Як утворилися материки та океанічні западини. Що зображено на тектонічній карті світу.

Про матеріал
Як утворилися материки та океанічні западини. Що зображено на тектонічній карті світу.
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Як утворилися материки та океанічні западини. Що зображено на тектонічній карті світу. Підготувала вчитель географії Левченко Любов Олександрівна ВП Жовтянська гімназія Жовтоолександрівського ліцею.

Номер слайду 2

Яке походження материків та океанів. Що всередині планети?І для чого їй кора? Тож відкрийте всі секрети, Нам дізнатися пора! Все земна кора вкриває,Хоч складається із плит. Нас, як панцир, захищаєПротягом мільйонів літ. Надія Красоткіна, українська поетеса, педагогиня На початку XX ст. великої популярності в складній проблемі розвитку рельєфу на поверхні Землі набула гіпотеза континентального дрифту (дрейфу), висунута німецьким ученим А. Вегенером. За цією гіпотезою до верхнього палеозою існував єдиний материк Пангея. У мезозої він почав розколюватися на окремі брили — материки, після чого почався їх дрифт. Оригінальними є факти, що підтверджують гіпотезу А. Вегенера: разюче збігання обрисів Європи і Африки з обрисами Північної і Південної Америки, узгодження стратиграфії тектонічних структур, схожість їх палеонтологічних характеристик. Отримують пояснення аномалії в розміщенні палеокліматів (наприклад, наявність слідів зледеніння в сучасних тропіках або коралів в полярних широтах). Головні заперечення вчених проти гіпотези континентального дрифту виникли у зв'язку із сумнівом в тому, чи може здійснюватись рух материкової кори по твердій океанічній корі. Крім того, не відомі джерела енергії, які б могли викликати рух материків. Ці та деякі інші факти змусили геологів відмовитись від гіпотези А. Вегенера. Та в середині XX ст. ця гіпотеза як ідея горизонтального зміщення материків почала знову відроджуватись. 

Номер слайду 3

Яке походження материків та океанічних западин Німецький геофізик Альфред Вегенер висловив припущення, що близько 500 млн років тому на Землі існував єдиний велетенський материк Пангея (з грец. – уся земля), оточений океаном Панталасса (з грец. – усе море). Приблизно 200 млн років тому, на думку Вегенера, Пангея почала розколюватися на дві частини: південну – Гондвану (вона включала Африку, Південну Америку, Індостан, Австралію та Антарктиду) та північну – Лавразію (у її складі були сучасна Північна Америка та Євразія) . Між ними утворився океан Тетіс. Пізніше й ці материки розкололися, а їхні уламки розповзлися в різні боки. Так приблизно 65–70 млн років тому утворилися сучасні материки, а між ними – улоговини сучасних океанів. Однак вони й досі не припинили свого руху. Сучасні материки – результат переміщення літосферних плит.

Номер слайду 4

Літосфера та літосферні плити Літосфера за своєю будовою неоднорідна і складається із земної кори та верхньої частини мантії Землі. Земну кору поділяють на океанічну та материкову. Земна кора складається з гігантських цілісних блоків – літосферних плит, які розділені величезними тріщинами (рифтами). Літосферні плити перебувають у постійному русі, наче пливуть по м’якому шарі мантії. Ця гіпотеза була підтверджена А. Вегенером як теорія руху літосферних плит. Літосферні плити можуть розходитися, сходитися чи рухатися одна вздовж одної. Швидкість їхнього руху може становити від 10 до 170 мм на рік.

Номер слайду 5

Формування поверхні Землі У 2022 році вчені Університету Аделаїди (Австралія) склали нову карту тектонічних плит Землі, з яких складається земна кора. Вони постійно рухаються, що спричиняє землетруси й утворення вулканів. Вчені вважають, що утворення материків і океанів зумовлено розшаруванням великих мас гірських порід у Землю. Скупчені гранітні маси були легші і «спливали» на поверхню планети. Охолоджуючись, вони утворювали виступи різної величини і форми. Базальтові маси важчі й опускалися, утворюючи заглиблення, різні за величиною і формою. Так з’явилися значні нерівності на поверхні Землі. Одні з них (виступи) – це материки, інші (заглибини) - океани. Вік дна океанів (червоний колір відповідає молодій корі). Тектонічні плити за площею

