З чого починається людська досконалість

 

 

 

 

Тема: «З чого починається людська досконалість» (5 клас)

 

Мета уроку: вчити обґрунтовувати  важливість дотримання етикетних норм у спілкуванні з іншими людьми;

виховувати необхідність користування «Золотим правилом моралі»;

розвивати вміння  й удосконалювати людські якості, правила пристойності.

                               

Тип уроку:     комбінований

 

Обладнання: ноутбук, мультимедійний проектор, екран,  підручник, дошка, крейда, маркери, роздатковий та наочний  дидактичний матеріал.

 

                                            Хід уроку.

 

      Епіграф: «Клади перед людьми хліб на столі,будеш у людей на чолі».

 

І.   Організаційний момент.

      

ІІ.  Перевірка домашнього завдання. 

1) А зараз ми з вами пограємо в дуже цікаву гру «SMS - повідомлення»

Ви повинні , користуючись наведеними цифрово-буквеними кодами , прочитати назви понять і вписати їх поряд із відповідними значеннями.

 

 

1   А Б В Г	2      Г Д Є	3     С Ж Б
4     И І Ї Й	5     К Л М	6     Н О П
7     Р С Т	8     У Ф Х	9     Ц Ч Ш
	0   Щ Ь Ю Я

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 1    7    6      5      1      2      0     6      4      6

Особа, що належить до постійного населення якоїсь держави, користується її правами та виконує обов‘язки, встановлені законами цієї держави – громадянин.

 

 

  7    8     7     6     4     5      0    7     7      1     6

Сукупність людей, об‘єднаних певними інтересами, потребами, взаємними симпатіями або видом діяльності,  -суспільство.

 

2) Бесіда за запитаннями.

 - Що означає вислів «бути корисним  суспільству»

 - Назвіть перелік справ, якими ви можете бути корисними суспільству.

   Як вони сприятимуть тому, щоб змінити життя навколо нас на краще.

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

 Вчитель:  Кожен з вас може змінити життя навколо нас на краще навіть самою невеличкою справою.

А тепер розглянемо два малюнки.

- Як на вашу думку, поведінка хлопців є пристойною? – Ні.

- А що ми можемо сказати про цей малюнок? –  Відповіді учнів.

 

ІV. Повідомлення теми, мети уроку.

Вчитель: Людина постійно повинна звертати увагу на свою досконалість . І тому  відкрили зошити і записали тему нашого уроку:

       «З чого починається людська досконалість».

 Мета уроку: вчити обґрунтовувати  важливість дотримання етикетних норм у спілкуванні з іншими людьми;

виховувати необхідність користування «Золотим правилом моралі»;

розвивати вміння  й удосконалювати людські якості, правила пристойності.

 

V. Вивчення нового навчального матеріалу.

 

1. Навіщо потрібні норми етикету.

Для того, щоб повноцінно спілкуватися , люди повинні вміти спілкуватися один з одним. Взаємини між людьми визначають правила етикету. Якщо ми дотримуємося цих правил, то справляємо  на інших людей найкраще  враження про себе, що викликає бажання співпрацювати з нами, надавати  нам якусь допомогу, тощо.

Наприклад, доведено, що настрій людини великою мірою залежить від щоденного вітання. Ось чому так важливо вітатися щиро, з усмішкою.

Були часи, коли нашій країні не приділяли серйозної уваги дотриманню норм етикету. Багато, хто вважав, що людина праці не повинна «забивати голову собі голову панськими  витребеньками». Це дало поштовх  поширенню  в людських взаєминах грубості, агресії, роздратування, злості. Люди забули, що за більшістю норм етикету прихований глибокий моральний зміст. Саме тому порушення правил етикету викликає образу, незадоволення, інколи навіть  бажання помститися.

Робота з підручником.

 

Запитання.

• Чому правила етикету змінюються?
• Чи потрібні сучасній людині ці правила? Чому?

 

2. Що таке пристойність.

Кожному з вас доводилося чути від дорослих  висловлювання  про пристойну  й непристойну поведінку.

Спробуємо разом з‘ясувати, що таке пристойність, яку поведінку вважають пристойною, а яку – ні і чому.

 

Пристойність – ввічливість, гарні манери; поведінка, яка відповідає встановленим правилам, нормам, звичаям тощо.

Непристойна поведінка – та, яка не відповідає встановленим правилам.

