Сценарій, лекції-концерту "Як народжується музика", може бути використаний при проведенні заходів, присвячених Дню Музики, при проведенні лекторію, під назвою "Музична вітальня", для учнів всіх класів ДМШ, ДШМ і їх батьків.
Музичні твори можна змінювати на свій розсуд.
Лекція-концерт "Як народжується музика"
|
"Пізнання світу неможливе без розуміння і переживання музики, без глибокої потреби слухати музику і отримувати задоволення від неї. Без музики важко переконати людину, яка вступає в світ, в тому, що людина прекрасна, а це переконання, по суті є основою емоційної, естетичної, моральної культури ". В. Сухомлинський |
А хвиля музики тебе несе, гойдає, |
А хвиля музики тебе несе, гойдає, Надія Красоткіна [1] |
Музика... Велике, ніколи невмируще мистецтво. Вона оточує людину, з найдавніших часів донині. Музика це мистецтво муз (від грецького - Μουσική).
Музичним може бути практично будь-який звук: людський голос, музичні інструменти, електричні генератори тощо [2].
Музика для музикантів — не що інше, як жива душа, яка грає мелодії. Німецький письменник Бертольд Авербах писав: «Музика є світовою мовою і не потребує перекладу, бо на ньому говорить душа». Навіть через століття з цими словами не можна не погодитися — мистецтво муз лікує, заспокоює, бадьорить, і надихає на звершення.
Відповідно до одного з широко відомих грецьких міфів, Артеміда, Богиня Полювання, вистріливши одного разу з лука, виявила, що звук відпущеної тятиви дуже гарний. Зі Стародавніх часів до наших днів дійшло чимало легенд про «винахід» музики.
У Стародавній Греції вважали, що музика не тільки править Всесвітом, але і є великим даром Богів. Греки ототожнювали Апполона не тільки з сонцем, а й вважали його покровителем мистецтва, і особливо музики.
«Одного разу, індійський бог Нареда сидів занурений у роздуми, як раптом звуки, які доносились легким подихом вітерцю, спокусили його слух; вони все продовжували зростати, стаючи все прекрасніше і різноманітніше...». Так стародавній індійський вірш малює той початковий момент, коли раптом з «нічого», від легкого подиху вітерцю виникла перша музика. Бога Нареду стародавні індуси вважали головним богом музики, який подарував людству це велике мистецтво. Міфи про створення музики дуже поетичні й красиві, як і сама музика.
Музикознавці припускають, що музика походить від природних звуків. Гуркіт грому, шелест листя, шум дощу – стали прообразом першого музичного ряду. Інші впевнені, що музика походить від людської мови: співучої протяжної вимови слів. Немає однозначної відповіді й можна лише гадати про те, якою ж була перша мелодія, створена людиною [2].
Жива музика лісу (спів птахів) + Флейта.
Відомий закарпатський музикант, композитор, Голова Закарпатського осередку Національної спілки композиторів України, заслужений діяч мистецтв, піаніст Віктор Теличко вважає природу найкращим композитором. Зокрема, стосовно народження музики він говорить: «Народжується вона в голові, в серці, в душі. Момент початку для будь-якого художника незрозумілий. Іноді йдеш по набережній, голова болить — треба прогулятися. Тоді може надихнути ритм ходьби, шум вітру, зміна ситуації — по-різному. Наприклад, Йоганна Штрауса надихав Віденський ліс. Композитор любив кататися на кареті, а вона їздить в ритмі «раз-два-три, раз-два-три...» - в ритмі вальсу (до — до — мі — сіль — сіль). Там він слухав спів птахів кілька разів, а далі — щось перевернулося. Так хто тоді написав цей Віденський вальс ?! Природа!» [4].
И.Штраус — Казки Віденського лісу
Далі Віктор Теличко продовжує: «Михайло Глинка казав: «Музику пише народ, ми її тільки аранжуємо». Тому поштовхи бувають різні. Безумовно, є такі дні, коли і не пишеться, і не чується. Буває – якесь просвітлення, а буває – треба просто сісти за папір. Чайковський правильно казав: «Натхнення – рідкісний гість. Воно не любить лінивих». Людина не може постійно перебувати у стані натхнення, є й технічна робота: записати, переписати…».
П.І.Чайковський Концерт для фортепіано з оркестром No1 III ч., Фінал, оп. 23.
Стародавні люди бачили в музиці щось містичне і таємниче, і наділяли її космічною силою. Наприклад, індійці вірили, що за допомогою звуків можна вплинути на долю людини. Навіть до наших днів у багатьох племенах Африки збереглися звичаї шаманства, де за допомогою певних звуків, які перетворюються в мелодію, виганяють злих духів, борються з хворобами і закликають дощ. У індусів музика є магічною зброєю для приборкання слонів і змій.
Ми навіть не замислюємося над тим, що музика невіддільна від нашого життя. По дорозі на роботу, вдома, на вулиці – музика оточує нас всюди. Вона здатна підняти настрій і викликати смуток. Багато яскравих і незабутніх подій в житті пов'язані з музикою, яка має сотні музичних напрямків і течій, тисячі творів, виконавців і мільйони шанувальників [5].
И.С.Бах – Токата і фуга ре мінор.
Але, не тільки натхнення керує композитором. Творчість – це тяжка праця, для створення справжнього, вишуканого музичного шедевра. Видатний український композитор Мирослав Скорик так ділиться досвідом створення музичних творів: «Спочатку потрібен певний момент, щоб знайти певну музичну ідею, яка б подобалася, з якої б хотілося працювати. Вона або приходить, або ні, чому так – невідомо. Але якщо вона прийшла, то все вирішує праця. Треба думати, як далі цю ідею розгорнути, щоб вона була побудована за формою. У різних композиторів це відбувається по-різному. Наприклад, у Моцарта так було, музика створюється відразу в голові – потрібно тільки встигнути запам'ятати. А деякі повинні записувати, робити варіанти. Ось Бетховен, коли писав теми до своїх симфоній, то часто у нього було 15-20 варіантів цієї теми. Також важливо створити свій власний стиль і говорити своїм голосом. Ось це і є, власне, праця. Велика праця. Якщо немає праці – нічого не вийде» [6].
М.Скорик – Мелодія.
Композитор – не зовсім звичайна людина, а свого роду чарівник. Тільки чарівникові або магу під силу почути, організувати, побудувати звуки в такому порядку, щоб вийшла музика, яка могла б хвилювати, радувати нас, приносити задоволення.
Зазвичай, пишучи музику, композитор попередньо обдумує безліч звукових поєднань, робить начерки, награє мелодію на інструменті і тільки потім вже записує свій твір на нотному папері. Композитор Йозеф Гайдн любив працювати за фортепіано. А інший композитор, Петро Ілліч Чайковський, складав музику подумки, під час прогулянок по мальовничих місцях. Коли Моцарта запитали, як просувається його робота над новою симфонією, він відповів: «Симфонія повністю складена, залишилося тільки записати її».
Але ось, нарешті, музика створена і записана. Але як ми, слухачі, почуємо цей твір? У цьому нам допоможе музикант, виконавець – людина, яка чудово володіє музичним інструментом. Талановитий виконавець не просто «розшифровує» для слухача нотний запис композитора, оживляючи музику, а вносить у твір частинку свого «я». «Виконання – це друге творіння», - говорив піаніст, диригент і композитор Антон Рубінштейн [7].
В.А.Моцарт – Турецьке рондо, Соната №11, А мажор.
Люди, слухаючи таку музику, починають бачити та відчувати світ по-новому, і тоді вони самі стають кращими. Кожна людина любить музику ту, що йому ближче, зрозуміла та співзвучна. Музика ніколи не робить світ нудним, сірим. «Наповнимо музикою серця, влаштуємо свята із будень ...» (Ю. Візбор).
Український ведучий хоровий композитор, педагог, громадський діяч Леся Дичко про народження музичних творів говорить: «Музика повинна пройти крізь серце, інакше це не музика, а експеримент. У момент творчості в силу вступає закон взаємодії емоційного з раціональним, адже всі емоції повинні бути контрольованими, усвідомленими. Для мене стримувальним фактором є форма, тобто архітектоніка музичного твору. Все тримається в музиці на архітектурі форми. Уміння вибудувати форму, поліфонічну вертикаль, зокрема в хоровій музиці, — найголовніше».
