскільки точно тест вимірює досліджуване явище) тесту.

Завдання в тестовій формі - це, власне, те, з чим викладач має справу під час поточного чи тематичного контролю. Воно відповідає певній формі (завдання з вибором однієї чи кількох правильних відповідей, на встановлення відповідності тощо), але не пройшло перевірки статистичними й математичними методами.

Тестові завдання мають суттєві переваги над іншими формами контролю: вони високотехнологічні, можуть розроблятися, проводитися й перевірятися з використанням комп'ютерної техніки, потребують невеликих часових ресурсів для проведення та перевірки, порівняно нескладні в проведенні, що дає змогу спростити саму процедуру контролю від його підготовки та здійснення до перевірки й аналізу, а також вивільнити час для інших видів роботи па уроці, Також вони дозволяють викладачу динамічно визначити рівень засвоєння студентами теоретичного матеріалу й уміння його застосовувати на практиці та відповідно корегувати цей рівень. Як порівняно нова й сучасна освітня технологія тести активізують пізнавальну діяльність студентів, сприяють розвитку в них уміння концентруватися, робити правильний вибір, усувати неточності й неповноту у формулюванні певних тверджень. А найголовніше - саме за їхньою допомогою процес перевірки навчальних досягнень студентів (рівень їхніх знань з предмета, сформованість у них відповідних умінь і навичок) значно об'єктивується й убезпечується від суб'єктивної думки викладача або іншого перевіряючого забезпечують для кожного з учасників освітнього процесу реально рівні умови під час контролю результатів навчання. Ці переваги, тестів над іншими формами контролю є найсуттєвішими, оскільки й студенти, і їхні батьки, і керівники навчальних закладів між усіма іншими вимогами до оцінювання на перше місце ставлять саме його об'єктивність.

Тестові завдання однаковою мірою надаються до використання під час здійснення поточного, тематичного та підсумкового (зокрема й незалежного зовнішнього оцінювання) контролю. Переваги тестування над традиційними формами контролю навчальних досягнень учнів полягають також у тому, що за їхньою допомогою знімається емоційна напруженість, характерна для проведення контрольних робіт, контроль здійснюється у формі, яка створює відчуття комфорту й розвиває позитивну налаштованість  щодо нього.

Дидактична мета поточного оцінювання - відстежувати процес навчання й отримувати оперативну інформацію про відповідність (невідповідність) знань студентів вимогам чинної програми. Найпоширенішою формою проведення поточного контролю, крім усного опитування й самостійних робіт, є виконання педагогічних тестів, які допоможуть викладочу вчасно відкоригувати й удосконалити навчальний процес. Поточний тестовий контроль можна здійснювати за допомогою кількох варіантів тестів, дібраних із спеціальної літератури або розроблених самим викладачем. Систематичне відстеження всіх етапів засвоєння знань у формі тестування стимулюватиме студентів до самостійної роботи під час виконання домашніх завдань, підвищуватиме інтерес до навчання та відповідальність за його результати.

Використання тестових технологій здійснюється в три етапи: теоретична й практична підготовка викладача та студентів до проведення тестування, організація тестування, аналіз і корекція результатів.

Доцільно тренувати студентів читати й аналізувати тексти різних стилів мовлення різноманітної тематики, орієнтувати не їх стільки на запам'ятовування фактологічного матеріалу прочитаного, скільки на усвідомлення причиново-наслідкових зв'язків, розуміння головної думки, будови й комунікативного призначення тексту, прямих і метафоричних значень слів відповідно до контексту, стилістичної ролі окремих елементів тексту, уміння чітко сформулювати відповідь за його змістом тощо. Зрозуміло, що часу на занятті для виконання такої роботи має бути відведено значно більше, ніж передбачено нормативами чинної програми для читання мовчки. Можна порадити викладачам резервний час використовувати саме для вдосконалення навичок читання у формі, аналогічній до тієї, що й на зовнішньому оцінюванні.

Готуючи навчальний матеріал, доцільно розробляти як завдання закритої форми з вибором однієї правильної відповіді (з чотирма варіантами відповідей), так і відкриті завдання з короткою відповіддю. Наприклад, викладач може пропонувати 6 завдань закритої форми (за правильне виконання кожного завдання - 1 бал) і 3 - з розгорнутою відповіддю (за правильне виконання кожного завдання - 2 бали). Перевіряючи відкриті завдання, викладач повинен оцінювати не тільки те, як правильно студенти розуміють зміст тексту, а й їхню мовленнєву, орфографічну та пунктуаційну грамотність.

Для успішного написання роботи дуже важливо, щоб студенти могли не тільки правильно навести приклади, які розкриватимуть тему, а й пояснити їх, оцінити значення того чи іншого літературного твору чи героя. Важливо вправляти студентів не в переказуванні змісту творів або перебігу історичних подій, а вчити використовувати приклади для аналізу проблеми та переконливої аргументації. Дуже важливо також розвивати у студентів уміння стисло й чітко письмово формулювати власні думки в письмовій формі. Саме тому слід систематично аналізувати на заняттях зміст виконаних робіт, навчати студентів розпізнавати й самостійно виправляти змістові, композиційні, стилістичні неточності й помилки.

