МЕТОД ПРОЄКТІВ І МОЖЛИВОСТІ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

 

 

 

 

 

Робота вчителя географії Новоолександрівського ліцею

 Раївської сільської ради

Яковчук Наталі Миколаївни

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МЕТОД ПРОЄКТІВ І МОЖЛИВОСТІ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП………………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика проєктної технології………………………5

РОЗДІЛ 2. Метод проєктів на уроках географії та в позаурочній діяльності…10

ВИСНОВОК………………………………………………………………………..15

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………….16

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Розвиток сучасної науки й техніки ставить перед школою нові завдання. Випускник сучасної школи, який буде жити й працювати в новому тисячолітті, повинен володіти певними критеріями особистості, зокрема:

• самостійно набувати самостійних знань, вміло застосовувати їх на практиці для розв’язування назрілих проблем;
• критично мислити, вміти бачити виникаючі труднощі і шукати шляхи їх розв’язання;
• працювати з різноманітною інформацією;
• бути комунікабельним, контактним у різних соціальних групах;
• самостійно працювати над розвитком власного інтелекту, культурного й морального рівня.

Досягнути зазначених критеріїв можливо лише через особистісно орієнтовані технології, оскільки навчання, яке орієнтує на середнього учня, на засвоєння і відтворення ним знань, вмінь і навичок, не може задовольнити назрілу ситуацію. Особистісно орієнтоване навчання – це навчання, в якому особистість учня знаходиться в центрі уваги вчителя, психолога, у якому пізнавальна діяльність, а не викладання є визначальною в тандемі «вчитель – учень», а традиційна система «вчитель – підручник – учень» замінена новою: «учень – підручник – учитель».

У навчальному процесі вчитель виступає в новій ролі: організатора самостійної активної пізнавальної діяльності учнів, компетентного помічника й консультанта. Його досвід і професійні уміння повинні бути направлені не тільки на контроль знань і вмінь, а й на діагностику діяльності учнів.

Особистісно орієнтоване навчання за своєю суттю є диференційованим підходом до учнів на основі посильних вимог з урахуванням їхніх інтересів, рівня інтелектуального розвитку, підготовки, здібностей і задатків.

Альтернативою традиційним методам навчання може бути метод проєктів.

В основу методів проектів покладено ідею, що складає суть поняття «проєкт», тобто спрямованість на результат, який досягається в процесі розв’язання тієї чи іншої значущої проблеми. Цей результат має бути реальним, відчутним, таким, який можна побачити, усвідомити, проаналізувати. Якщо в основі проєкту теоретична проблема, то підсумком має бути її розв’язання, якщо практична – результат, готовий до застосування. Щоб досягти цього, необхідно навчити дітей самостійно мислити, знаходити й розв’язувати проблеми, залучаючи для цього знання з різних галузей, здатність прогнозувати результати й можливі наслідки різних результатів рішення, вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, оцінювати власні дії та дії своїх товаришів.

Метод проєктів передбачає певну сукупність навчально-пізнавальних прийомів, що дозволяють розв’язати ту чи іншу проблему в результаті самостійних дій учнів з обов’язковою презентацією цих результатів.

 

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОЄКТНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ

 

Метод проєктів не є принципово новим у світовій педагогіці. Він виник ще у 20-ті роки минулого сторіччя в США. Його називали також методом проблем і пов’язувався він з ідеями гуманістичного напряму у філософії й освіті, розробленими американським філософом і педагогом Дж. Дьюї та його учнем В. Кілпатріком. Дж. Дьюї пропонував будувати навчання на активній основі через діяльність учня відповідно до його особистого інтересу в цьому навчанні.

 

У Великій Британії, США, Бельгії, Фінляндії, Німеччині та багатьох інших країнах ідеї Дж. Дьюї знайшли широкий відгук  і втілення. Раціональне поєднання теоретичних знань та їх практичне використання в проєктних технологіях можна сформулювати тезисом: «Я знаю, навіщо мені потрібно, де і як я зможу використати все те, що я знаю».

Враховуючи широке розповсюдження на практиці проєктних технологій навчання, варто окреслити основні поняття, ознаки даної технології.

Слово «проєкт» запозичено з латинської й походить від слова “proectus”, яке буквально означає «кинутий уперед». У сучасному розумінні проєкт – це намір, який буде здійснено в майбутньому.

Проєкт – сукупність певних дій, документів, текстів для створення реального об’єкта, предмета, створення різного роду теоретичного/практичного продукту.

Часто ототожнюють два різних види діяльності – проєкту-навчання й дослідження. Дослідження виявляє те, що вже існує, проєктна діяльність створює новий продукт. Тобто проєктування передбачає планування, аналіз, пошук, реалізацію, результат (замислив → спроектував → здійснив). Під час дослідження обирається явище (природне), яке викликало питання. Описується дане явище за допомогою цифр, графіків, схем, будується модель явища.

Цілі і завдання проєктної технології:

• не тільки передати учням суму знань, а ще й навчити здобувати ці знання самостійно, застосовувати їх для розв’язання нових пізнавальних і практичних завдань;
• сприяти формуванню в учнів комунікативних навичок;
• прищепити учням уміння користуватися дослідницькими прийомами: збирання інформації, аналізу з різних точок зору, висування гіпотез, уміння робити висновки.

Можуть бути різні підстави для вибору тематики проєкту, яку можуть запропонувати як вчителі так і самі учні.

Вимоги до використання методу проєктів:

• наявність значимої в дослідницькому творчому плані проблеми, яка вимагає інтегрованих знань (наприклад, про вплив кислотних дощів на довкілля, про парниковий ефект, виробництво продуктів харчування, зміну демографічної ситуації, формування економічних зон і т.д.);
• практична, теоретична та пізнавальна значимість результатів;
• самостійна діяльність учнів (індивідуальна, групова);
• структурне планування проєкту із зазначенням поетапних результатів;
• використання дослідницьких, пошукових методів роботи.

Вибір тематики проєктів може бути різноманітним: учитель пропонує тему у відповідності з навчальним планом: учні самі пропонують теми проєктів, особливо для позаурочної діяльності.

Метод проєктів все ширше використовується в системі освіти різних країн, і причинами цього є:

• необхідність не тільки передавати учням суму знань, а й навчати одержувати ці знання самостійно, користуватися ними для розв’язку пізнавальних і практичних завдань;
• наближення до реальності;
• актуальність набуття комунікативних навичок і вмінь під час виконання різних соціальних ролей;
• актуальність широких людських контактів, знайомство з різними точками зору на одну проблему;
• значимість для розвитку учня вміння користуватися дослідницькими методами, збирати необхідну інформацію, факти, вміти їх аналізувати з різних точок зору, висувати гіпотези, робити висновки.

