Як людина винайшла знаряддя праці

Тема: Як людина винайшла знаряддя праці

Мета: Привести учнів до думки, що спостережливість дає

              змогу людям винайти знаряддя праці, щоб викону-

              вати роботу, не доступну для виконання "голими"

              руками, підтримувати творчу уяву дітей; виховувати

              бажання творити нове.

 

Обладнання: молоток, цвяхи, голка, ножиці, пилка, дерев’яні

                       рейки.

ХІД УРОКУ.

1. Організація класу.

    Привітання Довкіллю.

    Добрий день, довкілля-світ,

    Ліс і річка, чаю цвіт,

    Хмарка, сонце, ясний день,

    На прогалинці олень,

    Море й небо, край блакитний,

    Ти весь мій, назавжди рідний.

    Замерзлим груддям скрізь і всюди

    вкрилось поле і шляхи.

• Це вже Грудень! – кажуть люди

    І вдягають кожухи.

    І дерева в білий іній,

    Вбрались, як у кожушок.

    Річка спить у кризі синій,

    І замовкнув спів пташок.

    Завмирає вся природа,

    А у нас кипить життя:

    Йдуть у школі заняття.

 

 Працює бюро погоди.

Діти, ви отримали завдання спостерігати за погодою, читати додаткову літературу. Зараз ознайомимось з зібраною інформацією.

 

 

 

1 група – погода в цей день (за матеріалами щоденників

спостереження)

2-3 група – прикмети грудня.

Січень рік чинає, а грудень кінчає.

Груднева днина куца: сюди тень, туди тень – та і минув день,

Важко влітку без корови, а в грудні – без кожушка.

 

Зимове тепло – на літній холод.

Який перший день грудня, така й уся зима буде.

Яскраві зірки взимку – на мороз.

 

4 група – Етимологія назви грудня.

Цікаве тлумачення походження назви цього місяця знахо –

димо в книзі В Скуратівського "Місяцелік. Український народний календар".

Автор твердить, що груднем раніше називали передостанній місяць року. В давньоруські часи початок зимового літочислення мав назву "студень", "грудень" (означає нерівний, покритий грудками шлях. Сучасний офіційний календар України користується словом "грудень".

 

5 група – За народним календарем 20 грудня – Амвросія,

Андросия.

У цей день "трусили груші", був такий обряд. Кожна дівчина

вибирала з 12 одежин найзручнішу, а та, яка не заволинила свого вибору, прив’язувала спідницю ззаду до поперека і йшла "трусити груші". Хитаючи дерево, вела діалог з подругою:

• Що ти трусиш?
• Груші.
• Так то ж не груші, а хлоп’ячі душі!

Набравшись замість груш сухих гіллячок, мріяла про хлопця, щоб приснився уночі. Тоді вірила, вийшла б за нього заміж.

Учитель.

Ви добре попрацювали вдома, діти, дякую.

(оцінки). А зараз перевіримо домашнє завдання з теми

"Сила і робота в довкіллі".

Робота над кросвордом.

1.Тіла, які мають енергію, здатні виконувати роботу.

2.Пружина приводить у рух деталі будильника під дією сили пружності.

3.Найпростіше знаряддя праці у вигляді стержня, що обертається важіль.

4.Для виконання роботи треба мати енергію.

5.На підкинутий вгору м’яч діє сила тяжіння.

6.Якщо натиснути на педалі, то обертається колінчатий вал.

7.Яка сила заважає витягти ріпку із землі (сила тертя).

   Ітак, тема нашого уроку "Як людина винайшла знаряддя праці".

На уроці ми з’ясуємо, як людина винайшла знаряддя праці.

 

1.Завдання для груп.

Діти, наближається Новий рік. Нам треба ще багато зробити, щоб було справжнє свято.

Треба зробити стенд для вітальні з листівок, обшити костюм Діда Мороза, вирізати сніжинки. Для цього треба забити цвях, витягти зігнутий цвях, відпилити зайву рейку, обшити костюм, вирізати сніжинки.

Учитель. На столі лежать інструменти, які допоможуть виконати цю роботу. (Діти вибирають потрібний інструмент і обсновують вибір).

Учитель. Ви зробили правильний вибір, але це сучасний рівень розвитку знарядь праці.

Але чи так було завжди? Як починалася наша цивілізація?

Як вона робила свої перші кроки?

Учитель. Приблизно два мільйони років тому назад в східній Африці з’явилась перша людина. Ця людина могла лише загострити камінь, щоб полювати з цим знаряддям, щоб розділювати добич, ці люди жили в кам’яному віці: вони загострювали каміння, з’явилися кам’яні рубила, палки- копалки.

 Ці люди жили в печерах, де багато поколінь змінювали

один одне. Будували житло з кісток мамонта і горбин, покритих шкірами.

 Одним з величайших досягнень людини є добування вогню. Швидше стали вдосконалюватися знаряддя праці. Людина навчилася пилити, свердлити камінь. В пошуках якісного каменю-сировини до знарядь праці людина стала його добувати під землею, в кременевих шахтах.

Висновок:

1)Древні люди багато в чому відрізнялися від сучасної людини.