Найоптимальнішою і найефективнішою формою тестування є використання його роздрукованих варіантів, яке унеможливлює помилки, що трапляються при сприйнятті завдань на слух, і слугує осмисленому сприйняттю запитання та усвідомленому визначенню відповіді на нього. Важливою передумовою якісного використання тестових завдань є також їх варіювання, яке передбачає звернення до кількох різновидів того самого завдання та убезпечує від списування між самими учнями. Викладачеві слід враховувати, що варіанти тестів неодмінно мають бути рівноцінними; підготовку таких матеріалів полегшить використання єдиного тесту з перекомбінованими завданнями або варіантами відповідей. Викладачеві слід пам'ятати, що впровадження системи незалежного оцінювання з української мови, головною формою якого є саме тестові завдання згаданої вище моделі, не передбачає цілковитого або часткового згортання чи послаблення інтенсивності інших видів навчальної діяльності студентів на заняттях. Навіть саме виконання тестових завдань, розроблених Міністерством освіти і науки України спільно з Українським центром оцінювання якості освіти (а також інших якісних стандартизованих тестів), потребує від студентів глибокої, всебічної мовно-мовленнєвої підготовки, зорієнтованості в мовній теорії та вміння ефективно застосовувати її в практичній діяльності, як і сформованості навичок використовувати мову в різних ситуаціях спілкування.

Іноді помилково всі завдання, що за формою нагадують тестові, називають тестом. Проте педагогічним тестом є система паралельних завдань специфічної форми, які розташовуються за принципом зростання відповідно до складності порядку, що дозволяє якісно й ефективно виміряти рівень і структуру підготовки екзаменованих. З огляду на це, до тесту не можна включати будь-яке завдання. Кожне з них має відповідати чітко визначеній формі, змісту, рівневі складності.

Тестові завдання мають суттєві переваги над іншими формами контролю: вони високотехнологічні, можуть розроблятися, проводитися й перевірятися з використанням комп’ютерної техніки, потребують невеликих часових ресурсів для проведення та перевірки, порівняно нескладні в проведенні.

Тестовий контроль дає можливість викладачеві упродовж досить обмеженого часу перевірити якість знань у значної кількості студентів; за його допомогою стає можливим контроль знань, умінь, навичок на необхідному, заздалегідь запланованому рівні. На підготовчому етапі впровадження тестового контролю реальним є самоконтроль, знання оцінюються більш об'єктивно, варто відзначити, що у процесі тестування увага студентів фіксується не на формулюванні відповіді, а на осмислення її суті, у зв’язку з чим створюються умови для постійного зворотного зв'язку між студентом і викладачем.

Проте тестовий контроль знань має й істотні недоліки, які можна поділити на три групи: 1) недоліки, які лежать в основі сутності контролю (ймовірність випадкового вибору правильної відповіді або здогадка про неї; можливість при застосуванні тестів закритого типу оцінити тільки кінцевий результат (правильно - неправильно ), у той час як сам процес, що привів до цього, не розкривається); 2) недоліки психологічного характеру (стандартизація мислення без урахування рівня розвитку особистості); 3) недоліки, що ґрунтуються на організаційно-методичних; 3) недоліки, що ґрунтуються на організаційно-методичних показниках (велика затрата часу на складання необхідного «банку» тестів, їх варіантів, трудомісткість процесу; необхідність високої кваліфікації вчителів та експертів, що розробляють тестові завдання).

Існують реальні шляхи усунення цих недоліків. Наприклад, оптимальна кількість варіантів закритого типу (4-5) або ж застосуванням різних за конструкцією тестових завдань. Для того, щоб тестовий контроль знань був результативним, необхідно дотримуватись таких психолого-педагогічних вимог щодо його застосування. Поступове впровадження тестового контролю, що дасть змогу студентові психологічно підготуватися. Розпочинати слід з простих тестів, через деякий час вводячи більш складні конструкції.

Тестування як один із методів контролю засвоєння студентами знань з української мови та літератури має суттєві переваги над іншими формами оцінювання: процес перевірки стає об’єктивним і мінімально залежить від суб’єктивної думки викладача; за допомогою тесту можна отримати більш диференційні оцінки, що забезпечує високу точність вимірів навчальних досягнень; обробка результатів вимагає порівняно незначних часових затрат.

Застосування тестових технологій поруч із традиційними формами контролю на заняттях української мови та літератури забезпечить якісну підготовку  до зовнішнього незалежного оцінювання.

