З досвіду роботи "Активізації пізна¬вальної діяльності учнів на уроках предметів суспільно-гуманітарного циклу засобами інформаційних технологій"

                                                            З досвіду  роботи  вчителя  історії  та  економіки

                                                            Ніжинської  ЗОШ І-ІІІ ст. №1

                                                            Ніжинської  міської  ради  Чернігівської  області

                                                            Максимової  Рімми  Олександрівни

Активізації пізна­вальної діяльності учнів на уроках предметів суспільно-гуманітарного циклу засобами інформаційних технологій

        У сучасному суспільстві вміння самостійно мислити, спираючись на знання й досвід, цінується набагато вище, ніж просто володіння великим обсягом знань без уміння застосовувати ці знання для вирішення конкретних проблем. Тому якість освіти зараз пов’язують із умінням здобувати нові знання, застосовуючи їх у реальному житті. Школа повинна формувати нову систему універсальних знань, умінь і навичок, а також досвід самостійної діяльності й особистої відповідальності учнів, тобто формувати сучасні ключові компетентності. Мова йде про компетентності як про одиницю виміру освіченості людини. При цьому увага акцентується на результатах навчання, у якості яких розглядається не сума заучених знань, умінь, навичок, а здатність діяти в проблемних ситуаціях.

        Будувати кожен урок так, щоб у всіх учнів був стійкий інтерес, навчальна активність і бажання творити й пізнавати, експериментувати, формулювати й перевіряти гіпотези — завдання сучасного вчителя.

       Яким же має бути сучасний урок? Однозначною є відповідь:  таким,  що  ґрунтується  на  співтворчості  вчителя  та  учнів.

       На  мою  думку,  сучасний  урок  історії, економіки  чи  з курсу “Людина і світ”  повинен  мати  такі  риси: дух  творчих  пошуків,  широке  залучення  учнів  до навчального  процесу;  науковість;  емоційність;  раціональне  використання  методів  та  прийомів; застосування  інноваційних  технологій; урахування  специфіки  викладання  предмету; особистісно-зорієнтоване навчання  учнів.

        Необхідною умовою успіху в роботі є стимулювання учнів до активних дій із засвоєння знань, використання їхнього суб’єктивного досвіду, заохочення до висловлювання  оригінальних  ідей та гіпотез, розвиток логіки і критичного мислення, мовленнєвих умінь та навичок.    

       Інформатизація навчально-виховного про­цесу передбачає широке використання у процесі вивчення навчальних предметів інформаційно орієнтованих засобів навчання на базі сучасних комп’ютерів і телекомунікаційних мереж. Інформаційно-комуніка-тивні технології доцільно використовувати на всіх етапах процесу навчання: під час пояснення нового матеріалу, закріплення, повторення, контролю знань, умінь, навичок.

       Для пси­хологічної підтримки розвитку особистості дитини використовую технологію «Створення ситуації успіху», автором якої є А. Бєлкін.

       Ситуація успіху — це суб’єктивний психологічний стан задоволення, який є наслідком фізичного або морального на­пруження виконавця справи. Вона досягається тоді, коли дитина сама визначає цей результат як успіх. Успішність теж тлумачиться як успіх, однак він є зовнішній, бо оцінюється ін­шими. Усвідомлення ситуації успіху учнем, ро­зуміння її значимості виникає після подолання психологічних бар’єрів страху, труднощів незнання, невміння.

       Характерною ознакою технології є створення ситуації успіху для розвитку особистості, надання можливості кожному вихованцю відчути радість досягнення успіху, ус­відомлення своїх здібностей, віри у власні сили.

       З метою самореалізації особистості в умовах демократичного суспільства, формування в учнів інте­лектуальних умінь та навичок та активізації пізна­вальної діяльності всіх учнів, формування вмінь і навичок, ціннісно-смислових орієнтацій,  мотивації до навчання використовую технологію розвитку критичного мислення (кубування, гронування, щоденник подвійних нотаток, мозковий штурм, сенкан, підсилена лекція, пе­редбачення за допомогою ключових виразів, дис­кусійна сітка) (Дж.Стіл, К.Мередіт, Ч.Темші) та інтерактивні технології (О.Пометун, Л.Пироженко).

       Інтерактивне навчання ґрунтується на концептуальній ідеї співробітництва, взаємонавчання. Процес пізнання відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Залежно від мети уроку, форм органі­зації навчальної діяльності, використовую  ін­терактивні технології  кооперативного, колективно-групового  навчання, ситуативного моделювання, опрацювання дискусійних питань.

