З досвіду роботи вчителя: " Формування національно-патріотичної свідомості учнів шляхом впровадження системи екскурсійно-краєзнавчої роботи"

Про матеріал
Досвід роботи вчителя: " Формування національно-патріотичної свідомості учнів шляхом впровадження системи екскурсійно-краєзнавчої роботи"
Перегляд файлу

Формування національно-патріотичної свідомості учнів шляхом впровадження системи екскурсійно-краєзнавчої роботи

 

з досвіду роботи вчителя історії та правознавства

Чугуївського навчально-виховного комплексу № 6

Грідіної Наталії Олександрівни

 

Одне з основних завдань сучасної української школи – забезпечення належної теоретичної та практичної підготовки школярів до майбутньої активної участі в будівництві держави. Важливу роль в реалізації цього завдання, у формуванні особистості громадянина, його світогляду покликане відіграти шкільне краєзнавство.

Впровадження краєзнавчої освіти сприяє  розвитку творчих здібностей учнів, формуванню їх життєвих компетенцій, розвиває абстрактне мислення, формує уміння пошуку й знаходження закономірностей в явищах історичного процесу, прищеплює та виховує дбайливе ставлення до минулого, пам’яті нащадків.

Зміст досвіду -  характеристика методичних прийомів використання краєзнавчого матеріалу в навчанні історії України.

Актуальність досвіду. Методологічна переорієнтація сучасної школи на особистість, спрямованість освіти на найповнішу реалізацію інтелектуального, духовного і творчого потенціалу молодої людини обумовлюють необхідність подальшої розробки концептуальних підходів до змісту шкільної історичної освіти загалом, курсу історії України зокрема. Включення краєзнавчого компоненту у зміст шкільного курсу історії визначається важливим напрямком у розвитку змісту шкільного курсу з вітчизняної історії. На думку доктора історичних наук, професора В.А. Потульницького, це дає можливість повніше уявити історичне минуле нашої Вітчизни, а в рамках всесвітньої історії акцентувати увагу на тих цивілізаціях, з якими була пов’язана раніше і пов’язана нині доля України.

 

  1. Застосування краєзнавчих знань на уроках історії  України.

У шкільній практиці навчання історії України вивчення історії рідного краю відбувається: 

1) на уроках основного курсу, коли краєзнавчий матеріал використовується у смисловому зв'язку з досліджуваними подіями і явищами,

2) на уроках, спеціально присвячених історії рідного краю.

Краєзнавчий матеріал на уроках історії України використовується:

1) як вступний до теми уроку,

2) до одного з питань, що розглядаються на ньому, або

3) покладений в основу вступного уроку до загальної програмової теми.

Це дозволяє активізувати пізнавальний інтерес, мотивувати учнів до вивчення історії, «візуалізувати» факти, постаті, процеси, місця подій, підвести учнів до розглядуваних на уроці питань, посилаючись на близьке і відоме. Учитель або сам повідомляє краєзнавчий матеріал, або учні знаходять його у навчальному посібнику. Далі, на основі цієї інформації, розгортається робота над вивченням теми. Учитель відбирає факти місцевої історії та використовує їх з метою конкретизації та ілюстрації краєзнавчим матеріалом основних питань уроку (конкретні факти безпосередньо розкривають загальні явища, події і процеси історії). Включення місцевого матеріалу є одним із таких засобів пожвавлення розповіді учителя і підвищення активності учнів на уроці (Додаток 1).

 

  1. Гурток «Історики-краєзнавці».

Мета роботи гуртка полягає в  формуванні у школярів наукового світорозуміння і світосприйняття, пізнанні довкілля, прилученні до світової цивілізації, національної культури, традицій, звичаїв, природи, побуту населення рідного краю, вихованні свідомого громадянина – патріота.

Гуртківці беруть активну участь у міському та обласному туристсько-краєзнавчому зльоті, експедиціях, конкурсах, МАН,  де посідають  призові місця.