Створення тесту – складна і кропітка робота, яка має певний алгоритм. Різними текстологами пропонуються більш детальні або узагальнені варіанти цього алгоритму, але всі вони передбачають проходження кількох основних етапів. Дотримання цієї послідовності дає можливість отримати саме тест, а не сукупність запитань у тестовій формі, які можуть містити структурні або змістові дефекти, бути у цілому невалідними. Створення надійного тестового інструменту включає: визначення мети тестування; відбір навчального матеріалу, рівень засвоєння якого належить перевірити; побудова специфікації тесту (визначення цілей, завдань, плану, структури тесту, зазначення вимог та правил проведення тестування, обробки результатів та їх інтерпретації); вибір форматів тестових завдань; конструювання бази тестових завдань; конструювання тесту (побудова композиції тесту в цілому) та оцінювання його валідності; визначення логістики тестування, планування часу виконання тесту та темпу виконання окремих завдань; розробка інструктивних матеріалів, форми бланку відповідей; проведення тестування з дотриманням процедур і правил тестування; обробка та аналіз результатів; встановлення валідності методу оцінювання.

Щоб довести тест до повної готовності до застосування, необхідно декілька років збирати статистичні дані. Можливе виникнення й інших труднощів. Досить часто зустрічається значний суб'єктивізм у формуванні змісту самих тестів, у відборі і формулюванні тестових запитань, багато що також залежить від конкретної тестової системи, від того, скільки часу відводиться на контроль знань, від структури включених у тестове завдання запитань і т.ін.

Але, незважаючи на вказані недоліки тестування, як методу педагогічного контролю, його позитивні якості багато в чому свідчать про доцільність використання такої технології.

До переваг слід віднести: велика об'єктивність і, як наслідок, більша позитивна стимулююча дія на пізнавальну діяльність студента; виключається дія негативного впливу на результати тестування таких чинників як настрій, рівень кваліфікації та інші характеристики конкретного викладача; орієнтованість на сучасні технічні засоби, зокрема комп’ютерні тести; універсальність, охоплення всіх стадій процесу навчання.

Зразок тестових  завданнь з зарубіжної літератури під час проведення самостійних та підсумкових контрольних робіт.

 

Варіант 1.

1. Поетичним маніфестом збірки Волта Вітмена «Листя трави» став вірш:
А «Пісня про самого себе»;
Б «Я співаю про тіло електричне»;
В «Йдучи травою степовою»;
Г «Про Францію зоря»;
Д «З виру нуртівного океану».

2. Верлібр — це
А ліричний вірш, який складається з чотирнадцяти рядків п’ятистопного або шестистопного ямба, тобто з двох чотиривіршів з перехресним римуванням та двох тривіршів;
Б неримовані вірші з чіткою внутрішньою метричною структурою, де на місці рими лишається чиста клаузула
В вірш без рими і розмірів з довільним чергуванням рядків різної довжини
Г віршовий дактилічний розмір з шістьма наголосами без рими
Д трирядковий неримований вірш, який постав на основі першої півстрофи танка

3. Вірш Волта Вітмена «О, капітане» був присвячений:
А Джорджу Вашингтону;
Б Аврааму Лінкольну;
В Роберту Лі;
Г Уліссу Гранту;
Д Бенджаміну Франкліну.

4.  Твори Шарля Бодлера:
А «Вечорова гармонія», «Альбатрос», «Гімн красі», «Відповідності»;
Б «Міст Мірабо», «Зарізана голубка і водограй, «Лорелея»;
В «Забуті арієти», «Так тихо серце плаче…», «Поетичне мистецтво» ;
Г «П’яний корабель», «Відчуття», «Голосівки» ;
Д «Лебідь», «Вікна», «Лазур», «Невдача».

5. З якого вірша Поля Верлена взято подані рядки?

Не клопочись добором слів,
Які б в рядку без вад бриніли,
Бо наймиліший спів — сп’янілий:
Він невиразне й точне сплів (Пер. Г. Кочура).

А «Забуті арієти» ;
Б «Так тихо серце плаче…»;
В «Поетичне мистецтво» ;
Г «Осіння пісня» ;
Д «Туга».

6. У творі «Гобсек» О.де Бальзака стати лихварем Гобсека спонукали:
А злидні;
Б бажання посісти краще місце в суспільстві;
В несамовита жага грошей;
Г кохання;
Д бажання проникнути у психологію людських вчинків.

7. Головний герой роману Стендаля «Червоне і чорне»:
А Фабріціо дель Донго;

Б Жульєн Сорель;

В Антуан Берте;

Г Люсьєн Левен;

Д маркіз де Ла-Моль.

8. Шарль Бодлер, за його словами, вклав «усе своє серце, усю ніжність, усю віру (вивернуту навиворіт), усю свою ненависть» у книгу
А «Квіти зла»;
Б «Штучний рай»;
В «Маленькі поезії в прозі»;
Г «Сплін та ідеал»;
Д «Паризькі картини».