Для використання на уроках географії, найбільш придатні такі проєкти:

І. Дослідницькі проєкти. Вимагають добре продуманої структури, актуальності  предмету дослідження, відповідних інформаційних даних, фактів, методів обробки інформації. Структура їх наближена до істинного дослідження. Цей тип проєктів вимагає аргументації актуальності теми, формування проблеми дослідження, джерел інформації, висування гіпотез і обговорення отриманих даних, оформлення результатів досліджень.

ІІ. Рольові або ігрові проєкти. В таких проєктах структура тільки намічається й залишається відкритою до завершення роботи. Учасники набувають певних ролей, обумовлених змістом і характером проекту. Це можуть бути учасники виробничого процесу: науковці, представники різних організацій, інженери з охорони праці і т.д. Ступінь творчості тут дуже висока, результати виявляються тільки після завершення проєкту.

ІІІ. Інформаційні проєкти. Спрямовані на збір інформації про певний об’єкт, явище, їх аналіз і узагальнення фактів. Структура такого проєкту може бути визначена наступним планом:

1. Мета проєкту, його актуальність.
2. Джерела інформації (літературні, засоби масової інформації, бази даних, анкетування, мозкова атака).
3. Обробка інформації (аналіз, узагальнення, співставлення з відомими фактами, аргументовані висновки).
4. Результат, презентація.

ІV. Практично орієнтовані (прикладні) проєкти. Ці проєкти відрізняються чітко продуманим результатом діяльності учнів, який орієнтований на соціальні інтереси самих учнів (логічне пояснення структури господарського комплексу, пояснення причин зменшення або збільшення кількості населення, зміни природних комплексів і т.д.).

На уроках географії доцільно використовувати короткотермінові проєкти, які можна опрацювати на двох-трьох уроках з предмету, використовуючи знання з інших предметів (математики, фізики, історії, хімії).

Реалізація методу проєктів на практиці веде до зміни позиції вчителя. З носія готових знань він перетворюється на організатора пізнавальної діяльності своїх учнів. Змінюється психологічний клімат у класі, бо вчителю приходиться переорієнтувати свою навчально-виховну роботу й роботу учнів на різноманітні види самостійної діяльності, на пріоритет діяльності пошукового, дослідницького, творчого характеру.

Загальні підходи до структуризації проєктів:

1. Вибір теми проєкту, його типу, кількості учасників.
2. Можливі варіанти проблем, які потрібно дослідити в рамках проєкту, обдумуються вчителем. Самі проблеми пропонують учні з допомогою вчителя (навідні питання, ситуації, що допомагають сформувати проблему, мозковий штурм).
3. Розподіл завдань за групами, обговорення можливих методів дослідження, пошуку інформації, творчих розв’язків.
4. Самостійна робота учасників проєкту за своїми індивідуальними та груповими планами.
5. Поетапне обговорення отриманих результатів у групах.
6. Захист і опанування проєкту.
7. Колективне обговорення, експертиза, оголошення результатів, оцінка роботи, формулювання висновків.

Параметри зовнішньої оцінки проєкту:

• значимість і актуальність проблеми, адекватність темі, що вивчається;
• коректність методів досліджень і методів обробки даних;
• активність кожного учасника у відповідності з його індивідуальними можливостями;
• колективний характер рішень;
• характер спілкування, взаємодопомоги, взаємодоповнення учасників проєкту;
• залучення знань з інших предметів;
• уміння аргументувати свої висновки;
• естетика оформлення результатів;
• вміння відповідати на запитання опонентів, лаконічність і аргументованість кожного виступу.

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. МЕТОД ПРОЄКТІВ  НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ ТА В ПОЗАУРОЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

 

Метод проєктів – спосіб досягнення дидактичної мети через детальну розробку проблеми, яка повинна завершитись реальним практичним результатом. Щоб досягти такого результату слід залучати знання з різних галузей, розвивати здатність, прогнозувати результати й можливі наслідки, вміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки. Метод проєктів завжди орієнтований на самостійну роботу учнів – індивідуальну, групову, парну, яку учні виконують протягом певного часу.

Так, в 9 класі вивчення теми «Транспорт України» завершуємо учнівським прикладним проєктом. Мета якого: творчо застосовувати отримані знання про особливості транспортного комплексу України; розвивати вміння й навички систематизувати досліджуваний матеріал через призму стану і тенденцій сучасних соціально-економічних процесів в Україні. Учні в процесі підготовки використовують опорні поняття з теми: транспортна система, транспортний вузол, вантажообіг, вантажонапруженість, пасажирообіг, пропускна спроможність, собівартість перевезень, соціально-економічні чинники формування транспортної системи.

Під час підготовки до уроку учням пропоную використовувати додатковий матеріал (таблиці, схеми, художню літературу, періодичну пресу). Клас поділяється на групи, кожна з яких презентує певний вид транспорту: залізничний, автомобільний, річковий, морський, повітряний, трубопровідний.

 

ПЛАН РОЗРОБКИ ПРОЄКТУ

1. Роль даного виду транспорту в господарстві країни.
2. Соціально-економічні чинники розвитку даного транспорту.
3. Найважливіші транспортні вузли.
4. Найважливіші магістралі та їх розміщення на території України.
5. Участь у транзитних перевезеннях.
6. Переваги та недоліки даного виду транспорту.
7. Вплив транспорту на оточуюче середовище.

 

Під час підготовки учні вдосконалюють навички збору та обробки інформації (аналізу, синтезу, зіставлення з відомими фактами); вчаться робити аргументовані висновки, поглиблюють навички групової роботи.

Відомий психолог С.Л. Рубінштейн писав: «Початковим елементом процесу мислення найчастіше є проблемна ситуація. Мислити людина починає тоді, коли виникає потреба щось зрозуміти. Мислення, як правило, починається з проблеми чи запитання, з подиву чи протиріччя. Процес мислення завжди спрямований на розв'язання задачі.»

Метод проєктів органічно поєднується з груповим підходом до навчання. Якщо говорити про метод проєктів як педагогічну технологію, то хочу зазначити, що ця технологія включає в себе сукупність дослідницьких, пошукових та проблемних методів. Так, в 7 класі під час вивчення теми «Природні зони Африки» пропоную учням завдання для проведення дослідницького проєкту. Клас поділяю на 4 групи. Кожна група за вибором підбирає матеріали про тварин однієї з природних зон Африки (екваторіальні ліси, савани, пустелі і напівпустелі, вічнозелені твердо листі ліси і чагарники) і досліджує, як її представники пристосувалися до умов цієї природної зони.

Кожній групі пропоную завершити презентацію свого проєкту використовуючи прийом «П'ять речень.» Наприклад, природна зона пустель і напівпустель.

1.                    У пустелях і напівпустелях водяться тварини, які вживають мало води або здатні долати великі відстані в її пошуках.
2.                    Це антилопи, верблюди, плямисті гієни, шакали, лисиці, страуси.
3.                    В природній зоні  багато ящірок, змій, скорпіонів, тарантулів.
4.                    У спекотний час більшість мешканців пустелі зариваються глибоко в пісок, ховаються в нори.
5.                    Тварини пустелі і напівпустелі активне життя ведуть вночі.