Говорячи про джерела натхнення Леся Дичко згадує: «Коли я, наприклад, писала ораторію «Індія — Лакшмі», перечитала багато поезій відомих індійських поетів в українських і російських перекладах, переглянула масу репродукцій, вивчала культуру і мистецтво цієї країни. Це і стимулювало роботу фантазії. Я могла дуже довго дивитися на зображення якогось храму, поступово втрачаючи відчуття реальності та часу, немов віртуально подорожуючи до інших просторів. А далі вже виникали й оформлялися музичні ідеї та образи» [8].
Леся Дичко – Весна.
Мирослав Скорик вважає, що «Композитор ніколи не може знати, що і як у нього народжується. Це відбувається спонтанно. Ніколи не відомо, чи стане написаний твір улюбленим для слухачів. Іноді композитори кажуть, що відчувають, що хтось за них пише музику. Може, це і не зовсім точно. Але щось в цьому все ж є. Звідкись отримуєш певні імпульси, які потім виливаються в мелодії ...» [9].
Так як же народжується музика?
Музичний твір не є чимось простим. Він, перш за все, складається з звуків. Як будинок, побудований з балок, каменю, цегли, так і звуки є матеріалом, з якого створюється музичний твір.
Якщо ми прислухаємося, то зауважимо, що звук так само не є чимось простим. Тому що в звуці виділяють: висоту, силу, тембр, тривалість і динаміку. Відомо, що музичні інструменти дуже різняться між собою саме з урахуванням висоти, тембру і динаміки їхніх звуків.
Звуки самі по собі не здатні створити музичного твору. Якщо ми візьмемо ряд звуків, один за іншим, то ще не отримаємо музики. Об'єднує і впорядковує звуки - ритм. Ритм виникає тоді, коли звуки йдуть один за одним через певні інтервали з певною тривалістю [10].
И.Штраус - Марш Радецкого
Наука, що формулює правила і принципи, що лежать в основі написання музики називається теорією музики. Теорія музики, як предмет навчання, на меті має - формування навичок, необхідних для виконання і розуміння музики. Основними категоріями теорії музики є мелодія, гармонія, поліфонія і форма.
Серед різних видів мистецтва, музика займає важливе і особливе місце. Музика говорить з людиною «безпосередньою мовою душі», хвилює людину, викликає багато емоцій.
Ще Платон говорив: "Музика надихає весь світ, постачає душу крилами, сприяє польоту уяви; музика надає життя і веселощі всьому існуючому ... Її можна назвати втіленням всього прекрасного і всього піднесеного".
Завдяки своєму інтернаціональному характеру, музика не потребує перекладу, вона знаходить відгук у душі і серці кожної людини, незалежно від віку, національності, статі.
Дмитро Шостакович говорив: «Любіть і вивчайте велике мистецтво музики. Воно відкриє вам цілий світ високих почуттів. Воно зробить вас духовно багатшими, чистіше, досконаліше. Завдяки музиці, ви знайдете в собі нові, невідомі вам раніше сили. Ви побачите життя в нових тонах і фарбах».
А.Хачатурян, Вальс "Маскарад".
|
Література |
|
|
|
|
1. |
Н. Красоткіна, вірш «Музика». |
|
2. |
«Возникновение музики», публіцистична лекція. |
|
3. |
Музика |
|
4. |
«Більше півсторіччя в музиці: відомий закарпатський композитор Віктор Теличко про життя і натхнення», Закарпатський кореспондент, 2017. |
|
5. |
Музыкальная школа для детей и взрослых, «Как впервые появилась музыка?». |
|
6. |
Мирослав Скорик: «Музика – як життя, непередбачувана», Міжнародний кур’єр, 2019 р. |
|
7. |
«Рождение музики», http://www.muz-urok.ru/rozhdenie_muzyiki.htm. |
|
8. |
А. Луніна, «Как рождается Музыка с высокой буквы?», Газета «День», 2015. https://m.day.kyiv.ua/ru/article/kultura/kak-rozhdaetsya-muzyka-s-vysokoy-bukvy |
|
9. |
Мирослав Скорик: “Соломія Крушельницька порадила моїм батькам послати мене в музичну школу...”, Н. Зінченко, газета “Хрещатик”, 2006 р. |
|
10. |
К.Твардовській, «Чому ми любимо музику?», Лекція, Львів, 1906 р. https://books.google.com.ua/books?id |
|
|
|
|