Програмою гуртка (додаток 2) передбачається поглиблене вивчення історії рідного краю в цілому або окремих місцевих об'єктів, а також вивчення конкретних тем. На заняттях гуртка може вивчатися і конкретніший період в історії краю, наприклад, «Наш край у  роки  Другої світової війни».  Коли вивчається значна історична  подія і показується, як вона  відображалася в даній конкретній  місцевості,  це  набуває  особливого  виховного і освітнього значення. Учні бачать, як найважливіші історичні події відображені в близькому їм оточенні.

Форми роботи гуртка: зустрічі з учасниками історичних подій, проведення екскурсій, вечорів, конференцій, випуск стінгазет, перелік індивідуальних і групових досліджень, створення  краєзнавчого  куточка або музею, похід або експедиція, звітний захід, терміни і відповідальні за їх організацію і проведення. Робота гуртка закінчується підсумковим заняттям, яке проводиться у формі вечора або конференції. На підсумковому занятті заслуховується короткий звіт, а також кращі доповіді, що характеризують основний напрям роботи гуртка.

У результаті роботи гуртка кожен з вихованців  оволодіває  певними  уміннями  і  навичками дослідницької діяльності: складати  бібліографію,  анотацію,  працювати  з  каталогом, краєзнавчою науковою літературою, з документальними матеріалами, записувати  спогади,  збирати  краєзнавчий  матеріал, користуватися логічними прийомами.

Одним з найважливіших завдань гуртка є збір місцевих краєзнавчих матеріалів для подальшого використання їх в навчально-виховній роботі у школі (додаток 3). Вихованці із захопленням займаються збором матеріалу, пошуками історичних документів, фактів і відомостей. В процесі збору матеріалів з історії краю організовуються зустрічі і бесіди з учасниками  історичних подій.

Працюючи за вказаною програмою на базі  Чугуївського навчально-виховного комплексу № 6 з 2002-2003 навчального року, вдалося досягти певних результатів:

  1.                   У 2002-2003 навчальному році робота «Щастя жити» про долю мешканки м. Чугуєва, в’язня фашистського концтабору «Освенцим» Муляр Ірини Арсентійовни стала переможцем I-го та II-го етапів Всеукраїнської туристсько-краєзнавчої експедиції «Краса і біль України».
  2.                   У 2003-2004 навчальному році робота «Голодомор 1932-1933 років на Чугуївщині» посіла I місце в I-му етапі та  III місце в II-му етапі конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів – членів МАН України.
  3.                   У 2004-2005 навчальному році на Всеукраїнську туристсько-краєзнавчу експедицію «Краса і біль України» була представлена робота «Збережемо пам’ять про подвиг» про долю партизанки в роки Другої світової війни, а зараз мешканки м.Чугуєва Гончарової Ольги Степанівни.
  4.                   У 2004-2005 навчальному році до 60-річчя Великої Перемоги гуртківці взяли участь в обласному конкурсі «Військове минуле рідного краю» з однойменною роботою. Також з цієї теми гуртківцями були проведені лекції по класах.
  5.                   У 2005-2006 навчальному році робота «Театр в Чугуєві» стала переможцем I-го етапу Всеукраїнської туристсько-краєзнавчої експедиції «Краса і біль України».
  6.                   У 2006-2007 навчальному році робота «Учительські династії школи № 6» стала переможцем I-го етапу Всеукраїнської туристсько-краєзнавчої експедиції «Краса і біль України».
  7.                   У 2008-2009 навчальному році робота «З історії ветеранської організації мікрорайону «Авіатор» стала переможцем I-го етапу Всеукраїнської туристсько-краєзнавчої експедиції «Краса і біль України».
  8.                   У 2009-2010 навчальному році робота «Роль ветеранської організації мікрорайону «Авіатор» в житті Чугуєва» стала переможцем міського та обласного етапів конкурсу-захисту учнівських робіт МАН.
  9.                   У 2010-2011 навчальному році робота «І.М.Кожедуб – ас повітряних сил» стала переможцем обласного етапу конкурсу «Славетні земляки в світовій культурі і пам’яті нащадків».
  10.               У 2011-2012 навчальному році робота «Закохані у рідний край (мотиви любові до рідного краю у творчості Т.Г.Шевченка та І.Ю.Рєпіна» стала переможцем обласного етапу і лауреатом Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості, присвяченого Шевченківським дням в номінації «Історія України і державотворення».
  11.               У 2011-2012 навчальному році робота «Ставлення громадськості м. Чугуєва до гендерних проблем» стала переможцем міського та учасником обласного етапів конкурсу-захисту учнівських робіт МАН.
  12.               У 2012-2013 навчальному році роботи «Друга світова війна в долі моєї родини» та «Герої Другої світової війни – наші земляки» стали переможцями обласної військово-патріотичної акції учнівської молоді «Слобожанські дзвони Перемоги».