Вивчаючи курс «Географії материків та океанів» 7 клас, учні готують проєкти уявних подорожей материками та океанами. Після захисту проєкту застосовую прийом «Мікрофон», для обговорення виступів груп. Учні висловлюють свої думки щодо результатів проведеної роботи.

На уроках географії, на мою думку, найбільш придатні такі проєкти, як дослідницькі, рольові або ігрові проєкти, інформаційні, практично-орієнтовані (прикладні).

Так, в 10 класі, під час вивчення теми «Політична карта світу. Населення світу». Учні завершують свою роботу уроком-презентацією проєкту «Міжнародні організації, їх функціональний і просторовий розподіл». Мета якого сформувати поняття про міжнародні організації як невід'ємну складову світових інтеграційних процесів; показати сучасний стан відносин України і міжнародних організацій у вирішенні проблем зовнішньої політики. У 8 класі при вивченні теми «Рослинний покрив», «Тваринний світ» учні готують дослідницькі проєкти: «Ліс – коштовний подарунок природи», «Тварини мого краю».

На уроках доцільно використовувати короткотермінові проєкти, які можна опрацювати на двох-трьох заняттях з предмету, використовуючи знання з інших дисциплін (математики, фізики, історії, хімії). Наприклад,  відкриття і дослідження Австралії за допомогою знань з історії легко порівняти з особливостями  відкриття та дослідження Африки.

Реалізація методу проєктів на практиці веде до зміни позиції вчителя. З носія готових знань він перетворюється на організатора пізнавальної діяльності своїх учнів. Змінюється психологічний клімат у класі, бо вчителю доводиться переорієнтовувати свою навчально-виховну роботу і роботу учнів на різноманітні види самостійної діяльності, на пріоритет діяльності пошукового , дослідницького, творчого характеру. Прикладом може бути творчий проєкт «Первоцвіти Дніпропетровщини», де діти пишуть вірші, оповідання, малюють малюнки.

На запитання «Чому навчати? Як навчати?» відповідь однозначна – розвивати творчі здібності дітей, вчити мислити критично, творчо. Основою роботи сучасної школи є гуманістична педагогіка, що розглядає освіту як процес, у центрі якого – особистість.

Особливо мені імпонує досвід С. Пальчевського. Його посібники у віршах, іграх, загадках, інсценівках, зануреннях, мандрівках, творчих завданнях я багато років використовую в своїй викладацькій діяльності. Поетичні рядки на уроці підсилюють його емоційну складову, пов'язують тему уроку із життям, вчать учнів мислити, аналізувати, робити висновки, проводити аналогії. Наприклад, у вивченні теми «Населення України» можна використати наступні поетичні рядки:

 

Нам сняться бригантини в океанах,

Фламінго і кокосовий горіх.

Та рвемося крізь бурі та тумани,

Щоб знов ступить на отчий двір-поріг.

С. Пальчевський

 

Вірші та уривки творів художньої літератури доцільні під час розминки, мотивації навчальної діяльності, підведення підсумків після пояснення нового матеріалу.

Педагогічний колектив нашого ліцею працює над проблемою «Формування громадянської компетентності учнів в умовах сільської школи». Тож серед багатьох проблем сьогодення однією з найактуальніших є проблема виховання громадян нашої держави з високим рівнем екологічних знань. Вирішити екологічні проблеми нашого краю нам допомагає метод проєктів. Бо саме в основі цього методу лежить активізація пізнавальної діяльності учнів, уміння самостійно конструювати свої знання й організовуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення.

Метод проєктів все ширше використовується в системі екологічної освіти і причинами цього є:

• необхідність не тільки передавати учням суму знань, а й навчати одержувати ці знання самостійно, користуватися ними для розв'язання пізнавальних і практичних завдань;
• наближення до реальності;
• актуальність набуття комунікативних навичок і вмінь під час виконання соціальних ролей;
• значимість для розвитку учня вміння користуватися дослідницькими методами, робити висновки.

Роботу над першим екологічним проєктом розпочали в 2003 році. Так ,озброївшись гаслом «Мислити глобально, діяти локально» обрали екологічну проблему «Дотримання охоронних зон навколо ставків по руслу річки Терси». Вона актуальна не тільки для жителів нашого села тому, що є складовою екологічної проблеми в цілому.

Працюючи над дослідницьким екологічним проєктом «Заповідання вікових дерев на території с. Новоолександрівки», ми усвідомили, що наш проєкт є актуальним і вимагає добре продуманої структури досліджень

Робота на проєктом складалась з кількох етапів:

1. Розробили план досліджень. Опрацювали нормативно-правову базу.
2. Визначили партнерів у спільній діяльності.
3. Зробили опис вікових дубів. Упорядкували прилеглу до них територію.
4. Зустрілися з кандидатом біологічних наук, доцентом кафедри фізичної та економічної географії ДНУ ім. О. Гончара, координатором регіональної акції «Дерево життя» Манюком В.В., який розробив наукове обґрунтування заповідання вікових дерев (дубів), допоміг скласти паспорт дерева; нанести на фізичну карту села територію, де передбачалось оголосити пам'ятку природи.

У проведенні екологічної акції нам допомагали учні нашого  ліцею ,пошуково-дослідні матеріали, результати польових досліджень, зроблені при експертному обстеженні ділянки, що пропонується для заповідання, проведені науковцями за безпосередньої участі начальника Синельниківської регіональної державної екологічної інспекції та представниками  активу школи, виявилися актуальними.

Старі й віковічні дерева згідно із законодавством Про природно-заповідний фонд України, як і у всіх розвинених країнах світової спільноти, розглядаються як унікальні пам'ятки природи, котрі заслуговують особливо пильної охорони й турботи збоку суспільства і є надбанням національної спадщини.

Відповідно до вимог Закону України «Про природно-заповідний фонд України», за сукупністю основних критеріїв до об'єктів, що заповідаються, даний природний об'єкт найповніше відповідає статусу ботанічної пам'ятки природи місцевого значення.

З метою закріплення за заповідним об'єктом причини походження його, враховуючи місцеву назву урочища та задля більш точної географічної ідентифікації пам'ятки природи в обласному й загальнонаціональному реєстрах природно-заповідного фонду надати їх назву «Нижньотерські панські дуби».

Спільними зусиллями ми зберегли історичну пам'ятку села – віковічні дерева. Втілюючи отримані знання та результати пошуку в практику, учні усвідомлюють роль людського чинника у формуванні та відтворенні головних умов життя суспільства. Діти розуміють, що подальше їхнє існування, існування майбутніх поколінь, пов'язане з навколишнім середовищем, стан якого залежить від кожного з нас. Ми всі повинні прагнути жити в умовах, що не загрожують здоров'ю і життю, бути готовими творити сьогодні своє майбутнє.

