Як Маленька Веселочка Диволандією мандрувала

Як Маленька Веселочка Диволандією мандрувала

(казка-мандрівка)

 

 

Дійові особи

Сцена «Весна»

Хлопчик Іванко

Березень

Квітень

Травень

Мати

Доня

Сцена «Літо»

Оксаночка

Мати, доня, подружки

 

Сцена «Осінь»

Діти

Дід Семен

Жінка

Чоловік

Петрик

Андрій, тато Петрика

Юнка

Оксаночка

Василько

Василькова мати

Мар’янка

Брат Василька

Михайлик

Татусь Михайлика

Тато Василька

Бібліотекарка

Мама Михайлика

 

Сцена «Зима»

Івась

Дівчата

Грудень

Хлопці

Січень

Лютий

 

 

 

Сцена

Розумна «Весна»

Веселочка:

Я Веселочка Маленька,

Сумлінна донечка у нені.

Я світом люблю мандрувати,

Красу природи привітати.

Перша зустріч із Весною,

Що пишається красою.

Мила панночка Весна,

Мій уклін прийми красна.

Хай Іванко починає

Пишним словом всіх вітає.

 

Сцена «Літо»

Веселочка:

Літо красне зустрічаю,

Радо дощиком вітаю

Бач, дівча біжить полями,

Мчить чимдуж воно до мами.

Тож Оксаночка маленька,

Вже її чекає ненька.

Як і я вона мандрує,

Світ її щодня дивує.

 

Сцена «Осінь»

Веселочка:

Вже сади чарує осінь,

Заплітає вербам коси.

Лину, лину над полями

Я до Райдуги, до мами.

Як матусенька частує,

Осінь врожаї дарує:

Хлібенятко запашне

Грушку, яблучко смачне,

І сміються радо діти –

Осінь теж чудова, Літо!

 

Сцена «Зима»

Веселочка:

Я Веселочка Маленька,

Щаслива донечка у неньки.

Диволандію – країну облетіла без упину.

Мама каже, що зима,

Що додому вже пора.

Так мені чудово було,

Що про зиму я забула.

Ще й зустріла Івася,

Приповідка буде ця:

Мандрувала я багато,

Все довідалась про свята

Українського народу,

Я душі відкрила вроду.

Диволандію – країну

Я впізнала – Україна!

Буду швидко я зростати,

Хай навчає мене мати.

Стану я містком – дугою,

Над Вкраїною – красою,

Щоб Веселки кольори

Заблищали на світи.

Щоб до нас стікались люди,

Звідусюдів, звідусюди!!!

Бо Диволандія ж Вкраїна

Безмежно сяюча країна.

Глибока в ній зорить душа,

І мови нива запашна

Багаті врожаї дарує.

Хутчіш! Зі мною хто мандрує?