 

  1. Система роботи музею історії школи.

Основними напрямками діяльності музею є:

  • навчально-виховна робота;
  • масова робота з краєзнавства;
  • пошукова та науково-дослідницька діяльність;
  • інформаційно-методична робота;
  • робота з архівними документами (книгами наказів, класними журналами);співпраця з місцевим краєзнавчим музеєм, міським архівом;
  • збір експонатів;
  • записи спогадів учителів-пенсіонерів, які працювали у школі, інформації про всіх директорів, завучів, про історію шкільної бібліотеки;
  • збір матеріалів про випускників школи, які отримали золоті й срібні медалі, тих, що обрали в подальшому вчительську долю, які стали шанованими людьми міста, області, країни, СНД;
  • збір і оформлення матеріалів про нинішніх учнів, які мають високий рівень знань, є учасниками, призерами, переможцями шкільних, міських, обласних, Всеукраїнських олімпіад;
  • розробка тематичних екскурсій;
  • підготовка екскурсоводів;
  • обрання Ради музею;
  • оформлення тематичних виставок, вітрин, експозицій.

Відвідувачі нашого шкільного музею можуть відвідати екскурсії: «Учительські династії нашої школи», «Його ім’я носить наша школа», «Подвигу народу жити в віках», «Вони захищали Батьківщину», «Ними пишається школа», «Голодомор 1932-1933 років на Чугуївщині», «Відомі земляки», «Чугуїв в історії Російської держави», «Хортиця – колиска козаччини». В музеї працює група екскурсоводів з числа учнів, які особливо цікавляться бойовими традиціями нашого краю.

Головне в досвіді роботи шкільного музею – заохочувати школярів до дослідно-пошукової роботи, а найголовніше – запалити в процесі цієї роботи пошуковий вогник, привчити до самостійності, без чого немислима ніяка творчість.

 

  1. Екскурсійно-краєзнавча діяльність як засіб якісної підготовки абітурієнтів до ЗНО.

На думку видатного педагога С.Русової екскурсійна робота виступає як засіб морального,патріотичного і естетичного виховання, бо «… ніщо так не впливає на дітей, як екскурсії, під час яких краса природи, степ на заході сонця, річка, став, скелі або інші деталі дуже глибоко вражають дитину, закладаючи перші свідомі почуття любові до рідної прекрасної країни».

Краєзнавчі подорожі та екскурсії відіграють важливу роль у формуванні духовності, громадянських і патріотичних переконань, високої культури і моралі. Екскурсії та подорожі історичними місцями України сприяють утворенню  спільного простору історичного розуміння своєї держави, знайомлять учнів з державотворчими традиціями і виховують найважливіші риси моральної особистості, свідомої свого громадянського обов’язку.

Учні протягом шести років знайомилися з історичним минулим та державотворчими традиціями нашого народу, побачили пам’ятки історії та культури, які характеризують певні етапи державотворення та є історичною спадщиною державотворчих процесів. 

