ЯКИЙ Я ВЧИТЕЛЬ...(Презентація)

А Я – СУЧАСНИЙ УЧИТЕЛЬ? ПОЧИНАЄМО ДИСКУСІЮ З ДИРЕКТОРА – ЛЮБОВІ ВАСИЛІВНИ

МИ ХОЧЕМО БУТИ СУЧАСНИМИ ВЧИТЕЛЯМИ! АЛЕ ЧИ ВСЕ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД НАС?

Діти від природи допитливі, прагнуть пізнавати світ, здатні розмірковувати над важливими питаннями та висувати оригінальні ідеї. Роль вчителя – позиція вдумливого помічника, який скеровує самостійну пізнавальну діяльність дітей та стимулює пізнавальну активність. Завдання вчителя – не передавати учням власне розуміння певної інформації, а надати допомогу в розширенні та реструктуризації вже набутих знань під впливом одержаної нової інформації; в інтерпретації та розумінні нових явищ у світлі того, що учні вже знали; стимулювати школярів брати активну участь у пошуках відповідей на власні запитання.

Наголосила Люба Василівна

учителю необхідно: виділити час і забезпечити можливості для застосування критичного мислення;дозволити учням вільно розмірковувати; приймати різноманітні ідеї та думки; сприяти активному залученню учнів до процесу навчання; забезпечити для учнів безризикове середовище, вільне від насмішок; висловити віру в здатність кожного учня породжувати критичні судження; цінувати критичні міркування учнів.

Часто ми плануємо багато завдань на урок так, що їх неможливо виконати. Уже на етапі планування ми змушені вносити корективи, роблячи план більш реалістичним. Створюйте карти-плани,які дозволяють це помітити й вилучити те, що видається менш важливим. Склавши план уроку та оглянувши його , часто розуміємо, що забули внести в нього якісь важливі складові. План дозволяє провести ротацію: швидко побачити, що потрібно додати, а що – прибрати. Розставляємо пріоритети. Важливі справи виділяємо на карті так, що зрозуміло, що вони важливі. У результаті насамперед робимо те, що необхідно робити в першу чергу. Відслідковуємо те, що виконано, а що – ні. Виділяючи на карті виконані гілочки, отримуєте наочну картину того, що ми встигли зробити, а що – ні. УСЕ В МІРУ - ПОРАДА

Оптимізація спілкування з у чнями-Поява в класі — бадьора, упевнена, енергійна.-Загальне самопочуття в початковий період спілкування — бадьоре, продуктивне, упевнене.-Наявність комунікативного настрою: яскраво виражена готовність до спілкування.-Енергійний прояв комунікативної ініціативи, емоційна налаштованість на діяльність, прагнення передати цей стан класові.-Створення на уроці необхідного емоційного настрою.-Органічне керування власним самопочуттям під час уроку й спілкування з дітьми (рівний емоційний стан, здатність опанувати себе, незважаючи на складні обставини, зміни в настрої).-Продуктивність спілкування.-Керування спілкуванням: оперативність, гнучкість, відчуття власного стилю спілкування, уміння організувати єдність спілкування й методу впливів.-Мовлення (яскраве, образне, емоційно насичене, висококультурне).-Міміка (енергійна, яскрава, педагогічно доцільна).-Пантоміміка (виразна, адекватна до жестикуляції, пластична образність, емоційна насиченість жестів). 

ПРОНАС

ПРИЄМНО,КОЛИ ЗАПОЗИЧУЮТЬ ДОСВІД У НАС

У ЗАПИСНИК УЧИТЕЛЯ правила ефективної педагогіки Я не джерело знань на уроці — я організатор уроку й помічник дітей. Дитина повинна знати, навіщо їй це, тобто мету заняття обов’язково формулюйте на уроці разом із учнями, вона має цікавити дітей. Позбавтеся у своєму лексиконі слів: «помилкова відповідь»; «неправильно». Замість цього постійно звертайтеся до всіх: «Пропоную обговорити…», «А як ви вважаєте?..», «Я вважаю, що… але, можливо, я помиляюся…». Жодних монологів на уроці! Тільки живий діалог, у якому беруть участь усі. На кожному уроці — робота в групах, парах, четвірках, великих групах. Учимося спілкуватися, сперечатися, обстоювати свою думку, просити про допомогу або пропонувати її. Найголовніше — моє емоційне налаштування: «Я вмію володіти своїми емоціями і навчаю цього дітей». Якщо після уроку в дитини не залишилося жодних питань, їй нема про що поговорити з товаришами або з вами, вона нічого не прагне розповісти тим, хто не був присутнім на уроці, то в дитини він не залишив сліду.(може я помиляюся)

Не забувай,учителю. Професійно-педагогічні якості педагога. Педагогічна ерудиція. Педагогічне (практичне й теоретичне) мислення. Педагогічна спостережливість. Педагогічна імпровізація. Педагогічний оптимізм. Педагогічна спритність. Педагогічне передбачення. Педагогічна рефлексія.

ДИРЕКЦІЇ ДОБРЕ,КОЛИ УСІ ТВОРЧІ,ЕНЕРГІЙНІ, КРЕАТИВНІ, А ГОЛОВНЕ – ЛЮБЛЯТЬ ДІТЕЙ І РОБЛЯТЬ УСЕ,ЩОБ ШКІЛЬНІ БУДНІ БУЛИ СВЯТОМ

ДЛЯ ВАС ВІТАННЯ ,ЯКЕ НАМ СПОДОБАЛОСЯНу що ж, мої колеги-вчителі,Присядем, як годиться, на доріжку. Ми — ті, що світло сіємо в імлі,Даємо все, отримуємо — трішки…Вчимо і від життя берем урок — Не із книжок знайоме слово “ стреси “... Ми просто тихо творимо добро,І хай не в нас палаци й ”мерседеси “…Нехай… До цього звикли ми давно —Без пафосу нову епоху вершим. Магічно прозвучить шкільний дзвінок —І в клас зайдемо знов, немов уперше!© Володимир Присяжнюкм. Івано-Франківськ31.08.2019