       З історичної  карти  можна одержати вели­чезну кількість інформації. Підра­ховано, що 1см² карти містить ін­формацію, яку можна викласти на двох-трьох сторінках друкованого тексту. Вико­ристовуючи  карти, застосовую такі прийоми, як «заочна подо­рож» країнами світу, складання опису,  порівняльної характерис­тики окремих історико-географічних об’єктів. Такі прийоми роботи вчать учнів аналізувати інформацію, що її містить карта, виділя­ти певні істотні риси, уміти зіставляти, робити висновки. При цьо­му розвивається уява, творче мислення, мовлення. Діти часто працюють за картами, даючи завдання показати певні історико-географічні об’єкти один одному, а також вчителю.

        Формується учнівська пози­ція щодо прийняття мети подальшої діяльності, усвідомлюється значущість власних знань. Важ­ливу роль відіграє розвиток пізнавального інтересу та мотивів до навчання. Домінує самостійно-пошуковий спосіб здобуття нових знань. Як результат, у свідомості дитини встановлюються зв’язки між відомим і невідомим, реалізується процес розуміння як включення невідомого у цілісність (у власний контекст знань).

        На етапі підбиття підсумків, оцінювання резуль­татів уроку передбачається рефлексія, усвідомлення того, що зроблено на уроці, чи досягнуто поставлених цілей, як можна застосувати отримане в майбутньому. Навчивши дитину отриму­вати знання, ми розв’язуємо задачу розвитку творчого мислення. Учні вчаться критично мис­лити, контролювати інфор­мацію, ставити її під сумнів, об’єд­нувати, переробляти або відкидати. Учень ставить собі такі питання: «Що ця інформація для мене означає?», «Як я можу використати ці знання?», «Як ці знання співвідносяться з тим, що я вже знаю?» тощо.

        Для активізації пізна­вальної діяльності учнів та високого рівня засвоєння змісту матеріалу застосовую технології групового способу навчання  (В.Дяченко). Під час групової роботи вчитель контролює хід роботи в групах, відповідає на запитання, регулює суперечливі ситуації та порядок роботи, у випадку крайньої необхідності надає допомогу певним уч­ням або групі загалом. З групових технологій використовую: лекції, семінари, конференції, турніри, дидактичні ігри, бригадно-лабораторний метод тощо. У момент групової роботи розпо­чинається процес абсолютно сві­домого навчання, у дітей виникає відчуття спільності й колективності в класі, а відчуття скутості й остра­ху зникає. Працюючи в групі або в парі, учні вчаться говорити, міркувати, приймати рішення, вислу­ховувати думку співрозмовників, врешті-решт, коректно поводити­ся одне з одним.

        Метод проектів спонукає учнів діяти, бо цей метод передбачає розв’язання певної проблеми за допомогою різних прийомів, засобів навчання, інтегрованих знань.  У процесі роботи учням потрібно проявити себе у ролі сценариста, художника, режисера, журналіста і вимогливого глядача, а це стимулює їх до праці. Під час цієї роботи учні розвивають свою творчість, підключають власну фантазію, а головне, вони отримують позитивний результат, що підвищує їх самооцінку. Проекти виконують функцію засобу вирішення проблеми на основі свідомого сприйняття суб’єктом мети проектної діяль­ності. Метод проектів застосовую як в урочній, так і в позаурочній діяльності.

       Учні створюють дослідницькі, літературно-творчі, рольові, прикладні, телекомунікаційні (мультимедійні) проекти: «Еволюція ЗМІ», «Я – миротворець», «Світ, в якому ти живеш», «Я – член сім’ї, громадянин держави, громадянин планети Земля», «Шедеври Відродження», «Молодіжні субкультури» та ін. Цей метод завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів (індивідуальну, парну, групову.)

        І завдяки інформаційно-комунікативним технологіям, учень з пасивного слухача перетвориться на активного учасника навчального процесу. А це, на мій погляд, є важливим елементом навчання і виховання майбутнього громадянина нашої держави з активною життєвою позицією.

        Далі пропоную фрагменти  уроків  історії.

Робота в малих групах. Цей прийом дає можливість учням набути навичок необхідних для спілкування та співпраці. Ролі в групах: керівник, секретар, посередник, доповідач.

ТЕМА. ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ НАДДНІПРЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIXСТ.

! Які ж особливості економічного розвитку Наддніпрянської України ?

Учні класу поділяються на 5 груп. Кожна група одержує завдання ( на 5- 7 хв.)

1.   Оберіть керівника групи, який:

• зачитує завдання;
• організовує виконання;
• пропонує учасникам групи висловлюватися по черзі;
• підбиває підсумок.
  2.   Секретар: веде записи результатів роботи своєї групи.
  3.   Спостерігач: стежить за часом.
  4.   Доповідач: чітко передає думку групи, доповідає про результати роботи.