9. Встановіть послідовність подій, що відбуваються в романі Стендаля «Червоне і чорне»
А навчання Жульєна в семінарії;
Б служба в пана де Реналя;
В служба в маркіза де Ла-Моля;
Г замах на пані де Реналь.

10. Провідна думка твору Оноре де Бальзака «Гобсек»
А золото є «душею» капіталістичного суспільства;
Б світом правлять гроші, адже за них можна придбати практично все;
В влада грошей навіть непересічну людину перетворює на вексель, автомат
Г золото приносить владу та достаток, тому його накопичення є шляхом до незалежності;
Д потрібно бути порядною людиною, щоб не потрапляти до рук лихварів.

11. Найвизначніше творіння Оноре де Бальзака:
А «Людська трагедія»;
Б «Людська комедія» ;
В «Божественна комедія» ;
Г «Втрачені ілюзії» ;
Д «Розкіш та злидні куртизанок» ;

12.  Гобсек є вічним образом — втіленням:
А мрійника;

Б тираноборця;

В скнари;

Г ревнивця;

Д месника.

13. Проблему «поет і юрба» порушено в поезії Шарля Бодлера:
А «Вечорова гармонія»;
Б «Альбатрос»;
В «Відповідності»;
Г «Гімн красі»;
Д «Хвора муза».

14. Сюжет роману «Анна Кареніна» зарошується:
А Самогубством Анни;
Б Закоханість Анни у Вронського;
В Примиренням Анни з чоловіком;
Г втечею Анни від Вронського;

15.  Твори Поля Верлена:
А «Вечорова гармонія», «Альбатрос», «Гімн красі», «Відповідності» ;
Б «П’яний корабель», «Відчуття», «Голосівки» ;
В «Міст Мірабо», «Зарізана голубка і водограй, «Лорелея» ;
Г «Лебідь», «Вікна», «Лазур», «Невдача» ;
Д «Забуті арієти», «Так тихо серце плаче…», «Поетичне мистецтво».

16. Після якої трагічної події Раскольников познайомився з Сонею? («Злочин і кара» Ф.Достоєвський)

А смерть Катерини Іванівни;

Б смерть Альони Іванівни;

В смерть Семена Мармеладова;

Г смерть Свидригайлова.

17. Перші літературні спроби Поля Верлена помітно позначені естетикою митців групи:
А «Плеяда»;
Б «Абатство»;
В «Озерна школа»;
Г «Лугосад»;
Д «Парнас».

18.  На яку жертву пішла Соня заради Раскольникова? («Злочин і кара» Ф.Достоєвський)

А віддала всі свої заощадження;

Б стала повією;

В поїхала за ним на каторгу;

Г зреклася батьків.

19.З якого вірша Поля Верлена взято подані рядки?

Найтяжчий, певне, сум —
Без гніву, без любові,
Без ревнощів, без дум —
Такий нестерпний сум (Пер. М. Рильського).

А «Забуті арієти»;
Б «Так тихо серце плаче…»;
В «Поетичне мистецтво»;
Г «Осіння пісня» ;
Д «Туга».

20.  Сугестія — це
А виразність;
Б натяк;
В навіювання;
Г враження;
Д порівняння.

 21. Вершинною у творчості Поля Верлена вважають його книгу:
А «Сатурнічні поезії»;
Б «Романси без слів»;
В «Добра пісня»;
Г «Вишукані свята»;
Д «Прокляті поети».

22. Словами «Найперше — музика у слові» розпочинається вірш Поля Верлена:
А «Поетичне мистецтво»;
Б «Сентиментальна прогулянка»;
В «Осіння пісня»;
Г «Туга»;
Д «Півголосом».

23. Образ птаха — володаря морських просторів, безпорадного і смішного на палубі корабля (за поезією Шарля Бодлера «Альбатрос») — переростає в образ-символ:
А недовговічного щастя, яке примушує людину страждати;
Б поета і його долі;
В самотньої людини, яка страждає від своєї самотності й відчуження від людей;
Г буденності, сірості, безвиході;
Д недовговічного щастя, яке примушує людину страждати.

24. Кумиром  Жульєна Сореля був: («Червоне і чорне» Ф.Стендаль)
А Наполеон Бонапарт;
Б абат Шелан;
В Жан-Жак Руссо;
Г Вольтер;
Д пан де Вально.

Варіант 2.

 

1.Твори Артюра Рембо:
А «Вечорова гармонія», «Альбатрос», «Відповідності»;
Б «Міст Мірабо», «Зарізана голубка і водограй, «Лорелея»;
В «Лебідь», «Лазур», «Невдача»;
Г «Забуті арієти», «Так тихо серце плаче…», «Поетичне мистецтво»;
Д «П’яний корабель», «Відчуття», «Голосівки».
2. Сюжет роману «Анна Кареніна» завершується: («Анна Кареніна» Л.Толстой)

А) закоханістю Анни у Вронського;                   

Б) втечею Анни від чоловіка і сина;

В) залізничною катастрофою, в яку випадково потрапила Анна;

Г) самогубством Анни на залізниці.

