Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер «Рукавичка»: випробування головного героя балади

Йоганн Крістоф. Фрідріх Шиллер «Рукавичка»: випробуванняголовного героябалади

Иоганн Крістоф Фрідріх Шиллер народився у 1759 році в місті Мірбах у родині дрібного німецького бюргера. Хлопчик ріс дуже здібним до навчання, мріяв стати священиком, та батько, як підданий герцога Вюртемберзького, змушений був віддати його вивчати право до військової академії. Після переведення академії до Штутгарта Шиллер полишає юриспруденцію і починає вивчати медицину. У 1780 році він отримує місце полкового лікаря у Штутгарті. Наступного року побачила світ розпочата ще в академії драма «Розбійники». Уже в цьому творі Шиллер звернувся до теми духовності та гармонії в людських стосунках, обравши за основу конфлікту стосунки між братами.

Балади Шиллера відзначаються глибоким філософським змістом і водночас близькістю до проблем сучасного йому життя. Вони побудовані не на фантастичних подіях, а на зіткненні різних характерів, поглядів, ідей, нагадують невеликі драматичні твори, де кожний персонаж виконує свою роль. У своїх баладах Шиллер поєднав критику існуючих порядків з вірою в перемогу людського духу та в моральне вдосконалення людства. Він гаряче у своїх творах обстоював ідеали свободи, людяності, гідності та шляхетності. Ці особливості характерні й для його балади «Рукавичка», композиція якої нагадує театральну виставу. 

Експозиція  – король і придворні очікують у звіринці початку вистави. Зав’язка – король даж знак і хижих звірів випускають на арену. Розвиток дії – опис поведінки звірів: тигр і леопарди підкорюються леву, Кунігунда кидає рукавичку на арену між хижаками і просить Делоржа принести рукавичку, і таким чином підтвердити, що він її кохає. Кульмінація – Делорж отримує рукавичку, його вітають глядачі з перемогою, щаслива Кунігунда чекає на свою рукавичку. Розв’язка – лицар кинув рукавичку Кунігунді в лице, сказавши, що йому не потрібна її подяка.

Сюжетною основою балади є легендарна подія, що трапилася при дворі французького короля Франціска І. У його часи було багато неординарних подій, які стали історичними анекдотами. Одна з них описувала подію, яка трапилася з придворною дамою Кунігундою і з лицарем Делоржем, про любовні пригоди якого існувало багато цікавих оповідей.

Лицарство  — це кодекс поведінки і честі, яких офіційно дотримувалися середньовічні рицарі. Принциповими цінностями лицарства були: побожність, честь, доблесть, шляхетність, цнотливість і вірність. Крім церемонії посвяти в лицарі, існувала також і процедура позбавлення лицарського гідності, звичайно (але не обов'язково) завершується передачею колишнього лицаря в руки ката. Однією із найпрекрасніших сторін «брудного» Середньовіччя був феномен «прекрасної дами». Це був справжній культ кохання, причому кохання в основному духовного, платонічного. Любов стала служінням «прекрасній дамі», поклонінням їй. Дама серця була для лицаря неземним створінням, втіленням божества. Лицар бився на турнірах, прикріпивши рукавички своєї пані до шолома і прибивши до щита табличку, чесноту, що звеличила її, і красу.

Делорж – справжній лицар, він вірно служить дамі серця. Проявляє найкращі якості: він безстрашний, сміливий, відважний, володіє власними емоціям. Хоробрий юнак повертається живим, несучи рукавичку. Навіть звірі відчули його внутрішню силу – і не наважилися напасти. Герой наділений почуттям честі та власної гідності і не бажає бути іграшкою в руках будь-кого, він внутрішньо незалежний. Делорж був струнким красенем, сміливим, освіченим, вихованим, шляхетним, бездоганно володів зброєю, був неперевершеним наїзником, мав усі якості справжнього лицаря. Звичайно, лицар не мав права так зухвало при всіх кидати рукавичку дамі. Але цим вчинком Делорж кинув виклик усьому суспільству, яке культивувало жорстокість.

Здається, що цей лицар взагалі не знає страху. Варто додати, що чоловік знає про честь і гідність, бажає бути вільним та здійснювати лише вчинки, які вважає вартими себе. У творі Шиллера саме цей персонаж стає антиподом жорстокої влади. Кидаючи рукавичку, він кидає виклик оточенню короля, стає на сторону боротьби з жорстокістю та лицемірством. Між тим його вчинок відкрив очі на справжнє ставлення до нього дами серця. Він побачив, що вона байдужа не тільки до хижаків, а й людей. А якщо б Делоржа розірвали звірі? Кидаючи рукавичку на арену, вона про це не думала. Для неї на першому місці була її примха. Делорж переміг, але чи був би він щасливий з цією дамою? Напевно, ні. У будь якому разі він вирішив для себе саме так і кинув у даму рукавичкою. І тут вбачається ще одна перемога сміливого лицаря: це перемога над безглуздими примхами дами. Він перед усіма поставив її на місце і покинув арену переможцем.

Балада “Рукавичка” переносить нас до середньовічної Європи. Це була епоха, коли одне із чільних місць у суспільному житті держав займало лицарство, розквіт якого відбувся в XII – XIV століттях. Лицарі були творцями власної культури, як спочатку розвивалася під впливом християнської релігії та церкви: воїн-християнин, кодекс честі “військо христове”, христові походи. Балада Шиллера відзначаються глибоким філософським змістом і водночас близькістю де проблем сучасного йому життя. Вони побудовані не на фантастичних подіях, а на зіткненні різних характерів, поглядів, ідей. Нагадують невеликі драматичні твори, де кожний персонаж виконує свою роль. Автор засуджує деспотичні закони суспільства, утверджуючи пріоритет високої людяності; утверджує необхідність перемоги сили духу особистості над світом зла і насильства

Д/З- письмово підготувати 10 цікавих фактів про лицарів та лицарську честь (тезисами)- читати баладу Адама Міцкевича «Світязь», знати її зміст- пройти до тест за посиланням нижче https://naurok.com.ua/test/fridrih-shiller-rukavichka-2399102.html