Я .Стельмах «Митькозавр із Юрківки , або Химера лісового озера»

Тема уроку: “Я . Стельмах «Митькозавр із Юрківки , або Химера лісового озера»”

Складання «Асоціативного куща»Справжній друг – відданий, вірний, близький, безкорисливий, давній, добрий, дорогий, турботливий, випробуваний, гарний, єдиний, істинний, любий, надійний, найближчий, найрозумніший, співчутливий, справедливий, справжній, чудовий, щирий. Виберіть епітети, які найбільше характеризують наших героїв.

Асоціативний кущ. Справжній другвірнийвідданийбезкорисливийдобрийтурботливийєдинийнадійнийспівчутливийсправедливийщирий

Святе це діло – дружба. Той, хто на все життя збереже друга дитинства, той щасливий. В. Нестайко

Ярослав Михайлович Стельмах народився 30 листопада1949 р. у Києві в родині відомого українського письменника Михайла Стельмаха.

Теорія літератури. Пригода –це події,що трапляються з ким – небудь( часто непередбачувані, несподівані). (ВИЗНАЧЕННЯ ЗА ТЛУМАЧНИМ СЛОВНИКОМ). Пригодницький твір – це твір із захопливим сюжетом про складні випробування, через які проходять герої. В основі цього твору гострі конфлікти, а герої учасники багатьох цікавих подій, у яких з великою силою виявляються їх розум, винахідливість і мужність. Ці герої розкривають таємниці, здійснюють відкриття, показують чудеса відваги.

Виразне читання повісті ст. 157 підручника

Перекажіть про що епізод

Перевір себеІм’я (Дмитро Омельчук, Сергій Стеценко)Місце проживання (Київ)Освіта (закінчили 5 кл. середньої школи)Сім’я (Митько проживає з батьками і старшим братом; Сергій - з батьками і бабусею)Місце перебування (с. Юрківка)Мета приїзду (Відпочинок на свіжому повітрі; збір колекції комах)Улюблені заняття (ловити рибу , читати пригодницькі та фантастичні твори, купатися, засмагати, грати у рухливі ігри)Висновки про характер (Амбіційні, прагнуть зробити наукове відкриття, прославитися

Домашнє завдання: Знати біографію Я. Стельмаха, виразно читати, переказувати І-ІV розділи повісті (ст. 157-168) Почати вчити напам’ять уривок з повісті від слів «…Мовчазний таємничий ліс оточував мене зусібіч..» до слів «… І ще страшніше.» (ст. 169)