3. Встановіть відповідність між героями повісті «Гобсек» та їхніми характерними рисами: («Гобсек» О.де Бальзак)
1 Гобсек;

2 Анастазі де Ресто;

3 Дервіль;

4 Максим де Грай.

А авантюризм;
Б порядність, поміркованість у справах;
В жадоба до влади і грошей;

Г безрозсудність;
Д розпусність.

4. З якого вірша Артюра Рембо взято поданий уривок?

В настої зорянім, в Морській Поемі милій
Я плавав і ковтав зелену синь тоді,
Як мрець замислений вигулькує з-під хвилі,
Неначе тьмяний знак занурення в воді… (Пер. В. Ткаченка)

А «П’яний корабель»;
Б «Голосівки»;
В «Відчуття»;
Г «Моя циганерія»;
Д «Новорічні подарунки сиріт».

5. Ідею Достоєвського про самопожертву і самозречення у романі "Злочин і кара" втілює ...

А Соня;
Б Дуня;
Г Катерина Іванівна;
Д Разуміхін.

6. Гобсек пересувався Парижем: («Гобсек» О.де Бальзак)
А каретою;
Б пішки;
В верхи на коні;
Г автомобілем;
Д на паланкіні.

7. Установіть відповідність між поетичними фрагментами та їх авторами.
1 Бодлер;

2 Рембо;

3 Вітмен;

4 Верлен.

А «Так музики ж всякчас і знов! Щоб вірш твій завше був крилатий, щоб душу поривав — шукати нову блакить, нову любов»
Б «Себе я оспівую — просту, окрему особу, проте вживаю слово «Демократичність» і термін «Людський загал»
В «А чорне, біле Е, червоне І, зелене У, синє О — про вас я нині б розповів: А — чорних мух корсет, довкола смітників кружляння їх прудке, дзижчання тороплене»
Г «Я прийшов до тебе, мила,
Розказать, що сонце встало,
Що його живуща сила
В листі променем заграла»
Д «Природа — храм живий, де символів ліси спостерігають нас і наші всі маршрути».

8. Яку назву мав дитячий зошит Льва Толстого (1935 р.):

А) «Спогади дитинства»;

Б)  «Враження життя»;

В) «Дитячі забави»;

Г) «Дитинство моє».

9. Тема повісті Оноре де Бальзака «Гобсек»:
А втрата ілюзій;
Б перетворення здорової людини на маніяка;
В подружня зрада;
Г згубна влада золота;
Д зображення життя паризької аристократії.

10.  Провідна тема роману Ф. Стендаля «Червоне та чорне»:
А трагічна доля талановитого плебея у Франції доби Реставрації;
Б невзаємне кохання головного героя;
В просування головного героя щаблями соціальної драбини;
Г відмирання феодальних порядків у Франції доби Реставрації;
Д доля жінки у французькому суспільстві.

11. Загальна назва кризових явищ кінця XIX — початку XX ст., що характеризувалася настроями безнадії, розчарування, відчуттям занепаду життєвих сил, а також культом естетизму:
А символізм;

Б імпресіонізм;

В неоромантизм;

Г експресіонізм;

Д декаданс;

12. Волт Вітмен писав вірші виключно:
А хореєм;

Б гекзаметром;

В верлібром;

Г амфібрахієм;

Д дактилем.

13. Волю, свободу, життєві шторми у поезії Артюра Рембо «П’яний корабель» символізують:
А розлите вино і море;
Б мости;
В чайки;
Г кораблі;
Д лагуни.

14. У 1857 р. книгу Шарля Бодлера «Квіти зла» було засуджено за:
А натуралізм;
Б естетизм;
В символізм;
Г аморальність й реалізм;
Д модернізм.

15 Майже в усіх віршах книги Шарля Бодлера «Квіти зла» протиставляються:
А кохання і ненависть;
Б краса і потворність;
В природа і наука;
Г добро і зло;
Д сила і розум.

16 Основний конфлікт роману Ф. Стендаля «Червоне і чорне» між:
А особистістю і суспільством;
Б батьками і дітьми;
В революціонерами і реакціонерами;
Г людиною і природою;
Д чоловіком і жінкою.

17. Жанр «Людської комедії» Оноре де Бальзака:
А роман;

Б роман-епопея;

В епопея;

Г роман-щоденник;

Д комедія.

18. Центральною в романі «Анна Кареніна» Л.Толстого є проблема:

А) нерівності різних прошарків тогочасного російського суспільства;

Б) помсти;

В) реформ селянського життя;

Г) розпаду сім’ї.

19. Встановіть хронологічну послідовність подій, що відбуваються у творі Бальзака «Гобсек»
А смерть графа де Ресто;
Б смерть Гобсека;
В заручини Камілли де Гранльє й Ернеста де Ресто;
Г одруження Дервіля.