Метою ЗНО з історії України є оцінювання рівня сформованості історичної компетентності випускника школи, визначення відповідності навчальних досягнень учня освітньому стандарту та чинній навчальній програмі.

Серед знань і умінь учнів, які мають перевіряти тестові завдання, є й такі: розпізнавати найвидатніші культурні пам’ятки, описувати їх, визначати архітектурно-стильові та мистецько-стильові відмінності пам’яток різних періодів історії України, розкривати їхнє значення в українській культурній спадщині.

Саме з метою набуття таких знань і умінь з учнями проводиться екскурсійно-краєзнавча робота. Під час екскурсій та подорожей видатними місцями України учні мають можливість побачити на власні очі ті пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, які є обов’язковими для розпізнавання абітурієнтами при складанні ЗНО.

Наприклад, під час екскурсійної подорожі до Львова учні знайомляться з пам’яткою архітектури національного значення, частиною ансамблю Успенської церкви, виконаною в період епохи ренесансу, – Вежою Корнякта та будинком Корнякта, який зараз є центральним корпусом Львівського історичного музею. Учні відвідали Острозький краєзнавчий музей, що розташований на території Острозького замку – в минулому – резиденції князів Острозьких. Пам’ятка архітектури доби Ренесансу в селі Підгірці Бродівського району Львівської області також стає знайомою учням. Учні дізналися, що Підгорецький замок, цей один із найкращих у Європі зразків поєднання ренесансного палацу з бастіонними укріпленнями, у 2008 році потрапив у Перелік 100 пам’яток світу, що потребують негайної реставрації.

 

  1. Дослідження динаміки сформованості громадянської компетентності учнів-учасників екскурсійно-краєзнавчої діяльності.

Аналіз даних діагностики сформованості громадянської компетентності учнів на початку проведення навчальних екскурсій показав, що у переважної більшості учнів громадянська компетентність була  сформована на середньому рівні. Учні мали фрагментарні знання з історії розвитку держави, байдуже ставилися до Конституції України, державної влади, символів державності (герба, прапора, гімну); мали слабко розвинені громадську дисципліну й культуру, відповідальність за свої справи і вчинки; байдуже ставилися до національних багатств країни, її історичної спадщини, мови, культури, не дотримувалися народних традицій, звичаїв, обрядів; не могли розпізнати пам’ятки історії та архітектури, обов’язкові для ЗНО; не мали інтересу до дослідницької діяльності.

Сформованість громадянської компетентності після впровадження системи екскурсійно-краєзнавчої роботи виявили  в середньому 70% учнів. Для них характерні: сформовані знання історії розвитку держави, виражені ціннісні орієнтири духовності, сформована повага до культури народу та історико-культурних традицій, інтерес до дослідницької діяльності, знання пам’яток культури та архітектури, обов’язкових для ЗНО, сформовані комунікативні якості. Діаграма, представлена на рис.3.2.3,  дозволяє простежити позитивні зміни у сформованості громадянської компетентності учнів–учасників екскурсійно-краєзнавчої діяльності.

Таким чином, розроблена система використання компетентісно-орієнтованого навчання і виховання шляхом впровадження екскурсійно-краєзнавчої діяльності ефективно вирішує завдання  формування громадянської компетентності  учнів.

Знайомство з багатою, насиченою, документально засвідченою історією рідного міста збагатить душу й розум юних чугуївців високими думками і глибокими почуттями вірності батьківській хаті, маминій пісні, рідній землі, Україні.

Як наслідок -  розвиток стійкого пізнавального інтересу до вивчення історії, виховання у школярів патріотизму, створення умов для розкриття природних здібностей учнів, виховання творчої, соціально активної особистості.

 

docx
До підручника
Історія України 8 клас (Сорочанська Н.М., Гісем О.О.)
Додано
3 листопада
Переглядів
31
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку