Йоган Гафман "Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер"

ПЛАН ЗАНЯТТЯ №

Тема: Е. Т. А. Гофман «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер»

Вид заняття: лекція.

Мета заняття

Дидактична: формувати компетентності: предметні (уміння визначати у творі елементи іронії та гротеску; навички аналізу художнього твору; кращі риси особистості; естетичний смак);

Виховна: виховувати кращі риси людського характеру;

Розвиваюча: розвивати критичне мислення і толерантне ставлення до думок інших,

розвивати навички аналізу художнього твору, складання характеристики персонажу.

Методи: лекція,робота з епіграфом, бесіда за запитаннями ,літературний диктант,словниковий робота, евристична бесіда, робота з таблиицею, робота в групах «Карусель».

Дидактичні засоби навчання: портрет письменника, текст твору.

СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ

Епіграф:

…художник — не професія,
художник — спосіб життя…
Е. Гофман

Відведений час

 

І.Організаційна частина.      5 хв

Вітання. Перевірка присутніх на занятті.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань.                                                               10 хв

1.Бесіда за запитаннями.

•                  Що таке романтизм?

- Якими є характерні особливості доби романтизму? ( *заперечення раціоналізму, що переважав у добу Просвітництва:

*культ почуттів людини;

* увага до особистості, її індивідуальних рис;

* неприйняття буденності й звеличення «життя духу»;

* історизм і захоплення фольклором;

* наявність провідних мотивів самотності, світової скорботи та романтичного бунту, нескореності;

* відмова від античної культурної спадщини як єдиного й незамінного еталона для мистецтва;

* проголошення права митця на самобутність та оригінальність;

* ставлення до митця як до пророка).

•                  Специфіка романтичного світосприйняття.

2.Літературний диктант.

1.              Ім’я карлика-потвори (Цахес) .
2.              Друг Балтазара (Фабіан).
3.              Ім’я князя, який запровадив «освіту» (Пафнутій).
4.              Кохана Балтазара (Кандіда).
5.              Ім’я феї, яка змінила долю Цахеса (Рожа).
6.              Ім’я поета, що викрив Цахеса (Балтазар).
7.              Назва князівства, у якому відбувалися описані події (Керепес).
8.              Ім’я мага, який розкрив таємницю Цахеса (Проспер).
9.              - Якою силою володів Цахес? (Три золоті волосинки на його голові мали чудодійну силу: йому приписувалося все надзвичайне і талановите, що робили інші).
10.         Як загинув Цахес?

 

ІІІ. Повідомлення теми, мети та основних завдань                               5 хв

ІV. Мотивація навчальної діяльності                                                    10 хв

Робота з епіграфом.

Ці слова належать Ернсту Теодору Амадею Гофману. Сучасники згадували його таким:

«…У ньому була зовнішня різкість: різкі рухи, гострі, високо підняті плечі, високо і прямо посаджена голова, неслухняне волосся, підстрибуюча хода».

«…Він говорив дуже швидко і раптом замовкав».

«…Він був не такий, як усі, наче зітканий з протиріч: м’який, лагідний погляд — й іронічна посмішка, добрий гумор — і зла іронія».

«…Друзів у нього було мало, більшість не розуміла дивака і не любила його».

Хто він, цей шалений чоловік, єдиний такого роду письменник у світовій літературі, з піднятими бровами, із загнутим донизу тонким носом, з волоссям, яке назавжди піднялося дибки? Є свідчення, що пишучи, він так боявся того, що зображав, що просив дружину сидіти з ним поруч. Що ж такого він писав, щоб відчувати страх перед зображуваним?

Саме над цим запитанням ми сьогодні замислимося і спробуємо знайти відповіді.

 

 

V. Усвідомлення нових знань. План заняття                45 хв

План

1.Життя та творчість Е. Т. А. Гофмана .

2.Огляд та характеристика твору «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер» .

 

1.Життя та творчість Е. Т. А. Гофмана .

Ернст-Те́одор-Амаде́й Го́фман (нім. Ernst Theodor Amadeus Hoffmann (стандартне скорочення в західноєвропейських мовах E. T. A. Hoffmann); *24 січня 1776, Кенігсберг — †25 червня 1822, Берлін) — німецький письменник, композитор, художник, представник романтизму. Псевдонім як композитора — Йоганн Крейслер. Літературне життя його почалося з 36 років.

Австрійський письменник початку XX ст. Стефан Цвейг надзвичайно влучно і точно охарактеризував головні складники дивовижного і неповторного художнього світу Гофмана: «Неземний світ, зітканий із чар та мрій, заселений фантастичними образами, — ось світ Е. Т. А. Гофмана. Часом він добрий і світлий, як солодка мрія, а часом автор посеред своїх мрій раптово згадує про себе і власну невтішну долю — тоді він стає дошкульним і злим, спотворює людей до краю, обертаючи їх на карикатурних чудовиськ, з навіженою втіхою прибиваючи портрети своїх «покровителів», що пригнічують його і дошкуляють йому, до стіни своєї зневаги... Хто витримав столітній іспит, той витримав його на віки, а тому Е. Т. А. Гофман належить — про що цей нещасний, розіп'ятий на хресті земної прозаїчності та вульгарності, навіть не здогадувався — до вічної гільдії поетів і романтиків, що вигадали для життя, яке їм дошкуляло, найоригі-нальнішу помсту, а саме: створювали життєві образи, повніші й колоритніші, ніж ті, які створює наша дійсність».

Творчість Гофмана надзвичайно самобутня й оригінальна. Не лише в німецькій, айв усій європейській літературі жодного схожого на нього письменника не було.

Прихід у літературу. Бажання стати письменником з'явилось у Гофмана далеко не відразу, адже перші кроки у своїй творчій біографії він зробив як музикант і саме з музикою мав намір пов'язати своє майбутнє. Гофман писав: «...відтоді, коли я почав писати музику, я навчився забувати всі свої повсякденні клопоти, увесь світ. Це тому, що світ, який виникає з тисячі звуків у моїй кімнаті, під моїми пальцями, не сумісний ні з чим, що перебуває за його межами». Гофман - автор численних музичних творів різноманітних жанрів, у тому числі й трьох опер, одна з яких — «Ундіна» — стала першою німецькою романтичною оперою. Як музичного критика Гофмана цінували за надзвичайно глибокі та вдумливі спостереження найвідоміші композито-ри Європи. Не менш цікавим був і доробок Гофмана-живописця: чудові театральні декорації, ілюстрації до літературних творів, портрети, а також дотепні іронічні карикатури.

До літератури Гофман звернувся в досить зрілому віці: у 30 років він пише єною першу новелу «Кавалер Глюк» (надрукована у 1809 р.), а в 38-літньому віці видає тритомну збірку новел і повістей «Фантазії в манері Калло» (1814). «Мене повністю захопила література, — писав у цей час Гофман, — немовби у самому собі я відкрив казкове царство, яке, виходячи з глибин мого єства, матеріалізувалося в образи і захищало мене від натиску зовнішнього світу».

Всього вісім років тривала літературна творчість Гофмана, але за цей період він встиг написати напрочуд багато: новели, казки, повісті, два романи та чимало літературно-критичних статей.

Естетичні принципи. Творчість Гофмана належить до пізнього етапу німецького романтизму. Як і у творах інших німецьких романтиків, у творах Гофмана домінує елемент казковості, чудодійності, але особливого зразка. Назвавши свою першу збірку новел «Фантазіями в манері Калло», Гофман у вступі до першого тому пояснив, що свідомо орієнтувався на творчу манеру французького барокового живописця першої третини XVII ст. Жака Калло, у творах якого реальність і фантастика поєднувалися так, що картини життя під його пером поставали водночас як «щось дивно знайоме і водночас чуже». Як приклад, сам Гофман наводив зразок одного з малюнків Калло, на якому ніс у чорта переростав у рушницю, що націлювалась на праведника. Гофман мав на увазі таке зображення дійсності, в якому елементи реальності подаються не у формі самого життя, а за допомогою так званого гротескного образу, тобто образу, в якому свідомо порушуються норми життєвої правдоподібності, протиставляються реальне та нереальне, ті чи інші сторони зображуваного змальовуються у фантастично перебільшеному, загостреному вигляді. Саме така художня манера притаманна творчості Гофмана, який започаткував у німецькій романтичній літературі окрему — гротескно-фантастичну, або гофманівську, — течію.

 

2.Огляд та характеристика твору «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер» .