 

Виявом зневаги до людей е неповага до чужих думок, коли хтось перебиває іншого. Непристойна поведінка виявляється й тоді, коли ми хизуємося кращими оцінками, глузуємо з тих, хто не зміг їх отримати.

Робота з підручником.

А зараз ми  розглянемо завдання 5 на сторінці 114.

У однокласників виникли певні труднощі і ми їх разом вирішимо.

 

Фізкультхвилинка.

 

3. Чому потрібно  дотримуватись «золотого правила моралі».

Основою етикетних норм є «золоте правило моралі» : «Стався до людей так, як хочеш, щоб вони ставилися до тебе».

Золотим називають це правило тому, що людині достатньо дотримуватися його одного, щоб інші вважали її ввічливою. А ще тому,  що воно здавна відоме багатьом народам.

Нині темп життя є неймовірно швидкім. Нам приходиться спілкуватися  з багатьма людьми. Буденні правила етикету сучасного суспільства є доволі простими. Вони пов‘язані з найтиповішими ситуаціями життя: зустріч, розмова…Спільне в них: вони потребують від нас людяності і справедливості.

 

 

VI. Застосування знань і вмінь на практиці.

1.Робота з підручником.

 

2. Робота в парах .

Робота над оповіданням В.О.Сухомлинського «Чого переживала мама».

 

VII.  Підсумок уроку.

Підводячи підсумок уроку, я хотіла б звернути вашу увагу на те, з чого починається людська досконалість. І як говорить народна мудрість:

«Добрим словом і мур проб‘єш, а лихим  і в двері не вийдеш»,

Хто мовчить, той двох навчить».

               

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема уроку:   Якою є мораль  демократичного громадянського суспільства. (6клас)

 

Мета уроку: навчитися характеризувати  особливості моралі громадянського  суспільства;

розвивати вміння пояснювати поняття «демократія»,  «демократичне суспільство»,  «громадянин», «громадянське суспільство», «гуманістична мораль»;

виховувати необхідність визнання людини найвищою цінністю демократичного суспільства.

Тип уроку:     вивчення нового навчального матеріалу.

Обладнання: ноутбук, мультимедійний проектор, екран,  підручник, дошка, крейда, маркери, роздатковий та наочний  дидактичний матеріал.

 

                                   

                                                  Хід уроку.

 

                       Епіграф: « Гляди, не забудь, людиною будь».

 

І.   Організаційний момент.

ІІ.  Актуалізація опорних знань учнів.

 

 Вчитель: А зараз я вам загадаю декілька з а г а д о к.

1. В Україні у дні державних свят його вивішують на будівлях, він майорить на щоглах українських кораблів, перед посольствами України в інших країнах (вчитель прикріплює прапор на дошці).
2. Цей знак має понад тисячолітню історію. Саме тому його зображення, після проголошення Незалежності України, було затверджено Малим державним гербом України (вчитель прикріплює тризуб на дошці).
3. Цю пісню було написано в ХІХ столітті. У сучасній Україні вона має важливе значення. Її мелодія лунає під час урочистих зібрань і великих свят. Зокрема, в українських школах її виконують під час свят першого та останнього дзвоника. (вчитель прикріплює гімн на дошці).

 

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

 Вчитель:  Прапор, герб та гімн – це символи нашої держави Україна. А тепер продовжіть будь-ласка мою думку.

 

 

 

 

 

 

 

Бесіда за запитаннями.

1.Люди, які живуть на цій землі, користуються її правами та виконують обов‘язки,  - г р о м а д я н и.

2. Що таке громадянські якості людини?Наведіть приклади їхнього прояву.   (Людина спрямовує свою діяльність на працю, своє життя на користь Батьківщині).

 

3. Що таке  громадянські почуття, назвіть відомі вам громадянські почуття?                 (такі почуття, що не дають людині бути байдужою до нерозв‘язаних проблем і труднощів країни, до інших людей, спонукають завжди відчувати свою приналежність до неї. Це почуття любові до Батьківщини, усвідомлення обов‘язку її захищати, почуття любові до її національних символів, культури, мови.)

4. Що таке суспільство?                                                                                       (Сукупність людей, об‘єднаних певними інтересами, потребами, взаємними симпатіями або видом діяльності,  - суспільство).

5. Що означає вислів «бути корисним  суспільству»?

Назвіть перелік справ, якими ви можете бути корисними суспільству, як вони сприятимуть тому, щоб змінити життя навколо нас на краще.

(робити справи на добро власного міста, бо країна не може жити без участі громадян у вирішенні загальних справ).

6. Перед вами українські народні прислів‘я про нашу рідну землю. Визначте, яка ідея їх об‘єднує.

- Рідний край як рай, а чужа країна як домовина.

- Людина без Вітчизни, як соловей без літа.

- За морем тепліше та вдома миліше.

- Найсолодший хліб на чужині смаку не має.

Вчитель:  Головна ідея прислів‘їв та приказок – це любов до рідної Батьківщини. Ми з вами усі громадяни демократичної держави і сьогодні на уроці дізнаємось якою є мораль демократичного громадянського суспільства.

 

 

V. Повідомлення теми, мети уроку.

Тож наша тема уроку:  « Якою є мораль  демократичного громадянського суспільства.»

Мета уроку: навчитися характеризувати  особливості моралі громадянського  суспільства;

розвивати вміння пояснювати поняття «демократія»,  «демократичне суспільство»,  «громадянин», «громадянське суспільство», «гуманістична мораль»;

виховувати необхідність визнання людини найвищою цінністю демократичного суспільства.

 

 

 

V. Вивчення нового навчального матеріалу.

 

1. Чому людину визначають найвищою цінністю  демократичного суспільства.

Вчитель: Людина, як ви  вже знаєте, живе та формується в суспільстві. Вона має певні права  та обов‘язки. Людство впродовж своєї історії постійно намагалося створити найкращу організацію свого життя. З усього, що є у світі, найціннішою для людини є сама людина. Ще давні греки, вустами філософа Протагора казали: «Людина є мірою речей». Тільки людину наділено розвиненими здібностями усвідомлювати та перетворювати навколишній світ на засадах Розуму, Добра, Краси. Кожна людина, яка жила, живе і житиме є унікальною, відтак – цінною вже тому, що вона – Людина. Як говорить народна мудрість: «Гляди, не забудь: людиною будь!».

Розуміння цінності людини й людського життя не однаковим було у різних народів і змінювалося з часом.

У давнину людину вважали найвищою цінністю суспільства, побудованого на засадах демократії. Саме такий суспільний устрій, коли основні питання громадського життя вирішували збори громадян, виник у містах-державах Давньої Греції.

Отже, демократія – одна з давніших в історії форм організації суспільного життя та управління ним, яка можлива при участі всього народу.

Усі громадяни демократичної держави є рівними і рівноправними. Це означає, що голос , який громадянин під час виборів віддає за рішення, яке вважає істинним, важить стільки ж, скільки будь-який голос іншого громадянина. Отже,

 

 

Громадянин - особа, що належить до постійного населення якоїсь держави, користується її правами та виконує обов‘язки, встановлені законами цієї держави.

Громадянськість – усвідомлення громадянином своїх прав та сумлінне виконання обов‘язків перед державою та суспільством.

Демократія ( з грецької – «народовладдя») – такий спосіб  суспільного устрою, коли вирішальна роль у прийнятті рішень і врядуванні належить народові.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   Робота в парах; завдання учням «Доповніть схему»

 

2. Чому мораль громадянського суспільства називають гуманістичною.

 

Вчитель: Певні норми поведінки людини по відношенню до себе, інших людей та суспільства виникли давно. З них складалися звичаї, традиції, правила. Моральні норми дають змогу оцінювати вчинки людей з позиції  добра чи зла. Норми моралі пропонують ідеал людської поведінки.

З часом деякі моральні правила відходили у минуле, інші ж живуть  і сьогодні. Саме вони становлять сукупність загальнолюдських цінностей.

Нині  в розвинених країнах світу все частіше йдеться про формування  громадянського суспільства.                                                                                           У  громадянському суспільстві найвища цінність – людина, громадянин.

Завдання громадянського суспільства є створення найкращих умов для   різнобічного розвитку людини. Для цього в багатьох державах, що розвивають громадянське суспільство, ухвалюють закони, що гарантують та охороняють права і свободи людини.

Для того щоб активно впливати на життя суспільства, самі громадяни добровільно об‘єднуються в товариства, асоціації, спілки…, які без втручання державної влади вирішують питання свого життя. Асоціації і товариства спрямовують свою діяльність на створення умов для розвитку творчих здібностей  громадян. Отже

 

 

 

 

 

Громадянське суспільство – такий суспільний устрій, за якого створено мережу добровільних об‘єднань задля вираження, задоволення й захисту інтересів різних груп населення і в якому прагнуть до побудови  моральних відносин між усіма громадянами країни.

                                                                                        

Гуманістична  мораль - моральні норми, що просякнуті турботою про благо людини, повагою до її гідності, людяністю.

 

VІ.  Закріплення вивчення нового навчального матеріалу на практиці.

Для того, щоб краще зрозуміти , що від громадянської активності кожного залежить якою буде країна, де він живе і як нащадки будуть говорити  про ту чи іншу людину, сприятиме знайомство з оповіданням В.О.Сухомлинського «Який слід повинна залишити людина».

 

1. Робота з художнім твором   В.О.Сухомлинський                                                                    

«Який слід повинна залишити людина».

Запитання.

1. Як на вашу думку, має жити людина, щоб залишити згадку про себе.
2. Наведіть приклади з творів художньої літератури, що характеризують те, який слід може залишити людина на землі.

 

2. Робота в парах  «Склади прислів‘я».

Рідний край як рай, а чужа країна як домовина.

Нехай буде, як люди скажуть.     

Що громада скаже, то й пан не поможе.

Людина без Вітчизни, як соловей без літа.

За морем тепліше та вдома миліше

Хто дбає, той має.

Кожен край має свій звичай.

 

VII.  Підсумок уроку.

Підводячи підсумок уроку, я хотіла б звернути вашу увагу на те, людина - найвища цінність демократичного суспільства.  І як говорить народна мудрість:  « Гляди, не забудь, людиною будь». Пам‘ятайте цю народну мудрість,  діти!

               

 

 

 

 

 

 

                          

 

Вопрос: Синагоги появились после разрушения храма или нет? В любом случае в отсутствие храма, в какой день и куда несли евреи десятины? По какому принципу она распределялась? Есть ли какие- либо изменения по этому вопросу в наше время?

 

 

Отвечает Александр Болотников: Мир Вам!

 

В Вашем вопросе содержится несколько тем, рассмотрим каждую в отдельности.

 

Первая тема. Первое упоминание о нехрамовом служении находится в книге Неемии, 8 глава, где говорится о том, что Ездра читал из свитка Торы на площади перед воротами города.

 

Слово «синагога» происходит от греческого «сюнаго» что означает «собирать вместе». Основной целью таких домов собрания было предоставить возможность людям слышать чтение Священного Писания.

 

В Евангелиях упоминаются многочисленные посещения Иисусом синагог, что, очевидно имело место до его распятия.

 

Вторая тема. Синагога не являлась местом, куда приносили десятины. Согласно Торе и еврейской традиции существует две десятины. Одна называется левитская (Неемия 10:37, 38). О левитской десятине говорится в Торе – книга Числа, 18 глава. С 20 стиха говорится о том, что Бог дает десятину колену Левия. Согласно повелению Торы, записанному в книге Числа, левиты жили по городам, в каждом колене находилось четыре города. Соответственно туда приходили израильтяне каждую субботу для того, чтобы левиты научили их основам Божьего откровения. Туда приносилась и левитская десятина.

 

Нелевитская десятина или вторая десятина приносилась в храм. Согласно Второзаконию, гл. 14, нелевитская, вторая десятина обеспечивала богослужение. На нее приобретались жертвенные животные и другие компоненты храмового служения. Раз в три года вторая десятина шла на помощь вдовам и сиротам. Адвентисты Седьмого дня придерживаются подобного библейского принципа. Первая десятина идет на содержание служителей, вторая десятина, которая зачастую по факту намного меньше, чем 10%, должна использоваться для обеспечения богослужебных нужд и на помощь бедным в соотношении ½.

 



 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мечеть Кул Шариф (тат. Колшәриф мәчете, Qolşərif məçete) — одна из главных мусульманских мечетей республики Татарстан и Казани (2005)[1]; расположена на территории Казанского кремля.

 

Строительство храма было начато в 1996 году как воссоздание легендарной многоминаретной мечети столицы Казанского ханства, центра религиозного просвещения и развития наук Среднего Поволжья XVI столетия. Мечеть была разрушена в октябре 1552 года во время штурма Казани войсками Ивана Грозного.

 

Названа в честь её последнего имама сеида Кул-Шарифа, одного из предводителей обороны