 

Радість відкриття, здивування перед істиною, здобутою власними силами, дає людині самоутвердження, переживання гордості, поваги до самої себе.

О.В. Сухомлинський

 

ВИСНОВОК

 

Проєкти органічно вписуються в навчальний процес або виконуються в позаурочний час. Метод проєктів як метод навчання відповідає основним положенням системи освіти: формує критичне і творче мислення як пріоритетні напрями інтелектуального розвитку людини.

Реалізація методу проєктів на практиці веде до зміни позиції вчителя. З носія готових знань він перетворюється на організатора пізнавальної діяльності своїх учнів. Змінюється психологічний клімат у класі, бо вчителю доводиться переорієнтовувати свою навчально-виховну роботу й роботу учнів на різноманітні види самостійної діяльності, на пріоритет діяльності пошукового, дослідницького, творчого характеру.

Метод проєктів дозволяє розв’язувати завдання для формування інтелектуальних умінь критичного і творчого мислення.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Більявський Г.О., Фурундуй Р.С. Основи екологічних знань. К.: Либідь, 1997. -228с.
2. Грінченко О.І. Економічна і соціальна географія України. 9 клас: Розширене календарне планування уроків. – Х.: Вид-во «Ранок», 2009. – 96 с.
3. Довгань Г.Д. Географія материків і океанів. 7 клас: Розробки уроків. – Х.: Веста: Вид-во «Ранок» 2007. – 368с.
4. Довгань Г.Д. Фізична географія України. 8 клас: Розробки уроків. – Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2008. – 304с.
5. Екологічна освіта та просвіта в сільській школі: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. – Чернівці: Рута, 2004. – 200с.
6. Кендзьор П., Войтенко О. Суспільна акція школярів України «Громадянин». Методичний посібник для вчителя-консультанта учнівського суспільного проєкту у загальноосвітн. навч. закл. Львів: НВФ «Українські технології», 2003. – 56с., іл.
7. Крисаченко В.С. Екологічна культура: теорія і практика: Навч. посібник. К.: Заповіт, 1996. – 352с.
8. Наволокова Н.П. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій. – Х.: Вид. група «Основа», 2009. – 176с.
9. Пушкар Н., Домашні завдання з географії. // Краєзнавство. Географія. Туризм. № 5, К.:Шк. світ, 2009. - с.12
10.  Синя Н.А., Метод проєктів на уроках географії. //  Географія. № 2(2), Х.: Вид. група «Основа», 2003. – с. 5-6.
11.  Сопіна В., Навчальний проєкт з географії. // Краєзнавство. Географія. Туризм. № 39, К.: Шк. світ, 2007. – с. 6-7.
12.  Трохимчук Н., Організація проєктної діяльності. // Краєзнавство. Георгафія. Туризм. № 34, К.: Шк. світ, 2007. – с. 8-11.
13.  Яковчук Н.М., Транспорт. // Краєзнавство. Географія. Туризм. № 2, К.: Шк. світ, 2009. – с. 20
14. Яковчук Н.М.,  Заповідання вікових дерев. Реалізація проєкту. // Краєзнавство. Географія. Туризм. № 11, К.: Шк. світ, 2009. -. 23-24.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 4

Як скласти проект

 

1.Виберіть тему дослідження, визначте проблему.

2.Сформулюйте назву проекту.

3.Поставте мету, визначте завдання проекту.

4.Виробіть план дій:

 - визначте джерела інформації, способи її збору, методи аналізу;

- подумайте над формою звіту (усно, письмово, з презентацією);

- розподіліть завдання (якщо це груповий чи парний проект).

5. Дослідіть проблему з різних точок зору, обробіть інформацію, зробіть висновки.

6. Підготуйте матеріали до презентації.

Представте звіт (що і як робили).

Обговоріть, оцініть проект і презентацію. Зробіть самоаналіз результатів і дій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 5

 

ЕТАПИ ПРОЕКТУ

1. Підготовчий (діагностико- прогностичний).

Анкетування учнів щодо виявлення бажання та можливостей у проектній діяльності.

 

2.Організаційний.

2.1.Розподіл учасників на групи.

2.2.Конкретизація завдань кожної групи.

2.3.Складання плану діяльності кожної групи, координація роботи груп.

2.4.Розподіл обов'язків поміж членами групи.

2.5.Підготовка необхідних матеріалів, засобів тощо.

 

 

3.Діяльнісний.

 

Виконання завдань членами групи за складеними планами та обраними методиками.

 

4.Узагальнювально – підсумкивий.

4.1.Обробка, аналіз та узагальнення результатів.

4.2.Звітування груп (захист проектів).

4.3.Оцінювання результатів діяльності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 6

 

Критерії оцінювання навчальних презентацій

 

Оцінка презентації	Максимум балів	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Оформлення титульного (першого) слайда	5
Загальна кількість слайдів (мін. – 6, макс. – 10)	5
Використання різних можливостей PowerPoint (фон, звук, графіка)	5
Інформація на слайдах подана не лише у вигляді тверджень, а  й проблемних запитань	5
Інформацію доповнено малюнками	5
Зв’язок між інформацією, поданою на сусідніх слайдах	5
Висновки ґрунтуються на змісті вивченого матеріалу, наукових джерел, наведених даних	5
Візуальна привабливість презентацій	5
Презентацію можна використати у подальшій роботі	5
Наявність логіки в презентації слайдів	5
Чіткість структурування тексту	5
Загальна кількість балів за презентацію	5
Оцінка публікації	5
Чи легко сприймається ваш інформаційний бюлетень?	5
Чи все місце використано раціонально7	5
Чи доповнено зміст вашого інформаційного бюлетеня малюнками, графіками, діаграмами тощо?	5
Правильність підбору змісту	5
Чи цікава інформація читачам?	5
Чи грамотно викладено інформацію?	5
Чи має інформація пізнавальний характер для інших?	5
Чи наведено посилання на використані ресурси?	5
Кількість балів за публікацію.	5
Загальна кількість балів	5

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 7

Тема: «Транспорт України» ,9 клас

Мета уроку: формування вмінь творчо застосовувати отримані знання про особливості транспортного комплексу України, розвивати вміння і навички систематизувати досліджуваний матеріал через призму стану і тенденцій сучасних соціально-економічних процесів в Україні. Виробити навички збору та обробки інформації (аналізу, узагальнення, співставлення з відомими фактами). Навчитися робити аргументовані висновки. Поглиблювати навички групової співпраці.

 

Обладнання:  карти господарства і транспорту України, атласи, таблиця “Транспортний комплекс”.

 

Тип уроку: учнівський проект “Транспорт України”.

 

Зміст проекту: скласти практично орієнтований (прикладний) проект “Транспорт України”.

 

Умови проекту: 1. Вибір теми проекту, його типу, кількості учасників.

2. Розподіл завдань за групами, обговорення можливих методів дослідження, пошуку інформації, творчих розв'язків.

3. Самостійна робота учасників проекту за своїми індивідуальними та груповими планами.

4. Поетапне обговорення отриманих результатів у групах.

5. Захист і опанування проекту.

6. Колективне обговорення, експертиза, оголошення результатів, оцінка роботи, формування висновків.

 

ПАРАМЕТРИ ЗОВНІШНЬОЇ ОЦІНКИ ПРОЕКТУ:

•           значимість і актуальність проблеми, адекватність темі, що вивчається;
•           коректність методів досліджень і методів обробки даних;
•           активність кожного учасника у відповідності з його індивідуальними можливостями;
•           колективний характер рішень;
•           характер спілкування, взаємодопомоги, взаємодоповнення учасників проекту;
•           залучення знань з інших предметів;
•           естетика оформлення результатів;
•           лаконічність і аргументованість кожного виступу.

 

Опорні знання: транспортна система, транспортний вузол, вантажообіг, вантажонапруженість, пасажирообіг, пропускна здатність, собівартість перевезень, соціально-економічні чинники формування транспортної системи.

План розробки проекту

1.        Роль даного виду транспорту в господарстві країни (вантажообіг, пасажирообіг).
2.        Соціально-економічні чинники розвитку даного виду транспорту.
3.        Найважливіші транспортні вузли.
4.        Найважливіші магістралі та їх розміщення на території країни.
5.        Участь у транзитних перевезеннях.
6.        Переваги та недоліки даного виду транспорту (собівартість, циклічність роботи, екологічні проблеми).
7.        Вплив транспорту на оточуюче середовище

 

Підсумки уроку.

 

Домашнє завдання: виготовити роздатковий матеріал з теми. Підготуватися до тематичного оцінювання з теми «Транспорт»

 

Під час підготовки до уроку учням пропонується наступний додатковий матеріал – таблиці ( “Місце України серед країн з найбільшою довжиною залізничної мережі”, “Вантажні перевезення”, “Пасажирські перевезення”, “Місце України серед країн з найбільною довжиною газопроводів”, “Обсяги транзитних перевезень територією України, млн. тон.”)

Додаток 1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 8

РОСЛИННИЙ ПОКРИВ УКРАЇНИ.

Інтегрований урок географії та української літератури,

8 КЛАС

Наталя Яковчук, учитель географії; Раїса Романюк, учитель української мови та літератури, Комуноленінська СЗШ, Синельниківського району, Дніпропетровська область

 

Мета: сформувати в учнів поняття про різноманітність видового складу рослинного покриву України; розширити та поглибити знання про закономірності поширення рослинності на території України шляхом аналізу карти рослинності; розвивати екологічне мислення; використовувати місцевий матеріал; удосконалити навички роботи з тематичними картами та іншими джерелами інформації.

Розвивати вміння складати текст-опис за власним спостереженням; усне і писемне мовлення, увагу, пам'ять, емоційне сприйняття, виховувати любов до рідного слова.

 

Обладнання: фізична карта України, карта рослинного покриву України, творчий екологічний проект «Первоцвіти Дніпропетровщини», атласи, малюнки.

 

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

 

СТРУКТУРА УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів.

ІV. Вивчення нового матеріалу:

1.                    Загальна характеристика рослинного світу України.
2.                    Основні типи рослинності на території України.
3.                    Рослинні ресурси рідного краю, їх охорона і відтворення.

V. Закріплення нових знань та вмінь учнів.

VІ. Підсумок уроку.

VІІ. Домашнє завдання.

 

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

Я зірвав квітку – і вона зів'яла.

Я піймав метелика – і він вмер у мене на долоні.

І тоді я зрозумів, що доторкнутися до краси можна тільки серцем.

Є.Л. Прасолова

 

Єдність людини з природою… Чи завжди ми усвідомлюємо, як тісно зв'язані з природою, як залежимо від неї.

Людина стала людиною, коли почула шепіт листя, пісню коника, дзюрчання весняного струмка, легіт срібних дзвіночків, жайворонка в бездонному літньому небі, шурхіт хуртовини за вікном, ласкавий плюскіт води в урочисту тишу ночі, - почула і, затамувавши подих, слухає сотні і тисячі літ цю чудесну музику життя.

В.О. Сухомлинський

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

Учитель географії.

1. Що таке рослини?
2. Який зв'язок існує між рослинами і ґрунтами.
3. Від яких природних компонентів залежить видовий склад рослинності певної території?

Ще В.О. Сухомлинський писав: «Спостереження необхідні дитині, як сонце, як повітря і вода необхідні рослині, і для того, щоб дитина навчилася бачити в кульбабі сонечко на долоні, у білій березі – дівиць у білому сарафані, - для цього треба бувати на природі, зупинятися, придивлятися, щоб побачити».

 

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів.

 Розповідь учителя географії.

Українська земля щедро обдарована природою. Майже 25 тис видів рослин вплилися у різнобарвний вінок флори України. Тут різнотравні килими степів півдня, представники кримських субтропіків, діброви Поділля, ліси Полісся та зелених Карпат.

Як ви гадаєте, який з природних компонентів якнайбільше обумовлює життя рослин.

Так, це клімат. Склад та різноманітність рослин певної території насамперед визначається середньорічною і сезонною температурою повітря, середньорічним та сезонним обсягом опадів, тривалістю вегетативного періоду, кількістю тепла. На сьогоднішньому уроці ми ознайомимося із типами рослинного покриву України.

 

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Загальна характеристика рослинного світу України.

Рослинний світ України характеризується великою різноманітністю видового складу. Із 300 – 350 тис. вищих рослин планети в Україні росте 25 тис. Це кілька десятків видів дерев (80), кілька сотень видів чагарників (280) та тисячі видів однолітніх трав. Особливе значення мають ендемічні, а також рідкісні і зникаючі види рослин (понад 1000). На них багаті Кримські гори і Карпати. Природна рослинність збереглася лише на 25% території України. Господарська діяльність населення призвела до істотних змін покриву країни. Так, площа лісів скоротилася в 5 разів і зараз складає трохи більше 14%. У сучасному рослинному покриві налічується понад 40 культурних видів.

2. Основні типи рослинності на території України:

Завдання:

За картами атласу визначте, які основні типи рослинності поширені на території України.

Так, у межах України виділяють такі основні типи рослинності: ліси, луки, степи, болота.

Не можна уявити життя без лісу. Гарний ліс! Багатий на свої дари.

 

Ліс, або, як кажуть серби, шума –

Це не просто сосни та дуби.

Не одна там народилась дума,

Повна щастя, ніжності, журби.

М. Рильський

Учні презентують навчальний проект «Ліс – коштовний дарунок природи» за наступним планом:

1. Що таке ліс.
2. Поширення лісів в межах України.
3. Видовий склад українських лісів.
4. Ліс – коштовний дарунок природи.

Учитель української літератури: Український степ. «Надворі весна вповні. Куди не глянь – скрізь розвернулось, розпустилось, зацвіло пишним цвітом. Ясне сонце. Тепле й приязне, ще не вспіло наложити палючих слідів на землю, як на Великдень дівчина, красується вона у своїм розкішнім убранні. Поле – що безкрає море – скільки глянеш – розіслало зелений килим, аж сміється в очах. Над ним синім шатром розіп'ялося небо – ні плямочки, ні хмарочки, чисте, прозоре, - погляд так і тоне… З неба, як розтоплене золото ллється на землю блискучий світ сонця…»

(Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»).

 

Пахне кашка – білянка медова,

Босі ноги лоскоче трава,

То цапка, то м'яка, мов шовкова,

Вся земля, мов істота жива!

М. Сингаївський

 

Учитель географії: Болотна рослинність. Болотна рослинність розвивається в умовах постійного зволоження. Склад її визначається характером живлення боліт. На болотах ростуть мохи, осоки, очерет, лепешняк, хвощ, вільха чорна, верба, береза, сосна. В чудових поетичних рядках Степана Пальчевського болото – живий, складний, цілісний організм.

Є потаємні стежечки душі,

На них нікого в світі не пускаємо,

І, наче у болоті комиші

Таємність нашу острах закриває.

Вдивляйся теплими очима в білий світ,

Де пахнуть ягоди під сонцем перестиглі,

Веде гарячий журавлини слід

У недоступні болота притихлі.

Тут роголисника зеленоцвітий бік

Занурився у царство вод стоячих,

І витоки спокійних наших рік

Народжуються в цих безоднях лячних.

Ми споглядаємо те таїнство здаля,

Єством своїм його торкнутись хочем.

Але боїться матінка земля,

Що те народження зблизька наврочим.

3. Рослинні ресурси рідного краю, їх охорона та відтворення.

Рослинні ресурси – це вид природних ресурсів, утворених вищими рослинами, грибами, мохами, лишайниками, водоростями, які використовуються для різних галузей господарства і потреб населення.

Україна належить до територій із недостатньою лісистістю. Степова рослинність взагалі збереглася лише окремими ділянками на схилах балок в передгір'ях Криму, островах, заповідниках. Багато боліт осушено. Значна частина рослинних ресурсів Полісся вилучена з господарського використання внаслідок забруднення радіонуклідами після катастрофи на Чорнобильській АЕС. Через інтенсивну господарську діяльність проблема охорони рослинних ресурсів стоїть дуже гостро.

Які природоохоронні заходи сприяють відтворенню рослинних ресурсів?

Рада міністрів УРСР 1976р прийняла постанову «Про заснування Книги рідкісних і таких, що знаходяться під загрозою зникнення, видів тваринного та рослинного світу». Так було створено Червону книгу України – основний документ, де узагальнено інформацію про сучасний стан природи нашої країни.

У 2002 р. було прийнято Закон «Про Червону книгу України», у якому зазначається: «Об'єктами Червоної книги України є рідкісні й такі, що перебувають під загрозою зникнення, види тваринного й рослинного світу, які постійно або тимчасово перебувають (зростають) у природний умовах у межах території України…»

Який заповідний куточок є в с. Новоолександрівка? (Учні розповідають про віковічні дуби).

Учитель української літератури запропонувала назвати первоцвіти Дніпропетровщини. У відповідях найчастіше згадувались проліски – квіти, які зачаровують своєю мужністю і красою. Учні, виконуючи випереджальні завдання, склали твори-описи квітки за власним спостереженням.

Завдання учням: які художні засоби допомогли створити живі образи, тобто проліски, й уявити їх.

Міні-конкурс «Кращий твір-опис» про первоцвіти нашого краю.

Учень. ПРОВІСНИКИ ВЕСНИ

 

Погода цього року просто дивувала. Зранку мело, в обід відтавало, а ввечері знову морозило. У вихідний день, коли потеплішало, Романко аж прожогом вискочив з хати. Так хотілось йому першому знайти провісників весни…

 Знесилений, безнадійно повертався додому. Зупинився, щоб ще раз охопити поглядом, чи не пропустив чого. Та так і стояв як укопаний. Перед ним була невеличка улоговина, яка потемніла від розталого снігу. А крізь весняну льодову кору пнувся міцний цупкий проросток. Хлопчик присів. Обережно розсунув льодяні скельця. Ніжні й сміливі квітки гордо випростались на тендітних ніжках. Вони нагадали Романкові маленьких незграбних малюків, які уперто спиналися, щоб зробити перший самостійний крок. Здавалось, проліски тільки й чекали, щоб їх хтось звільнив із тої пастки. Нетерпляче ворухнули темно-зеленим листям, довгуватим, із маленькими прожилками, щоб захистити в разі небезпеки чи морозцю рясний холоднувато-синюватий цвіт.

 Улоговина наповнилась голубим серпанком. Квіти випромінювали ласкаве тепле сяйво, проймали душу, зачіпали всі її потаємні куточки, довірливо тягнулись до світла. Проліски тріпотіли під пронизливим вітром, затято тримаючись землі, сміливо поглядаючи на світ.

 І враз Романкові стало шкода такої краси ( ні, він не рватиме ті квіти ), що нагадувала йому сонце. А сонце світить для всіх. То хіба можна його нищити?!

 

Учень. ПРОЛІСКОВИЙ КИЛИМ

 Пахло свіжою землею, молодою травою, бруньками іще чимось весняним. Ніс лоскотало чисте різке повітря. Сонце ковзалось по наших обличчях, торкалось своїми промінчиками сирого торішнього очерету, верхівок старих дерев, які ще не встигли зазеленіти, струнких верб.

 Протоптаною стежкою, минаючи старезний сад, колишню городню бригаду, ми повільно просувались уперед, до річки.

Вийшовши на кінець лісосмуги, зупинились, мов зачаровані. По всій балці, вище від води, ніжно поглядали на нас перші весняні квіти  - проліски. Здавалось, ніби рука садівника – чарівника розсипала їх по зеленому килиму. Барвисті квіточки сміливо й водночас сором'язливо позирали на нас. Навіть з – під кротовин випинались тендітно, горнулись до сонця.

Руки мимоволі потягнулись до цього дива. Ні не для того, щоб зірвати. Щоб торкнутись цієї краси, перейнятись чарами весни: ніжністю, любов'ю, бажанням жити. Зелененькі стебельця міцно пнулись із землі.

 Здавалось, ми приросли до цього килима, з'єднались із природою. Стали її маленькою невіддільною частинкою.