20. Упізнайте героя за цитатою з тексту твору (Л.Толстой «Анна Кареніна»)

Б) «для мене, сільського жителя, усе це дико, як нігті того пана, якого я бачив у тебе»:

А) Вронський;                                                       

Б) Каренін;

В) К.Левін;                                                                

Г) С.Облонський.

21. Що допомогло Порфирію Петровичу відразу зрозуміти, що вбивця Раскольников? «Злочин і караа» Ф.Достоєвський)

А) газетна стаття, що написав Раскольников;

Б) щиросердне зізнання;

В) розмова з Разуміхіним;

Г) лист слідчому.

22. Поет, як альбатрос — володар гроз та грому,
Глузує з блискавиць, жадає висоти,
Та, вигнаний з небес, на падолі земному
Крилатий велетень не має змоги йти (Пер. Д. Павличка).
Подані рядки взято з вірша Шарля Бодлера
А «Гімн красі»;
Б «Відповідності»;
В «Зосередження»;
Г «Вечорова гармонія»;
Д «Альбатрос».

23. Стендаль у романі «Червоне і чорне» відтворює провінційний побут Франції XIX ст., зображаючи вигадане містечко:
А Вер’єр;

Б Валансьєн;

В Вандом;

Г Верден;

Д Вертеп.

24. У вірші «П’яний корабель» Артюр Рембо абсолютизує найвищу для людини цінність:
А некерованість;
Б свободу;
В сваволю;
Г кохання;
Д красу

Варіант 3.

 

1. Адвокат Дервіль називав Гобсека: («Гобсек» О.де Бальзак)
А людиною-банкнотою;
Б людиною-векселем;
В людиною-облігацією;
Г людиною-акцією;
Д людиною-номіналом.

2. Перша збірка Поля Верлена мала назву:
А «Меркуріанські балади»;
Б «Сатурнічні вірші»;

В «Сонети до Орфея»;
Г «Марсіанські хроніки»;
Д «Юпітеріанські балади».

3. Шарль Бодлер на початку своєї творчості належав до поетичного угруповання:
А «Парнас»;
Б «Плеяда»;
В «Абатство»;
Г «Озерна школа»;
Д «Лугосад».

4. Фатальна дружба, яка привела Поля Верлена до в’язниці, пов’язувала його з французьким поетом-символістом:
А Теофілем Готьє;
Б Стефаном Малларме;
В Артюром Рембо;
Г Леконтом де Лілем;
Д Шарлем Бодлером.

5. Свій шедевр «П’яний корабель» Артюр Рембо створив у віці:
А тридцять сім років;
Б сім років;
В п’ятнадцять років;
Г двадцять років;
Д тридцять років.

6. З якого вірша Поля Верлена взято подані рядки?

О, цей шелест, шемріт, шепіт,
Воркіт, туркіт, цвіркіт, щебет,
Журкіт, муркіт, свист і писк,
Трав розмайних шелевіння,
Шум води по моховинню,
По камінню плеск та блиск… (Пер. М. Лукаша)

А «Сонце на спаді»;
Б «Так тихо серце плаче…»;
В «Поетичне мистецтво»;
Г «Осіння пісня»;
Д «Забуті арієти».

7. Гроші Гобсекові потрібні для того, щоб: («Гобсек» О.де Бальзак)
А мати владу;
Б добре жити;
В мати дорогі речі;
Г утримувати дорогу коханку;
Д багато мандрувати.

8. Хто є автором творів «Козаки», «Дитинство», «Двоє гусарів»:
А Ф. Достоєвський;
Б Л. Толстой;
В П.Верлен;
Г В.Вітмен.

9. Єдина надрукована за життя збірка Артюра Рембо мала назву:
А «Осяяння»;
Б «Сезон у пеклі»;
В «П’яний корабель»;
Г «Відчуття»;
Д «Сатурнічні поезії».

10. Естетизм знайшов своє теоретичне обґрунтування у:
А працях Джона Рескіна та Волтера Пейтера;
Б романі Оскара Вайльда «Портрет Доріана Грея»;
В книзі Оскара Вайльда «Задуми»;
Г книзі Стефана Малларме «Анкета про літературну еволюцію».
Д вірші Шарля Бодлера «Відповідності»

11. У романі Л. Толстого «Анна Кареніна» йдеться про історію жінки, яка:

А) переступила через загальноприйняті правила;

Б) повстала проти світських умовностей;           

В) скоїла кримінальний злочин;

Г) стала жертвою власних пристрастей і безжальних законів вищого світу.

12. Твори Артюра Рембо:
А «Вечорова гармонія», «Альбатрос», «Відповідності»;
Б «Міст Мірабо», «Зарізана голубка і водограй, «Лорелея»;
В «Лебідь», «Лазур», «Невдача»;
Г «Забуті арієти», «Так тихо серце плаче…», «Поетичне мистецтво»;
Д «П’яний корабель», «Відчуття», «Голосівки».

