"Як уберегти дитину від поганої компанії?"

Як уберегти дитину від поганої компанії?

     Кожна дитина, приходячи в цей світ, не має в собі нічого поганого. Чому ж через деякий час, коли вчорашньому зворушливому малюкові виповнюється дев'ять, десять, дванадцять, чотирнадцять років, раптом з'являються якісь невідомі друзі, про які раніше нічого не чули батьки? Чому ці друзі миттєво стають дитині ближче і потрібніше, ніж мати з батьком? Чому син чи донька при кожному зручному (а пізніше - і незручному)? Випадку норовить втекти з дому до цих Петь, Марин, Максів .. На думку педагогів, частіше за все дитина намагається подружитися з тією людиною, якій притаманні невластиві йому самому риси характеру. Тобто боязка дитина починає дружити з хоробрим і запеклим, мовчазна - з базікою, тиха і слухняна вибирає собі в друзі відомого у дворі забіяку, а сором'язлива дівчинка, невпевнена у собі і затиснуте дівчатко, ходить по п’ятках за тією, яка вже в 13 років пройшла вогонь і воду. Природно, батьки, дізнавшись про таку дружбу, починають хвилюватися: а чи не почнуть їх дитиною маніпулювати, використовувати його для різних сумнівних цілей? Чи не перетвориться їх тихоня в важкокерованого шибеника? Ці побоювання цілком зрозумілі.

Шляхи вирішення проблеми

На жаль, переважна більшість батьків в таких випадках роблять одну й ту ж річ: строго забороняють дитині дружити з певним хлопчиком або дівчинкою. Як ви думаєте, таким шляхом можна домогтися успіху? Напевно, в деяких випадках можна - якщо ваш авторитет у дитини вище, ніж авторитет дворового або шкільного неформального лідера. Набагато частіше син або дочка починають діяти наперекір, особливо в підлітковому віці. Дух протиріччя править ними, і він сильніший за вас. Часто дитина просто перестає вам розповідати, де він був, з ким і чим займався. Ви стаєте менш поінформованим, але це вам потрібно? «Тіньова», «таємна» дружба - це так заманливо, тут пахне пригодами. А який нормальний підліток відмовиться від пригод і від можливості вести таємне життя? Відволікти дитину, відірвати від дружків в такому випадку буває неймовірно важко.

Більш ефективний шлях - розкрити двері свого будинку перед усіма друзями дитини. Зробіть це щиро, від душі, як би важко це не було. Ні в якому разі не дійте до «прибульців» упереджено: а раптом він тільки на перший погляд такий йоржистий, некерований, конфліктний, а насправді - найцікавіша людина, характер якого дійсно доповнює характер вашої дитини? Подивіться на цих двтей іншими очима і спробуйте розгледіти в них що-небудь гарне, адже ваша дитина це «щось» розгледіла. А якщо й справді в будинку з'явилися малолітні потенційні злочинці - не хапайтеся за голову і не виганяйте їх, якщо вже впустили. Підведіть вашу дитину до потрібного рішення так, щоб вона прийняла це рішення самостійно. Є одна обставина, яка може вас заспокоїти: найчастіше дитяча дружба дуже швидкоплинна. Після літніх або зимових канікул двти знаходять собі інших приятелів, а про старі згадують рідко. Почекайте якийсь час - можливо, ситуація вирішиться  сама собою.

«Переключення інтересів»

Подумайте: можливо, вашій дитині не вистачає цікавого життя, а там, у дворі, йому пропонують саме таке життя - з різними пригодами (не завжди законними), романтикою «дружби до труни» і взаємовиручки, різними способами задоволення цієї спраги пригод? Деякі підлітки подорожують «зайцями» в автобусах і електричках, заїжджаючи досить далеко від дому, а коли їх висаджують, добираються додому «на перекладних». Звичайно, це цікаво! Деяким вистачає сидіння на пустирі перед багаттям, запікання картоплі (часто краденою) і нехитрих пісень під гітару. Інші носяться на мотоциклах, хоча і бояться - не можна ж здатися слабаком! Можливостей самоствердитися та отримати гострі відчуття - маса. Спробуйте знайти для дитини заняття, яке цілком задовольняло б цю тягу до пригод. Адже у вас можливостей не менше, ніж у дворових «авторитетів»! Існують спортивні секції - не тільки футбол і волейбол, але ще й бокс, карате, картинги, різні екстремальні види спорту. Нехай краще підліток буде стрибати з парашутом або лазити по скелях під наглядом досвідченого інструктора, ніж пропадати невідомо де і невідомо з ким. Є гуртки, в яких займаються туризмом і альпінізмом, археологією і спелеологією, ходять у походи, спускаються в печери, розшукують сліди давно зруйнованих міст ... Романтика? Ще й яка! Ризик? Так, часто - але це, так би мовити, організований ризик. Пригоди? А як же! А скаути? Не може бути, щоб ваша дитина не оцінила братерства і вірності скаутів - і це буде вашою перемогою. Одним словом, поміркуйте, дізнайтеся, які цікаві секції і гуртки є у вашому місті - і вперед! Не турбуйтеся, якщо не вийде з першого разу. Може бути, вашому чаду не хочеться дертися по горах, а більше приваблює підводне плавання або змагання в басейні. Часто він сам не знає, чого хоче - в такому випадку допоможіть йому вибрати, дайте спробувати себе в самих різних гуртках. Рано чи пізно він обов'язково знайде «своїх», яким зможе подумки сказати: « Ми з тобою однієї крові - ти і я!»

Що робити, якщо дитина вже потрапила у погану компанію?

Значно гірші справи, якщо підлітка затягла у свої мережі по-справжньому погана компанія. Дуже часті випадки, коли груповий злочин скоюють в числі інших і цілком благополучні діти, причому згодом вони не можуть пояснити - що їх змусило разом з усіма бити беззахисної людини або відібрати гаманець у перехожого? «Стадний інстинкт», «ефект натовпу» - такі терміни цьому феномену придумали психологи. Це - потужна сила, якій важко чинити опір. Якщо сталося щось подібне, завдання батьків - зрозуміти причину. Найчастіше в такій компанії виявляється дитина, відчуває себе знедоленим, ізгоєм - вдома його не розуміють, у класі зневажають ... Що ще йому залишається? Тільки подружитися на зло всім з самим запеклим хуліганом: заздріть і дивуйтеся! Спробуйте промацати ґрунт: чи справді дитині комфортно з новими друзями, або він робить це наперекір вам і сам чекає не дочекається, коли ви його повернете в сім'ю? Можливо, він уже й сам не радий ситуації, в яку виявився втягнутий? А звернутися до вас боїться? У такому випадку слід дати йому зрозуміти, що ви не збираєтеся його лаяти чи карати - що б не сталося. Підліток має бути впевнений, що вдома його зрозуміють і приймуть будь-якого. Якщо ж у вашій родині немає довіри, то заборони можуть зіграти зворотну роль - штовхнути дитину до того, кому він довіряє більше, ніж батькам. Тому кращий засіб, за допомогою якого можна вберегти дитину від небажаного спілкування і поганих друзів - довірчі і дружні стосунки в сім'ї. В ідеалі, такі відносини повинні бути нормою для малюка, починаючи з народження. Але якщо ви спізнилися - ніколи не пізно виправитися, поставити ваші взаємовідносини на потрібні рейки. Можна подружитися з сином чи донькою навіть тоді, коли вони вже стали дорослими - звичайно, це буде вже інша дружба, але все ж краще пізно, ніж ніколи.