 …Пахло свіжою землею, молодою травою, п'янким повітрям. Просто пахло весною…

 

 

V. Закріплення нових знань і вмінь учнів

Бліцопитування:

1. Які основні типи рослин поширені на території України?
2. Які області України найбільш багаті на ліси?
3. У чому особливості рослинного покриву степу?
4. Які типи рослин поширені в нашій місцевості?
5. Що таке Червона книга України? Коли вона була створена і з якою метою?
6. Як змінився видовий склад і розподіл рослинності України у зв'язку з господарською діяльністю людини?

 

VІ. Підсумок уроку.

Учитель географії.

Рослинність України характеризується різноманіттям видового складу.

У межах України виділяють такі основні типи рослинності: ліси, луки, степи, болота.

У рослинному покриві рівнин чітко простежується широтна зональність, а в горах – висотна поясність.

Рослинний світ України зазнав значних змін через господарську діяльність та потребує відтворення, дбайливого ставлення та охорони.

 

VІІ. Домашнє завдання:

Опрацювати відповідний параграф підручника. Підготувати повідомлення «Використання рослин у народній медицині» з ілюстраціями. Підготувати повідомлення (окремим учням) про тварин, що зникли або охороняються на території України та нашої області.

 

Список літератури.

1. Булава Л. М. Фізична географія України 8 клас: Навч. видан. – Х.: Ранок, 2008.
2. Довгань Г. Д., Кругла Н. Я., Пшенична М. Я., Соловйов В. О. Фізична географія України.  8 клас: Дидактичні матеріали до уроків. – Х.: Ранок, 2002.
3.  Довгань Г. Д. Фізична географія України. 8 клас: Дидактичні матеріали до уроків. – Х.: Ранок, 2008.
4. Червона книга України. Рослинний світ. – К., 1996.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 9

ПРЕЗЕНТАЦІЯ ДОСЛІДНИЦЬКИХ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОЕКТІВ

 

ДОТРИМАННЯ ОХОРОННИХ ЗОН НАВКОЛО СТАВКІВ ПО РУСЛУ РІЧКИ ТЕРСИ. ЗАПОВІДАННЯ ВІКОВИХ ДЕРЕВ НА ТЕРИТОРІЇ с.НОВООЛЕКСАНДРІВКИ

Мета: показати цінність конкретних практичних справ, спрямованих на вирішення місцевих екологічних проблем. Сприяти усвідомленню учнями процесів глобалізації на локальному рівні; пошуку шляхів вирішення проблем довкілля села на основі власних досліджень; формування громадянської позиції кожного учня.

Обладнання: демонстраційний стенд, папки матеріалів та документів з даних проблем.

Попередня робота дослідницьких груп: дві групи учнів протягом тривалого часу працювали над дослідницькими екологічними проектами: «Дотримання охоронних зон навколо ставків по руслу р. Терси» та «Заповідання вікових дерев на території с. Новоолександрівки».

Хід презентації:

1.   Вступне слово вчителя (оголошення теми, мети, мотивація).

 

Моя земля – кохана Україна,

До неї серцем повсякчас тулюсь.

Я перед нею стану на коліна

І за її прийдешність помолюсь.

Сіма Кордунова

Щоб любити свою Батьківщину, не обов'язково говорити багато красивих слів, треба маленькими вчинками людини доказати свою любов до рідної землі.

2.          Виступ учениці: джерела, струмки, річки – окраса і багатство нашої землі. Вони невтомні трудівники природи, напоюють і вічно омолоджують наші луки, поля, ліси, поновлюють їх щедродайність. Нашій душі завжди радісно спілкуватися з природним ландшафтом, з повноводною, швидкоплинною, чистою річкою, з джерелом, озером. В Україні нараховується понад 63 тис річок. Але здоров'я наших річок дуже вразливе.

Вони чутливо реагують на вирубку лісів, розорювання берегів, на випас худоби і птиці у прибережних смугах. Згубно діють на річки пестициди і добрива, що часто безперешкодно змиваються в річку з полів, різні забруднюючі речовини, що потрапляють в річки з комунальними стоками, з стоками промислових виробництв, з тваринницьких комплексів, з доріг.

Нерідко особиста участь наших громадян у нищенні річок буває не менш руйнівною:

•                                 звалища побутового сміття у населених пунктах, по берегах та у руслах річок;
•                                 розорані до води береги;
•                                 засмічені місця відпочинку;
•                                 бензинові плями від вимитих на березі транспортних засобів…

Дуже багато річок сильно замулені, зарослі, їх витоки тепер нерідко знаходяться значно нижче по руслу, ніж 30 – 40 р тому.

Малі річки як елементи природних ландшафтів, деградують. А нездорові річки, безумовно, приводять до погіршення споживчої якості води і, як наслідок, погіршення здоров'я людей основними захисними та формуючими малу річку частинами ландшафтів є річкові долини, їх заплави і прибережні захисні смуги, але вони часто доведені до стану пустирищ або смітників. Щоб оздоровити річку розпочинати потрібно з відновлення природного стану її прибережної захисної смуги.

Пам'ятайте! Водний кодекс України – закон, який охороняє водні ресурси.

Учень.

Озброївшись гаслом ”мислити глобально, діяти локально” учні нашої школи працювали над екологічним проектом” Дотримання охоронних зон навколо ставків по руслу річки Терси”. Проблема є актуальною не лише для нашого села, адже вона є складовою частиною екологічної проблеми в цілому. Актуальність її в зв'язку з розвитком науково-технічного прогресу зростатиме і далі. Доля нашої річки залежить від людини, масового екологічного виховання на державному рівні. Адже лише від екологічної неосвіченості людей за останні десятиліття висохло і зникло дуже багато малих річок і річечок.

 

Учениця.

“Ще назва є, а річки вже немає”.

На наших очах в рідному селі розширювалися орні площі за рахунок розорювання одвічних толок, вигонів, балок. Міцно задернованих схилів, річкових смуг та заплав. Тепер талі, дощові води несуть в ставки по руслу річки Терси найцінніше і найважливіше, що має земля-годувальниця: гумус і разом з ним різні хімічні речовини. Страждають, повільно гинуть, не тільки маленькі річки, а гине й земля, родючі чорноземи Дніпропетровщини.

 

Учень.

Русла річок і ставки забруднюються побутовим сміттям, відходами сільськогосподарського виробництва. Однією з причин забруднення ставків є порушення встановленої законом ширини водоохоронних прибережних смуг, в результаті самовільного розорювання населенням під городи.

 

Учениця.

Працюючи над вирішенням проблеми ми ознайомилися з правовими документами: Земельним кодексом України, Екологічним правом України, екологічним законодавством (Екологія та закон), Законом України ”Про охорону навколишнього природного середовища,” соціальними обов'язками громадян, передбаченими системою екологічного законодавства. Опрацювавши нормативно правову екологічну базу, визначили партнерів у спільній діяльності звертались до органів місцевого самоврядування з проханням надати допомогу у вирішенні проблеми. Неодноразово зустрічались з Новоолександрівським сільським головою Кострубовою Л.І.