2)Завдяки праці люди розвивалися самі, у них з’являлися знання про довкілля.

3)Вони Вдосконалювали свої знаряддя праці.

4)Люди зробили багато корисних спостережень над природою.

5)У людей виникали і розвивалися нові заняття.

 

Учитель. Близько 5 тисяч років тому прадавня людина відкрила мідь, а потім бронзу – більш твердий сплав міді з оловом. Так почалося бронзове століття.

 Із бронзи людина навчилась робити нові зручні інструменти: пили, кліщі, ножиці, шпильки (булавки).

 Людина поступово, в процесі праці, познавала природу, вчилася використовувати природні матеріали. Спочатку людина навчилася кувати мідь, але вона була м’кою і неміцною.

 Людям допоміг випадок. В якомусь оазі сплавили разом олово та мідь. Цей сплав був потрібен для виготовлення зброї і знаряддя. Сплав назвали бронзою.

 Коли давні літейники навчились піднімати температуру плавки сталі і стали плавити залізо, прийшов залізний вік.

 Сьогодні відомі десятки тисяч сплавів з різними властивостями, число їх з кожним роком збільшується. З них виготовляють деталі машин, інструментів, домашніх речей, будівництво, дороги та мости, а поруч з нами ножі, ложки, виделки, молоток та цвяхи, голки, лопати та багато інших речей.

 

Діти діляться на групи:

1.Хлібороби.

2.Мисливці.

3.Ткачі.

4.Рибалки.

5.Будівельники.

 (Вони отримують матеріали, з якими працюють. Один з учнів переказує текст).

 

Народне житло

 Основним типом традиційного житла всюди в Україні є хата.

Це затишна, найчастіше білена зовні і всередині будівля під солом’яним дахом.

 Хати для селянина – це і храм, і рідний край, і батьків-

щина. Перші селянські житла – однокамерні. Трикамерне селянське житло здобуло масового поширення в Україні наприкінці 19 початку 20 ст.

(хата, сіни, комора).

 

Мисливство

 Мисливство в Україні мало давні і міцні традиції.

У лісах водилось чимало дичини: вовки, ведмеді, вепри, олені, борсуки, лисиці, зайці, куниці.

 Полювання переслідувало дві мети: вберегти господарство від шкідників; поповнити запаси харчування й сировини для домашнього виробництва. Вовків чи диких кабанів ловили на ями – пастки.

 Використовували рушниці, багатоштельні сильця.

В II половині 19 століття крім дерев’яних пасток, застосовували і більш надійні різноманітні металеві капкани, сильце з грубого дроту або з кінського волосся.

 Були у вжитку кременеві пістолети.

 

Будівельники

Основним типом традиційного житла в Україні є хата.

Це затишна, найчастіше білена зовні і всередині будівля під солом’яним дахом.

 Хати для селянина – це і храм, і рідний край, і батьків-

щина. Перші селянські житла – однокамерні.

Трикамерне селянське житло здобуло масового поширення в Україні наприкінці 19 початку 20 ст.

(хата, сіни, комора).

 

Хлібороби

 Населення України справіку займалося хліборобством.

Упродовж тисячоліть селянин вирощував зернові культури, почасти городні. Це тривало до появи у 17-18 ст. на території України коренеплодів, зокрема картопля.

 Незалежно від того, які культури вирощували – городні, зернові, потрібні були знаряддя праці:

1)рало – перше знаряддя для обробки ґрунту, в які запрягали робочих тварин. На Харківщині знаряддя іменувалося радлом.

2)плуг – здатний перекидати пласти ґрунту.

3)соха.

 

Ткачі

 Обробка волокон і прядіння ниток з метою подальшого виготовлення тканини біли одним з найважливіших домашніх занять кожної селянської родини.

 Пряли нитку вручну за допомогою веретена.

 Первісні ткацькі знаряддя були вертикального типу.

На них ткали пояси, ремені, рогожі, килими.

 Знаряддя ткацтва: веретено, ножиці для стриження овець, залізні й кістяні гребені для розчісування прядива.

 

 

 

 

 

 

Робота над загадками

(загадки, розрізані на частини)

1 група      Залізний ніс в землю вріс

                   Риє, копає, землю розрихлює (Лопата)

 

 

2 група      Товстий тонкого поб’є

                   Тонкий будь що приб’є

                    (Молоток і цвях)

 

3 група       Кланяється, кланяється

                    Прийде додому – роздягнеться

                     (Сокира)

 

4 група        Ходить уздовж короваю та

                     Його розрізає

                      (Ніж)

 

5 група         Я одновуха, старенька,

                      Я плигаю по полотну,

                      І довгу нитку з вуха,

                      Як павутиння я тягну

                      (Голова)

(На дошці з’являються малюнки лопати, молотка, цвяха, ножа, голки).

 

Учитель: Чи варті знаряддя чогось без людини

(версії дітей)

То люди якої професії використовують їх сьогодні

(коротенькі розповіді дітей)

 

4.Підсумок уроку.

Чи сподобався вам урок? Що саме?

5.Д.з. Казки: "Як полегшить труд сучасної господині?"