13. За кого вийшла заміж сестра Раскольникова Дуня? («Злочин і кара» Ф.Достоєвький)

А) Разуміхін; 

Б) Свидригайлов;

В) Лужин;

Г) Порфирій Петрович.

14. Волт Вітмен писав вірші виключно:
А хореєм;
Б гекзаметром;
В верлібром;
Г амфібрахієм;
Д дактилем.

15. «Ангелом і демоном» назвав Артюра Рембо:
А Шарль Бодлер;
Б Поль Верлен;
В Максим Рильський;
Г Іван Франко;
Д Стефан Малларме.

16.  Головна тема роману Достоєвського "Злочин і кара" - це ...

А) тема кохання;
Б) тема смерті;
В ) тема «маленької людини»;
Г) тема щастя

17. Укажіть рядок із характерними ознаками реалізму: 

А наявність героя - носія однієї домінуючої пристрасті; 

Б порушення всіх норм і правил, герой - самотній бунтівник; 

В правдоподібне зображення життя людини та суспільства, аналіз законів суспільного розвитку; 

Г настанова на музичність і нечіткість сенсу фрази, широке використання звукопису, навіювання певного настрою.

18. Хто є автром твору «Севастопольські оповідання»:

А Ф. Достоєвський;
Б В. Вітмен;
В П. Верлен;
Г Л. Толстой.

19. Арешт Ф.Достоєвського пов'язаний із ...

А) участю у справі петрашевців;

Б) літературною творчістю;

В) службовим злочином;

Г) видання роману «Ідіот».

20. Після страти Жульєна Матильда, наслідуючи королеву Маргариту Наварську, ...

А) жила пам'яттю про своє кохання;

Б) через три місяці вирушила у подорож;

В) власноруч поховала голову Жульєна на вершині гори Юри, у маленькій печері.

Г) вчинила самогубство.

21 Визначте провідну думку повісті "Гобсек":
А світом правлять гроші, адже за них можна придбати практично все;
Б влада грошей навіть непересічну людину перетворює на вексель, автомат; 
В золото приносить владу та достаток, тому його накопичення є шляхом до незалежності;
Г золото є "душею" капіталістичного суспільства.

22. Що є головною причиною злочину Родіона Раскольникова?
А прагнення до збагачення шляхом привласнення майна старої лихварки; 

Б задоволення почуття помсти за злиденне життя та постійні приниження; 

В намагання перешкодити шлюбу "за розрахунком" сестри Дуні з Лужиним, якого вона не кохала; 

Г спроба перевірити теорію на практиці.

23. Лісопильня старого Сореля була на самому березі ... (роман «Червоне і чорне» Стендаль):

А) Марни;

Б) Ду;

В) Рони;

Г) Уази.

24. Паралельно до зображення любовної лінії Анни Кареніної Толстой розвиває змістовно і художно рівноцінну їй лінію:

А) сімейного життя Облонських;

Б) духовних шукань Левіна;

В) життя великого міста;

Г) життя родини Тверських.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВІДПОВІДІ:

В. 1.

1. а

2. в

3. б

4. а

5. в

6. в

7. б

8. а

9. 1 б 2 а 3 в 4 г

10. в

11. а

12. в

13.б

14. а

15. д

16. в

17. д

18. в

19. б

20. в

21.б

22. а

23. б

24. а

 

В. 2.

1. д

2. г

3. 1 в 2 д з б 4 а

4. а

5. а

6. б

7. 1 д 2 в 3 б 4 а

8. в

9. г

10. а

11. д

12. в

13. а

14. г

15. г

16. а

17. в

18. г

19. 1 г 2 а 3 б 4 в

20. в

21. а

22. д

23. а

24. б

 

В. 3.

1. б

2. б

3. а

4. в

5. в

6. д

7. а

8. б

9. б

10. б

11. г

12. д

13. а

14. в

15. б

16. в

17. в

18. г

19. а

20. в

21. б

22. г

23. б

24. б

 

 

 

Висновки

Викладачу слід пам’ятати, що складаючи завдання тесту, необхідно дотримуватись низки правил, що забезпечують надійність, збалансованість інструменту оцінювання успішності оволодіння певними навчальними дисциплінами або їх розділами. Так, необхідно проаналізувати зміст завдань з позиції рівної представленности в тесті різних навчальних тем, понять, дій і т.ін. Тест не повинен бути навантажений другорядними термінами, неістотними деталями з акцентом на механічну пам'ять, яка може бути задіяна, якщо в тест включати точні формулювання з підручника або фрагменти з нього. Завдання тесту мають бути сформульовані чітко, коротко і недвозначно, щоб усі учні розуміли сенс того, що у них запитують.