Учень.

Нами встановлено, що порушується ст. 61 Земельного кодексу України “Обмеження у використанні земельних ділянок прибережних захисних смуг вздовж річок, навколо водойм та на островах”. А саме, п.2 а) розорювання земель, городництво; б) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки; г) влаштування звалищ сміття. Ст. 60 “Прибережні захисні смуги”. Не виконуються обов'язки громадян “Про охорону навколишнього природного середовища”. Компенсація шкоди, заподіяної забрудненням та іншими негативними впливами на навколишнє природне середовище.

Учениця.

Нанесли ставки на фізичну карту села. Зробили їх опис на основі зібраних матеріалів і документів. Провели екологічну акцію. Плідно працювали над питанням приведення санітарного стану малої річки до норми, попередження від засмічення та вичерпання, відновлення її водності. Проводили захист берегів від зсувів, їх закріплення.

Учень.

Наші практичні наробки ми представили на Всеукраїнський конкурс, який ініціювала Всеукраїнська екологічна ліга. Результати нашої праці виявились плідними. Вчитель географії та біології Яковчук Н.М. презентувала наш проект (доречі один з Дніпропетровщини) на Міжнародній конференції в Чернівцях. Доповідь  зацікавила науковців університету. Консультативну допомогу нам надавали доктор біологічних наук, професор кафедри загальної та експериментальної екології ЧНУ С. С. Костишин та студентка 5-го курсу Н.С.Хорбут  з питання “Використання досвіду дослідження водних екосистем у навчально-дослідницькій діяльності учнів сільських шкіл”.

 

З 2004 р. як нагороду отримуємо безкоштовно зі Швеції англійськомовний журнал “Кислі новини”  про кислотні дощі. 

 

Фіналісти конкурсу “Громадянин -  2007”

Протягом 5-ти років поспіль учні нашої школи беруть участь у Всеукраїнській Суспільній акції школярів “Громадянин”, і кожного року один із класів стає фіналістом цієї акції.

 

60 кращих учнівських проектів з усіх куточків України були представлені на цьому високому зібранні.  В заключному етапі акції в Києві, 18 травня взяли участь випускники нашої школи. Одинадцятикласники Нестеренко Ігор і Роєнко Ігор зі своїм консультантом Яковчук Н.М.; представляли проект “Заповідання вікових дерев на території с. Новоолександрівки”.

 

Учнями була виконана об'ємна робота з правовими документами. Вони брали участь у регіональній природоохоронній акції “Дерево життя”, бо – дерево – це основа буття і культурний символ нації, її історичної пам'яті. Дерево – це символ людського спілкування і єднання поколінь. Дерево – запорука майбутнього життя на планеті.

 

Цей дуб у серце вріс мені,

Живе й шумує день при дні,

Жене свої живлющі соки

Під небо чисте і високе.

І не всихає він, о ні!

Та й як всихать йому? Адже

Він ліс і поле стереже,

І зморшки на корі мов сходи.

І я малим на нього сходив…

Йому ж півтисячі уже.

А може, вже сторіч й за шість…

Тут не одна лунала вість…

Тут пісня й кров лились гарячі…

Лиш він про те, що перебачив,

Нажаль, нікому не розповість…

Та він у серце вріс мені!

І я іду в самотині

Під крону горду та дзвінкую, -

І серце жде а мо почую

В віках загублені пісні?!

С. Тельник.

Учениця.

Співпрацювали з сільським головою Кострубовою Л.І., начальником Синельниківського державного управління з охорони природи Безугловою З.Ф., доцентом кафедри фізичної та економічної географії, кандидатом біологічних наук ДНУ, координатором регіональної природоохоронної акції “Дерево життя” В.В. Манюком, який розробив наукове обгрунтування, створення нового об'єкту природно-заповідного фонду ботанічної пам'ятки природи місцевого значення “Нижньотерські панські дуби”.

Учень.

Діяльність щодо вивчення і заповідання старих дерев визнали вагомим внеском у розвиток заповідної справи регіону, в першу чергу тому, що до цього часу дійсно про 2 віковічні дуби, виявлені на території с.Новоолександрівка не зустрічалося жодних відомостей у природоохоронних інформаційних джерелах.

Учениця.

З іншого боку, вони, безумовно, заслуговують на увагу з боку природоохоронців, оскільки являють собою рідкісну пам'ятку, що водночас має і природну й історико-культурну цінність.

Учень.

Представляли учнівський суспільний проект під гаслом “Молодь діє в місцевій громаді”, на майданчику біля пам'ятника М. Грушевському в галереї Київського будинку вчителя.

Учениця.

Переможців акції вітали П.І. Кендзьор, кандидат педагогічних наук, координатор Всеукраїнської Суспільної акції школярів “Громадянин”, Р.І. Євтушенко – провідний спеціаліст МОНУ з суспільно-гуманітарних питань та інші відомі діячі науки та громадськості. Після урочистостей всі учасники цього дійства побували на екскурсії  у ВРУ.

 

Висновки: головна особливість нашого науково-дослідного екологічного проекту – його практична спрямованість і цінність. Проблема, поставлена в ньому -  реалізована. А ми, автори цієї важливої знахідки, - колектив учнів та вчителів Комуноленінської СЗШ, сподіваємося на підтримку нашої діяльності на користь збереження природної спадщини регіону.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РЕЦЕНЗІЯ

на курсову роботу

 

«Метод проектів і можливості його використання в навчальному процесі»

 

Слухачки курсів підвищення кваліфікації вчителів географії та економіки

Яковчук Наталі Миколаївни

 

Запропонована робота послідовно, ґрунтовно, в доступній формі здійснює опис методу проектів та містить конкретні рекомендації щодо його застосування на уроках географії та в позаурочній діяльності.

Провідна ідея роботи – здійснення переорієнтації навчально-виховного процесу на розвиток інтересу до вивчення географії шляхом формування креативності та громадянської свідомості засобами проектних технологій, трансформації набутих знань з «мертвого капіталу» в активно діючий інтелектуальний арсенал учнів. Застосування міжпредметних зв’язків географії з біологією, фізикою, хімією, історією, економікою, літературою. Запропоновані основні форми та методи здійснення проектів.

Робота є цікавою, серйозною і потребує подальших досліджень.

Проведена велика й кропітка робота з теоретичним, науково-дослідним матеріалом.

Авторка демонструє обізнаність із науковими дослідженнями в царині проектних технологій, застосовує їх на практиці. Має друковані роботи з даної теми та досвід презентації дослідницьких проектів на районному, обласному та всеукраїнському рівнях.

 

 

 

Заступник       О.В. Панащенко.

з навчально-виховної роботи

Комуноленінської СЗШ