• Завдання першій групі

• Які особливості розвитку промисловості Наддніпрянщини у першій половині XIX ст.?

( Див. §5, с.32, §11, с. 75).

•      Завдання другій групі

• Які особливості розвитку сільського господарства

( Див. §4, с.25,27, с.35 (ост. абзац), с.36(2-3 абзац)).

•      Завдання третій групі

• Особливості розвитку міст

( Див. §6, с.38,39,42).

•      Завдання четвертій групі

• Особливості розвитку внутрішньої торгівлі

( Див. §6, с.39-42).

•      Завдання п’ятій групі

• Особливості розвитку зовнішньої торгівлі

( Див. §6, с.40).

Після виконання завдання  представник від кожної групи робить запис на дошці.

Записи на дошці:

       1. Криза поміщицького господарства.

1. Занепад кріпосництва.
2. Посилення експлуатації.
3. Поширення товарного сільського господарства.
4. Формування ринкових відносин.
5. Розвиток торгівлі, експортування хліба.
6. Початок промислового перевороту.
7. Русифікація міст.

Висновок. - Що заважало розвитку економіки?

                Старі кріпосницькі виробничі відносини і самодержавний лад.

„Мозковий штурм”. Це ефективний інтерактивний прийом колективного обговорення. Він спонукає учасників проявляти свою увагу та творчість, що досягається шляхом вираження думок усіх учнів.

• Завдання 1.

• Чому Кримська війна була каталізатором та індикатором суспільно-економічної кризи в Росії ?

• Завдання 2.

-    Чому в Україні цей каталізатор був активніший, ніж в інших регіонах Росії ?

У ході відповідей учні підкреслюють, яким величезним тягарем була для України війна, а також відмічають появу таких нових форм антикріпосницького руху, як "Київська козаччина" 1855р. та похід  "у Таврію за волею" 1856р.

„Коло думок”. Завдяки цьому прийому всі учні можуть бути залучені до дискусії, висловивши хоча б одну думку. Завдання вчителя – узагальнити інформацію.

ТЕМА.   НАДДНІПРЯНСЬКА  УКРАЇНА  НАПЕРЕДОДНІ  РЕФОРМИ  1861р.

!    Суспільний рух за проведення реформ

Рушійні сили, які виступали за проведення селянської реформи

Промисловці                                                                     Поміщики

Студенти                                                                            Селяни

Російські,                                                                            Українська

 польські емігранти                                                          інтелігенція

Учні працюють над заповненням таблиці-схеми, розміщеної на дошці (схему учні заповнюють на дошці та в зошитах).

Основні напрямки суспільного руху за проведення реформ

Максимальне збереження                                  Знищення поміщицького

Поміщицького землеволодіння                                  землеволодіння

                                             Основні   течії

          Консервативна                                     Ліберальна

Скасування максимальне,                        Скасування зі збереженням

без збереження поміщицького              поміщицького землеволодіння.

         землеволодіння.                                  звільнення селян із землі

            Викуп за землю.                                        без викупу.

                                   Перелік основних положень

1. Особисте звільнення селян, право переходу в інші стани.
2. Право на власність, займатися промислами.
3. Право юридичної особи, право укладати договори.
4. Грошовий характер усіх платежів.
5. Збереження поміщицького землеволодіння.
6. Відрізки.
7. Викупні платежі: плата за землю.
8. Тимчасово зобов’язані відносини.

Висновок.  Реформа 1861р. та скасування кріпосного права були просто необхідні всім верствам населення. Проте різні верстви населення по-різному підходили до її здійснення.

„Мікрофон”. Цей прийом дає можливість сказати щось швидко по черзі, відповідаючи на запитання, або висловлюючи свою думку чи позицію.

ТЕМА.    СЕЛЯНСЬКА  РЕФОРМА  1861р.  В  УКРАЇНІ.

•   Завдання для дискусії.

• Чи може бути щасливою і заможною безправна людина ?

„Акваріум”. Учні розділяються на чотири групи. Одна сідає в центрі, аби відокремити діючу групу від слухачів.

ТЕМА.     СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ   РУХ   В   УКРАЇНІ  У ДРУГІЙ   ПОЛОВИНІ  XIX СТ.

• Завдання 1   

    "Хлопомани". – Картка №1. Суть і наслідки діяльності хлопоманівського руху.

• Завдання 2

       "Громадівці". –  Картка №2.  Основні напрямки діяльності громадівців.

•   Завдання 3

        "Народовці".  -   Картка №3.  Значення і подальша  еволюція народовського  руху.

•   Завдання 4

     "Народники". – Картка №4.  Радикальні методи і форми діяльності народників.