1. Евристична бесіда

· Сам автор за жанром схарактеризував свій твір як казку. Які ознаки казки ви помітили у творі? (Дія відбувається у казковій країні, тут є маги, феї, чарівні речі, можливі чарівні перетворення.)

· Чи показана у творі реальність? (Так, але вона тісно переплітається з вигадкою.)

· Назвіть реальних і фантастичних персонажів. (Реальні — Балтазар, Фабіан, Мош Терпін, Кандида, жителі князівства. Фантастичні — фея Рожабельверде, маг Проспер Альпанус.)

· Чому Цахеса можна вважати і реальним, і фантастичним героєм?

· Як ви вважаєте, «Крихітка Цахес...» — твір серйозний чи ні? (Серйозний, тому що в ньому порушено важливі проблеми.)

 

Теми та проблеми, порушені в казці Е. Т. А. Гофмана «Крихітка Цахес...

 

 

2. Бесіда за запитаннями.

• Що таке алегорія? Як її використовує Гофман? (Алегорія — інакомовлення, у якому конкретний образ є формою розкриття абстрактного уявлення, судження, поняття. Суть алегорії становить внутрішнє порівняння певного явища з іншим. Складніший вид алегорії — наділення істот, предметів рисами людського характеру. Алегоричні образи завжди можна розкрити аналітично, наприклад, у байках і сатиричних творах. У творі Гофмана алегоричними є образи фей, головних, прямо протилежних літературних героїв, золотих волосинок тощо.)

• Що таке «сатира»? Чим вона відрізняється від «гумору»? (Сатира — різновид смішного, комічного; особливий спосіб художнього відображення дійсності, який полягає в осудливому осміянні негативного — суспільних явищ, людських вад тощо. На відміну від гумору сатира має гострий, непримиренний характер.)

• У чому виявляється сатирична спрямованість повісті-казки? (Сатирична спрямованість твору полягає, перш за все, у змалюванні звичаїв, що панують у князівстві, зображенні порядків у політиці та системі освіти, чинопочитання та само-засліпленості філістерів тощо.)

• Що таке «гротеск»? Знайдіть елементи гротеску на сторінках твору. (Гротеск — вид художньої образності, для якого характерними є фантастична основа, тяжіння до особливих, незвичайних, ексцентричних, спотворених форм, поєднання в одному предметі або явищі несумісних, контрастних якостей (комічного з трагічним, реального з фантастичним тощо), що веде до абсурду; заперечення усталених художніх і літературних форм. Гротеск відкрито й свідомо створює особливий надприродний, химерний, дивний світ: саме таким демонструє його читачеві автор. Прикладом гротескного зображення є образ Цахеса.)

• Що таке «іронія»? Чи присутня іронія в повісті-казці? (Іронія — негативна оцінка предмета чи явища через його висміювання. В іронічному висловлюванні комічний ефект досягається завдяки тому, що справжній смисл висловлювання замаскований: говориться прямо протилежне тому, що потрібно розуміти. У літературному творі іронія може мати й більш широкий і значущий смисл: вона надає художньому зображенню особливої тональності, своєрідно розкриваючи незадоволеність автора оточуючим світом. Іронія стає художнім принципом, який використовує письменник у відображенні життя. Мета іронії — не викликати сміх, не розважати, а підкреслювати всю серйозність, навіть трагічність ситуації. У повісті-казці з великою іронією, наприклад, відображається самозасліпленість оточення цахеса і його відчуття значущості та величності.)

3. Словникова робота

Філістер, -а, ч., кн.— самовдоволена, обмежена людина з міщанським світоглядом і святенницькою поведінкою; міщанин, обиватель.

 

4. Бесіда

• Як ви думаєте, з якою метою автор поєднав у творі реальне та фантастичне? (Фантастика служила письменникові засобом розуміння умовностей життя. У творах Гофмана, який відкрив двоїстість людської натури, нерідко відбувається роздвоєння особистості персонажа. Протиріччя матеріалізуються у творчій свідомості в образах двійників.)

• Кого із героїв можна назвати головним? Назвіть основні риси його характеру. Якою є його постать: фантастичною чи реальною? (У новелі головний герой — студент Балтазар. Він бере участь у реальній боротьбі проти політичного деспота і тирана. Балтазар — поет, складає вірші про солов’я і троянду, вкладаючи в поетичні образи палку пристрасть до красуні Кандіди. Не має значення, наскільки талановиті твори Балтазара, а важливо, що йому притаманне поетичне світосприйняття, що наодинці з природою він відчуває стан блаженного схвилювання. Автор наділив свого героя даром прозорливості. Він — поет, але бачить оточуючих людей такими, якими вони є насправді, ніяке чаклунство не примусило Балтазара визнати потворного мерзотника і кар’єриста гідною слави особою. У постаті Балтазара нема нічого фантастичного, його життя є реальним, таким є і він сам.)

3. Складання колективної характеристики філістерів та мрійників

Учитель. Герої Гофмана поділяються на дві категорії: на щасливих обивателів, задоволених собою та своїм існуванням, які слухняно грають свої безглузді ролі, і на мрійників, ентузіастів, людей «не від світу цього». Життя, як правило, вселяє в них жах, тому вони втікають у свій внутрішній світ, але й там не знаходять спокою. На які категорії поділяються герої цього твору? Складіть таблицю героїв.

Філістери	Мрійники

5. Робота з таблицею.

Чиї імена в першу чергу ми впишемо у цю таблицю? (Цахес, Балтазар).

1.              Характеристика літературних героїв.

Запитання:

1.              Що відомо про народження Цахеса, про його батьків?
2.              Знайдіть портретний опис героя, зачитайте його. Які літературні засоби використав автор? (гіпербола, гротеск).
3.              Хто і як змінив долю Цахеса? Чому це було зроблено?
4.              У чому була сила Цахеса? Як він нею скористався?
5.              Згадайте, заслуги яких героїв привласнив Цахес? (вірш  Балтазара, таланти скрипаля Вінченцо Сбіока та співачки Брагацці, розум референдарія Пульхера).
6.              Прослідкуйте, як поводиться Цахес у професорських колах.
7.              Яких вершин досяг Цахес на суспільній арені?
8.              Чи співчуває хто-небудь із героїв Цахесові? Чи цінував він це?
9.              Чи докладав Цахес зусиль для  досягнення свого фантастичного успіху?

Чи розчарувалася фея Рожа Гожа в Цахесі? Чому? (Так. Бо вона думала, “що чудесний зовнішній хист осяє благотворним променем душу і збудить внутрішній голос, який скаже: “Ти той, за кого тебе вважають, тож намагайся зрівнятися з Людиною, на чиїх крилах ти, безкрила каліка, підносишся!” Але зашкарублий і мертвий дух нікчеми не зміг піднятися так високо”).

10.   Як ви думаєте, чи був шанс у Цахеса стати Людиною? (Ні, бо він дуже нікчемний). - Яку проблему піднімає автор? (Людина повинна бути гідною своєї долі. Тільки вона сама повинна досягати успіху, докладаючи особистих зусиль). - Чи перегукуються з долею Цахеса слова Федра? Яким чином? (Людиною може бути тільки той, хто здійснює гідні вчинки. Тому що найвищий злет, здійснений нечесно, прикрашає особу на короткий час, але не здатен перетворити ницість та благородство).

Головний герой Цахес зображений підкреслено гротескно. Він потворний не лише зовні, потворними є його вчинки, думки, потворною є його душа. Чому ж він  став таким? Чому , маючи такі унікальні  можливості, які дала йому фея, він  не скористався ними, щоб стати кращим? Чи лише Цахес винен у цьому? А може ті, хто його оточував? Ось як багато запитань поставив перед нами Гофман. Подумайте над ними і підготуйтесь до творчої роботи на тему «Чому Цахес став Ціннобером?» (одна з тем до уроку розвитку мовлення).

Основний конфлікт казки – протистояння митця філістеру. Хто протиставляється Цахесу? Звичайно, Балтазар.

2. Характеристика Балтазара.

Запитання:

3. Хто такий Балтазар?
4.        Знайдіть  портретний опис героя. Чи свідчить він про  те, як автор ставиться до Балтазара?
5.        Прослідкуйте, як поводиться Балтазар у різних життєвих ситуаціях. Дайте оцінку його діям.
6.        Чому на Балтазара не діють чари Цахеса?

Слово вчителя. Конфлікт «філістери-митці»  не вичерпується двома персонажами. Чи не так ? Кого ще і чому ви віднесете до філістерів, а кого до митців? Зробіть записи у таблиці і прокоментуйте їх. (учні роблять висновки про інших персонажів казки)

7. Колективна робота (учні записують у зошити).

Завдання : знайдіть характерні риси романтизму в казці-новелі Гофмана.

Очікувана відповідь:

1.              Основний конфлікт твору. митці-філістери як утілення неприйняття романтиками буденності реального життя і звеличення  «життя духу».
2.              Переплетіння реальності та фантазії.
3.              Контраст високого, прекрасного і заземлено-буденного, потворного.

Казка має щасливий кінець. На жаль, у реальному житті нами управляють цахеси, бо нема кому вирвати ті три чарівні золоті волосинки з їх голови. Реальний стан речей розуміють лише деякі бальтазари. Та серед нас немає добрих чаклунів, як Проспер Альпанус, і Цахеси одружуються з прекрасними Кандідами. Історії відомі такі цахеси: Гітлер, Сталін … Гофман висміює не стільки “пасинка природи” - Цахеса, скільки нице, нікчемне середовище, яке  сприяє процвітанню цахесів, яке схильне бачити у бездарності – талант, в тупості – мудрість, в огидності – окрасу суспільства. То, можливо, прийшов час замислитися над “соборами власних душ”. Адже для того, щоб змінити світ, ми повинні змінитися самі.

6. Робота в групах. «Карусель»

Клас об’єднується в 5 груп.

Запитання для «Каруселі»

1) Наскільки гуманним був подарунок феї Рожі Гожої?

2) Чи лише волосини затьмарили розум обивателям суспільства? Поясніть думку.

3) Чи міг би Балтазар перемогти Цахеса без допомоги чаклуна? Поясніть думку.

4) Чому наречена Балтазара Кандіда також не бачила справжньої сутності Цахеса?

5) Чи заслуговує Цахес на співчуття? Поясніть думку.

Методичний коментар

«Карусель». Ця методика дає можливість за короткий проміжок часу провести опитування цілого класу та підбити підсумки вивчення теми.

Клас об’єднується в таку кількість груп, скільки запитань учитель планує дати для опрацювання (необхідно врахувати те, що більша кількість груп потребує більше часу).

Кожна група отримує аркуш із запитанням. Після обговорення в групі учні обирають «писаря», який занотовує відповідь групи (якщо думка одного із членів групи відрізняється від думки всієї групи, записується і вона). На цю роботу виділяється фіксований час (1—2 хв).

Аркуші із запитаннями почергово передаються в інші групи, кожна з яких перечитує запитання та відповіді на нього, формулює та записує свої доповнення (протягом того ж фіксованого часу). Необхідно, щоб кожен аркуш побував у всіх групах.

Коли аркуш повертається до групи, яка давала відповідь першою, вона знову зачитує запитання і всі варіанти відповідей, які підсумовуються, і формулюється остаточна чітка і стисла відповідь.

По завершенню роботи всі запитання та остаточні відповіді зачитують вголос.

Примітка. Стратегію можна використовувати двома способами: можна передавати аркуші від однієї групи до іншої; рухомими можуть бути групи, які переходитимуть від одного стола до іншого, а аркуші залишаються на місцях.

 

VI .Підведення підсумків. Узагальнення матеріалу.               5хв

1.Узагальнююча бесіда.

Дуже давно у старовинному місті жив великий мудрець, слава про мудрість якого поширювалася далеко від його рідного міста. проте був у місті чоловік, який заздрив славі мудреця. І вирішив він придумати таке запитання, на яке той не зміг би відповісти. Він спіймав  метелика і подумав: “А що, як я спитаю у мудреця: який метелик у моїх руках: живий чи мертвий? Якщо він скаже ,що живий, я стисну долоні, і метелик помре, а якщо скаже, що мертвий, я розтулю долоні, і метелик злетить. Тоді всі зрозуміють, хто з нас розумніший”.Так заздрісник і зробив. Та коли він запитав мудреця про метелика, мудрець, який насправді був дуже розумною людиною, відповів: “Усе в твоїх руках”. Я вам пропоную уявити, що ви маєте дар феї і можете щось змінити у цьому світі. На ваших партах знаходяться стікери, подумайте, напишіть свої побажання і приклейте до символу нашого сьогоднішнього уроку – золотої підкови (учні по черзі чіпляють свої бажання, коментуючи їх).

 

 Викладач: Шевчук Г. А.