Важливо прослідкувати, щоб жодне завдання тесту не могло служити підказкою для відповіді на інше. Варіанти відповідей на кожне завдання мають підбиратися так, щоб виключалися можливості простого припущення або відкидання явно неправильної відповіді.

Важливо вибирати найбільш прийнятну форму відповідей на завдання. Враховуючи, що запитання, що ставиться, повинне бути сформульоване коротко, бажано також коротко і однозначно формулювати відповіді. Наприклад, зручна альтернативна форма відповідей, коли студент повинен підкреслити слово так або ні.

Завдання для тестів мають бути інформативними, відпрацьовувати одне або декілька понять, визначення і так далі. При цьому тестові завдання не можуть бути дуже громіздкими або дуже простими. Це не завдання для усного рахунку. Варіантів відповідей на завдання повинно бути, по можливості, не менше п'ять. У якості неправильних відповідей бажано використовувати найбільш типові помилки.

Тестування може повністю замінити звичайні форми перевірки знань. Але основна їх перевага – це простота і швидкість, а також те, що тести сприймаються більшістю учнів як своєрідна гра. Тим самим знімається страх, стрес, невпевненість у своїх знаннях. Досвід показує, що застосування тестового контролю дає такі педагогічні результати: раціональніше використання час

 

заняття;  охоплення більшого обсягу навчального матеріалу; швидке встановлення зворотного зв'язку з студентами і визначення рівня засвоєння матеріалу; можливість визначити прогалини в знаннях і уміннях і внесення відповідних коректив; тестова перевірка дисциплінує студентів, індивідуалізує роботу з ними; стимулюється саморозвиток студентів, підвищується їхній інтерес до предмету.

Систематичне проведення контрольних заходів за допомогою складених на вищому рівні інструментів контролю дозволяє навчальним закладам формувати підготовлених студентів у різних галузях знань, готових застосовувати накопичений багаж знань будь-якої хвилини. Саме таких випускників у даний час, і в майбутньому потребує наша країна.

Проте до ефективного використання тестового контролю викладач має бути добре підготовленим та мати високий рівень педагогічної майстерності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1.   Коваленко Л. Тестуванню – так! // Методичні діалоги. - 2006. - №1.
2.   Коваленко Л. Незалежне оцінювання: результати і наслідки // Методичні діалоги. – 2006. - №7.
3.   Коваленко Л. Моніторинг зовнішнього оцінювання навчальних досягнень з української мови // Вивчаємо українську мову та літературу. - 2006. - №30.
4.   Раков С.А. Система оцінювання якості освіти як складник національної системи освіти: педагогічний аспект // Вивчаємо українську мову та літературу. - 2006. - №30.
5.   Українська мова: Зовнішнє оцінювання// Методичні діалоги. - 2006. - №8.
6.   Ходацька О., Рождественська Д. Випускні іспити: зовнішнє тестування чи внутрішній переказ? // Методичні діалоги. - 2006. - №3.
7.   Кочан І. М., Захлюпана Н. М. Словник-довідник із методики викладання української мови. Друге видання, виправлене і доповнене. Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2005. 306 с.
8.   Паращенко Л. І., Леонський В. Д., Леонська Г.І. Тестові технології у навчальному закладі: Метод. посібник. К.: “Майстерня книги”, 2006. 217 с.
9.   Українська мова. Збірник завдань для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання. Львів: ЛРЦОЯО, 2007. 108 с.
10. Федоренко В., Коваленко Л. Методичні рекомендації щодо використання тестових технологій у процесі вивчення української мови в загальноосвітніх навчальних закладах // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. 2006. № 9 - С. 48-56.
11.  Авраменко О.М., Коваленко Л.Т. Українська мова та література. Збірник завдань у тестовій формі. – К.: Грамота, 2009.
12. Безверха B.C. Тестовий контроль знань учнів старших класів з гуманітарних предметів: Дис. канд. пед. наук. – К., 1996. 
13. Коваленко Л. Тестуванню – так! // Методичні діалоги. - 2006. - №1. 
14. Коваленко Л. Незалежне оцінювання: результати і наслідки // Методичні діалоги. – 2006. - №7. 
15.  Коваленко Л. Моніторинг зовнішнього оцінювання навчальних досягнень з української мови // Вивчаємо українську мову та літературу. - 2006. - №30. 
16.  Раков С.А. Система оцінювання якості освіти як складник національної системи освіти: педагогічний аспект // Вивчаємо українську мову та літературу. - 2006. - №30. 
17.  Українська мова: Зовнішнє оцінювання// Методичні діалоги. - 2006. - №8.
18.  Тєлєжкіна О.О. Українська мова і література: Навч. посіб. В 2 кн./

     О.О. Тєлєжкіна, В.Ф. Жовтобрюх, В.В. Паращич. – Х: «Літера» ЛТД,

     2010. – Кн. 1: Українська мова: Довідник. Тести. – 2010. – 460 с.