 „Опорно-концептуальна схема” (ОКС)

ОКС складається вчителем разом з учнями. Крок за кроком аналізуючи матеріал, відповідаючи на проблемні питання, учні підходять до відповіді на приховане запитання, яке ставить тема. При цьому урок набуває глибини та чіткості, дозволяє зосередитись на головному.

ОКС допомагає чітко та економно розрахувати навчальний час під час нормального робочого режиму уроку. ОКС допомагає вивчати ті теми, які, на мою думку, є складними для сприйняття; виявити філософську і громадянську позицію; диференціюється і поглиблюється виховний аспект великої теми; ОКС стає опорою в підготовці учнів до відповіді, до написання самостійних, тематичних та інших видів роботи.

Далі наводяться фрагмент уроку, на якому використовувалися ОКС.

ТЕМА. УКРАЇНСЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ  РУХ  кінця 40-хрр. XIX ст.     КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКЕ  БРАТСТВО.

На даному уроці я використовую ОКС на етапі закріплення нового матеріалу. Ось як це можна здійснити на практиці.

1. Слово вчителя.

Повертаємося до проблемного питання уроку:

?  Яке  значення  мала  діяльність братства для розвитку  українського національного руху?

Кирило-Мефодіївське братство  -  перша політична організація в

Україні

Прийом «Історичний кінозал».

ТЕМА. РИМСЬКА ІМПЕРІЯ ДОБИ ПРИНЦИПАТУ

         Учитель демонструє учням уривок із фільму «Гладіатор»: сцени бою на початку фільму та розмову між Марком Аврелієм та Максимусом. Показ зупиняє на сцені розмови між Максимусом та Марком Аврелієм, де імператор запитує: «А що таке Рим зараз? Чи давно ти, Максимусе, не був у Римі?»

Запитання

1. Опишіть, як ви уявляєте Рим у ІІ ст. н. е. Чи змінився він відтоді? Як саме?

2. Чому воїни після бою вітали не імператора, а генерала легіону Максимуса?

Робота в групах за переглянутим фільмом та історичними джерелами.

ТЕМА. БИТВИ   НА  ЖОВТИХ  ВОДАХ,  

ПІД КОРСУНЕМ  ТА  ПИЛЯВЦЯМИ. ВИЗВОЛЬНИЙ  ПОХІД  УКРАЇНСЬКОГО  ВІЙСЬКА  В  ГАЛИЧИНУ

     Вчитель розбивається клас на групи та пропонує на основі переглянутого анімаційного фільму, історичних джерел та підручника виконати завдання.

1-а група. Після перегляду анімаційного фільму «Історія України. Битва під Жовтими Водами» та опрацювавши матеріали підручника й історичних джерел, дайте відповіді на запитання. (Слайди 5 – 8)

1.  Де і коли відбулася битва під Жовтими Водами?
2.  Хто був союзником Б. Хмельницького у цій битві?

      3.  У чому полягало значєння перемоги козацького війська під Жовтими Водами?

2-а група. Після перегляду анімаційного фільму «Історія України. Битва під Корсунем» та опрацювавши матеріали підручника й історичних джерел, дайте відповіді на запитання. (Слайди  9 – 13)

      1.   Де і коли сталася битва під Корсунем?

      2.   Хто переміг у цій битві і завдяки чому?

      3.  Наведіть факти, які свідчать про військовий талант Б. Хмельницького.

      4.  У чому полягали наслідки цієї битви для України і Польщі?

3-а група. Після перегляду анімаційного фільму «Історія України. Битва під Пилявцями» та опрацювавши матеріали підручника й історичних джерел, дайте відповіді на запитання. (Слайди  21 – 25)

1. Де і коли сталася битва під Пилявцями?
2. Складіть коротку розповідь про перебіг подій у цій битві.

     3.  У чому полягало значення цієї битви?

4-а група. Після перегляду анімаційного фільму «Історія України. Похід Богдана Хмельницького на Львів» та опрацювавши матеріали підручника й історичних джерел, дайте відповіді на запитання.

1. Якими були результати  визвольного походу українського війська в Галичину?

     Під час демонстрації результатів своєї роботи учні починають на цьому уроці складати хронологічну таблицю подій Національно-визвольної війни, над якою продовжуватимуть працювати і на наступних уроках.

       В ході впровадження та реалізації досвіду у своїх учнів спостерігаю:

• Формування пізнавального інтересу до історії та економіки.
• Вміння аналізувати інформацію, помічати закономірності та використовувати їх, прогнозувати та робити висновки.
• Вміння застосовувати знання для розв’язання конкретних теоретичних і практичних завдань.
•  Розвиток особистості і творчих здібностей.
• Формування світоглядних компетентностей.
• Формування інформаційно-комунікативної компетентності.