Номер слайду 6

Геологічна історія формування рельєфу. Сучасне географічне положення материків та океанів, особливості їхнього рельєфу – це результат тривалого геологічного розвитку Землі. ЗАПАМ’ЯТАЙТЕГеологічна історія — це проміжок часу, протягом якого відбувався розвиток Землі як планети. Геохронологія (грецьке: гео — Земля, хроно — час і логія — знання) — наука, яка визначає час утворення гірських порід, з яких складаються шари земної кори. Геохронологічна таблиця — це спеціальна шкала, що показує відтинки часу (ери, періоди), на які ділять геологічну історію Землі за певними етапами формування земної кори, рельєфу й розвитку організмів. Геологічна ера – це один із найбільших відрізків часу (понад сотні мільйонів років) в історії розвитку Землі. Геохронологічна шкала – це таблиця, у якій геологічний час розділений на часові відрізки відповідно до основних етапів геологічної історії Землі та розвитку життя. Основними тектонічними структурами є платформи і рухомі пояси з областями складчастості.Історія геологічного розвитку Землі

Номер слайду 7

Геологічний розвиток ЗемліВ історії геологічного розвитку Землі визначають еони та ери, що різняться особливостями розвитку життя на Землі. Архей – період найдавнішого життя. Протерозой – період раннього життя. Палеозой – ера давнього життя. Мезозой – ера середнього життя. Кайнозой – ера нового життя. !!! В якій ері ми з вами живемо?

Номер слайду 8

Що зображено на тектонічній карті світу. Як читати карту. На тематичній карті « Будова земної кори» показано розташування літосферних плит та напрямки і швидкість їх руху. На літосферних плитах кольором виділено платформи та області складчастості. Основу сучасних материків утворюють здебільшого давні докембрійські платформи. Їх обрамлюють молоді платформи та області складчастості, що утворилися пізніше. На дні морів та океанів океанічні платформи, серединно-океанічні хребти, глибоководні жолоби, зони розломів. Штрихами показано зони землетрусів, значками – вулкани. Тектонічна карта - це тематична карта, що відображає будову земної кори.

Номер слайду 9

Структури літосферних плит. Вчені вважають, що спочатку утворилася на Землі давня кора океанічного типу ( осадовий й базальтовий шари), пізніше стала формуватися материкова (континентальна) кора (осадовий, гранітний та базальтовий шари). Материки – це великі масиви, які складаються з міцних шарів гірських порід, що вкриті шаром пухких осадових порід. В усі геологічні ери Землі формувалися складчасті гори. Складчасті гори – підняття земної аоверхні, які виникають у рухомих зонах земної кори. Формування материкової земної кори поділяють на цикли – епохи складчастості. Під дією зовнішніх сил гори різної висоти руйнувалися і зрівнювалися. На їхньому місці виникали платформи. Платформа – це ділянка земної кори з відносно малою інтенсивністю тектонічних рухів і магматичних проявів. Їх основою були зруйновані гори.

Номер слайду 10

структури платформи. При повільному опусканні окреми ділянок фундаменту платформи затоплювалися водою (морями). На дні горизонтальними шарами накопичувалися нові гірські породи – осадовий шар (плити). Плити – це частини платформи з осадовим шаром. Щити – це частини платформи без осадового шару ( кристалічний фундамент, який виходить на земну поверхню).

Номер слайду 11

Як сформувалися тектонічні пояси. Сейсмічні пояси – це прикордонні зони між літосферними плитами. Найбільший з них – Тихоокеанське вогняне кільце ( зосереджено більшість діючих вулканів -95%, всього нараховують понад 1300 діючих вулканів). Сейсмічні пояси простягнулися на тисячі кілометрів і збігаються з районами глибинних розломів на суходолі, а в океані – із серединно-океанічними хребтами глибоководних жолобів. Кавах Іджем на острові Ява – єдиний у світі вулкан, що занесений до Книги рекордів Гіннеса через незвичайний колір лави – вона переважно фіолетового або ж навіть блакитного кольору. А все через сірку, температура якої перевищує 360°. Полум’я від лави сягає п’яти метрів у висоту. Напрочуд гарне, проте смертельно небезпечне місце.

Номер слайду 12

Завдання За малюнком:1. Дослідіть, які сучасні материки (або їхні частини) входили до складу давніх материків Гондвана та Лавразія;2. Зробіть припущення, куди поділися давні океани Тетіс та Панталасса;3. Спрогнозуйте, як зміняться обриси материків через 50 млн років, поясніть, з чим це пов’язано;4. Обґрунтуйте, чи може знову утворитися Пангея.5. За різними джерелами інформації відшукайте, які докази підтверджують гіпотезу дрейфу материків Альфреда Вегенера.

Номер слайду 13

Відповіді1. Гондвана: Включала Південну Америку, Африку, Антарктиду, Австралію, Індійський субконтинент та Аравійський півострів. Лавразія: Включала Північну Америку, Європу та Азію.2. Тетіс: Зник, утворивши сучасні Середземне, Чорне, Каспійське та Аральське моря. Панталасса: Перетворився на Тихий океан.3. Обриси материків зміняться через рух літосферних плит. Наприклад, Африка може з’єднатися з Європою, закривши Середземне море, а Австралія може рухатися на північ до Азії.4. Теоретично Пангея може утворитися знову через сотні мільйонів років, якщо напрямок руху плит зміниться. Однак це малоймовірно, враховуючи сучасні тенденції їх руху. 5. Схожість обрисів континентів по обидва боки Атлантичного океану. Схожість геологічних структур та гірських порід на різних континентах. Палеонтологічні знахідки схожих викопних організмів на різних материках. Сліди давніх зледенінь на південних континентах. Палеокліматичні дані, що вказують на інше розташування материків у минулому

Номер слайду 14

Робота з картою1. Які платформені плити і в яких місцях Землі переміщуються з найбільшою швидкістю?2. Поясніть, чому в межах Тихоокеанського вогняного кільця зосереджено 95% усіх вулканів.3. Назвіть острів Атлантичного океану, що лежить на межі літосферних плит.4. Назвіть давні (докембрійські) платформи.5. У межах якої літосферної плити ми живемо? Куди і з якою швидкістю вона переміщується? Які платформи і області складчастості на ній виокремлюють? Де проходять зони землетрусів? 6. У межах яких літосферних плит розташований кожний з материків7. Як Атлантичний, Індійський та Північний Льодовитий океани обходяться без власних літосферних плит; на яких літосферних плитах знаходиться кожен із них

Номер слайду 15

Самооцінка. Від 1 до 3

Номер слайду 16

Використані географічні джерела1. Географія 7 клас Тетяна Гільберг, Андрій Довгань, Валерій Совенко . Київ «Генеза» 20242. https://www.flaticon.com/ru/free-icon/presentations_13656423. https://disted.edu.vn.ua/courses/learn/14254. https://vchys.com.ua/geography/7-klas/2915-ruh-ltosfernih-plit.html5. https://prirodnicha.org/gdz/4-pokhodzhennia-suchasnykh-materikiv-kobernik

Номер слайду 17

Дякую за увагу!«Кажуть, що є люди, байдужі до карти, але мені важко в це повірити»                                                                                Р. Стівенсон ... Географічні карти спонукають нас дерзати. Вони  подібні  тайному любовному листу. Коли  ми дивимося на неї, здається , що нічого неможливого  немає ... М. Дженкінс. Географічна освіта необхідна для розвитку відповідальних та активних громадян сьогодення і майбутнього світу. Міжнародна хартія з географічної освіти (1995 p.)Географія - єдине мистецтво, в якому останні творіння завжди найкращі. Вольтер. Бог використовує  війни, щоб  давати вчити географію людям  Амтоз Бірс. Всяка паралель впевнена, що могла б стати екватором, якщо б її не обмежували в правах. Марк Твен Історія є географією в часі, а географія - історією в просторі. Жан Жак Елізе Реклю. Знаєш, чим гарна пустеля? Десь там  ховаються джерела А. де  Сент-Екзюпері «Маленький принц»

pptx
Пов’язані теми
Географія, 7 клас, Презентації
До підручника
Географія 7 клас (Гілецький Й.Р., Чобан Р.Д., Сеньків М.І.)
Додано
14 листопада
Переглядів
36
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку